- •Поняття, ознаки та функції держави
- •2. Теорії виникнення держави
- •4. Форма держави та її елементи
- •5 .Механізм і апарат держави.
- •6. Право як загальносоціальне явище.
- •7.Об’єктивне юридичне право: поняття та система.
- •8.Правові відносини: поняття, склад та види.
- •Склад правових відносин
- •9.Правосвідомість та правова культура особи.
- •10.Деформація правосвідомості: види та правові наслідки.
- •11.Правотворчість: поняття, ознаки та види.
- •12.Нормативно-правові акти та інші зовнішні форми (джерела) права.
- •13. Система права і систематизація законодавства
- •14.Правові норми: поняття, склад (елементи), класифікація.
- •16.Поняття, предмет та система галузі конституційного права.
- •17.Джерела галузі конституційного права.
- •19.Генезис та еволюція української конституції.
- •20.Конституційний лад України: поняття, принципи.
- •21.Державні символи України.
- •22.Громадянство України: поняття та ознаки.
- •23.Принципи законодавства України про громадянство.
- •24.Набуття громадянства України.
- •25.Припинення громадянства.
- •26. Конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина.
- •27.Особи без громадянства та особи з подвійним громадянством.
- •28.Правовий статус іноземців, біженців та осіб, яким надано притулок.
- •29.Повноваження органів, організацій та посадових осіб з вирішення питань громадянства України.
- •30.Верховна Рада України: повноваження, склад та структура
- •31.Правовий статус народних депутатів України
- •32.Президент України: конституційний статус та повноваження.
- •33.Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади.
- •34.Система, органи та посадові особи місцевого самоврядування.
- •35.Система судових органів в Україні та порядок їх формування
- •36.Конституційний Суд України та його місце в механізмі державної влади.
- •37. Повноваження та система органів прокуратури
- •38. Служба безпеки України: її завдання та повноваження
- •39.Правовий статус міліції.
- •40.Поняття предмет та джерела адміністративного права
- •41.Державне управління поняття принципи та види
- •42.Державна служба в Україні
- •43. Поняття та склад адміністративного правопорушення
- •44. Адміністративна відповідальність.
- •45. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
- •46.Поняття кримінального права та його джерела.
- •47.Поняття, види та стадії злочину.
- •48.Склад злочину та його правове значення.
- •49.Співучасть у злочині та її форми
- •1) За тією роллю, що виконує співучасник у злочині
- •50.Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •51. Поняття і види кримінального покарання.
- •2) За можливістю визначення строку п:
- •3) За порядком призначення:
- •52.Судимість: строки погашення та умови її зняття.
- •53. Поняття, предмет та джерела цивільного права.
- •54. Фізична особа як учасник цивільних відносин. Цивільна дієздатність та правоздатність фізичних осіб.
- •55. Юридична особа як учасник майнових цивільних відносин: поняття, правові ознаки, види.
- •56. Порядок створення та припинення юридичних осіб.
- •57. Об’єкти цивільних прав. Поняття та класифікація
- •58. Поняття, зміст та форми права власності.
- •59. Підстави набуття та припинення права власності.
- •60. Спадкове право.
- •Поняття та види припинення зобов'язань
- •1.Припинення зобов'язань за волею сторін
- •2.Припинення зобов'язань за обставин, що не залежать від волі сторін
- •63.Правочин: поняття, види. Загальні вимоги до правочину.
- •64.Способи забезпечення виконання цивільних зобов’язань: неустойка, порука, застава, інші.
- •65. Поняття договору як підстави виникнення цивільного зобов’язання. Види договорів.
- •66.Загальні положення про недоговірні зобов'язання
- •67. Поняття, предмет і джерела сімейного права.
- •68. Шлюб: поняття, порядок та умови укладення
- •69. Шлюбний договір:
- •70.Припинення шлюбу.
- •71.Права і обов’язки подружжя.
- •72.Право власності подружжя на майно
- •73.Права і обов’язки батьків і дітей, інших членів сім’ї.
- •74.Правове регулювання усиновлення (удочеріння).
