17. Поняття про ммд (мінімальну мозкову дисфункцію), алалію, дислексію, дисграфію, дискалькулію. Методи виявлення цих відхилень, профілактично-корекційна робота з дітьми, батьками, вчителями у школі.

Під мінімальною мозковою дисфункцією передбачають ряд станів у дітей неврологічного характеру: порушення координації рухів, гіперактивність , емоційна лабільність, невеликі мовні і рухові порушення, підвищена отвлекаемость, неуважність, порушення поведінки, труднощі у навчанні та ін. 

До незрілості мозку на момент народження або порушення обмінних процесів головного мозку призводять різні фактори.  Фактори, що діють до народження дитини:  Спадкова схильність. Хтось з близьких родичів дитини страждає подібними розладами.  Патологія вагітності та пологів:  - Недоношеність.  - Хвороби і токсикоз вагітної.  - Загроза переривання вагітності.  - Погане харчування під час вагітності. Анемія вагітної.  - Гіпоксія плода і асфіксія новонародженого.  - Гемолітична хвороба .  - Патологія пологів (швидкі пологи, слабка пологова діяльність та ін).  Чинники, діючі в ранньому дитинстві:  Недоїдання в ранньому дитинстві.  Захворювання, перенесені в ранньому дитинстві, особливо ті, при яких мозок відчуває постійний дефіцит кисню. Наприклад, бронхіальна астма , коли хворі легені не можуть повноцінно збагатити кров киснем. Або вроджений порок серця коли збиткова серцева діяльність не здатна забезпечити гідний кровотік в мозку. Та інші.

Ала́лія (грец. α — без і λαλια — розмова) — відсутність або обмеженість мови у дітей внаслідок недорозвинення або пошкодження мовних ділянокголовного мозку.

Розрізняють моторну і сенсорну алалію, при яких відповідно порушуються функції лобно-тім'яних і скроневих ділянок кори головного мозку.

Моторна алалія характеризується тим, що дитина розуміє звернену до неї мову, але сама не говорить.

Сенсорна алалія характеризується розладом розуміння мови при збереженні елементарного слуху.

Алалію потрібно відрізняти від приглухуватості, глухонімоти та глибокої розумової відсталості.

Навчання мови алаліків починається, як правило, на четвертому-п'ятому році життя. Алаліки шкільного віку навчаються в спеціальних школах.

Дисле́ксія — нездатність оволодіти навичками читання текстів. В людини, яка страждає на дислексію, переважно присутня і дисграфія. Ці недуги абсолютно не пов'язані з інтелектуальним потенціалом людини. До дислектиків належали такі розумово розвинені особи як Ганс Крістіан Андерсен, Вінстон Черчіль^[1], Людвіг ван Бетховен, Вольфґанґ Амадей Моцарт, Томас Едісон, Джон Леннон, Оззі Озборн, Пабло Пікассо, Кіану Рівз, Стів Джобс, Річард Бренсон, Дженіфер Еністон, Кіра Найтлі^[2].

• Фонематична дислексія — труднощі з вимовою фонем. Людина читає побуквенно.

• Семантична дислексія — кожне слово при читанні сприймається окремо і не зв'язується з іншими словами, тому прочитаний текст неправильно розуміється.

• Аграматична дислексія — читанням із граматичними помилками: порушення в закінченнях, неправильне відмінювання слів, зміна у відмінковихзакінченнях, роді, числі, часу.

• Оптична дислексія — порушення у сприйнятті подібних літер, зокрема плутаються Г-Т, Б-Ь та інші літери.

• Мнестична дислексія — порушення засвоєння відповідності букв та звуків.

• Дисгра́фія (від грец. dis — приставка, що означає розлад, γραφειν — пишу) — нездатність оволодіти письмом та навчитись читати за нормального розвитку інтелекту. Найчастіше присутнє в людей, які страждають на дислексію. Розглядається як симптом при алалії, різних формах афазій, або при недорозвиненні мови. Основою дисграфії звичайно виступає неповноцінність фонематичного слуху й утруднення у вимові, які перешкоджають оволодінню фонематичним складом слова. Може бути скоректована при організації спеціальних вправ у читанні й письмі.

• Розрізняють також аграфію — повну нездатність читати та писати.

Дискалькулия (англ. dyscalculia) — неспособность к изучению арифметики. Часто является самостоятельным недугом, а не побочным следствием другихнейрологических и психологических проблем. В основе дискалькулии лежит неспособность оценивать количество объектов с первого взгляда (то есть без пересчета). За эту функцию в мозге отвечает внутритеменная борозда теменной доли. У людей, страдающих таким недугом, данный участок мозга меньше, чем у здоровых людей, и недостаточно активен. Такие люди часто могут страдать ещё дислексией и синдромом дефицита внимания.