Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
praktika_1.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Активне ведення третього періоду пологів (Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи», затверджений Наказом моз №624 від 03.11.2008 року)

Мета: профілактика кровотечі під час пологів.

Послідовність дій:

Активне ведення третього періоду пологів проводять лише у випадку поміркованої письмової згоди роділлі.

  1. Протягом 1 хвилини після народження дитини внутрішньом’язово ввести жінці 10 од. окситоцину;

  2. Перетиснути пуповину біля статевої щілини затискачем та тримати його в правій руці;

  3. Покласти ліву руку над лобком і утримувати матки, відтискаючи її від лона;

  4. Дочекатись першого скорочення матки (через 2-3 хв. після введення окситоцину);

  5. Одночасно зі скороченням матки запропонувати жінці потужитись і дуже обережно потягнути за пуповину донизу (тракція). Другою рукою в цей час відтискати матку від лона (контртракція);

  6. Якщо плацента не народилась, почекати 30-40 с до появи іншого скорочення матки і повторити процедуру (тракцію);

  7. Якщо плацента народжується, утримувати її двома руками і обережно повертати, щоб скрутилися і не обірвались оболонки;

  8. Уважно оглянути послід на цілість.

При відсутності народження плаценти протягом 30 хв. під адекватним знеболенням провести ручне відділення плаценти та виділення посліду.

Огляд посліду на цілість

М ета маніпуляції: необхідно переконатись у наявності всіх часточок плаценти та плодових оболонок.

Огляд посліду проводиться відразу після його народження.

Необхідне обладнання: фантом посліду (плацента, пуповина, оболонки), пелюшка, сантиметрова стрічка, ваги.

1. Плаценту кладуть материнською поверхнею догори, протирають від крові та оглядають плацентарну тканину (не повинно бути дефекту часточок її);

2. Плаценту кладуть плодовою поверхнею догори, оглядають її та оболонки (не повинно бути обірваних оболонок та зяючих судин);

3. Після огляду плаценту вимірюють сантиметровою стрічкою та зважують;

4 . Дані заносять в історію пологів.

Визначення та оцінка крововтрати під час пологів ( за наказом моз України № 782 від 29.12.2005 року «Про затвердження клінічних протоколів надання акушерської та гінекологічної допомоги»)

Мета маніпуляції: чітко знати крововтрату, якої зазнала породілля та вчасно поповнити її.

Необхідне обладнання та інструментарій: фантом жіночого тазу, ниркоподібний лоток, градуйований циліндр, ваги, пелюшки.

1. Відразу після народження дитини під таз жінки підкласти стерильний ниркоподібний лоток;

2. Зливати кров у градуйований циліндр по мірі наповнення лотка; кількість втраченої крові визначається:

• до народження посліду;

• під час народження посліду;

• протягом раннього післяпологового періоду (2 години)

3. Пелюшки, просякнуті кров'ю, зважуємо та віднімаємо вагу сухої пелюшки; отриману різницю додаємо до маси крові у мірному посуді;

4. Співставляючи масу втраченої крові та масу тіла жінки відзначаємо відсоток крововтрати:

• фізіологічна крововтрата не повинна перевищувати 250 мл;

• максимально допустима крововтрата - 0,5% маси тіла жінки, але не більше 400 мл крові.

Методи визначення величини крововтрати

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]