- •Педагогіка
- •2. Предмет і основні категорії дошкільної педагогіки. Зв’язок з іншими науками.
- •3. Методи науково-педагогічних дослідження у днз.
- •4. Вимоги до особистості вихователя днз. Специфіка та творчий характер його роботи.
- •5. Мета і завдання виховання дітей дошкільного віку. Закон «Про дошкільну освіту».
- •6. Вікова періодизація та індивідуальні особливості дитини. Психолого-педагогічні дослідження про значення дошкільного виховання у перші роки життя.
- •7. Фізичне виховання і фізичний розвиток. Завдання і засоби фізичного виховання.
- •15. Методи розумового виховання та навчання дітей дошкільного віку. Особливості іх використання у різних вікових групах.
- •16. Основні засоби розумового виховання дітей дошкільного віку. Їх значення для розвитку дитини.
- •17. Моральний розвиток і моральне виховання дітей дошкільного віку. Розвиток теоріїї морального виховання.
- •31. Народна гра та іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку.
- •32. Форми організації навчання дошкільників. Особливості навчання у різних вікових групах.
- •33. Психологічні особливості періоду раннього дитинства. Його значення в становленні особистості.
- •34. Основні психолого-педагогічні закономірності та особливості розвитку дітей 1-го року життя.
- •35. Основні психолого-педагогічні закономірності та особливості розвитку дітей 2-го року життя.
- •36. Основні психолого-педагогічні закономірності та особливості розвитку дітей 3-го року життя.
- •37. Своєрідність організації життєдіяльності, педагогічні правила проведення режимних процесів в групі 2-го року життя.
- •38. Своєрідність організації життєдіяльності, педагогічні правила проведення режимних процесів в групі 3-го року життя.
- •39. Створення предметно-розвивального середовища в групах раннього віку.
- •8. Принцип гарнітури (комплектування)
- •9. Принцип раціональності
- •10. Принцип складування
- •11. Принцип «загального» і «одиничного» в підборі і використанні
- •12. Принцип вікового та гендерного відповідності.
- •40. Значення предметної діяльності в розвитку дитини раннього віку. Роль вихователя в керівництві предметно-ігровою діяльністю.
- •41. Роль вихователя у формуванні сюжетно-зображувальної діяльності дітей раннього віку.
- •42. Психолого-педагогічні особливості навчання дітей від народження до 6-7 років.
- •43. Особливості навчання дітей в ранньому віці. Принципи, форми навчання.
- •44. Ігри-заняття як форма навчання дітей раннього віку. Види, кількість, тривалість занять в групах 2-го та 3-го року життя.
- •45. Основні методи і прийоми навчання дітей раннього віку.
- •1.Ігрові методи в навчанні дітей раннього віку:
- •2.Словесні методи:
- •3.Практічені методи:
- •4.Наочні методи і прийоми:
- •46. Організація прогулянок в групах раннього віку.
- •47. Особливості розвитку та організація життя дітей четвертого року життя
- •48. Особливості розвитку та організація життя дітей п’ятого року життя.
- •49. Особливості розвитку та організація життя дітей шостого року життя
- •50. Організація перших днів у днз. Види адаптації
- •51. Наступність у роботі днз і школи. Форми та методи наступності.
- •52. Готовність дитини дошкільного віку до навчання у школі та методика її виявлення. Організація педагогічного процесу в підготовці до школи.
- •53. Місце і роль сім’ї у вихованні дітей. Форми і методи роботи з сім’єю у днз.
- •54. Педагогічні, художні, гігієнічні вимоги до предметно-ігрового розвивального середовища днз. Особливості організації предметно-розвивального середовища у різних вікових групах днз.
- •55. Особливості педагогічного аналізу різних видів діяльності у днз.
- •56. Планування навчально-виховного процесу у дитячому навчальному закладу. Види планів.
- •II. Підвищення фахової майстерності педпрацівників:
- •III. Методична робота:
- •IV. Керівництво і контроль навчально-виховного процесу.
- •V. Адміністративно-господарська діяльність
- •57. Завдання та зміст естетичного виховання дітей дошкільного віку.
