Активне ведення третього періоду пологів (Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи», затверджений Наказом моз №624 від 03.11.2008 року)
Мета: профілактика кровотечі під час пологів.
Послідовність дій:
Активне ведення третього періоду пологів проводять лише у випадку поміркованої письмової згоди роділлі.
Протягом 1 хвилини після народження дитини внутрішньом’язово ввести жінці 10 од. окситоцину;
Перетиснути пуповину біля статевої щілини затискачем та тримати його в правій руці;
Покласти ліву руку над лобком і утримувати матки, відтискаючи її від лона;
Дочекатись першого скорочення матки (через 2-3 хв. після введення окситоцину);
Одночасно зі скороченням матки запропонувати жінці потужитись і дуже обережно потягнути за пуповину донизу (тракція). Другою рукою в цей час відтискати матку від лона (контртракція);
Якщо плацента не народилась, почекати 30-40 с до появи іншого скорочення матки і повторити процедуру (тракцію);
Якщо плацента народжується, утримувати її двома руками і обережно повертати, щоб скрутилися і не обірвались оболонки;
Уважно оглянути послід на цілість.
При відсутності народження плаценти протягом 30 хв. під адекватним знеболенням провести ручне відділення плаценти та виділення посліду.
Огляд посліду на цілість
М
ета
маніпуляції:
необхідно переконатись у наявності
всіх часточок плаценти та плодових
оболонок.
Огляд посліду проводиться відразу після його народження.
Необхідне обладнання: фантом посліду (плацента, пуповина, оболонки), пелюшка, сантиметрова стрічка, ваги.
1. Плаценту кладуть материнською поверхнею догори, протирають від крові та оглядають плацентарну тканину (не повинно бути дефекту часточок її);
2. Плаценту кладуть плодовою поверхнею догори, оглядають її та оболонки (не повинно бути обірваних оболонок та зяючих судин);
3. Після огляду плаценту вимірюють сантиметровою стрічкою та зважують;
4
.
Дані заносять в історію пологів.
Визначення та оцінка крововтрати під час пологів ( за наказом моз України № 782 від 29.12.2005 року «Про затвердження клінічних протоколів надання акушерської та гінекологічної допомоги»)
Мета маніпуляції: чітко знати крововтрату, якої зазнала породілля та вчасно поповнити її.
Необхідне обладнання та інструментарій: фантом жіночого тазу, ниркоподібний лоток, градуйований циліндр, ваги, пелюшки.
1. Відразу після народження дитини під таз жінки підкласти стерильний ниркоподібний лоток;
2. Зливати кров у градуйований циліндр по мірі наповнення лотка; кількість втраченої крові визначається:
• до народження посліду;
• під час народження посліду;
• протягом раннього післяпологового періоду (2 години)
3. Пелюшки, просякнуті кров'ю, зважуємо та віднімаємо вагу сухої пелюшки; отриману різницю додаємо до маси крові у мірному посуді;
4. Співставляючи масу втраченої крові та масу тіла жінки відзначаємо відсоток крововтрати:
• фізіологічна крововтрата не повинна перевищувати 250 мл;
• максимально допустима крововтрата - 0,5% маси тіла жінки, але не більше 400 мл крові.
Методи визначення величини крововтрати