3.7. Категорії приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Система категорування виробничих приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою визначає комплекс пожежно-технічних заходів, спрямованих на убезпечення людей і збереження матеріальних цінностей.

НАПБ Б.03.002-2007 “Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою” встановлює п’ять категорій приміщень:

• категорії А і Б – вибухопожежонебезпечні, ознакою яких є наявність в аналізованих об'єктах речовин, здатних вибухати і горіти з розрахунковим надлишковим тиском вибуху більшим ніж 5 кПа;

• категорія В – пожежонебезпечна, характеризується наявністю горючих матеріалів і речовин, здатних тільки горіти;

• категорія Г – характеризується відсутністю горючих матеріалів, але застосуванням високих температур;

• категорія Д – не пожежонебезпечна, пов'язана з застосуванням негорючих матеріалів у холодному стані.

Категорії вибухопожежної і пожежної небезпеки приміщень визначають для найбільш несприятливого з точки зору пожежі чи вибуху періоду, виходячи з виду горючих речовин і матеріалів, що знаходяться в апаратах, їх кількості і пожежонебезпечних властивостей, особливостей технологічних процесів.

Визначення пожежонебезпечних властивостей речовин і матеріалів здійснюється на основі результатів випробувань чи розрахунків за стандартними методиками з врахуванням параметрів стану (тиску, температури тощо). Допускається використання довідкових даних, які опубліковані головними науково-дослідними організаціями в області пожежної безпеки. Також допускається використання показників пожежної небезпеки для сумішей речовин і матеріалів за найбільш небезпечним компонентом.

При класифікації виробничих приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою враховується:

• агрегатний стан речовин і матеріалів, що застосовуються;

• вибухопожежонебезпечні властивості речовин і матеріалів (максимальний тиск вибуху (Р_max) при стехіометричній концентрації горючих речовин у повітрі (С_ст), теплота згоряння (Н_т), температура спалаху (t_сп) ЛЗР);

• реальні умови проведення технологічного процесу (тиск, температура, енергетичний потенціал вибухопожежонебезпеки технологічного блоку тощо) для прогнозування найбільш несприятливого варіанту аварійної ситуації, при якому в приміщення може надійти найбільша кількість найбільш вибухопожежонебезпечної речовини;

• наявність технічних засобів контролю і захисту від утворення вибухонебезпечних концентрацій на випадок розгерметизації технологічного обладнання (сигналізатори довибухонебезпечних концентрацій, аварійна вентиляція, швидкодіючі системи відключення пошкодженого апарата, технічні заходи для обмеження площі розливу рідини, аварійний злив рідини, аварійний викид газу тощо);

• реальні умови утворення зон вибухонебезпечних концентрацій;

• можливість виникнення джерела запалювання (приймається, що при аварійній ситуації вона дорівнює одиниці);

• надлишковий тиск вибуху при займанні локального скупчення горючої суміші (він визначається з урахуванням процесу горіння і негерметичності приміщення);

• стійкість конструкцій будинку до надлишкового тиску вибуху.

Відповідно до НАПБ Б.03.002-2007 виробничі приміщення за вибухопожежною і пожежною небезпекою приймаються згідно з табл. 3.2.

Таблиця 3.2.

Класифікація приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою

Категорія приміщення	Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються) у приміщенні
А вибухо- пожежо-небезпечна	Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28оС в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
Б вибухо-пожежо небезпечна	Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини із температурою спалаху більше 28оС, горючі рідини у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
В пожежо-небезпечна	Горючі гази, легкозаймисті, горючі і важкогорючі рідини, а також речовини та матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або тільки горіти; горючий пил і волокна, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини і матеріали, за умови, що приміщення, у яких вони є в знаходяться (обертаються), не відносяться до категорій А, Б і питоме пожежне навантаження для твердих і рідких легкозаймистих та горючих речовин на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж/м2.
Г	Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум'я; горючі гази, рідини і тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо.
Д	Речовини і матеріали, що вказані вище для категорій приміщень А, Б, В (крім горючих газів) у такій кількості, що їх питоме пожежне навантаження для твердих і рідких горючих речовин на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна не перевищує 180 МДж/м2, а також негорючі речовини і/або матеріали в холодному стані, за умови, що приміщення, в яких знаходяться (обертаються) вищевказані речовини і матеріали, не відносяться до категорій А, Б і В.

Примітка 1. Площа окремих ділянок для твердих і рідких важкогорючих, горючих та легкозаймистих речовин, що утворюють пожежне навантаження, визначають за розмірами проекції їх площі розміщення (складування), а також площі розливу під час розрахункових аварій на горизонтальну поверхню підлоги.