- •58. Естетичний розвиток і естетичне виховання. Розвиток теоріїї естетичного виховання дітей дошкільного віку.
- •59. Засоби і методи естетичного виховання дітей дошкільного віку.
- •60. Етапи виникнення та розвитку гри у ранньому дитинстві. Роль дорослого у цьому процессі.
- •61. Психолого-педагогічні теорії та сучасні дослідження гри.
- •62. Гра як засіб різнобічного розвитку дітей дошкільного віку.
- •63. Психологічні основи класифікацій дитячих ігор. Сучасні класифікації.
- •64. Сутність іграшки. Види іграшок та вимоги до них.
- •65. Режисерські ігри дошкільників. Особливості педагогічної взаємодії вихователя з дітьми у різних вікових групах.
- •66. Сюжетно-рольові ігри дошкільників. Особливості педагогічної взаємодії вихователя з дітьми у різних вікових групах.
- •67. Театралізовані ігри дошкільників. Особливості педагогічної взаємодії вихователя з дітьми у різних вікових групах.
- •68. Будівельно-конструктивні ігри дошкільників. Особливості педагогічної взамодії вихователя з дітьми у різних вікових групах.
- •1. Діти другої молодшої групи повинні вміти:
- •2. Діти середньої групи мають уміти:
- •3. Діти старшої групи повинні вміти:
- •4. Діти підготовчої групи повинні:
- •69. Сутність, особливості, структура дидактичної гри.
- •70. Педагогічна взаємодія вихователя з дітьми раннього віку у дидактичній грі.
- •71. Професійні обов’язки завідувача та методиста днз.
- •72. Завдання та зміст Базового компонента дошкільної освіти.
- •Теорія і методика ознайомлення дітей дошкільного віку з природою
- •1.Зміст ознайомлення дітей дошкільного віку з природою за чинними програмами навчання та розвитку дітей дошкільного віку.
- •2.Розміщення та обладнання кутка природи(кімнатні рослини, тварини, постійні та тимчасові мешканці куточка природи)
- •3. Значення ділянки днз у здійсненні основних завдань ознайомлення дошкільників з природою
- •4. Спостереження як основний метод ознайомлення дітей з природою
- •6.Форми організації роботи з ознайомлення дітей з природою. Специфіка проведення занять з ознайомлення дошкільників з природою у днз.
- •Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку
- •1.Гімнастика як засіб і метод фізичного виховання дошкільників. Місце режимі дня дітей дошкільного віку.
- •2.Методика навчання основним рухам у різних вікових групах
- •3. Характеристика спортивних вправ та ігор. Методика навчання дітей ходьбі на лижах, катання на санках, ковзанах, роликових ковзанах, велосипеді, плавання, катання на каруселях
- •4.Характеристика рухливих ігор. Значення для різнобічного розвитку дітей дошкільного віку. Українські народні рухливі ігри.
- •5.Заняття з фізичної культури. Структура, методика проведення.
- •6.Організація екскурсій, туристських прогулянок та пішохідних переходів у різних вікових групах .
- •Теорія і методика розвитку рідної мови
- •1. Характеристика методів, прийомів та засобів навчання рідної мови дітей дошкільного віку.
- •2. Навчання як засіб розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Форми організації навчання дошкільнят рідної мови в дошкільних закладах
- •10. Поєднання колективного характеру заняття з індивідуальним підходом та диференційованим навчанням.
- •3. Завдання та зміст роботи з формування граматично правильного мовлення дітей в різних вікових групах дитячого саду.
- •4.Завдання та зміст роботи з виховання звукової культури мовлення у різних вікових групах. Етапи навчання дітей правильної звуковимови. Методика обстеження звукової сторони мови дітей
- •5. Сутність словникової роботи в дитячому садку, її значення. Основні аспекти словникової роботи. Особливості словника дітей дошкільного віку.
- •6.Особливості розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку Дослідження з проблеми.
- •Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень
- •1. Методика навчання дітей вимірювання величини за допомогою умовної мірки(вимірювання маси, об’єму, довжини)у різних вікових групах.
- •2. Методика навчання дітей орієнтування в просторі у різних вікових групах.
- •3.Методика ознайомлення дітей з геометричною фігурою і формою предметів в різних вікових групах.
