- •Педагогіка
- •2. Предмет і основні категорії дошкільної педагогіки. Зв’язок з іншими науками.
- •3. Методи науково-педагогічних дослідження у днз.
- •4. Вимоги до особистості вихователя днз. Специфіка та творчий характер його роботи.
- •5. Мета і завдання виховання дітей дошкільного віку. Закон «Про дошкільну освіту».
- •6. Вікова періодизація та індивідуальні особливості дитини. Психолого-педагогічні дослідження про значення дошкільного виховання у перші роки життя.
- •7. Фізичне виховання і фізичний розвиток. Завдання і засоби фізичного виховання.
- •15. Методи розумового виховання та навчання дітей дошкільного віку. Особливості іх використання у різних вікових групах.
- •16. Основні засоби розумового виховання дітей дошкільного віку. Їх значення для розвитку дитини.
- •17. Моральний розвиток і моральне виховання дітей дошкільного віку. Розвиток теоріїї морального виховання.
- •31. Народна гра та іграшка як засіб виховання дітей дошкільного віку.
- •32. Форми організації навчання дошкільників. Особливості навчання у різних вікових групах.
- •33. Психологічні особливості періоду раннього дитинства. Його значення в становленні особистості.
- •34. Основні психолого-педагогічні закономірності та особливості розвитку дітей 1-го року життя.
- •35. Основні психолого-педагогічні закономірності та особливості розвитку дітей 2-го року життя.
- •36. Основні психолого-педагогічні закономірності та особливості розвитку дітей 3-го року життя.
- •37. Своєрідність організації життєдіяльності, педагогічні правила проведення режимних процесів в групі 2-го року життя.
- •38. Своєрідність організації життєдіяльності, педагогічні правила проведення режимних процесів в групі 3-го року життя.
- •39. Створення предметно-розвивального середовища в групах раннього віку.
- •8. Принцип гарнітури (комплектування)
- •9. Принцип раціональності
- •10. Принцип складування
- •11. Принцип «загального» і «одиничного» в підборі і використанні
- •12. Принцип вікового та гендерного відповідності.
- •40. Значення предметної діяльності в розвитку дитини раннього віку. Роль вихователя в керівництві предметно-ігровою діяльністю.
- •41. Роль вихователя у формуванні сюжетно-зображувальної діяльності дітей раннього віку.
- •42. Психолого-педагогічні особливості навчання дітей від народження до 6-7 років.
- •43. Особливості навчання дітей в ранньому віці. Принципи, форми навчання.
- •44. Ігри-заняття як форма навчання дітей раннього віку. Види, кількість, тривалість занять в групах 2-го та 3-го року життя.
- •45. Основні методи і прийоми навчання дітей раннього віку.
- •1.Ігрові методи в навчанні дітей раннього віку:
- •2.Словесні методи:
- •3.Практічені методи:
- •4.Наочні методи і прийоми:
- •46. Організація прогулянок в групах раннього віку.
- •47. Особливості розвитку та організація життя дітей четвертого року життя
- •48. Особливості розвитку та організація життя дітей п’ятого року життя.
- •49. Особливості розвитку та організація життя дітей шостого року життя
- •50. Організація перших днів у днз. Види адаптації
- •51. Наступність у роботі днз і школи. Форми та методи наступності.
- •52. Готовність дитини дошкільного віку до навчання у школі та методика її виявлення. Організація педагогічного процесу в підготовці до школи.
- •53. Місце і роль сім’ї у вихованні дітей. Форми і методи роботи з сім’єю у днз.
- •54. Педагогічні, художні, гігієнічні вимоги до предметно-ігрового розвивального середовища днз. Особливості організації предметно-розвивального середовища у різних вікових групах днз.
- •55. Особливості педагогічного аналізу різних видів діяльності у днз.
- •56. Планування навчально-виховного процесу у дитячому навчальному закладу. Види планів.
- •II. Підвищення фахової майстерності педпрацівників:
- •III. Методична робота:
- •IV. Керівництво і контроль навчально-виховного процесу.
- •V. Адміністративно-господарська діяльність
- •57. Завдання та зміст естетичного виховання дітей дошкільного віку.
- •58. Естетичний розвиток і естетичне виховання. Розвиток теоріїї естетичного виховання дітей дошкільного віку.
- •59. Засоби і методи естетичного виховання дітей дошкільного віку.
- •60. Етапи виникнення та розвитку гри у ранньому дитинстві. Роль дорослого у цьому процессі.
- •61. Психолого-педагогічні теорії та сучасні дослідження гри.
