Відмінності форвардних і ф’ючерсних контрактів

Положення контракту	Форвардний контракт	Ф’ючерсний контракт
1. Розмір поставки	Узгоджується продавцем і покупцем	Стандартизований
2. Якість товару	Узгоджується продавцем і покупцем	Стандартизована
3. Час поставки	Наступає через термін, обумовлений сторонами	Також наступає в май-бутньому, проте стан-дартизований біржею
4. Ціна товару	Узгоджується продавцем і покупцем	Визначається в процесі відкритого торгу
5. Виконання контракту	Контракт закінчується постачанням наявного товару	Контракт ліквідовується
6. Регулювання операції	Законами про торгівлю	Законодавством про ф’ючерсну торгівлю
7. Гарант операції	Відсутній	Розрахункова палата біржі
8. Публікація інформації по операціях	Відсутня	Обов’язкова

 

Покупець ф'ючерсного контракту називається сторо­ною, що має довгу позицію (long), а продавець – стороною, що має коротку позицію (shot).

Покупці контрактів виграють від підвищення цін, оскільки вони зможуть одержати товар за ціною нижчою від поточної.

Продавці виграють від падіння ціни, оскільки вони уклали контракти за ціною вищою від поточної.

 

   Цілі здійснення біржових операцій.

Укладення тих чи інших видів операцій підпорядкований певній меті здійснення біржових операцій, які учасники біржі проводять на торгах. Основними цілями проведення біржових операцій є наступні:

1) покупка та продаж реальних товарів;

2) страхування цінового ризику – хеджування;

3) біржові спекуляції.

1.  В основі здійснення біржової операції покупки та про­дажу реального товару лежить механізм здійснення біржо­вих операцій типу «спот» або «форвард». Коли підприємство вирішує свої поточні завдання у сфері забезпечення або збуту, воно здійснює покупку або продаж реального товару, укладаю­чи при цьому угоду «спот». У тих випадках, коли підприємство планує безперебійне забезпечення або збут у майбутньому пе­ріоді, воно відповідно укладає біржову угоду типу «форвард».

2. Страхування цінового ризику продавця та покупця при зміні ціни на реальний товар у процесі здійснення форвардних операцій одержало назву хеджування, що в перекладі означає «огорожа, захист».

Учасники ф'ючерсної торгівлі, що переслідують таку мету, називаються хеджерами. Ними виступають продавці та по­купці наявних товарів, які прагнуть застрахувати від нес­приятливих змін ціни на свої товари.

На біржовому ринку розрізняють два види операцій страху­вання цінового ризику (хеджування):

1) хеджування продажем – короткий хедж.

2) хеджування покупкою – довгий  хедж.

Хеджування продажем – це  використання короткої пози­ції на ф'ючерсному ринку тим, хто має довгу позицію на наяв­ному ринку. Цей вид хеджування змінюється для захисту про­дажної ціни товару.

Хеджування продажем здійснює покупець реального това­ру, який, уклавши форвардну операцію на покупку реального товару, одночасно з цим відкриває позицію на продаж ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару (через побоювання, що до моменту постачання ціна реального товару може знизитися). Якщо ціна до моменту постачання реально­го товару знизиться, покупець, несучи фінансові втрати за форвардною операцією, одержить прибуток за ф'ючерсною операцією, що забезпечує відшкодування втрат.

Хеджування покупкою – це біржова операція, в процесі якої продавець реального товару, уклавши форвардну опера­цію на продаж, одночасно здійснює покупку ф'ючерсних кон­трактів на аналогічну кількість товару.

 

3. Спекулятивні біржові операції на різниці в цінах – це найскладніший вид біржових операцій.

Біржова спекуляція – це спосіб отримання прибутку в процесі біржової торгівлі, що базується на відмінностях у ди­наміці цін у часі, просторі і на різні види товарів.

 

На ф'ючерсних ринках спекулянти представлені двома ос­новними видами:

1) гравцями на зниження («ведмеді»);

2) гравцями на підвищення («бики»).

Біржових спекулянтів можна поділити на великих і дрібних.

За методами ведення операцій, стратегії й тактики торгівлі розрізняють:

1) позиційних спекулянтів – які утримують свою позицію протягом декількох днів, тижнів і навіть місяців, їх прогноз базується на довгостроковій динаміці цін, а короткострокові коливання не беруться до уваги;

2) одноденних спекулянтів – які утримують позицію про­тягом одного дня, чекаючи істотного руху цін протягом дня (це члени біржі, які здійснюють операції в залі);

3) скалперів – вони ведуть торгівлю в залі виключно в сво­їх інтересах, використовуючи при цьому щонайменші коли­вання цін. Протягом дня вони продають і купують велику кількість контрактів, а до кінця дня їх закривають. При неве­ликому прибутку за однією операцією вони одержують необхідний рівень прибутку за рахунок обсягу операцій. Діяльність скалперів сприяє ліквідності ринку, оскільки на них припадає велика частина операцій;

4) спредерів – вони використовують різницю цін на різні, але взаємозв'язані ф'ючерсні контракти. Прибуток спредера може виникнути при використанні певного співвідношення цін на контракти за одним товаром з різними термінами або за різними товарами з одним терміном.