- •Поняття, ознаки та функції держави
- •2. Теорії виникнення держави
- •4. Форма держави та її елементи
- •5 .Механізм і апарат держави.
- •6. Право як загальносоціальне явище.
- •7.Об’єктивне юридичне право: поняття та система.
- •8.Правові відносини: поняття, склад та види.
- •Склад правових відносин
- •9.Правосвідомість та правова культура особи.
- •10.Деформація правосвідомості: види та правові наслідки.
- •11.Правотворчість: поняття, ознаки та види.
- •12.Нормативно-правові акти та інші зовнішні форми (джерела) права.
- •13. Система права і систематизація законодавства
- •14.Правові норми: поняття, склад (елементи), класифікація.
- •16.Поняття, предмет та система галузі конституційного права.
- •17.Джерела галузі конституційного права.
- •19.Генезис та еволюція української конституції.
- •20.Конституційний лад України: поняття, принципи.
- •21.Державні символи України.
- •22.Громадянство України: поняття та ознаки.
- •23.Принципи законодавства України про громадянство.
- •24.Набуття громадянства України.
- •25.Припинення громадянства.
- •26. Конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина.
- •27.Особи без громадянства та особи з подвійним громадянством.
- •28.Правовий статус іноземців, біженців та осіб, яким надано притулок.
- •29.Повноваження органів, організацій та посадових осіб з вирішення питань громадянства України.
- •30.Верховна Рада України: повноваження, склад та структура
- •31.Правовий статус народних депутатів України
- •32.Президент України: конституційний статус та повноваження.
- •33.Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади.
- •34.Система, органи та посадові особи місцевого самоврядування.
- •35.Система судових органів в Україні та порядок їх формування
- •36.Конституційний Суд України та його місце в механізмі державної влади.
- •37. Повноваження та система органів прокуратури
- •38. Служба безпеки України: її завдання та повноваження
- •39.Правовий статус міліції.
- •40.Поняття предмет та джерела адміністративного права
- •41.Державне управління поняття принципи та види
- •42.Державна служба в Україні
- •43. Поняття та склад адміністративного правопорушення
- •44. Адміністративна відповідальність.
- •45. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
- •46.Поняття кримінального права та його джерела.
- •47.Поняття, види та стадії злочину.
- •48.Склад злочину та його правове значення.
- •49.Співучасть у злочині та її форми
- •1) За тією роллю, що виконує співучасник у злочині
- •50.Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •51. Поняття і види кримінального покарання.
- •2) За можливістю визначення строку п:
- •3) За порядком призначення:
- •52.Судимість: строки погашення та умови її зняття.
- •53. Поняття, предмет та джерела цивільного права.
- •54. Фізична особа як учасник цивільних відносин. Цивільна дієздатність та правоздатність фізичних осіб.
- •55. Юридична особа як учасник майнових цивільних відносин: поняття, правові ознаки, види.
- •56. Порядок створення та припинення юридичних осіб.
- •57. Об’єкти цивільних прав. Поняття та класифікація
- •58. Поняття, зміст та форми права власності.
- •59. Підстави набуття та припинення права власності.
- •60. Спадкове право.
- •Поняття та види припинення зобов'язань
- •1.Припинення зобов'язань за волею сторін
- •2.Припинення зобов'язань за обставин, що не залежать від волі сторін
- •63.Правочин: поняття, види. Загальні вимоги до правочину.
- •64.Способи забезпечення виконання цивільних зобов’язань: неустойка, порука, застава, інші.
- •65. Поняття договору як підстави виникнення цивільного зобов’язання. Види договорів.
- •66.Загальні положення про недоговірні зобов'язання
- •67. Поняття, предмет і джерела сімейного права.
- •68. Шлюб: поняття, порядок та умови укладення
- •69. Шлюбний договір:
- •70.Припинення шлюбу.
- •71.Права і обов’язки подружжя.
- •72.Право власності подружжя на майно
- •73.Права і обов’язки батьків і дітей, інших членів сім’ї.
- •74.Правове регулювання усиновлення (удочеріння).
- •75.Патронат. Опіка і піклування.