- •4.Методика навчання дітей рішення арифметичних задач.
- •5.Прийоми роботи з ознайомлення старших дошкільників зі складом чисел першого десятка з одиниць і двох менших чисел. Ознайомлення дітей з цифрами як знаками числа.
- •6.Методика навчання дітей дошкільного віку орієнтування в часі у різних вікових групах.
- •1.Методика ознайомлення дітей дошкільного віку з творами декоративно-прикладного мистецтва. Керівництво декоративною творчістю дошкільників у різних вікових групах.
- •2.Методика навчання малювання в різних вікових групах.
- •3.Методика навчання аплікації дітей дошкільного віку.
- •4.Методика навчання конструювання у дошкільному віці.
- •5.Методика навчання ліплення у дошкільному віці.
- •6.Самостійна художньо-образотворча діяльність у днз у різних вікових групах.
- •Методика музичного виховання дітей дошкільного віку
- •1 Завдання та зміст слухання-сприйняття як одного з видів дитячої музичної діяльності у дошкільному віці
- •2. Завдання, зміст та особливості співочої діяльності дошкільників у різних вікових групах.
- •3.Завдання та зміст музично-ритмічного виховання дошкільників у різних вікових групах.
- •4.Своєрідність методів і прийомів музичного виховання дошкільників.
- •5.Музичні заняття у днз, їх типи та види.
- •6. Завдання зміст та методика організації самостійної музичної діяльності дошкільників у різних вікових групах.
57. Завдання та зміст естетичного виховання дітей дошкільного віку.
Естетика — наука про загальні закономірності художнього освоєння дійсності людиною, суть і форми відображення дійсності й перетворення життя за законами краси.
Естетичне виховання — послідовне формування у дітей естетичного ставлення до життя, розвиток сприймання і розуміння прекрасного у мистецтві, природі, взаєминах людей, художніх потреб і здатності до художньої творчості.
Завдання естетичного виховання дітей дошкільного віку.
1. Формування естетичного ставлення до дійсності, естетичних уявлень і суджень. Естетичне сприймання дійсності спирається на чуттєвий аспект речей — їх колір, звук, форму, що зумовлює необхідність розвитку сенсорної культури дітей. Естетичне сприймання виникає лише за емоційного ставлення до того, що дитина сприймає. За правильного педагогічного керівництва усі види мистецтва, природа, побут сприяють формуванню естетичного ставлення до дійсності.
Компонентами естетичного ставлення дитини до мистецтва є:
— здатність до емоційного переживання;
— здатність до активного засвоєння художнього досвіду, самостійного навчання, пошукових дій;
— спеціальні художні й творчі здібності. Виховуючи у дітей уміння сприймати красу і емоційно відгукуватися на неї, педагог поступово підводить їх до розуміння, оцінювання, формування естетичних уявлень і суджень. Формування елементарної естетичної свідомості у дошкільнят відбувається у процесі ознайомлення з еталонами правильного визначення прекрасного і потворного в житті і мистецтві. Дітям допомагають опанувати й усвідомити сенсорні еталони, необхідні для формування емоційних оцінок (радості, смутку, горя, подиву), знання про види і жанри мистецтва, особливості їх виражальних засобів, про діячів мистецтва (художників, музикантів), а також з'ясувати сутність естетичних оцінок (гарне, негарне, потворне, смішне).
2. Освоєння дітьми естетичної діяльності. Це завдання передбачає розвиток естетичного і художнього сприймання, формування початкових умінь і навичок виконавської художньої діяльності, втілення елементів прекрасного в побут, стосунки з людьми, ставлення до себе. Вже в молодшому дошкільному віці естетичне сприймання дітей постає як емоційний інтерес до естетичних властивостей певних об'єктів. З метою розвитку емоційного сприйняття, долучення до нього пізнавального компонента, естетичного судження педагог активізує пізнавальну сферу, передусім сенсорику дитини, вправляє її у доборі різних критеріїв оцінювання естетичності конкретного об'єкта.
