- •Поняття, ознаки та функції держави
- •2. Теорії виникнення держави
- •4. Форма держави та її елементи
- •5 .Механізм і апарат держави.
- •6. Право як загальносоціальне явище.
- •7.Об’єктивне юридичне право: поняття та система.
- •8.Правові відносини: поняття, склад та види.
- •Склад правових відносин
- •9.Правосвідомість та правова культура особи.
- •10.Деформація правосвідомості: види та правові наслідки.
- •11.Правотворчість: поняття, ознаки та види.
- •12.Нормативно-правові акти та інші зовнішні форми (джерела) права.
- •13. Система права і систематизація законодавства
- •14.Правові норми: поняття, склад (елементи), класифікація.
- •16.Поняття, предмет та система галузі конституційного права.
- •17.Джерела галузі конституційного права.
- •19.Генезис та еволюція української конституції.
- •20.Конституційний лад України: поняття, принципи.
- •21.Державні символи України.
- •22.Громадянство України: поняття та ознаки.
- •23.Принципи законодавства України про громадянство.
- •24.Набуття громадянства України.
- •25.Припинення громадянства.
- •26. Конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина.
- •27.Особи без громадянства та особи з подвійним громадянством.
- •28.Правовий статус іноземців, біженців та осіб, яким надано притулок.
- •29.Повноваження органів, організацій та посадових осіб з вирішення питань громадянства України.
- •30.Верховна Рада України: повноваження, склад та структура
- •31.Правовий статус народних депутатів України
- •32.Президент України: конституційний статус та повноваження.
- •33.Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади.
- •34.Система, органи та посадові особи місцевого самоврядування.
- •35.Система судових органів в Україні та порядок їх формування
- •36.Конституційний Суд України та його місце в механізмі державної влади.
- •37. Повноваження та система органів прокуратури
- •38. Служба безпеки України: її завдання та повноваження
- •39.Правовий статус міліції.
- •40.Поняття предмет та джерела адміністративного права
- •41.Державне управління поняття принципи та види
- •42.Державна служба в Україні
- •43. Поняття та склад адміністративного правопорушення
- •44. Адміністративна відповідальність.
- •45. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
- •46.Поняття кримінального права та його джерела.
- •47.Поняття, види та стадії злочину.
- •48.Склад злочину та його правове значення.
- •49.Співучасть у злочині та її форми
- •1) За тією роллю, що виконує співучасник у злочині
- •50.Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •51. Поняття і види кримінального покарання.
- •2) За можливістю визначення строку п:
- •3) За порядком призначення:
- •52.Судимість: строки погашення та умови її зняття.
- •53. Поняття, предмет та джерела цивільного права.
- •54. Фізична особа як учасник цивільних відносин. Цивільна дієздатність та правоздатність фізичних осіб.
- •55. Юридична особа як учасник майнових цивільних відносин: поняття, правові ознаки, види.
- •56. Порядок створення та припинення юридичних осіб.
- •57. Об’єкти цивільних прав. Поняття та класифікація
- •58. Поняття, зміст та форми права власності.
- •59. Підстави набуття та припинення права власності.
- •60. Спадкове право.
- •Поняття та види припинення зобов'язань
- •1.Припинення зобов'язань за волею сторін
- •2.Припинення зобов'язань за обставин, що не залежать від волі сторін
- •63.Правочин: поняття, види. Загальні вимоги до правочину.
- •64.Способи забезпечення виконання цивільних зобов’язань: неустойка, порука, застава, інші.
- •65. Поняття договору як підстави виникнення цивільного зобов’язання. Види договорів.
- •66.Загальні положення про недоговірні зобов'язання
- •67. Поняття, предмет і джерела сімейного права.
- •68. Шлюб: поняття, порядок та умови укладення
- •69. Шлюбний договір:
- •70.Припинення шлюбу.
- •71.Права і обов’язки подружжя.
- •72.Право власності подружжя на майно
- •73.Права і обов’язки батьків і дітей, інших членів сім’ї.
- •74.Правове регулювання усиновлення (удочеріння).
- •75.Патронат. Опіка і піклування.
27.Особи без громадянства та особи з подвійним громадянством.
Законодавство України про громадянство виходить із невизнання одночасної приналежності громадянина України до громадянства іншої держави. Ще в початковій редакції статті 10 Закону України «Про громадянство» від 8 жовтня 1991 року було зафіксоване положення, відповіднодоякого:«За особою, що є громадянином України, не признається приналежність до громадянства іноземної держави». Але усе ж цей, закон припускав можливість виникнення подвійного громадянства на підставі міжнародних угод України. В даний час наявність за громадянином України подвійного громадянства не признається.
Безгромадянство (апатризм) — це таке становище особи, коли вона не перебуває в громадянстві якої-не-будь державиа) втраті громадянства, якщо дана особа вийшла добровільно або втратила громадянство своєї держави і не набула громадянства в іншій державі; б) виході з громадянства з метою отримання громадянства іншої держави, що дається через п'ять-десять років; в) одруженні жінки з іноземцем, держава якого не надає жінці автоматично громадянства чоловіка (США, Франція), а сама жінка має громадянство країни, законодавство якої керується принципом «дружина слідує громадянству чоловіка» (Іспанія); г) у результаті народження від батьків, які втратили громадянство; д) позбавленні громадянства і т.д. Зазвичай думають, що статус апатридів наближений або відповідає статусу іноземців у даній державі. Конвенція 1954 року в ряді випадків навіть закликає держави надавати апат ридам такий же статус, як і громадянам. Це стосується, зокрема, стану в галузі свободи релігії і свободи релігійного виховання своїх дітей (стаття 4), права на судовий захист (п. 2 статті 16), права роботи з наймом (п. 2 статті 17) і ін. Слід мати на увазі, що особи без громадянства (апатриди) цілком підпорядковуються законодавству тієї держави, на території якої вони проживають.
Випадки подвійного громадянства і безгромадянства мають місце внаслідок різноманітного вирішення законодавством окремих держав питань про набуття і втрату громадянства. Подвійне громадянство (біпатризм, полігромадянство) — перебування особи одночасно в громадянстві двох і більше держав. Цей стан виникає у разі колізії при застосуванні законів про набуття громадянства. Наприклад, дитина, яка народилася на території держави, що застосовує принцип «права Грунту», від батьків, котрі є громадянами держави, що застосовує принцип оправа крові», отримує з моменту народження подвійне громадянство. Подвійне громадянство виникає також у разі одруження жінки, яка є громадянкою країни, законодавство якої не позбавлює жінку свого громадянства при її одруженні з іноземцем (наприклад, Франція, СІЛА, Швеція), або громадянином такої країни, що автоматично надає громадянство жінці-іноземці, яка одружилася з її громадянином (наприклад, Бразилія). Натуралізація — прийняття у громадянство даної держави на прохання заінтересованої в тім особи — також може породити ситуацію подвійного громадянства, якщо таке прохання задовольняється у відношенні особи, визнаної громадянином іншої держави.