- •Семінарські заняття з дисципліни: «основи менеджменту»
- •Тема 1. Наукові основи управління.
- •1. Еволюція управлінської думки
- •2. Розвиток управлінської науки в Україні
- •3. Наукові основи управління
- •Тема 2. Функції та цілі менеджменту.
- •1. Місія організації.
- •2. Цілі в управлінні
- •3. Визначення мети в самоменеджменті.
- •4. Функції процесу управління.
- •5. Принципи менеджменту.
- •Тема 3. Організація і менеджери.
- •1. Поняття організації.
- •2. Загальні характеристики організацій.
- •3. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації.
- •4. Роль менеджера в управлінні.
- •5. Модель сучасного менеджера.
- •6. Характеристика класифікаційних груп менеджерів.
- •7. Складові успіху організації.
- •Тема 4. Менеджерське планування: як готувати виконання своїх завдань.
- •1. Основи менеджерського планування.
- •2. Принципи і правила планування часу менеджера.
- •3. Система планування часу.
- •4. Складання планів дня за допомогою методу "Альпи".
- •5. Менеджмент за допомогою щоденника часу.
- •Тема 5. Організація трудового процесу та реалізація трудової активності менеджера.
- •1. Організаційні принципи розпорядку дня.
- •2. Природний денний ритм (графік працездатності).
- •3. Менеджмент на основі біоритму.
- •Тема 6. Методи управління трудовим колективом.
- •1. Економічні методи управління.
- •2. Організаційно-розпорядчі методи управління.
- •3. Соціально-психологічні методи управління.
- •Тема 7. Природа організаційних змін та управління ними.
- •1. Природа організаційних змін.
- •2. Управління змінами.
- •3. Використання участі робітників в управлінні для здійснення змін. Подолання опору змінам.
- •4. Організаційний розвиток.
- •Тема 8. Управлінські рішення: суть, види. Процес, методи прийняття рішень. Організація і контроль їх виконання.
- •1. Суть та види управлінських рішень.
- •2. Необхідність прийняття рішення.
- •3. Принцип Парето (співвідношення 80:20).
- •4. Встановлення пріоритетів за допомогою аналізу абв.
- •5. Прискорений аналіз за принципом Ейзенхауера.
- •6.Основні підходи до прийняття рішень.
- •7. Процес прийняття рішень.
- •8. Методи і способи прийняття рішень.
- •9. Організація та контроль виконання рішень.
- •Тема 9. Управління робочим часом.
- •1. Робочий час і його основні елементи.
- •2. Діагностика робочого часу.
- •3. Нормування часу виконавців.
- •4. Планування часу керівників і спеціалістів.
- •Тема 10. Внутрішньо організаційний обмін інформацією. Основи делегування.
- •1. Управлінська інформація і закономірності її руху.
- •2. Елементи системи обміну інформацією.
- •3. Бар'єри на шляху ефективного обміну інформацією.
- •Тема 11. Ділова кар’єра та її організація.
- •1. Поняття і цілі ділової кар'єри.
- •2. Організація підбору та оцінки кадрів.
- •3. Адаптація працівників.
- •4. Методи атестації персоналу.
- •5. Управління діловою кар'єрою.
- •Тема 12. Психологія менеджменту.
- •1. Психологічний портрет менеджера.
4. Організаційний розвиток.
Об'єктивність організаційних змін висуває необхідність розв'язання проблеми розвитку організації в умовах постійної зміни внутрішнього та зовнішнього середовища. Багаторічні дослідження американських економістів Френта й Белла дали їм змогу дійти висновку, що організаційний розвиток — це довготривала робота щодо вдосконалення процесів розв'язання проблем та оновлення організації за допомогою агентів змін шляхом більш ефективного спільного регулювання з використанням культурних постулатів, теорії і технології прикладної науки про поведінку, дослідження дією. Розглянемо характеристики основних складових організаційного розвитку.
Процес розв'язання проблем та оновлення в організації визначається впливом факторів внутрішнього та зовнішнього середовища. Культура характеризується нормами поведінки, почуттями, стосунками між працівниками, розумінням цінностей тощо.
Спільне регулювання керівників полягає в управлінському впливі на організацію та її найважливіші параметри.
Формальні робочі групи (керівники та їхні підлеглі) є головними об'єктами діяльності в організаційному розвитку.