- •62. Гра як засіб різнобічного розвитку дітей дошкільного віку.
- •63. Психологічні основи класифікацій дитячих ігор. Сучасні класифікації.
- •64. Сутність іграшки. Види іграшок та вимоги до них.
- •65. Режисерські ігри дошкільників. Особливості педагогічної взаємодії вихователя з дітьми у різних вікових групах.
- •66. Сюжетно-рольові ігри дошкільників. Особливості педагогічної взаємодії вихователя з дітьми у різних вікових групах.
- •67. Театралізовані ігри дошкільників. Особливості педагогічної взаємодії вихователя з дітьми у різних вікових групах.
- •68. Будівельно-конструктивні ігри дошкільників. Особливості педагогічної взамодії вихователя з дітьми у різних вікових групах.
- •1. Діти другої молодшої групи повинні вміти:
- •2. Діти середньої групи мають уміти:
- •3. Діти старшої групи повинні вміти:
- •4. Діти підготовчої групи повинні:
- •69. Сутність, особливості, структура дидактичної гри.
- •70. Педагогічна взаємодія вихователя з дітьми раннього віку у дидактичній грі.
- •71. Професійні обов’язки завідувача та методиста днз.
- •72. Завдання та зміст Базового компонента дошкільної освіти.
- •Теорія і методика ознайомлення дітей дошкільного віку з природою
- •1.Зміст ознайомлення дітей дошкільного віку з природою за чинними програмами навчання та розвитку дітей дошкільного віку.
- •2.Розміщення та обладнання кутка природи(кімнатні рослини, тварини, постійні та тимчасові мешканці куточка природи)
- •3. Значення ділянки днз у здійсненні основних завдань ознайомлення дошкільників з природою
- •4. Спостереження як основний метод ознайомлення дітей з природою
- •6.Форми організації роботи з ознайомлення дітей з природою. Специфіка проведення занять з ознайомлення дошкільників з природою у днз.
- •Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку
- •1.Гімнастика як засіб і метод фізичного виховання дошкільників. Місце режимі дня дітей дошкільного віку.
- •2.Методика навчання основним рухам у різних вікових групах
- •3. Характеристика спортивних вправ та ігор. Методика навчання дітей ходьбі на лижах, катання на санках, ковзанах, роликових ковзанах, велосипеді, плавання, катання на каруселях
- •4.Характеристика рухливих ігор. Значення для різнобічного розвитку дітей дошкільного віку. Українські народні рухливі ігри.
- •5.Заняття з фізичної культури. Структура, методика проведення.
- •6.Організація екскурсій, туристських прогулянок та пішохідних переходів у різних вікових групах .
- •Теорія і методика розвитку рідної мови
- •1. Характеристика методів, прийомів та засобів навчання рідної мови дітей дошкільного віку.
- •2. Навчання як засіб розвитку мовлення дітей дошкільного віку. Форми організації навчання дошкільнят рідної мови в дошкільних закладах
- •10. Поєднання колективного характеру заняття з індивідуальним підходом та диференційованим навчанням.
- •3. Завдання та зміст роботи з формування граматично правильного мовлення дітей в різних вікових групах дитячого саду.
- •4.Завдання та зміст роботи з виховання звукової культури мовлення у різних вікових групах. Етапи навчання дітей правильної звуковимови. Методика обстеження звукової сторони мови дітей
- •5. Сутність словникової роботи в дитячому садку, її значення. Основні аспекти словникової роботи. Особливості словника дітей дошкільного віку.
- •6.Особливості розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку Дослідження з проблеми.
- •Теорія і методика формування елементарних математичних уявлень
- •1. Методика навчання дітей вимірювання величини за допомогою умовної мірки(вимірювання маси, об’єму, довжини)у різних вікових групах.
- •2. Методика навчання дітей орієнтування в просторі у різних вікових групах.
- •3.Методика ознайомлення дітей з геометричною фігурою і формою предметів в різних вікових групах.
- •4.Методика навчання дітей рішення арифметичних задач.
- •5.Прийоми роботи з ознайомлення старших дошкільників зі складом чисел першого десятка з одиниць і двох менших чисел. Ознайомлення дітей з цифрами як знаками числа.
- •6.Методика навчання дітей дошкільного віку орієнтування в часі у різних вікових групах.
- •1.Методика ознайомлення дітей дошкільного віку з творами декоративно-прикладного мистецтва. Керівництво декоративною творчістю дошкільників у різних вікових групах.
- •2.Методика навчання малювання в різних вікових групах.
- •3.Методика навчання аплікації дітей дошкільного віку.
