Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
opisovi_pravo.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
183 Кб
Скачать
☆

Склад правових відносин

Елементи правових відносин такі:

Суб'єкти правовідносин — це особи, що беруть участь у правовідносинах (не менше двох). Вони повинні володіти особливою юридичною властивістю — правоздатністю, дієздатністю та деліктоздатністю.

Суб'єктами правовідносин можуть бути індивіди (фізичні особи) та колективи (юридичні особи, у тому числі держава).

Об'єкт правовідносин — це матеріальні або духовні цінності, особисті або соціальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні права та юридичні обов'язки.

Об'єктами правовідносин можуть бути предмети матеріального характеру, послуги виробничого та невиробничого характеру, продукти духовної та інтелектуальної творчості, особисті немайнові блага людини.

Зміст правовідносин — це зафіксовані в нормах права суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників правовідносин.

Суб'єктивні права та юридичні обов'язки тісно взаємопов'язані, взаємозалежні та взаємозумовлені, завдяки цьому між суб'єктами і виникає зв'язок, тобто правовідносини.

Класифікацію правовідносин можна здійснити за такими ознаками.

1. За функціональною спрямованістю норм права:

Регулятивні - поведінка суб'єкта повністю відповідає приписам норм права, тобто виникають з фактів правомірної поведінки суб'єкта

Охоронні - виникають з факту неправомірної поведінки суб'єктів, як відповідна реакція держави на таку поведінку.

2. За рівнем індивідуалізації суб'єктів:

Відносні - у них чітко визначені права й обов'язки всіх учасників, як уповноважених, так і зобов'язаних

Абсолютні - визначена лише одна сторона — носій суб'єктивного права, а всі інші визнаються зобов'язаними не заважати здійсненню ним своїх прав.

3. За галузями права:

-конституційно-правові;

-адміністративно-правові;

-цивільно-правові;

-трудові та ін.

4. За кількістю суб'єктів:

-прості (між двома суб'єктами)

-складні (між трьома і більше суб'єктами).

5. За розподілом прав і обов'язків між суб'єктами:

-односторонні - кожна сторона має або лише права, або лише обов'язки

-двосторонні - кожна із сторін має як права, так і обов'язки.

6. За характером дій зобов'язаного суб'єкта:

-активні - зобов'язаний суб'єкт повинен учинити певні дії

-пасивні - суб'єкт повинен утриматись від учинення певних дій.

7. За волевиявленням сторін:

-договірні - для виникнення цих правовідносин необхідне волевиявлення всіх його учасників

-управлінські (владні) - для виникнення яких достатньо волевиявлення тільки одного з учасників.

8. За суб'єктами:

-між суб'єктами федерації;

-між громадянами держави;

-між громадянином та державою;

-між юридичною особою та державним органом;

-між державними органами та ін.

9. За часом дії:

- короткочасні

-тривалі.

9.Правосвідомість та правова культура особи.

Правосвідомість — це специфічна форма суспільної свідомості, си­стема відображення правової дійсності у формі юридичних знань, оці­нок, правових установок, ціннісних орієнтацій, які визначають пове­дінку людей в юридично значимих ситуаціях.

Правосвідомість діє і на стадії правотворчості, і на стадії реалі­зації права. Однаковою мірою правосвідомість присутня в усіх еле­ментах механізму правового регулювання — в нормах права, право­відносинах, актах реалізації права тощо. Правосвідомість найбільш повно і різнобічно відбиває ідеальну, духовну сутність права як еле­мента культури.

Велике значення правосвідомість має на стадії реалізації права, у процесі втілення в життя юридичних прав та обов'язків. Від рівня правосвідомості залежить, якою буде поведінка людини в суспіль­стві — правомірною або неправомірною.

 Поняття правосвідомості тісно пов'язане з поняттям правової культури. Правова культура відрізняється від інших видів культури своїм предметом, оскільки вона формується і функціонує у сфері пра­вових явищ, правомірної діяльності і правомірної поведінки.

Правова культура — система правових цінностей, що відповіда­ють рівню досягнутого суспільством становища у правовій сфері.

Під правовою культурою розуміють обумовлене всім соціальним, духовним, політичним та економічним устроєм якісне становище пра­вового життя суспільства, яке виявляється в рівні розвитку правової діяльності, якості законодавства, рівні правосвідомості громадян, га-рантованості та захищеності їх прав і свобод. Правова культура ві­дображає правову дійсність в тому чи іншому суспільстві з точки зо­ру ефективності її функціонування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]