Склад правових відносин
Елементи правових відносин такі:
Суб'єкти правовідносин — це особи, що беруть участь у правовідносинах (не менше двох). Вони повинні володіти особливою юридичною властивістю — правоздатністю, дієздатністю та деліктоздатністю.
Суб'єктами правовідносин можуть бути індивіди (фізичні особи) та колективи (юридичні особи, у тому числі держава).
Об'єкт правовідносин — це матеріальні або духовні цінності, особисті або соціальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки.
Об'єктами правовідносин можуть бути предмети матеріального характеру, послуги виробничого та невиробничого характеру, продукти духовної та інтелектуальної творчості, особисті немайнові блага людини.
Зміст правовідносин — це зафіксовані в нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників правовідносин.
Суб'єктивні права та юридичні обов'язки тісно взаємопов'язані, взаємозалежні та взаємозумовлені, завдяки цьому між суб'єктами і виникає зв'язок, тобто правовідносини.
Класифікацію правовідносин можна здійснити за такими ознаками.
1. За функціональною спрямованістю норм права:
Регулятивні - поведінка суб'єкта повністю відповідає приписам норм права, тобто виникають з фактів правомірної поведінки суб'єкта
Охоронні - виникають з факту неправомірної поведінки суб'єктів, як відповідна реакція держави на таку поведінку.
2. За рівнем індивідуалізації суб'єктів:
Відносні - у них чітко визначені права й обов'язки всіх учасників, як уповноважених, так і зобов'язаних
Абсолютні - визначена лише одна сторона — носій суб'єктивного права, а всі інші визнаються зобов'язаними не заважати здійсненню ним своїх прав.
3. За галузями права:
-конституційно-правові;
-адміністративно-правові;
-цивільно-правові;
-трудові та ін.
4. За кількістю суб'єктів:
-прості (між двома суб'єктами)
-складні (між трьома і більше суб'єктами).
5. За розподілом прав і обов'язків між суб'єктами:
-односторонні - кожна сторона має або лише права, або лише обов'язки
-двосторонні - кожна із сторін має як права, так і обов'язки.
6. За характером дій зобов'язаного суб'єкта:
-активні - зобов'язаний суб'єкт повинен учинити певні дії
-пасивні - суб'єкт повинен утриматись від учинення певних дій.
7. За волевиявленням сторін:
-договірні - для виникнення цих правовідносин необхідне волевиявлення всіх його учасників
-управлінські (владні) - для виникнення яких достатньо волевиявлення тільки одного з учасників.
8. За суб'єктами:
-між суб'єктами федерації;
-між громадянами держави;
-між громадянином та державою;
-між юридичною особою та державним органом;
-між державними органами та ін.
9. За часом дії:
- короткочасні
-тривалі.
9.Правосвідомість та правова культура особи.
Правосвідомість — це специфічна форма суспільної свідомості, система відображення правової дійсності у формі юридичних знань, оцінок, правових установок, ціннісних орієнтацій, які визначають поведінку людей в юридично значимих ситуаціях.
Правосвідомість діє і на стадії правотворчості, і на стадії реалізації права. Однаковою мірою правосвідомість присутня в усіх елементах механізму правового регулювання — в нормах права, правовідносинах, актах реалізації права тощо. Правосвідомість найбільш повно і різнобічно відбиває ідеальну, духовну сутність права як елемента культури.
Велике значення правосвідомість має на стадії реалізації права, у процесі втілення в життя юридичних прав та обов'язків. Від рівня правосвідомості залежить, якою буде поведінка людини в суспільстві — правомірною або неправомірною.
Поняття правосвідомості тісно пов'язане з поняттям правової культури. Правова культура відрізняється від інших видів культури своїм предметом, оскільки вона формується і функціонує у сфері правових явищ, правомірної діяльності і правомірної поведінки.
Правова культура — система правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством становища у правовій сфері.
Під правовою культурою розуміють обумовлене всім соціальним, духовним, політичним та економічним устроєм якісне становище правового життя суспільства, яке виявляється в рівні розвитку правової діяльності, якості законодавства, рівні правосвідомості громадян, га-рантованості та захищеності їх прав і свобод. Правова культура відображає правову дійсність в тому чи іншому суспільстві з точки зору ефективності її функціонування.