3. Розвиток загальних і спеціальних художньо-творчих здібностей дітей. Від того, наскільки правильно будуть помічені художньо-творчі здібності дитини, наскільки вміло буде спрямований їх розвиток, часто залежать її мистецькі успіхи в майбутньому, підтвердженням чого є безліч фактів з історії мистецтв і сучасної дійсності. Ці здібності формуються в процесі засвоєння способів діяльності — сприймання, виконання і творчості. У дошкільному віці дітям доступні майже всі види художньої творчості — складання розповідей, віршів, малювання, ліплення, співи, гра на музичних інструментах, навіть компонування музичних творів. Характер цих дій відповідає особливостям розвитку і віку дітей: як правило, такі дії є безпосередніми, наслідувальними, сповненими щирістю почуттів, вірою у себе і наставника. Творчість дитини виявляється у розвитку здатності до створення задуму і його реалізації, в умінні поєднувати свої знання, уявлення, у щирому передаванні думок, почуттів, переживань. Навчання дітей способам образного вираження своїх задумів у слові, малюнку, пісні стимулює розвиток їх художньо-творчого потенціалу.
Однак виявлення на ранніх етапах життя художньо-творчих здібностей ще не є запорукою досягнення особистістю мистецьких висот у майбутньому. Багато що залежатиме від того, наскільки наполегливо і в яких наставників вона опановуватиме таємниці творчості, від потенціалу її таланту, здоров'я, характеру, волі, здатності жертвувати в ім'я головної мети різноманітними привабами життя і на віть від особливостей фізіологічного розвитку у підлітковому віці. Тому естетичне виховання тісно пов'язане з розумовим, моральним, трудовим і фізичним. З розумовим вихованням воно має спільний об'єкт освоєння — навколишню дійсність, яку дитина пізнає розумово і естетично, і спільну основу — сенсорний досвід. Процес естетичного пізнання і художньо-творча діяльність удосконалюють психічні процеси (мислення, пам'ять, уяву). Особливо важлива ця діяльність для розвитку зорової, слухової, моторної пам'яті, музичного слуху. Мистецтво відкриває дитині життя у всьому багатстві предметів і явищ, їх взаємозв'язків і взаємозалежностей, збагачує новими уявленнями, вчить робити нескладні умовисновки.
Багато чинників єднають естетичне виховання з моральним, адже обидва ці виховні напрями засновані на по чуттях, позитивних і негативних переживаннях. Не випадково, характеризуючи вчинки людини, використовують категорії естетики («гарний вчинок»). У процесі художньої діяльності дитина вчиться ставити цілі і досягати їх, передбачати шляхи здійснення задуму, виявляти витримку, цілеспрямованість, зосередженість. Мистецтво є засобом спілкування і взаєморозуміння, єднання дітей у спільних переживаннях і діях.
З фізичним вихованням естетичне поєднує відчуття злагодженості, краси, ритмічності дій, що координує рухи дитини, вчить відчувати своє тіло, породжує бажання бути гарним, спритним. В оцінках стану фізичного розвитку і здоров'я також використовують естетичні критерії (щоб бути гарним, потрібно бути здоровим, охайним тощо).
Багатоаспектні завдання естетичного виховання можуть бути вирішені на основі розвитку таких важливих особистісних якостей, як ініціативність, креативність, здатність своєрідно сприймати світ.
Зміст естетичного виховання дітей дошкільного віку
Естетичне виховання передбачає формування знань, умінь, навичок, почуттів, інтересів, потреб, оцінок і смаків, які реалізуються в естетичній діяльності дошкільника. Попри певні особливості, зумовлені специфікою дошкільних закладів, належністю дітей до певної вікової групи, його зміст вибудовується за такими напрямами:
1. Формування знань про прекрасне в житті, природі, чинках людей. У процесі естетичного виховання у дітей формуються загальні уявлення про прекрасне у повсякденному житті, природі та мистецтві, його антагонізм із потворним, аморальним, антигуманним. Вони отримують найпростіші уявлення про види мистецтва: графіку, скульптуру, живопис, декоративно-прикладне мистецтво, літературу, музику та їх жанри, засвоюють основні естетичні поняття, загальні категорії, наприклад «прекрасне», «потворне». Зміст категорій, понять естетики стає для них зрозумілим, якщо дорослі розкриватимуть багатоманітність краси як феномену через предмети побуту, іграшки, явища природи, поведінку людини, твори мистецтва, знайомлячи пізніше їх з різними видами мистецтва — звертатимуть увагу на те, що всі вони мають специфічні, властиві тільки їм виражальні засоби, а в кожного митця є своя творча лабораторія.
