Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
modul_ekologichne.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

7. Система екологічного права, його співвідношення з іншими галузями права.

У загальній частині екологічного права зосереджено норми права, які вирішують питання для видів екологічних відносин.

У ній містяться такі положення: загальна характеристика екологічних відносин та екологічного права (джерела права), норми права про власність на природні об'єкти, організаційно-правові питання використання, загальні питання охорони навколишнього природного середовища.

В особливій частині екологічного права зосереджено ті правові норми, котрі регулюють окремі види екологічних відносин з урахуванням їх специфіки: право землекористування, водокористування, користування надрами, лісами та іншою рослинністю, тваринним світом, природно-заповідним фондом, атмосферним повітрям та його охороною тощо.

При тому екологічне право є комплексною галуззю, а тому передбачає більш високий рівень форми внутрішньої організації. Тобто у системі права довкілля виділяють, крім того, й підгалузі права. Для права довкілля важливе значення мають норми земельного, водного, лісового та гірничого (надрового) законодавства, адже однойменні галузі права досить виразно вписуються у структуру цієї галузі. Вони й формують підгалузі права у системі права довкілля.

8. Поняття, система та особливості джерел екологічного права.

Під джерелами екологічного права розуміють нормативно-правові акти, якими регулюються відносини у сфері взаємодії навколишнього природ­ного середовища і суспільства.

Ці акти мають передбачену законом форму, вони становлять відповідну розгалужену систему, об'єднану загальною метою еколого-правового регулювання.

Вони не є однорідними, виконують різні функції та посідають відповідне місце у структурі екологічного права. Ці фактори є основою для наукової класифікації джерел екологічного права.

Можна виділити такі групи джерел екологічного права:

1) за юридичною силою: закони і підзаконні акти.

2) за характером правового регулювання: загальні та спеціальні.

До загальних відносять нормативно-правові акти, предметом регулювання яких є як екологічні, так і інші суспільні відносини (Конституція України, Закон України «Про основи національної безпеки України»).

Спеціальні акти стосуються виключно екологічних питань (наприклад, Закон «Про охорону навколишнього природного середовища»);

3) за предметом правового регулювання:

комплексні (Закон «Про охорону навколишнього природного середовища»)

природоресурсні (Земельний, Водний та Лісовий кодекси, Закон України «Про тваринний світ» тощо)

або ті, якими регулюються окремі питання екологічної діяльності (закони України «Про екологічну експертизу» (1995), «Про екологічний аудит» (2004) та ін.);

4) за способом правового регулювання: матеріальні та процесуальні (наприклад Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища);

5) за ступенем систематизації: кодифіковані й усі інші.

До кодифікованих належить насамперед Закон «Про охорону навколишнього природного середовища», який є стрижнем комплексної галузі екологічного права і законодавства. До категорії кодифікованих належать також Земельний, Водний і Лісовий кодекси, Кодекс України про надра, закони України «Про тваринний світ» та «Про охорону атмосферного повітря».

Джерела екологічного права є багатогранними, що випливає з їх призначення у регулюванні як загальних, так і численних конкретних питань охорони навколишнього природного середовища з використанням різноманітних правових засобів впливу на всіх рівнях. Акти екологічного права мають різну юридичну силу, але діють за принципом піраміди, вершиною якої є Конституція України.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]