- •Семінарські заняття з дисципліни: «основи менеджменту»
- •Тема 1. Наукові основи управління.
- •1. Еволюція управлінської думки
- •2. Розвиток управлінської науки в Україні
- •3. Наукові основи управління
- •Тема 2. Функції та цілі менеджменту.
- •1. Місія організації.
- •2. Цілі в управлінні
- •3. Визначення мети в самоменеджменті.
- •4. Функції процесу управління.
- •5. Принципи менеджменту.
- •Тема 3. Організація і менеджери.
- •1. Поняття організації.
- •2. Загальні характеристики організацій.
- •3. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації.
- •4. Роль менеджера в управлінні.
- •5. Модель сучасного менеджера.
- •6. Характеристика класифікаційних груп менеджерів.
- •7. Складові успіху організації.
- •Тема 4. Менеджерське планування: як готувати виконання своїх завдань.
- •1. Основи менеджерського планування.
- •2. Принципи і правила планування часу менеджера.
- •3. Система планування часу.
- •4. Складання планів дня за допомогою методу "Альпи".
- •5. Менеджмент за допомогою щоденника часу.
- •Тема 5. Організація трудового процесу та реалізація трудової активності менеджера.
- •1. Організаційні принципи розпорядку дня.
- •2. Природний денний ритм (графік працездатності).
- •3. Менеджмент на основі біоритму.
- •Тема 6. Методи управління трудовим колективом.
- •1. Економічні методи управління.
- •2. Організаційно-розпорядчі методи управління.
- •3. Соціально-психологічні методи управління.
- •Тема 7. Природа організаційних змін та управління ними.
- •1. Природа організаційних змін.
- •2. Управління змінами.
- •3. Використання участі робітників в управлінні для здійснення змін. Подолання опору змінам.
- •4. Організаційний розвиток.
- •Тема 8. Управлінські рішення: суть, види. Процес, методи прийняття рішень. Організація і контроль їх виконання.
- •1. Суть та види управлінських рішень.
- •2. Необхідність прийняття рішення.
- •3. Принцип Парето (співвідношення 80:20).
- •4. Встановлення пріоритетів за допомогою аналізу абв.
- •5. Прискорений аналіз за принципом Ейзенхауера.
- •6.Основні підходи до прийняття рішень.
- •7. Процес прийняття рішень.
- •8. Методи і способи прийняття рішень.
- •9. Організація та контроль виконання рішень.
- •Тема 9. Управління робочим часом.
- •1. Робочий час і його основні елементи.
- •2. Діагностика робочого часу.
- •3. Нормування часу виконавців.
- •4. Планування часу керівників і спеціалістів.
- •Тема 10. Внутрішньо організаційний обмін інформацією. Основи делегування.
- •1. Управлінська інформація і закономірності її руху.
- •2. Елементи системи обміну інформацією.
- •3. Бар'єри на шляху ефективного обміну інформацією.
- •Тема 11. Ділова кар’єра та її організація.
- •1. Поняття і цілі ділової кар'єри.
- •2. Організація підбору та оцінки кадрів.
- •3. Адаптація працівників.
- •4. Методи атестації персоналу.
- •5. Управління діловою кар'єрою.
- •Тема 12. Психологія менеджменту.
- •1. Психологічний портрет менеджера.
2. Природний денний ритм (графік працездатності).
Працездатність кожної людини піддається певним коливанням, які проходять в межах природного ритму. Говорять про "людину ранку" або "жайворонка", і про "людину вечора" або "сову". Перші можуть особливо добре працювати зранку, але швидко стомлюються в другій половині дня і мають відповідно більшу потребу в ранньому закінченні роботи.
Другі входять в форму тільки ближче до полудня, їм краще всього працюється вечорами (до глибокої ночі).
Ні один із цих основних типів не працює краще або гірше іншого, просто вони працюють по-різному. Пік працездатності у них припадає на різні періоди дня. Середньостатистичні коливання працездатності протягом доби можна показати за допомогою кривої (графік коливання працездатності). Вісь "100 %" на графіку задає середнє значення денної фізіологічної працездатності, причому заштриховані зони зверху і знизу від осі приблизно однакові за площею.
Абсолютні значення піку і спаду продуктивності індивідуально розрізняються, але є спільне для всіх людей — це відносні, ритмічні коливання!