У старшому дошкільному віці педагог підводить дитину до розуміння важливості морального чинника в мистецтві, який унеможливлює використання таланту в антигуманних помислах, наслідком чого є расова, релігійна ворожнеча, жорстокість, агресивність, використання сили, нерідко — збройної, у вирішенні складних проблем взаємодії народів, людей.
Отже, до змісту естетичного виховання входять різноманітні знання про прекрасне в житті, природі, вчинках людей.
2. Розвиток естетичних умінь і навичок. З ранньої дошкільної пори дітей привчають спостерігати за явищами і предметами навколишнього світу, бачити їх загальні та специфічні властивості, з використанням різних матеріалів створювати прості предмети, сюжети, композиції, слухати музику — опановувати навички співу, гри на музичних інструментах, ритмічних рухів.
3. Формування естетичного ставлення. Різноманітні предмети і явища навколишньої дійсності збуджують у душі дитини емоційний відгук на прекрасне, добрі почуття, прагнення до творчої діяльності. Компонентами естетичного ставлення є здатність до емоційного переживання, активного засвоєння художнього досвіду, самостійних пошукових дій, художні та творчі здібності.
4. Розвиток творчої діяльності. Важливою складовою естетичного виховання дітей дошкільного віку є формування у них самостійних творчих дій. Прагнення до творчості вони виявляють передусім у провідній своїй діяльності — у грі. Всі близькі до гри види творчості зумовлені потребою дітей у діяльному, образному освоєнні вражень. Поява самостійної художньої діяльності є ознакою поступального розвитку дитини.
Елементи творчості спостерігаються вже тоді, коли діти обирають тему зображення і знаходять способи здійснення задуманого. Поступово вони вчаться комбінувати їх у відображенні дійсності. На цьому шляху дошкільнят весь час переслідуватиме проблема відсутності знань, нерозвиненості навичок. Тому обов'язково поруч з ними має бути обізнаний, дбайливий педагог, здатний своєчасно підказати і показати дітям способи подолання труднощів.
Неабияке значення має створення можливостей для прилучення дітей до різноманітних видів художньої діяльності, що дасть їм змогу розширити діапазон естетичного пізнання світу, спробувати свої сили у різних сферах, зосередитися на найпривабливішій і найперспективнішій для себе. Найчастіше у закладах дошкільного виховання дітей прилучають до таких видів художньої діяльності:
— зображувальна діяльність (сприймання творів образотворчого мистецтва, малювання, ліплення, виготовлення аплікацій);
— музична діяльність (сприйняття музики, співи, ігри, танці, хороводи, гра на музичних інструментах);
— художньо-мовленнєва діяльність (слухання казок, розповідей, читання віршів, творчі розповіді тощо);
— театралізована діяльність.
Непідробний інтерес до такої діяльності, наполегливе, терпляче намагання пізнати й опанувати її таємниці є першими сигналами творчого начала особистості, наявність якого діагностують за такими критеріями:
— ставлення, інтереси, здібності, які знаходять утілення у художній творчості;
— способи творчих дій;
— якість продуктів дитячої художньої діяльності.
Творчі здібності дітей у художній діяльності формуються на тлі загального розвитку і завдяки спеціальному навчанню. При цьому важливо пам'ятати, що художні можливості дітей диференційовані, а про результати їхнього навчання свідчить не лише те, наскільки вміло вони малюють, співають, читають вірші, а й глибина і сила інтересу, ставлення до якості виконання завдання, прагнення і намагання вдосконалювати навички художньої діяльності.
Поліпшенню змісту естетичного виховання сприяють створення у дошкільних закладах розвивального виховного середовища, модернізація засобів і методів роботи з дітьми, спрямованої на розвиток їхнього творчого ставлення до естетичного освоєння дійсності, відображення його у власній творчій діяльності.
