- •Поняття, ознаки та функції держави
- •2. Теорії виникнення держави
- •4. Форма держави та її елементи
- •5 .Механізм і апарат держави.
- •6. Право як загальносоціальне явище.
- •7.Об’єктивне юридичне право: поняття та система.
- •8.Правові відносини: поняття, склад та види.
- •Склад правових відносин
- •9.Правосвідомість та правова культура особи.
- •10.Деформація правосвідомості: види та правові наслідки.
- •11.Правотворчість: поняття, ознаки та види.
- •12.Нормативно-правові акти та інші зовнішні форми (джерела) права.
- •13. Система права і систематизація законодавства
- •14.Правові норми: поняття, склад (елементи), класифікація.
- •16.Поняття, предмет та система галузі конституційного права.
- •17.Джерела галузі конституційного права.
- •19.Генезис та еволюція української конституції.
- •20.Конституційний лад України: поняття, принципи.
- •21.Державні символи України.
- •22.Громадянство України: поняття та ознаки.
- •23.Принципи законодавства України про громадянство.
- •24.Набуття громадянства України.
- •25.Припинення громадянства.
- •26. Конституційні права, свободи і обов’язки людини і громадянина.
- •27.Особи без громадянства та особи з подвійним громадянством.
- •28.Правовий статус іноземців, біженців та осіб, яким надано притулок.
- •29.Повноваження органів, організацій та посадових осіб з вирішення питань громадянства України.
- •30.Верховна Рада України: повноваження, склад та структура
- •31.Правовий статус народних депутатів України
- •32.Президент України: конституційний статус та повноваження.
- •33.Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади.
- •34.Система, органи та посадові особи місцевого самоврядування.
- •35.Система судових органів в Україні та порядок їх формування
- •36.Конституційний Суд України та його місце в механізмі державної влади.
- •37. Повноваження та система органів прокуратури
- •38. Служба безпеки України: її завдання та повноваження
- •39.Правовий статус міліції.
- •40.Поняття предмет та джерела адміністративного права
- •41.Державне управління поняття принципи та види
- •42.Державна служба в Україні
- •43. Поняття та склад адміністративного правопорушення
- •44. Адміністративна відповідальність.
- •45. Порядок притягнення до адміністративної відповідальності.
- •46.Поняття кримінального права та його джерела.
- •47.Поняття, види та стадії злочину.
- •48.Склад злочину та його правове значення.
- •49.Співучасть у злочині та її форми
- •1) За тією роллю, що виконує співучасник у злочині
- •50.Обставини, що виключають злочинність діяння.
- •51. Поняття і види кримінального покарання.
- •2) За можливістю визначення строку п:
- •3) За порядком призначення:
- •52.Судимість: строки погашення та умови її зняття.
- •53. Поняття, предмет та джерела цивільного права.
- •54. Фізична особа як учасник цивільних відносин. Цивільна дієздатність та правоздатність фізичних осіб.
- •55. Юридична особа як учасник майнових цивільних відносин: поняття, правові ознаки, види.
- •56. Порядок створення та припинення юридичних осіб.
- •57. Об’єкти цивільних прав. Поняття та класифікація
- •58. Поняття, зміст та форми права власності.
- •59. Підстави набуття та припинення права власності.
- •60. Спадкове право.
- •Поняття та види припинення зобов'язань
- •1.Припинення зобов'язань за волею сторін
- •2.Припинення зобов'язань за обставин, що не залежать від волі сторін
- •63.Правочин: поняття, види. Загальні вимоги до правочину.
- •64.Способи забезпечення виконання цивільних зобов’язань: неустойка, порука, застава, інші.
- •65. Поняття договору як підстави виникнення цивільного зобов’язання. Види договорів.
- •66.Загальні положення про недоговірні зобов'язання
- •67. Поняття, предмет і джерела сімейного права.
- •68. Шлюб: поняття, порядок та умови укладення
- •69. Шлюбний договір:
- •70.Припинення шлюбу.
- •71.Права і обов’язки подружжя.
- •72.Право власності подружжя на майно
- •73.Права і обов’язки батьків і дітей, інших членів сім’ї.
