- •1. Загальна характеристика екологічних проблем у світі та Україні, роль права у їх вирішенні. Еколого-правова політика України на сучасному етапі.
- •2. Становлення та розвиток екологічного права України.
- •3 Поняття та предмет екологічного права.
- •4. Об`єкти екологічного права.
- •5. Методи правового регулювання екологічних відносин.
- •6. Принципи екологічного права.
- •7. Система екологічного права. Місце екологічного права в системі права України.
- •8. Поняття, особливості та загальна характеристика джерел екологічного права.
- •9. Конституційні основи регулювання відносин у сфері охорони довкілля.
- •11Підзаконні нормативно-правові акти в системі джерел екологічного права.
- •12. Роль судової практики в регулювання екологічних відносин.
- •13. Міжнародні договори як джерела екологічного права.
- •14. Поняття та види екологічних прав громадян. Конституційні екологічні права громадян.
- •15. Право на безпечне для життя та здоров`я довкілля.
- •16. Право вільного доступу до інформації про стан довкілля.
- •17. Право громадян на участь в прийнятті екологічно значимих рішень.
- •18. Право на відшкодування шкоди, заподіяної негативним впливом на довкілля.
- •19. Гарантії екологічних право громадян.
- •20. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •21. Обов`язки громадян у сфері охорони довкілля.
- •22. Поняття, зміст та види управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •23. Система органів управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •24.Компетенція омс
- •25. Участь громадськості в управлінні природокористуванням та охороною довкілля.
- •26. Основні функції управління у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •27. Ведення кадастрів та обліку як функції управління.
- •28. Екологічний моніторинг.
- •29. Екологічне нормування та стандартизація.
- •30. Екологічне планування, прогнозування та програмування
- •31. Екологічний контроль.
- •32. Правове регулювання оцінки впливу на довкілля. Співвідношення овнс і екологічної експертизи
- •33. Поняття, зміст та види екологічної експертизи.
- •34. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
- •35. Державна екологічна експертиза.
- •36 Громадська екологічна експертиза.
- •37.Особливості здійснення оцінки впливу…
- •38. Екологічна безпека, як складова національної безпеки України.
- •39. Поняття та зміст екологічної безпеки.
- •Стаття 32. Екологічні стандарти
- •Стаття 33. Екологічні нормативи
- •40. Поняття і види екологічниз вимог
- •42. Вимоги екологічної безпеки щодо планування та забудови територій.
- •43. Вимоги екологічної безпеки щодо продуктів харчування та продукції сільськогосподарського виробництва.
- •44. Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки.
- •45 Поняття і функції юридичної відповідальності за порушення законодавства.
- •46. Поняття, види та структура екологічних правопорушень.
- •47. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •48. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •49. Особливості відшкодування шкоди, заподіяної довкіллю.
- •50. Відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та майну громадян внаслідок вчинення екологічного правопорушення.
- •51. Земля як об’єкт використання та правової охорони. Категорії земель.
- •52. Право власності та право користування земельними ділянками.
- •53. Права та обов’язки власників землі та землекористувачів.
- •54. Державне управління в галузі використання та охорони земель.
- •55. Зміст правової охорони земель.
- •56. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
- •57. Поняття надр. Державний фонд надр.
- •58. Право користування надрами. Гірничий відвід.
- •59. Види права надракористування.
- •60. Геологічне вивчення надр
- •61. Видобування корисних копалин
- •62. Будівництво та експлуатація підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
- •63 Створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення;
- •64. Права та обов’язки користувачів надр. Плата за користування надрами.
- •65. Правові заходи охорони надр.
- •66. Державне управління і контроль в галузі використання і охорони надр.
- •67. Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •69. Право водокористування та його види.
- •70. Права та обов’язки водокористувачів.
- •71. Функції управління в галузі використання і охорони вод.
- •72. Правові заходи охорони вод.
- •73. Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •74. Ліс. Поняття та склад лісового фонду.
- •75. Поділ лісів на категорії
- •76. Право власності на ліси та право користування.
- •77.Права лісокористувачів.
- •78. Державне управління і контроль у сфері використання та охорони лісів.
- •79. Правові заходи охорони лісів.
- •80. Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •81. Тваринний світ як об’єкт використання та правової охорони. Законодавство про охорону і використання тваринного світу.
- •82. Поняття та види права користування тваринним світом.
- •83. Правове регулювання полювання та мисливського господарства.
- •84. Правове регулювання рибальства і рибного господарства.
