16.Поняття, предмет та система галузі конституційного права.

Конституційне право – основна галузь права , норми якої закріплюють основи правового статусу людини і громадянина України, її державно-територіальний устрій, встановлює основні принципи організації і діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування.

Предмет :

1) відносини , що визначають правовий статус людини і громадянина( права, свободи, обов’язки)

2) відносини , пов’язані з державно-територіальним устроєм

3) відносини щодо організації та діяльності державного апарату

4)відносини політичного характеру ( форма правління, форма державного устрою)

Конституційне право України має власну галузеву систему – сукупність взаємопов’язаних і взаємозумовлених інститутів і норм конституційного права, що регулюють суспільні відносини, пов’язані з реалізацією влади у суспільстві та державі. Система конституційного права України є багатоаспектним правовим явищем, що структурно представлене не лише інститутами і нормами конституційного права, а й іншими складовими елементи. Так у системі конституційного права України слід виділяти матеріальні та процесуальні інститути і норми; інститути і норми загальної та особливої частини; публічні та приватні інститути і норми, з домінуванням перших тощо. До системи конституційного права належать такі інститути: основ конституційного ладу,основ правового статусу людини і громадянина,територіального устрою, основ організації і функціонування органів державної влади й місцевого самоврядування, безпосередньої демократії ( вибори і референдум) .

17.Джерела галузі конституційного права.

Основними видами джерел конституційного права у світі є нормативно-правові акти, судові прецеденти, правові звичаї, міжнародні і внутрішньодержавні договори. У свою чергу нормативно-правові акти конституційного права поділяються на закони, нормативні акти виконавчої влади, нормативні акти органів конституційного контролю (нагляду), парламентські регламенти, акти місцевого самоврядування. Система правових актів, які є джерелами конституційного права України, доволі широка, а саме: Конституція України, Конституція Автономної Республіки Крим, закони, постанови Верховної Ради України, акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, декларації (насамперед Декларація про державний суверенітет України), Акт проголошення незалежності України, нормативні акти Президента України, постанови урядів України, Автономної Республіки Крим, нормативні акти органів місцевого самоврядування, регламенти тощо. Особливе місце серед джерел конституційного права України належить Конституції України, в якій закріплюються найбільш принципові правові норми загального характеру. Вони мають установчий характер та вищу юридичну силу, стосуються усіх сфер життя суспільства: політичної, економічної, соціальної, духовної. Таким діапазоном змісту своїх норм Конституція України суттєво відрізняється від усіх інших джерел конституційного права. Важливо й те, що в самій Конституції України визначаються багато інших видів джерел цієї галузі національної правової системи. Норми Конституції України стосуються кожного громадянина, усіх суб'єктів суспільних відносин. Джерелом конституційного права України є міжнародні договори. Конституція України (ст. 9) встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

18.Конституція України: поняття та юридичні властивості.Конституція України прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

Конституція України – це єдиний нормативно – правовий акт, який має особливий характер і з допомогою якого український народ виражає свою суверенну волю, утверджує основні засади устрою суспільства і держави, визначає систему і структуру державної влади і місцевого самоврядування,основи правового статусу особи, територіального устрою держави. Складається з преамбули,де міститься норма дефініція поняття народу,15 розділів,які об’єднують 161 статтю.

Юридичні властивості конституції – це ті характерні ознаки конституції,які відрізняють її від інших нормативно - правових актів і встановлюють роль та місце в ієрархії. Властивості (ознаки):

1.Є основним Законом України

2.Вища юридична сила означає,що всі нормативно – правові акти повинні відповідати Конституції,а у разі не відповідності він є неконституційним і або скасовується,або приводиться у відповідність до неї.

3.Конституція є базою поточного законодавства,з якої витікають усі інші галузі права.

4.Підвищена стабільність Конституції забезпечується складним порядком внесення змін та доповнень.

5.Підвищена охорона з боку держави та суспільства.

6. Юридичне верховенство