- •4.Методика навчання конструювання у дошкільному віці.
- •5.Методика навчання ліплення у дошкільному віці.
- •6.Самостійна художньо-образотворча діяльність у днз у різних вікових групах.
- •Методика музичного виховання дітей дошкільного віку
- •1 Завдання та зміст слухання-сприйняття як одного з видів дитячої музичної діяльності у дошкільному віці
- •2. Завдання, зміст та особливості співочої діяльності дошкільників у різних вікових групах.
- •3.Завдання та зміст музично-ритмічного виховання дошкільників у різних вікових групах.
- •4.Своєрідність методів і прийомів музичного виховання дошкільників.
- •5.Музичні заняття у днз, їх типи та види.
- •6. Завдання зміст та методика організації самостійної музичної діяльності дошкільників у різних вікових групах.
4. Спостереження як основний метод ознайомлення дітей з природою
Основним методом ознайомлення дітей з природою є спостереження.
Спостереження – це метод наукового дослідження, що полягає в активному, систематичному, цілеспрямованому, планомірному, і навмисному сприйнятті об'єкта, в ході якого отримується знання про зовнішні сторони, властивості і відносини досліджуваного об'єкта . Спостереження включає в себе в якості елементів: спостерігача (суб'єкта), об'єкт спостереження і засоби спостереження. В якості останніх у розвинених формах спостереження використовуються різні спеціально створені прилади, що виступають як продовження і посилення органів чуття людини, а також використовувані як знаряддя впливу на об'єкт (що перетворює спостереження на складову частину експериментальної діяльності).
Спостереження в природі, що проводяться з дітьми дошкільного віку, класифікуються залежно від:
а) тривалості (епізодичні, або короткочасні, і тривалі);
б) дидактичної мети (первинні, повторні. Заключні, порівняльні);
в) способу організації (колективні та індивідуальні, планові і позапланові).
Схема спостереження за об'єктами.
Спостереження за будь-якими об'єктами природи не повинно бути стихійним, невпорядкованим. Після прийняття дітьми завдання, вихователь має керуватися певним планом, щоб домогтися більшої ефективності спостереження, комплексного виконання завдань ознайомлення дошкільників з природою.
Під час спостереження за явищами неживої природи доцільно скористатися такою схемою:
1. Оцінка краси, своєрідності явища природи.
2. Визначення доступних розумінню дітей причин явища.
3. Значення цього явища в житті природи, діяльності людини.
Під час спостереження за явищами живої природи (рослин) доцільно дотримуватися такої схеми:
1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови рослини.
2. Вимоги рослини до умов життя.
3. Значення рослини для природи і життя людини.
4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.
Спостереження за тваринами можна проводити за такою схемою:
1. Оцінка естетичного вигляду і особливостей будови тварини залежно від способу життя.
2. Спосіб життя тварини (де живе, чим живеться, як захищається, які сезонні зміни).
3. Значення тварини в природі і в житті людини.
4. Інтерпретація сприйнятого у світлі знань дітей.
Види спостереження:
1. За тривалістю:
- короткотривалі;- довготривалі.
2. За формою організації дітей:
- індивідуальні;- групові;- колективні.
3. За дидактичною метою:
- первинні;- повторні;- заключні
Довготривалі спостереження провадяться в позаурочні години. Об’єктом їх виступають процеси, явища, події, які розвиваються, змінюються протягом певного часу. Ознаки, які характеризують такий об’єкт, проявляються в різні періоди (або через деякий час) його розвитку. До цієї групи належать спостереження за умовами життя рослин; за впливом різних умов існування на ріст і розвиток рослин; змінами, які відбуваються з конкретними об’єктами природи протягом різних пір року.
5. Нескладні досліди та ігри як методи ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. Методика проведення у різних вікових групах.
Для вирішення завдань ознайомлення дошкільників з природою в дитячому садку використовуються ігри: будівельно-конструктивні, творчі рольові, дидактичні і рухливі.
Будівельно-конструктивні ігри з природними матеріалами (піском, водою, глиною, снігом, льодом, листям, плодами тощо) - одні з найулюбленіших дітьми ігор у всіх вікових групах. Цінність в тому, що в процесі ігор діти знайомляться з властивостями природних матеріалів (способами конструктивного вирішення під час використання цих матеріалів). У дітей розвивається уява, вміння зосереджуватися, доводити до кінця почату справу, співвідносити свої дії з діями інших, домагатися узгодження. Знайомство з архітектурними формами і відображенням їх у будівлях сприяють формуванню естетичних почуттів. Оскільки ці ігри проводяться на повітрі і пов'язані з руховою активністю, вони мають важливе оздоровче значення.
