- •5.1. Основна термінологія……………………………………………156
- •1.2. Поняття про надзвичайну ситуацію
- •1.3. Моніторинг нс
- •1.4. Паспортизація та ідентифікація об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки
- •Розділ 2. Планування з питань цивільного захисту
- •2.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям в Україні
- •2.2. Планування заходів цз на об’єктах
- •2.3. Навчання населення діям у нс
- •2.4. Організація та проведення евакуації
- •Розділ 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж. Противибуховий і протипожежний захист ог
- •3.1. Основна термінологія
- •3.2. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •3.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •3.4. Способи і засоби гасіння пожеж
- •3.5. Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки
- •3.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •3.7. Категорії приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Характеристика ступенів руйнування при вибухах
- •Розв’язування типових завдань з противибухового та протипожежного захисту Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху
- •Методика розрахунку надлишкового тиску для горючих газів, парів лзр і гр
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, які складаються з атомів с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, до складу яких не входять з атоми с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху для приміщень в яких обертається горючий пил
- •Оцінка ступеня можливих уражень персоналу та мешканців населених пунктів
- •Розрахунок категорії приміщень за пожежною небезпекою
- •Визначення очікуваного характеру пожеж
- •Методи розрахунку значень критеріїв вибухопожежної і пожежної небезпеки зовнішніх установок
- •Метод розрахунку значень критеріїв пожежної небезпеки для горючого пилу
- •Метод розрахунку інтенсивності теплового випромінювання
- •Розділ 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного зараження
- •4. 1. Радіоактивність. Джерела радіоактивності
- •4.2. Типи радіоактивного випромінювання
- •4.3. Характеристики радіоактивності
- •4.4. Характеристики зон радіоактивного зараження
- •4.5. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •4.6. Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного впливу
- •Розділ 5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах хімічного зараження
- •5.1. Основна термінологія
- •5.2. Хімічно небезпечні об’єкти
- •5.3. Сильнодіючі отруйні речовини (сдор). Перша допомога при отруєнні сдор
- •5.4. Коротка характеристика бойових отруйних речовин
- •5.5. Осередок хімічного зараження. Характеристики зон хімічного зараження
- •5.6. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •5.7. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу
- •Розділ 6. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах біологічного зараження
- •6.1. Поняття біологічної зброї та історія її застосування
- •6.2. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур
- •6.3. Уражаюча дія біологічної зброї
- •6.4. Характеристики зон біологічного зараження
- •6.5. Оцінка біологічної обстановки
- •6.6. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •Розділ 7. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •7.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •7.2. Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •7.3. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •7.4. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •7.5. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •7.6. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •7.7. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •7.8. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •7.9. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •7.10. Визначення та відображення кількості можливих аварій на конкретних видах кем і тм
- •7.11. Визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (оф) внаслідок первинної нстх
- •7.12. Визначення та відображення можливої величини загальних (Мзаг, ос.) і санітарних (Мсан, ос.) втрат виробничого персоналу (населення)
- •7.13. Визначення та відображення можливої величини збитків внаслідок надзвичайної ситуації
- •Розділ 8. Оцінка інженерно-геологічної обстановки
- •8.1. Основна термінологія в інженерно-геологічній обстановці та характеристика термінів
- •8.2. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •8.3. Оцінка інженерно-геологічного стану
- •8.4. Розв’язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях
- •8.5. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків затоплень
- •9.2. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •9.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта в нс
- •Розділ 10. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •10.1. Забезпечення діяльності ог, у власності якого перебуває об’єкт підвищеної небезпеки
- •10.2. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки
- •10.3. Розв’язання типових завдань з ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •11.2. Правила поведінки та способів дій в умовах нс
- •11.3. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •11.4. Особливості навчання дітей з питань цз
- •1.5. Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об'єктах, які становлять національне культурне надбання
- •Розділ 12. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •12.1. Культура безпеки
- •12.2. Структура впливу параметрів людського фактору на управління безпекою у нс
- •12.3. Методики аналізу і врахування людського фактору
- •12.4. Розв’язання типових завдань із розрахунку імовірності помилки персоналу
- •Список літератури
- •Перелік умовних скорочень
- •Додатки
- •Розрахункове визначення значення коефіцієнта z участі горючих газів і парів ненагрітих легкозаймистих рідин у вибуху
5.4. Коротка характеристика бойових отруйних речовин
Серед отруйних речовин окрему групу становлять бойові отруйні речовини (БОР).