- •85. Правове регулювання інших видів використання тваринного світу Правове регулювання інших видів спеціального використання тваринного світу
- •Управління і контроль у галузі використання та охорони тваринного світу
- •Правові заходи охорони тваринного світу. Червона книга
- •Відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону тваринного світу
- •89. Поняття та склад екологічної мережі
- •90Поняття, склад та загальна характеристика правового режиму природно-заповідного фонду
- •Правовий режим природних та біосферних заповідників
- •Правовий режим національних природних праків
- •Правовий режим регіональних ландшафтних парків
- •Правовий режим заказників, пам’яток природи
- •Порядок створення й оголошення території та об’єктів природно-заповідного фонду
- •Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд
- •1. Загальна характеристика екологічних проблем у світі та в Україні. Роль права на шляху їх вирішення. Еколого-правова політика України на сучасному етапі розвитку.
- •2. Становлення та розвиток екологічного права України.
- •3. Поняття та предмет екологічного права.
- •5. Методи правового регулювання в екологічному праві.
- •6. Принципи екологічного права України.
- •4. Об'єкти екологічного права.
- •7. Система екологічного права, його співвідношення з іншими галузями права.
- •8. Поняття, система та особливості джерел екологічного права.
- •9. Конституція України як джерело екологічного права.
- •10. Закони України в системі джерел екологічного права. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» як джерело екологічного права.
- •11. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
- •12. Роль судової практики у регулюванні екологічних відносин.
- •13. Міжнародно-правові норми у системі джерел екологічного права.
- •14. Поняття та види екологічних прав громадян.
- •15. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
- •16. Право на екологічну інформацію.
- •17. Право на участь у прийнятті екологічно-значимих рішень.
- •18. Право на відшкодування шкоди, заподіяної екологічними правопорушеннями.
- •19. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •20. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •21. Обов’язки громадян у сфері охорони довкілля.
- •22. Поняття, зміст, та види управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •23. Система та повноваження органів управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •24. Компетенція органів місцевого самоврядування в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів
- •25. Громадське управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •26. Основні функції управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •27. Ведення кадастрів та обліку як функція управління у сфері охорони довкілля.
- •28. Екологічний моніторинг.
- •29. Стандартизація та нормування.
- •30. Екологічне планування, прогнозування та програмування.
- •31. Екологічний контроль
- •32. Правове регулювання оцінки впливу на довкілля. Співвідношення овнс і екологічної експертизи
- •33. Поняття, зміст та види екологічної експертизи.
- •34. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
- •35. Державна екологічна експертиза. Оскарження висновку державної екологічної експертизи, правові наслідки.
- •36. Громадська екологічна експертиза.
- •37. Особливості здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті.
- •38. Екологічна безпека, як складова національної безпеки України.
- •39. Поняття та зміст екологічної безпеки.
- •40. Стандартизація і нормування у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- •41. Поняття і види екологічних вимог щодо окремих видів діяльності у сфері забезпечення екологічної безпеки.
- •42. Вимоги екологічної безпеки щодо планування та забудови територій.
- •43. Вимоги екологічної безпеки щодо продуктів харчування та продукції сільськогосподарського виробництва.
- •44. Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки.
- •45. Поняття та види відповідальності за екологічні правопорушення.
- •46. Поняття, склад та особливості екологічного правопорушення.
- •47. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •48. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •49. Відшкодування шкоди заподіяної довкіллю.
- •50. Відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю чи майну громадян внаслідок екологічного правопорушення.
85. Правове регулювання інших видів використання тваринного світу Правове регулювання інших видів спеціального використання тваринного світу
Крім основних, традиційних видів права користування тваринним світом — мисливства і рибальства — законодавство передбачає можливість здійснення інших видів використання фауни, які вперше опинились у правовому полі з прийняттям Закону УРСР від 27 листопада 1981 року «Про охорону і використання тваринного світу», але в подальшому не отримали законодавчого розвитку. Це стосується використання тварин у наукових, культурно-освітних, виховних та естетичних цілях, з метою одержання продуктів їх життєдіяльності, утримання їх для розведення у неволі чи напіввільних умовах, а також заходів, спрямованих на регулювання чисельності окремих видів тварин, їх переселення чи акліматизацію.
Міністерством екології і природних ресурсів України наказом від 26 травня 1999 року затверджені Правила видачі дозволів на спеціальне використання диких тварин та інших об'єктів тваринного світу, віднесених до природних ресурсів загальнодержавного значення. Дія Правил спрямована на правове забезпечення можливості здійснення вищенаведених видів спеціального використання тварин і заходів, що впливають на їх стан. Вона не поширюється на використання водних живих ресурсів в означених цілях, оскільки Тимчасовий порядок ведення рибного господарства і здійснення рибальства передбачив випадки використання ресурсів для наукових, освітніх, акліматизаційних та інших цілей.