- •74.Правове регулювання усиновлення (удочеріння).
- •75.Патронат. Опіка і піклування.
4. Форма держави та її елементи
Форма держави — це спосіб (порядок) організації і здійснення державної влади. Вона включає у себе три елементи:
форма державного правління;
форма державного устрою;
форма державного режиму.
Форма держави завжди має відповідне правове закріплення. Всі її елементи мають правову основу — вони фіксуються у конституції, законах та підзаконних актах.
Форма державного правління визначається порядком організації, структурою і взаємодією вищих державних органів влади і управління. Розрізняють дві основні форми державного правління: монархію і республіку.
Монархія — це форма державного правління, при якій вища державна влада зосереджується (повністю або частково) в руках однієї особи і передається, як правило, у спадок.
Монархії поділяються на дві групи — обмежені та необмежені.
Необмежена монархія — це така монархія, в якій влада монарха не обмежена ні законом, ні будь-яким представницьким органом влади.
Обмежена монархія — це монархія, в якій влада монарха, тією чи іншою мірою, обмежується повноваженням і наявністю певних державних органів.
Республіка (від лат. — справа народу) — форма державного правління, при якій всі вищі державні органи обираються населенням на певний строк.
Розрізняють наступні види республік:
президентська республіка — це така республіка, в якій повноваження глави держави, а в деяких випадках і голови уряду, належать президенту, який обирається непарламентським шляхом (прямими чи непрямими виборами населення) і формує уряд, що не несе, як правило, відповідальності перед парламентом (США, Франція, Аргентина).
парламентська республіка — це така республіка, в якій здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни і формує відповідальний перед ним уряд (Італія, Греція, Індія). В парламентській республіці можливе існування поста президента. Але, на відміну від президентської республіки, він обирається не населенням, а парламентом, йому підзвітний і має виключно представницькі функції (ФРН, Індія).
Форма державного устрою характеризує державу з точки зору її територіального поділу та відповідної організації державних органів. Державний устрій може проявлятися у простій або у складній формах. До простої форми державного устрою належать унітарні (єдині) держави.
Унітарна держава — це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не володіють ознаками суверенітету.
До складної форми державного устрою належать федерація, імперія і конфедерація. Федерація — це складна держава (союзна держава), до складу якої входять кілька державних утворень (суб'єктів федерації), що володіють суверенітетом.
Розрізняють два види федерації:
федерація, заснована на договорі, суб'єкти якої — суверенні держави, що зберігають за собою значний обсяг повноважень, аж до права виходу зі складу федерації;
федерація, заснована на автономії, суб'єкти якої — державні утворення, що не мають ознак суверенітету, але мають певну самостійність у вирішенні питань місцевого (автономного) значення.
Другою складною формою державного устрою є імперія — це така форма державного устрою, при якій держава складається з двох частин (метрополії та колонії) з принципово відмінною компетенцією.
До форми державного устрою належить і конфедерація, що являє собою союз держав, об'єднаних для досягнення певних цілей одним або кількома органами (наприклад, військовими) при збереженні в інших питаннях повної самостійності.
Державний режим — це сукупність форм і методів здійснення державної влади. Розрізняють такі види державного режиму:
тоталітарний, який характеризується:
а) тотальним контролем держави над усіма сферами суспільного життя;
б) монополізацією влади в руках однієї партії, яка повністю підпорядкована вождю;
в) безроздільним пануванням однієї ідеології;
г) терористичним поліцейським контролем;
д) мілітаризацією суспільного життя і знищенням громадянського суспільства (СРСР, фашистські Німеччина, Італія).
- авторитарний режим характеризується зосередженням необмеженої влади в руках однієї особи або групи осіб, обмеженням прав і свобод громадян. На відміну від тоталітарного режиму, наявна економічна свобода, допускається існування виборчої системи і боротьба політичних партій у парламенті (Чилі).
- демократичний — передбачає наявність політичного плюралізму, забезпечення прав і свобод людини, консенсуальний тип політичної культури, правові гарантії прав і свобод людини.