БОР, так само як і СДОР, залежно від тривалості збереження вражаючої здатності поділяють на стійкі та нестійкі:
стійкі отруйні речовини – сполуки з температурою кипіння вище 140 °С, які зберігають свою вражаючу дію протягом декількох годин або діб;
нестійкі ОР з температурою кипіння нижче 140 °С, котрі зберігають свою вражаючу дію кілька хвилин після їх застосування.
За токсичною дією бойові отруйні речовини поділяються на групи:
нервово-паралітичні – GA (табун), GB (зарин), GD (зоман), VХ (Ві-Екс);
шкірнонаривні – НD (перегнаний іприт), Н (технічний іприт), НО та НТ (іпритні рецептури), НN (азотистий іприт);
загальноядовиті – (синильна кислота, хлорціан);
задушливі – GG (фосген, дифосген);
психохімічні – BZ, (Бі-зет), LSD;
подразнюючі – СS, СN (хлорацетофенон), адамсит.
Отруйні речовини поділяються на смертельні (нервово-паралітичні, шкірнонаривні, загальноядовиті та задушливі) й такі, що завдають шкоди тимчасово (психохімічні та подразнюючі).
Швидкість вражаючої дії БОР залежить від агрегатного стану, концентрації та шляхів надходження до організму. У грубодисперсному стані їх вражаюча дія уповільнена, а у дрібнодисперсному та стані пари – досить швидка. Швидкість дії отруйних речовин збільшується із збільшенням їх кількості, яка потрапила в організм.
Найпоширенішими БОР є: зарин, зоман, VХ, іприт, хлорціан, хлорацетофенон, адамсит, СI-Ес , Сі-Ар.
Зарин GВ – дуже токсична ОР нервово-паралітичної дії, безбарвна рідина та майже без запаху. Добре розчиняється у воді та органічних розчинах. Ознаки враження виявляються швидко, без періоду прихованої дії. Однією із зовнішніх ознак є звуження зіниць очей. Зарин має кумулятивну дію при всіх шляхах його проникнення в організм. Основний бойовий стан зарину – пара та не осідаючий аерозоль. При концентрації парів зарину у повітрі 5·10-4 г/м3 виникають перші ознаки враження: міоз, страх світла, утруднене дихання, біль у грудях.
Зоман GD – ОР нервово-паралітичної дії. Це прозора рідина з легким запахом камфори, погано розчиняється у воді, добре – в органічних розчинниках, горючих та мастильних речовинах. Уражає людину незалежно від шляхів проникнення в організм. За характером дії зоман аналогічний зарину, але ще більш токсичний.
VХ (Ві-Ікс) – ОР нервово-паралітичної дії. Це безбарвна слаболетка рідина без запаху, малорозчинна у воді, але добре розчиняється в органічних розчинах. Небезпека враження VХ через органи дихання залежить від метеорологічних умов та засобів переведення його у бойовий стан. Вважають, що VХ дуже ефективно діє у вигляді тонкодисперсного аерозолю та крапель. VХ добре проникає крізь шкірні покриви та одяг, у зв’язку з цим VХ розглядається як ОР, здатна завдавати враження живій силі, захищеній протигазами. Симптоми враження VХ аналогічні симптомам враження іншими ОР нервово-паралітичної дії, але при дії крізь шкіру вони розвиваються повільніше. Як і інші нервово-паралітичні ОР, VХ здатний до кумуляції в організмі.
Іприт (НD) – ОР шкірнонаривної дії. Це масляниста безбарвна рідина. Погано розчиняється у воді та досить добре в органічних речовинах та мастильних матеріалах, а також у інших ОР. Важча за воду. Легко проникає до продуктів харчування, надовго їх заражаючи. Типова стійка ОР. Основні бойові стани іприту - пари та краплі. Має різносторонню вражаючу дію. Уражає незахищених людей через органи дихання, шкіру, органи травлення. Діє на шкіру та очі. Має період прихованої дії та кумулятивний ефект.