Агентом перемін (каталізатором) є зовнішній консультант - представник служб організаційного розвитку (на підприємстві такими службами можуть бути відділ кадрів, відділ технічних нововведень та ін.).
Дослідження дією складається з таких етапів:
Діагноз стану організації (здійснюється за результатами інтерв'ю, опитування, спостереження, вивчення документів).
Передача отриманих даних членам організації.
Прийняття рішень з визначенням конкретних планів дій.
Реалізація планів дій.
Оцінка результатів розробки та впровадження планів дій шляхом збору відповідних даних та повторення розглянутого циклу.
Передумови і цінності організаційного розвитку:
Люди як індивідууми. Вважається, що люди тягнуться до особистого росту в соціальному плані і задоволенню вищих потреб, якщо навколишні умови їх підтримують і стимулюють.
Люди в групах і лідерство. Одна з передумов полягає в тому, що робоча група та її домінуюча соціальна система, особливо на неформальному рівні, дуже впливають на задоволеність і компетентність її членів. Друга передумова полягає в тому, що придушені негативні ставлення і почуття членів робочих груп можуть негативно впливати на вирішення проблем, особисте зростання і задоволеність роботою. Люди хочуть належати до певного типу групи і взаємодіяти з її членами. Лідер групи не зможе виконувати всі завдання та функції. Тому члени групи повинні відігравати певну роль і допомагати один одному при ефективному лідерстві та злагодженій поведінці групи.
Люди і організація. Вважається, що взаємостосунки і поведінка людей в організації перебувають під сильним впливом стилю лідерства і клімату на вищих рівнях керівництва.
Слід зазначити, що силове вирішення конфлікту, в кінцевому підсумку, не є сприятливим для вирішення організаційних проблем. Крім того, для здійснення змін у керівництві і людях необхідно багато часу. Зміни в функціонуванні організації вимагають необхідної підтримки з боку всієї системи людських ресурсів.
Участь в організаційному розвитку
Поняттям "участь в організаційному розвитку" або "вторгнення в організацію" позначаються різні планові заходи, в яких бере участь організація, підрозділ або виробнича група під час програми організаційного розвитку.
Види участі в організаційному розвитку такі:
Проведення діагностичних робіт. Охоплюють збір інформації про стан організації або підприємства за допомогою інтерв'ю, нарад, опитувань, спостережень, ознайомлення з документами організації.
Організація використання отриманих результатів досліджень. П ід цим розуміють передачу інформації, одержаної при діагностичних заходах, членам організації і розробку планів дій на основі цієї інформації.
Навчання та підвищення кваліфікації працівників організації.
Зміна структури організації вміщує план і практичне здійснення модернізації діючої організаційної структури.
Проведення консультацій з групових процесів має на меті допомогти членам організації точніше сприймати й оцінювати явища та діяти відповідним чином.
Здійснення впливу на формування та діяльність неформальних груп в організації.
Створення формальних груп в організації.
Для того, щоб зусилля з організаційної розробки були успішними, необхідно виконання певних умов:
І.Люди, які займають ключові пости в організації, повинні брати участь в проведенні вихідних діагностичних заходів.
Слід запросити консультанта з питань людської поведінки до початку роботи за програмою організаційного розвитку. Керівники та інші члени організації повинні одержати відповідну підготовку, щоб продовжити і підтримати роботу з організаційного розвитку.
Керівники вищого рівня, ніж того, де здійснюється програма організаційного розвитку, повинні підтримати цю діяльність, брати в ній активну участь.
Учасники повинні розуміти, що таке організаційний розвиток, якою мірою компоненти організаційного розвитку аналогічні багатьом попереднім управлінським заходам, з якими вони стикались, і як вони можуть допомогти добитися швидкого успіху в програмі організаційного розвитку.
Слід використати модель досліджень дією: діагностика стану організації, надання зібраної інформації її членами, складання плану дій, після чого встановлюється діагноз.
Робочі групи беруть участь в організаційному розвитку разом з керівником групи.
В організаційному розвитку повинні брати участь співробітники відділу кадрів і відділу з питань трудових відносин, щоб підтримати зусилля для організаційного розвитку. Тому необхідно змінити політику і практику роботи з кадрами.
Управління процесом організаційного розвитку повинно здійснюватися ефективно, його результати мають одержувати необхідну оцінку.
До організаційного розвитку слід застосовувати ситуаційний підхід. Не існує єдиного та найкращого засобу систематично підвищувати ефективність організації за допомогою засобів організаційного розвитку.