Дидактичні ігри під час ознайомлення дошкільників з природою виконують три функції:
1) закріплення знань про природу;
2) діагностика наявних у дітей знань про природу;
3) формування знань про природу.
У процесі дидактичних ігор у дітей виховується вміння уважно слухати і відповідати на запитання, самостійно розв'язувати поставлене завдання, пригадувати, думати, утримуватися від бажання щось сказати, коли правила гри цього не дозволяють. Все це сприяє розвитку вольових процесів, мови, мислення, уваги, пам'яті.
В ознайомлені з природою використовуються такі види дидактичних ігор:
1) з природніми матеріалами;
2) з картинками;
3) з іграшками;
4) словесні.
Дидактичні ігри з природними матеріалами діти оперують з реальними природними об'єктами (овочами, фруктами, листками, квітками тощо), внаслідок чого у дітей формуються реалістичні уявлення про об'єкти природи. Наприклад, у грі "Відгадай, з якого дерева цей листок" вихователь показує листок і просить підбігти до того дерева, яке має такі самі листки.
Дидактичні ігри є актуальними для кожної вікової групи.
Методика проведення короткотривалих дослідів
Короткотривалий дослід – це педагогічний захід пізнавального характеру, в ході якого за короткий часовий проміжок (5-15 хв.) досліджують властивості об’єктів та матеріалів навколишнього світу.
Мета:
досліджувати з дітьми властивості речовин та матеріалів –
природних – води, повітря, глини, дерева, каміння;
штучних – паперу, тканини, заліза тощо.
формувати уявлення про мірку як одиницю вимірювання об’єму, маси, довжини тощо;
формувати уявлення про час;
пробуджувати інтерес до дослідницької діяльності.
Завдання:
Ознайомлювати дітей:
з вимірювальними приладами, як-от: збільшувальне скло, пісочний годинник, лінійка, ваги тощо, вчити користуватися ними;
із правилами безпечної поведінки під час проведення дослідів; спонукати дотримуватись їх у повсякденному житті;
формувати, розширювати, уточнювати, узагальнювати уявлення дітей про навколишнє середовище завдяки ознайомленню із властивостями, ознаками речовин, предметів, об’єктів;
удосконалювати способи пізнання навколишньої дійсності, активізуючи у процесі пізнання якнайбільше аналізаторів;
вчити:
робити висновки, узагальнення на основі отриманих результатів досліду;
уважно слухати дорослого, виконувати його вказівки;
сприяти вдосконаленню наочно-дійового мислення, мовленнєвого розвитку;
створювати умови для підвищення пізнавальної активності у дітей.
Порядок проведення:
Організація робочого місця – вихователь має розташувати дітей так, щоб кожному було зручно спостерігати за проведенням досліду.
Організація дітей – слід нагадати дітям правила поведінки під час проведення досліду та постановити проблему.
Проведення досліду – дослід проводить педагог або дитина за усними вказівками педагога.
Обговорення результатів досліду – діти з допомогою педагога роблять висновок про властивості речовини, матеріалу тощо.
Домашнє завдання – розповісти близьким про набуті знання, описати проведений дослід, по можливості повторити його вдома.
Методика проведення довготривалих дослідів
Довготривалий дослід – це педагогічний захід пізнавальної спрямованості, який використовують для розв’язання навчальних задач на встановлення причин природних явищ, взаємозв’язків тощо.
Мета:
досліджувати залежність змін у рослинному та тваринному світі від впливу природних умов на розвиток усього живого.
Завдання:
ознайомлювати дітей із природою за допомогою елементарної пошуково-дослідницької діяльності;
формувати уявлення про взаємозв’язки між об’єктами та явищами живої й неживої природи, вплив природи на життєдіяльність та здоров’я людини;
сприяти розвитку словесно-логічного мислення у дітей;
розширювати словниковий запас;
розвивати допитливість; формувати самостійне творче мислення, ініціативність;
виховувати:
позитивне, бережливе ставлення до природи;
цілеспрямованість, уміння доводити розпочату справу до кінця.
Порядок проведення:
Висунення гіпотези.
Складання плану дій – визначити, які заходи слід провести для доведення правильності чи хибності припущень.
Розподіл обов’язків між дітьми, залучення батьків до проведення досліджень удома.
Документальне фіксування результатів досліду – слід вести календар спостережень, робити замальовки, фотознімки у процесі проведення досліду тощо.
Аналізування результатів, формування висновків.
Оформлення тематичної виставки, фотогазети тощо.