Примітка 2. Приміщення відноситься до категорії В, якщо його площа менше або дорівнює 10 м² і в ньому знаходяться (обертаються) горючі матеріали і речовини, що утворють пожежне навантаження, за умови, що приміщення не відноситься до категорії А і Б.

Приклади приміщень категорії А – цехи фарбування виробів нітрофарбами, склади карбіду кальцію, компресорні станції для компримування природного газу, воднева і ацетиленова станції. До категорії Б, як правило, належать вибійні і розмелювальні відділення млинів, цехи отримання уайт-спіриту, сховища гасу. Трикотажні і столярні цехи, трансформаторні, майстерні, приміщення зберігання автомобілів відносять до категорії В. Прикладами приміщень категорії Г є ливарні та інструментальні цехи, кузні, котельні. Водонасосні станції, цехи виготовлення залізобетонних виробів, склади інертних газів належать до категорії Д.

Визначення категорій приміщень здійснюється шляхом послідовної перевірки приналежності приміщення до категорії від вищої (А) до нижчої (Д).

Послідовність визначення категорій приміщень полягає у виконанні таких етапів:

1. Вивчення:

• характеристики приміщення;

• запроектованих технічних засобів протипожежного захисту;

• технологічного процесу виробництва.

2. Вибір розрахункового варіанта розгерметизації технологічного блоку.

3. Збір і підготовка вихідних даних для розрахунку.

4. Розрахунок кількісних параметрів вибухопожежонебезпеки аварійної ситуації:

• прогнозування надходження в приміщення вибухопожежонебезпечних речовин при розгерметизації технологічного обладнання;

• нормування розмірів зон вибухонебезпечних концентрацій;

• визначення надлишкового тиску вибуху.

5. Перевірка приналежності приміщення від вищої категорії до нижчої.

6. Дослідження ефективності технічних заходів, що дають можливість зменшити рівень вибухопожежонебезпеки приміщення.

Висновок: Таким чином, в залежності виду і кількості речовин, що обертаються в технологічному процесі НАПБ Б.03.002-2007 встановлює п'ять категорій приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою: категорії А і Б – вибухопожежонебезпечні; категорія В – пожежонебезпечна; категорія Г; категорія Д.

В окремих випадках за вибухопожежною і пожежною небезпекою категоруються не весь будинок, а його протипожежні відсіки, які є частинами будинку та відокремлені один від одного протипожежною стіною по всій висоті та ширині (або довжині) будинку. При цьому такі протипожежні стіни повинні спиратися на фундаменти або фундаментні балки і перетинати всі конструкції та поверхи будинку.

Будинок (протипожежний відсік) відноситься до категорії А, якщо в ньому сумарний об’єм приміщень категорії А перевищує 5% загального об’єму будинку (протипожежного відсіку).

Будинок або протипожежний відсік відносять до категорії Б, якщо одночасно виконуються дві умови:

• будинок або протипожежний відсік не відносять до категорії А;

• сумарний об’єм приміщень категорій А і Б перевищує 5 % об’єму будинку або протипожежного відсіку.

Будинок або протипожежний відсік відноситься до категорії В, якщо одночасно виконуються дві умови:

• будинок або протипожежний відсік не відносять до категорій А або Б;

• сумарний об’єм приміщень категорій А, Б і В перевищує 5 % (10%, якщо в будинку відсутні приміщення категорій А і Б) об’єму будинку або протипожежного відсіку.

Будинок або протипожежний відсік відносять до категорії Г, якщо одночасно виконуються дві умови:

• будинок або протипожежний відсік не відносять до категорій А, Б або В;

• сумарний об’єм приміщень категорій А, Б, В і Г перевищує 5 % об’єму будинку або протипожежного відсіку.

Будинок або протипожежний відсік відносять до категорії Д, якщо він не відноситься до категорій А, Б, В або Г.

Таблиця 3.3.

Ступені вогнестійкості будівель

Ступінь	Елементи будівель
	Несучі стіни	Перекриття	Перегородки (несучі)
I	Неспалимі; 3 год.	Неспалимі; 1,5 год.	Неспалимі; 1 год.
II	Неспалимі; 2,5 год.	Неспалимі; 1 год.	Неспалимі; 0,25 год.
III	Неспалимі; 2 год.	Важкозаймисті; 0,75 год.	Важкозаймисті; 0,25 год.
IV	Важкозаймисті; 0,5 год.	Важкозаймисті; 0,25 год.	Важкозаймисті; 0,25 год.
V	Спалимі	Спалимі	Спалимі

Зауваження: цифрами позначено границю вогнестійкості, що визначається часом від початку виливу вогню на конструкцію до моменту виникнення у ній наскрізних тріщин, або досягнення температури 200⁰С на її протилежній поверхні.