Хлорціан (СК) – загальноотруйна речовина. Хлорціан при температурі вище 13 °С – газ, при температурі нижче 13 °С – рідина. Розчиняється у воді, в органічних розчинах. Повільно взаємодіє з водою. Добре сорбується пористими матеріалами. Основний бойовий стан – газ. Хлорціан – швидкодіюча ОР. Під час дії на очі та органи дихання його вражаючі здатності виявляються відразу, без прихованого періоду. При концентраціях 2·10-3 г/м3 спостерігається подразнення очей; вищі концентрації викликають загальне отруєння – з’являється запаморочення, блювання, відчуття страху, настає знепритомніння, починаються судоми, настає параліч.
Отруйні речовини, які тимчасово виводять організм з ладу, з’явилися порівняно недавно. До них належать психохімічні речовини, які діють на нервову систему та викликають психічні розлади. Найширше використовується психохімічна ОР ВZ (Бі-Зет) – це тверда речовина, а основний її бойовий стан – аерозоль (дим). У бойовий стан переводиться термічним засобом у вигляді порошку. Незахищених людей уражає крізь органи дихання чи шлунково-кишковий тракт. Період прихованої дії – 0,5–3 год залежно від дози. Потім порушуються функції вестибулярного апарату, починається блювання. Пізніше розвивається оціпеніння, загальмованість мови, після чого настає період галюцинації та збудження.
Подразнюючі отруйні речовини уражають чутливі нервові закінчення слизових оболонок верхніх дихальних шляхів та діють на очі.
Хлорацетофенон (СМ) – ОР сльозоточивої дії. Це кристалічний білий порошок із запахом черемхи, практично не розчиняється у воді, добре розчиняється у дихлоретані, хлороформі, хлорнокрилі та в іприті. При концентрації парів 2·10-5 г/см3 хлорацетофенон можна виявити за запахом.
Адамсит (DМ) – це кристалічна речовина світло-жовтого кольору, без запаху. У воді практично не розчиняється, при нагріванні розчиняється в органічних розчинах; добре розчиняється в ацетоні. Основний бойовий стан – аерозоль (дим). При проникненні в організм викликає сильне подразнення носоглотки, біль у грудях, блювання.
СI-Ес (СS) – кристалічний білий порошок, помірно розчиняється у воді, добре в ацетоні і бензолі, при малих концентраціях подразнює очі та верхні дихальні шляхи, при більших – викликає опіки відкритих ділянок шкіри та параліч органів дихання. При концентрації 5·10-3 г/м3 спостерігається миттєва дія на організм. Симптоми враження: подразнення та біль в очах і грудях, сльозотеча, нежить, кашель. При виведенні людини із зараженої зони симптоми поступово минають (протягом 1–3 годин).
Сі-Ар (СR) – ОР подразнюючої дії, значно токсичніші ніж СS. Це тверда речовина, слабо розчиняється у воді. Ознаки враження аналогічні СS. Спричиняє сильну подразнювальну дію на шкіру.
Таблиця 5.3.
Токсикологічні характеристики деяких бойових ОР
Найменування ОР |
Токсидоза ураження через органи дихання |
Токсидоза ураження через шкіру, мг/людину |
||
Середня порогова, г·хв/м3 |
Середня, що виводить з ладу, г·хв/м3 |
Середня смертельна, г·хв/м |
||
Ві-Ікс |
1·10-4 |
0,005 |
0,035 |
0,007 |
Зоман |
2·10-4 |
0,25 |
0,05 |
0,1 |
Зарин |
25·10-4 |
0,055 |
0,1 |
1,48 |
Іприт |
25·10-3 |
0,2 |
1,3 |
5,0 |
Синильна кислота |
15·10-3 |
0,3 |
2,0 |
– |
Хлорціан |
12·10-3 |
7,0 |
11,0 |
– |
Фосген |
8·10-1 |
1,6 |
3,2 |
– |
Бі-Зет |
1·10-2 |
0,11 |
110 |
– |
Сі-Ес |
15·10-4 |
0,02 |
25 |
|
Сі-Ар |
4·10-5 |
0,001 |
– |
– |