До фаз вищої активності примикають відповідно двогодинні паузи, під час яких організм працює в "щадному режимі" і не повинен надмірно перевантажуватися.
Пік працездатності, як правило, припадає на першу половину дня, коли шлунок, підшлункова залоза, селезінка і серце функціонують найбільш активно. Цей рівень протягом дня більше не досягається. Тому першочергові завдання слід виконувати на початку дня.
Після обіду, коли активно працює тонка кишка, наступає відомий спад продуктивності, який багато хто хоче побороти за допомогою кави. В цей час не потрібно працювати наперекір своєму ритму. Краще розслабитися з чашкою чаю і використати перерву для соціальних контактів та рутинної діяльності.
Кожен із нас може пристосуватися до коливань своєї працездатності. Не намагайтесь працювати проти свого природного денного ритму (який Ви якщо і зможете поміняти, то незначно), а використайте ці закони у своєму розпорядку дня!
При порушенні денного ритму виникає брак, помилки в роботі, нещасні випадки. Досліджено, що найбільше число нещасних випадків у нічний час припадає на період між 2-гою і 4-тою годинами.
У кожного із нас спостерігаються більш або менш суттєві відхилення від норми в індивідуальному графіку працездатності. Такі засоби, як кава, чай, нікотин або медикаменти можуть прискорити раннє вставання, але потім наступить більш глибокий спад.
Відповідно до коливань працездатності чергуйте напружену, відповідальну діяльність та менш важливу і ненапружену діяльність і менш відповідальні справи.
Робіть щоденно що-небудь для підтримання працездатності (зарядка, заняття спортом). Пам'ятайте завжди про те, що разом з працездатністю змінюється якість виконуваної Вами роботи.
Найважливіші справи і справи, які вимагають найбільшої сконцентрованості, повинні знаходитись на найвищій точці Вашого графіка продуктивності, на самі кращі часи.
Працюйте і живіть не всупереч, а відповідно до біологічних ритмів.
3. Менеджмент на основі біоритму.
Поряд з регулярним коливанням денної працездатності проглядаються інші біологічні закономірності протягом більш довгих періодів часу -біоритми.
Вчення про біоритми виходить із того, що фізичні, психічні та інтелектуальні кондиції кожної людини схильні до циклічних коливань, які піддаються попередньому розрахунку.
Ціль науки про біоритми полягає в тому, щоб виявити біологічні закономірності від піку до спаду наших життєвих сил і тим самим зробити можливим планування нашої активності в так звані сильні й слабкі дні. В такому розумінні менеджмент на основі біоритму може бути дієвим інструментом успішного самоменеджменту.
Теорія біоритму не має нічого спільного з астрологією, гороскопами або пророкуваннями, а трактує періодичні повернення процесів в організмі людини. її застосування не означає того, що потрібно орієнтувати своє життя виключно у відповідності до біоритмів або відчувати страх перед так званими критичними днями.
Мова йде проте, що в нашій працездатності є регулярні фази активності та послаблення, і ми не повинні довгий час жити наперекір показанням стрілок цього "внутрішнього годинника". Основою вчення про біоритми є об'єктивна істина, згідно з якою в організмі людини постійно проходить процес будівництва та порушення клітин, що суттєво впливає на його фізичний стан, опірність і активність. Подібні зміни клітин ведуть до підвищення або зниження вмісту в крові поживних речовин, а це, в свою чергу, впливає на наш потенціал.
Три життєві криві (біоритми)
Згідно з теорією про біоритми кожна людина з народження знаходиться під впливом трьох різних, які постійно змінюються, потоків енергії: віддача енергії означає активність (підйом), поглинання енергії відповідно — відпочинок (спад).
Розрізняють три окремих ритми:
Ф - фізичний ритм (тривалість періоду - 23 дні, перепад - кожні 11,5 Дня). Він впливає на фізичну силу і на силу волі.
П - психічний ритм (тривалість періоду - 28 днів, перепад — кожні 14 Днів). Обумовлює динаміку почуттів, настроїв, творчих сил.
I — інтелектуальний ритм (тривалість періоду 33 дні, перепад - кожні 16,5 дня). Впливає на розумові здібності, наприклад, на концентрацію та присутність духу.
На біоритмограмі кожної людини можна спостерігати постійну зміну фаз накопичення енергії ( — ) і витрачання її (+) в трьох життєвих сферах. Ці циклічні коливання можуть носити й комплексний характер, якщо внаслідок яких-небудь екстраординарних явищ, таких, як тяжкий шок, операція тощо, виникають зрушення ритмів, які через певний період часу приходять в норму.
