Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Obschy_fayl.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

4. Спостереження як основний метод ознайомлення дітей з природою

Основним методом ознайомлення дітей з природою є спостереження.

Спостереження – це метод наукового дослідження, що полягає в активному, систематичному, цілеспрямованому, планомірному, і навмисному сприйнятті об'єкта, в ході якого отримується знання про зовнішні сторони, властивості і відносини досліджуваного об'єкта . Спостереження включає в себе в якості елементів: спостерігача (суб'єкта), об'єкт спостереження і засоби спостереження. В якості останніх у розвинених формах спостереження використовуються різні спеціально створені прилади, що виступають як продовження і посилення органів чуття людини, а також використовувані як знаряддя впливу на об'єкт (що перетворює спостереження на складову частину експериментальної діяльності).

Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку, класифікуються залежно від:

а) тривалості (епізодичні, або короткочасні, і тривалі);

б) дидактичної мети (первинні, повторні. Заключні, порівняльні);

в) способу організації (колективні та індивідуальні, планові і позапланові).

Схема спостереження за об'єктами.

Спостереження за будь-якими об'єктами природи не повинно бути стихійним, невпорядкованим. Після прийняття дітьми завдання, вихователь має керуватися певним планом, щоб домогтися більшої ефективності спостереження, комплексного виконання завдань ознайомлення дошкільників з природою.

Під час спостереження за явищами неживої природи доцільно скористатися такою схемою:

1. Оцінка краси, своєрідності явища природи.

2. Визначення доступних розумінню дітей причин явища.

3. Значення цього явища в житті природи, діяльності людини.

Під час спостереження за явищами живої природи (рослин) доцільно дотримуватися такої схеми:

1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови рослини.

2. Вимоги рослини до умов життя.

3. Значення рослини для природи і життя людини.

4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.

Спостереження за тваринами можна проводити за такою схемою:

1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови тварини залежно від способу життя.

2. Спосіб життя тварини (де живе, чим живеться, як захищається, які сезонні зміни).

3. Значення тварини в природі і в житті людини.

4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.

Види спостереження:

1. За тривалістю:

- короткотривалі;- довготривалі.

2. За формою організації дітей:

- індивідуальні;- групові;- колективні.

3. За дидактичною метою:

- первинні;- повторні;- заключні

Довготривалі спостереження провадяться в позаурочні години. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об’єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об’єктами природи протягом різних пір року.

5. Нескладні досліди та ігри як методи ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. Методика проведення у різних вікових групах.

Для вирішення завдань ознайомлення дошкільників з природою в дитячому садку використовуються ігри: будівельно-конструктивні, творчі рольові, дидактичні і рухливі.

Будівельно-конструктивні ігри з природними матеріалами (піском, водою, глиною, снігом, льодом, листям, плодами тощо) - одні з найулюбленіших дітьми ігор у всіх вікових групах. Цінність в тому, що в процесі ігор діти знайомляться з властивостями природних матеріалів (способами конструктивного вирішення під час використання цих матеріалів). У дітей розвивається уява, вміння зосереджуватися, доводити до кінця почату справу, співвідносити свої дії з діями інших, домагатися узгодження. Знайомство з архітектурними формами і відображенням їх у будівлях сприяють формуванню естетичних почуттів. Оскільки ці ігри проводяться на повітрі і пов'язані з руховою активністю, вони мають важливе оздоровче значення.

Дидактичні ігри під час ознайомлення дошкільників з природою виконують три функції:

1) закріплення знань про природу;

2) діагностика наявних у дітей знань про природу;

3) формування знань про природу.

У процесі дидактичних ігор у дітей виховується вміння уважно слухати і відповідати на запитання, самостійно розв'язувати поставлене завдання, пригадувати, думати, утримуватися від бажання щось сказати, коли правила гри цього не дозволяють. Все це сприяє розвитку вольових процесів, мови, мислення, уваги, пам'яті.