- •75.Патронат. Опіка і піклування.
Поняття та види припинення зобов'язань
Припинення зобов'язання означає, що учасники зобов'язання втратили свої права та обов'язки за зобов'язанням, тобто кредитор вже не має права вимагати, а боржник не має обов'язку виконувати. Для припинення зобов'язання необхідне існування певної обставини, тобто юридичного факту, з настанням якого закон або договір пов'язує припинення зобов'язання.
За своєю правовою природою ці юридичні факти можуть бути різноманітними: односторонніми правочинами (прощення боргу); двосторонніми правочинами (новація); подіями (смерть боржника чи кредитора). Ці підстави передбачаються безпосередньо у законі, в інших нормативних актах або випливають із укладеного договору.
Підстави припинення зобов'язань можна поділити на дві основні групи:
1.Припинення зобов'язань за волею сторін
Основною підставою припинення зобов'язання є його виконання.
1) Виконання зобов'язання - це вчинення боржником саме тих дій, які він повинен виконати відповідно до договору чи закону, тобто передати річ, виконати роботу, надати послуги, відшкодувати шкоду тощо.
Боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматись від них, а кредитор повинен прийняти виконане. Вчинення боржником дій, прийнятих кредитором, і буде виконання зобов'язання.
Зобов'язання вважається виконаним належним чином, якщо дотримані всі вимоги, що висуваються щодо об'єкта, предмета, місця, часу і способу виконання зобов'язання. Якщо при виконанні зобов'язання порушується одна із наведених вище вимог, воно вважається виконаним неналежним чином і кредитор має право відмовитись від прийняття виконаного.
2.Припинення зобов'язань за обставин, що не залежать від волі сторін
Незалежно від волі сторін припиняються зобов'язання внаслідок таких обставин: неможливість виконання зобов'язання; збіг в одній особі боржника і кредитора; смерть боржника чи кредитора, якщо зобов'язання пов'язане з їх особою; ліквідація юридичної особи (кредитора чи боржника ).
1) Неможливість виконання зобов'язання.
Ця обставина може стати підставою припинення зобов'язання, якщо її настання зумовлене обставинами, за які боржник не відповідає і які виключають відповідальність боржника.
Неможливість виконання може бути зумовлена такими чинниками:
а) фактична неможливість виконання;
б) юридична неможливість виконання.
63.Правочин: поняття, види. Загальні вимоги до правочину.
Правочин як юридичний факт є лише однією з підстав виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, передбачених законом Суб'єктом правочину може бути будь-який суб'єкт цивільного права, що має достатню правоздатність та дієздатність. У ЦК здійснено поділ усіх правочинів на односторонні й двосторонні чи багатосторонні, які є договорами. Правочини поділяються на о платні й безоплатні. Залежно від способу завершення укладення правочинів вони поділяються на консенсуальні та реальні. За підставою (за метою досягнення юридичного результату) укладення правочинів вони поділяються на каузальні й абстрактні. До окремих видів правочинів слід віднести: правочини, щодо яких правові наслідки пов'язуються з настанням певної обставини (умовою), строкові, фідуціарні та біржові правочини. Правочини можуть вчинятися під відкладальними або скасувальними умовами.
Загальні вимоги закону, додержання яких є необхідним для чинності правочину, це: дійсність правочину, законність змісту правочину, здатність фізичних та юридичних осіб до вчинення правочинів, відповідність волі та волевиявлення, обов'язковість реального настання правових наслідків, зумовлених укладеним правочином. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Форма правочину - спосіб фіксування волевиявлення осіб, що його вчинили. Вони можуть вчинятися усно або у письмовій формі (простій чи нотаріально посвідченій).
Вимоги до письмової форми правочину закріплені ЦК. У простій письмовій формі відповідно до ЦК належить вчиняти правочини, щодо яких законом або іншими нормативно-правовими актами вимагається така форма, а також правочини, що вчиняються між юридичними особами. Правочин, вчинений у письмовій формі, підлягає згідно з ЦК нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.