Критичні дні
Особливої уваги заслуговують дні перепадів, коли проходять зміни фаз біоритмів. їх називають критичними днями, тому що в цей час можуть відбутися спонтанні порушення нормальних фізичних функцій, працездатності, контролю над волею і розумом. Подібні зміни фаз тягнуться 24 год., їх наступ залежить від часу народження, тобто вони можуть захопити як попередній, так і наступний день.
Важливо знати, що не кожен критичний період приводить до критичного явища (нещасного випадку, помилки, конфлікту, дисгармонії тощо). Однак у ці дні потрібно бути особливо обережним!
Оскільки в такі дні наш організм перебудовується з фази активності на фазу спокою, то варто, не напружуючи і зберігаючи сили, уникати, наприклад, таких додаткових навантажень, як операції, щеплення, душевні хвилювання, надмірне вживання алкоголю. Біоритм - це природний феномен, з коливаннями якого здоровий організм справляється без наслідків. Через це немає підстав боятися критичних днів або спаду. В той же час не слід недооцінювати ослаблення нашого організму в фазі переходу. В середньому ми кожні 6 днів несемо тягар додаткових факторів ризику.
Яка ж сфера впливу і наслідків кожного із трьох біоритмів у різних фазах?
На деяких японських, американських підприємствах вдавалось за короткий час скоротити число нещасних випадків на ЗО, 50 і навіть 60 %. Поряд з цим біоритм може використовуватися менеджерами як допоміжний засіб при плануванні. Через менеджмент на основі біоритмів ми зможемо краще знімати показники свого внутрішнього "часового механізму", робити з цього висновки і краше пристосовуватися до природних коливань працездатності. Наприклад:
— в періоди спаду і критичні дні накопичувати нову енергію, розслаблятися, відпочивати, проводити час за рутинною роботою і уникати контактів з неприємними людьми і проблемами; в періоди підйому з новими силами потрібно рухатись вперед, активно творити свою долю.
Оскільки кожна людина має свої особливості, то й індивідуальна пристосованість до довготривалих ритмів. До того ж на сприйняття біоритмів впливає цілий ряд зовнішніх факторів. Слід сказати, що не завжди функціонує і захисний механізм нашого організму. Такі його природні сигнали, як небажання, страх, втомленість повідомляють про зниження працездатності. Часто критичні дні бувають приглушені важливими справами, невідкладними строками, стресами або придушуються за допомогою підбадьорюючих, або заспокійливих засобів. Якщо організм протягом довгого часу не може знову увійти в свій природний ритм, у ньому виникають порушення, наступає кризовий стан і навіть повна зупинка (смерть).
Звідси висновок: при складанні розпорядку дня і плануванні рішень майбутніх завдань враховуйте поряд з даними графіка денної працездатності також свій біоритмічний стан, але не переоцінюйте його.
Як же одержати свою біоритмограму?
Шляхом проведення власних розрахунків. Відповідні таблиці, поради, вказівки можна знайти у спеціальній літературі. За допомогою електронного мікрокалькулятора. Є електронні годинники, в яких запрограмовується функція з розрахунку біоритму. За допомогою роздруковування програм комп'ютера. Це, мабуть, найбільш зручний шлях.
Чого не варто робити?
В принципі неправильно було б робити із даних біоритмограми якісь однозначні висновки, як із прогнозу погоди. Адже він не завжди збувається. Потрібно мати на увазі, що криві біоритми вказують на тенденцію, яка може спостерігатись внаслідок процесів, що проходять в організмі. Небезпека на самому початку використання календаря біоритмів полягає в тому, що цим цифрам часто приділяють надмірну увагу під девізом: "Сьогодні критичний день і мені буде погано!" При такій постановці Ваші справи, можливо, дійсно підуть погано, оскільки подібний настрій може запрограмувати підсвідомість і вплинути на почуття і дії.
Тому слід бути обережним при розшифровуванні своїх даних. Як допоміжний засіб добре себе зарекомендувало ведення щоденника, в якому слід записувати свої спостереження про фізичний, психічний і духовний стан. У кінці тижня ці дані можна порівняти з показниками біоритмограми. Хоч біоритм і має певний вплив на Вашу працездатність, однак він є лише одним фактором із багатьох.