Мінприроди на підставі попередньо затверджених лімітів видаються дозволи на спеціальне використання:
— немисливських тварин — з будь-якою метою;
— мисливських птахів та хутрових звірів з науковою, культурно-освітною, виховною, естетичною метою;
— відлов усіх видів тварин з метою їх переселення у нові місця перебування;
— для збирання продуктів життєдіяльності тварин та їх частин;
— з метою регулювання чисельності диких тварин (крім хижаків мисливського фонду).
Управління і контроль у галузі використання та охорони тваринного світу
Державне управління у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади з питань лісового господарства України в галузі ведення мисливського господарства, центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України, їх органи на місцях, інші державні органи. Кабінет Міністрів України затверджує порядок видачі дозволів та встановлення лімітів на спеціальне використання тваринного світу, порядок здійснення полювання та ведення мисливського, рибного господарства, державного кадастру тваринного світу, правила і об'єкти рибальства, порядок надання у користування водоймищ з метою ведення рибного господарства, виконує інші повноваження. Істотну роль у галузі управління тваринним світом виконує Мінприроди України та його органи на місцях. У межах повноважень, визначених Законом України «Про тваринний світ», органи Мінприроди України здійснюють координацію діяльності інших спеціально уповноважених органів державної виконавчої влади у цій сфері, контроль за додержанням вимог фауністичного законодавства усіма підприємствами, установами, організаціями та громадянами, моніторинг та облік тваринного світу. Вони ведуть Червону книгу України, розробляють та затверджують правила ввезення в Україну і вивезення за її межі об'єктів тваринного світу, використання тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності, добування (придбання) диких тварин з метою утримання і розведення у неволі чи напіввільних умовах, виконують інші повноваження у межах своєї компетенції. Громадське управління в галузі використання, відтворення та охорони тваринного світу здійснюють Українське товариство мисливців і рибалок, Товариство військових мисливців і рибалок, товариство «Динамо» в межах, визначених їх статутами. Крім цих громадських організацій, громадське управління у зазначеній галузі здійснюють Українське товариство охорони природи, Українська екологічна асоціація «Зелений світ», Українське відділення Грінпіс та інші громадські організації, у тому числі деякі громадські об'єднання регіонального рівня. Основними напрямами діяльності органів управління в галузі використання, відтворення і охорони тваринного світу є: ведення державного кадастру і моніторингу тваринного світу; розподіл і перерозподіл тваринного світу; планування заходів у галузі охорони і використання тваринного світу; державний та громадський контроль за охороною і використанням тваринного світу; вирішення спорів, пов'язаних з використанням тваринного світу. До основних функцій управління належить контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Завданням контролю у цій галузі є забезпечення дотримання вимог фауністичного законодавства всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Такий контроль може бути державним, громадським і відомчим. Громадський контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюється громадськими інспекторами з охорони довкілля. Здебільшого громадськими інспекторами з охорони довкілля виступають представники Українського товариства охорони природи, окремі громадяни, які реалізують свої екологічні права, визначені Законом «Про охорону навколишнього природного середовища». Громадські інспектори мають посвідчення встановленого зразка, які видаються головними державними інспекторами обласних екологічних інспекцій терміном на три роки. Вони повинні сприяти контрольним перевіркам державних інспекторів, вчиняти самостійно окремі контрольні повноваження. Відомчий контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу зобов'язані здійснювати органи, у віданні яких знаходяться підприємства, установи, організації, що використовують об'єкти тваринного світу. Моніторинг тваринного світу є системою спостережень, збирання, обробки, передавання та аналізу інформації про стан об'єктів тваринного світу, прогнозування його змін та розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень. У межах своїх повноважень моніторинг тваринного світу здійснюють Мінприроди України, Держкомлісгосп України, інші органи державної виконавчої влади, а також підприємства, установ ви і організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та об'єктів тваринного світу. Розподіл і перерозподіл тваринного світу як функція управління — це діяльність спеціально уповноважених державних органів управління, спрямована на забезпечення раціонального використання, відтворення об'єктів тваринного світу. Правовими формами розподілу і перерозподілу тваринного світу є: передача або придбання об'єктів тваринного світу увласність; надання спеціальних дозволів на спеціальне використаннятваринного світу, анулювання таких дозволів; надання мисливських угідь і рибогосподарських водоймищ укористування; вилучення мисливських угідь і рибогосподарських об'єктів,об'єктів тваринного світу з користування.