В ознайомлені з природою використовуються такі види дидактичних ігор:

1) з природніми матеріалами;

2) з картинками;

3) з іграшками;

4) словесні.

Дидактичні ігри з природними матеріалами діти оперують з реальними природними об'єктами (овочами, фруктами, листками, квітками тощо), внаслідок чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об'єкти природи. Наприклад, у грі "Відгадай, з якого дерева цей листок" вихователь показує листок і просить підбігти до того дерева, яке має такі самі листки.

Дидактичні ігри є актуальними для кожної вікової групи.

Методика проведення короткотривалих дослідів

Короткотривалий дослід – це педагогічний захід пізнавального характеру, в ході якого за короткий часовий проміжок (5-15 хв.) досліджують властивості об’єктів та матеріалів навколишнього світу.

Мета:

  • досліджувати з дітьми властивості речовин та матеріалів –

  • природних – води, повітря, глини, дерева, каміння;

  • штучних – паперу, тканини, заліза тощо.

  • формувати уявлення про мірку як одиницю вимірювання об’єму, маси, довжини тощо;

  • формувати уявлення про час;

  • пробуджувати інтерес до дослідницької діяльності.

Завдання:

  • Ознайомлювати дітей:

  • з вимірювальними приладами, як-от: збільшувальне скло, пісочний годинник, лінійка, ваги тощо, вчити користуватися ними;

  • із правилами безпечної поведінки під час проведення дослідів; спонукати дотримуватись їх у повсякденному житті;

  • формувати, розширювати, уточнювати, узагальнювати уявлення дітей про навколишнє середовище завдяки ознайомленню із властивостями, ознаками речовин, предметів, об’єктів;

  • удосконалювати способи пізнання навколишньої дійсності, активізуючи у процесі пізнання якнайбільше аналізаторів;

  • вчити:

  • робити висновки, узагальнення на основі отриманих результатів досліду;

  • уважно слухати дорослого, виконувати його вказівки;

  • сприяти вдосконаленню наочно-дійового мислення, мовленнєвого розвитку;

  • створювати умови для підвищення пізнавальної активності у дітей.

Порядок проведення:

Організація робочого місця – вихователь має розташувати дітей так, щоб кожному було зручно спостерігати за проведенням досліду.

Організація дітей – слід нагадати дітям правила поведінки під час проведення досліду та постановити проблему.

Проведення досліду – дослід проводить педагог або дитина за усними вказівками педагога.

Обговорення результатів досліду – діти з допомогою педагога роблять висновок про властивості речовини, матеріалу тощо.

Домашнє завдання – розповісти близьким про набуті знання, описати проведений дослід, по можливості повторити його вдома.

Методика проведення довготривалих дослідів

Довготривалий дослід – це педагогічний захід пізнавальної спрямованості, який використовують для розв’язання навчальних задач на встановлення причин природних явищ, взаємозв’язків тощо.

Мета:

  • досліджувати залежність змін у рослинному та тваринному світі від впливу природних умов на розвиток усього живого.

Завдання:

  • ознайомлювати дітей із природою за допомогою елементарної пошуково-дослідницької діяльності;

  • формувати уявлення про взаємозв’язки між об’єктами та явищами живої й неживої природи, вплив природи на життєдіяльність та здоров’я людини;

  • сприяти розвитку словесно-логічного мислення у дітей;

  • розширювати словниковий запас;

  • розвивати допитливість; формувати самостійне творче мислення, ініціативність;

  • виховувати:

  • позитивне, бережливе ставлення до природи;

  • цілеспрямованість, уміння доводити розпочату справу до кінця.

Порядок проведення:

Висунення гіпотези.

Складання плану дій – визначити, які заходи слід провести для доведення правильності чи хибності припущень.

Розподіл обов’язків між дітьми, залучення батьків до проведення досліджень удома.

Документальне фіксування результатів досліду – слід вести календар спостережень, робити замальовки, фотознімки у процесі проведення досліду тощо.

Аналізування результатів, формування висновків.

Оформлення тематичної виставки, фотогазети тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]