9.3. Кооперація в оптовій торгівлі

 

Під кооперацією розуміється об'єднання двох і більше під­приємств з метою взаємовигідного вирішення завдань торго­вельної діяльності.

Залежно від партнерів по кооперації розрізняють горизон­тальну та вертикальну форми кооперації.

При горизонтальній кооперації співробітничають підпри­ємства, що знаходяться на одному господарському щаблі:

• підприємства-товаровиробники;

• підприємства оптової торгівлі;

• дрібнооптові підприємства.

При вертикальній кооперації в співпрацю вступають під­приємства з різною господарською діяльністю:

• товаровиробники і оптова торгівля;

• оптова та роздрібна торгівля;

• оптова та кооперативна торгівля.

Горизонтальна та вертикальна кооперація, партнерська співпраця та зв'язки показані на рис. 9.1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

          Рис. 9.1. Форми і сфери кооперації, пов'язані з оптовою торгівлею

 

 

Горизонтальна кооперація орієнтована, перш за все, на за­купівельну і збутову діяльність.

Можливості та діапазон вертикальної кооперації значно ширші, ніж горизонтальної. Коопераційні об'єднання підпри­ємств оптової та роздрібної торгівлі називаються добровільни­ми торговими ланцюжками. Вони базуються на спільно вироб­леній стратегії дій на ринку збуту.

Добровільні торгові ланцюжки залежно від організаційної структури бувають дво-, три- та чотириступінчастими:

• при двоступінчастій організаційній структурі підприєм­ство оптової торгівлі кооперується з декількома роздрібними торговельними підприємствами;

• при триступінчастій - співробітничають головна органі­зація, декілька підприємств оптової торгівлі та їх партнери з числа роздрібних торговельних підприємств;

• при чотириступінчастій - міжнародна організація, на­ ціональні головні організації, підприємства оптової та роздріб­ної торгівлі. Великі добровільні ланцюжки в міжнародній тор­гівлі є в основному чотириступінчастими.

При здійсненні закупівельної діяльності в горизонтальній і вертикальній кооперації використовуються наступнісисте­ми оптових закупівель:

1. Розподільна система - закупівельне об'єднання купує за власний рахунок товари, бере їх на зберігання в склад коопера­тиву і звідти розподіляє серед його членів згідно із замовленням.

2.     Система генерального договору - кооператив укладає з постачальником договір на певний обсяг товарів і організує з метою зниження транспортних витрат доставку від виробника безпосередньо учаснику.

3.     Система прямих постачань - учасники кооперативу від власного імені замовляють за його рахунок товари, які надхо­дять до них від виробника (постачальника).

При всіх варіантах закупівлі рахунки постачальників опла­чує кооператив, його члени платять за товари, що надійшли, головній організації об'єднання за інкасовою вимогою-дору-ченням. Тут особлива увага звертається на надійність членів кооперативу з позицій фінансової стабільності та виконання договірних зобов'язань.

Вертикальна кооперація між виробником і торговельним підприємством може бути організована у вигляді представ­ництв, збутових об'єднань і франчайзингу.

1.           Представництва - це відособлені підрозділи проми­слових підприємств, які здійснюють збут продукції на основі виключного права. Вони можуть разом з продажем виконува­ти гарантійне обслуговування продукції, поставляти запасні частини і консультувати покупців.

Переваги цієї форми кооперації полягають в наступному:

1) представництво отримує вигоду з хорошої репутації ви­робника, оскільки покупці ідентифікують його з виробником;

2) виробник може спеціалізуватися на виробництві про­дукції, а торговельне підприємство - на її збуті, що підвищує економічність обох підприємств;

3) згідно з угодою між виробником і торговельним підпри­ємством останнє часто бере на себе зобов'язання стосовно за­купівлі певної кількості продукції, що гарантує постійну зай­нятість виробника. При цьому представництво підприємства в обмін на ці гарантії одержує особливі умови щодо закупівлі товарів (знижки, гарантовані терміни постачання тощо).

Недолік полягає в тому, що економічний спад у одного партнера може спричинити за собою вимушені втрати в іншо­го партнера.

2. Збутові об'єднання організують збут товарів між ви­робниками і підприємствами торгівлі за певними каналами та/або в певний час на основі договорів.

3. Франчайзинг - це система збуту, при якій фірма надає право продажу своєї продукції у вигляді вертикальної ко­операції точно визначеному колу торговельних підприємств. Сучасний термін «франчайзинг» походить від французького слова  franchise, що означає «пільга, привілей». Сама по собі ідея франчайзингу відносно проста і полягає в передачі однією компанією (франчайзером) прав на використання свого товар­ного знаку, імені іншій компанії (франчайзі) на певних умо­вах. При цьому на практиці йдеться, як правило, не просто про передачу прав на використання торгової марки або продукту.

Піонером франчайзингу в США прийнято вважати компа­нію з виробництва швейних машин «Зінгер», яка в XIX ст. вперше сформувала свою дилерську мережу. Так була створе­на перша франчайзингова система, яка надавала фінансово не­залежним фірмам виключні права продавати й обслуговувати швейні машини в межах певної території.

Справжній бум франчайзингу припадає на 50-і роки XX ст. Одним із найбільш наочних і переконливих прикладів розвит­ку та становлення франчайзингової системи в даний період є діяльність всесвітньо відомої фірми «Макдональдс». Також за франчайзинговою системою працюють такі компанії як «Ко­ка-кола», «Пепсі», «Севен-Ап», «Ксерокс», «Кодак-Експрес», «Баскін Роббінс» та ін.

Існують три основні види франчайзингу: товарний (торго­вий), діловий і виробничий.