- •5.1. Основна термінологія……………………………………………156
- •1.2. Поняття про надзвичайну ситуацію
- •1.3. Моніторинг нс
- •1.4. Паспортизація та ідентифікація об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки
- •Розділ 2. Планування з питань цивільного захисту
- •2.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям в Україні
- •2.2. Планування заходів цз на об’єктах
- •2.3. Навчання населення діям у нс
- •2.4. Організація та проведення евакуації
- •Розділ 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж. Противибуховий і протипожежний захист ог
- •3.1. Основна термінологія
- •3.2. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •3.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •3.4. Способи і засоби гасіння пожеж
- •3.5. Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки
- •3.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •3.7. Категорії приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Характеристика ступенів руйнування при вибухах
- •Розв’язування типових завдань з противибухового та протипожежного захисту Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху
- •Методика розрахунку надлишкового тиску для горючих газів, парів лзр і гр
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, які складаються з атомів с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, до складу яких не входять з атоми с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху для приміщень в яких обертається горючий пил
- •Оцінка ступеня можливих уражень персоналу та мешканців населених пунктів
- •Розрахунок категорії приміщень за пожежною небезпекою
- •Визначення очікуваного характеру пожеж
- •Методи розрахунку значень критеріїв вибухопожежної і пожежної небезпеки зовнішніх установок
- •Метод розрахунку значень критеріїв пожежної небезпеки для горючого пилу
- •Метод розрахунку інтенсивності теплового випромінювання
- •Розділ 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного зараження
- •4. 1. Радіоактивність. Джерела радіоактивності
- •4.2. Типи радіоактивного випромінювання
- •4.3. Характеристики радіоактивності
- •4.4. Характеристики зон радіоактивного зараження
- •4.5. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •4.6. Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного впливу
- •Розділ 5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах хімічного зараження
- •5.1. Основна термінологія
- •5.2. Хімічно небезпечні об’єкти
- •5.3. Сильнодіючі отруйні речовини (сдор). Перша допомога при отруєнні сдор
- •5.4. Коротка характеристика бойових отруйних речовин
- •5.5. Осередок хімічного зараження. Характеристики зон хімічного зараження
- •5.6. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •5.7. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу
- •Розділ 6. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах біологічного зараження
- •6.1. Поняття біологічної зброї та історія її застосування
- •6.2. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур
- •6.3. Уражаюча дія біологічної зброї
- •6.4. Характеристики зон біологічного зараження
- •6.5. Оцінка біологічної обстановки
- •6.6. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •Розділ 7. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •7.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •7.2. Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •7.3. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •7.4. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •7.5. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •7.6. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •7.7. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •7.8. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •7.9. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •7.10. Визначення та відображення кількості можливих аварій на конкретних видах кем і тм
- •7.11. Визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (оф) внаслідок первинної нстх
- •7.12. Визначення та відображення можливої величини загальних (Мзаг, ос.) і санітарних (Мсан, ос.) втрат виробничого персоналу (населення)
- •7.13. Визначення та відображення можливої величини збитків внаслідок надзвичайної ситуації
- •Розділ 8. Оцінка інженерно-геологічної обстановки
- •8.1. Основна термінологія в інженерно-геологічній обстановці та характеристика термінів
- •8.2. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •8.3. Оцінка інженерно-геологічного стану
- •8.4. Розв’язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях
- •8.5. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків затоплень
- •9.2. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •9.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта в нс
- •Розділ 10. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •10.1. Забезпечення діяльності ог, у власності якого перебуває об’єкт підвищеної небезпеки
- •10.2. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки
- •10.3. Розв’язання типових завдань з ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •11.2. Правила поведінки та способів дій в умовах нс
- •11.3. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •11.4. Особливості навчання дітей з питань цз
- •1.5. Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об'єктах, які становлять національне культурне надбання
- •Розділ 12. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •12.1. Культура безпеки
- •12.2. Структура впливу параметрів людського фактору на управління безпекою у нс
- •12.3. Методики аналізу і врахування людського фактору
- •12.4. Розв’язання типових завдань із розрахунку імовірності помилки персоналу
- •Список літератури
- •Перелік умовних скорочень
- •Додатки
- •Розрахункове визначення значення коефіцієнта z участі горючих газів і парів ненагрітих легкозаймистих рідин у вибуху
Метод розрахунку інтенсивності теплового випромінювання
Інтенсивність теплового випромінювання розраховують для двох випадків пожежі (або для того з них, який може бути реалізований у даній технологічній установці):
пожежа розливів ЛЗР, ГР або горіння твердих горючих матеріалів (включаючи горіння пилу);
“вогненна куля” – великомасштабне дифузійне горіння, що реалізується у разі розриву резервуара з горючою рідиною або газом під тиском із займанням вмісту резервуара.
Якщо можлива реалізація обох варіантів, то під час оцінки значень критерію пожежної небезпеки, враховується найбільша з двох значень інтенсивності теплового випромінювання.
Інтенсивність теплового випромінювання q, кВтм-2, для пожежі розливу рідини або при горінні твердих матеріалів обчислюють за формулою:
q=Еf∙ Fqψ, (3.52)
де:
Еf – середньоповерхнева густина теплового потоку випромінювання полум'я, кВтм-2;
Fq – кутовий коефіцієнт опромінення;
ψ – коефіцієнт пропускання теплового випромінювання крізь атмосферу.
Значення Еf приймається на основі наявних експериментальних даних. Для деяких рідких вуглеводневих палив зазначені дані наведені у таблиці 3.13.
У разі відсутності даних допускається приймати величину Еf рівною: 100 кВтм-2 для ЗВГ; 40 кВтм-2 для нафтопродуктів; 40 кВтм-2 для твердих матеріалів.
Таблиця 3.13.
Середньоповерхнева густина теплового випромінювання полум'я залежно від діаметра вогнища і питома масова швидкість вигоряння для деяких видів рідкого вуглеводневого палива
Паливо |
Еf , кВт м-2 |
Мν, кгм-2с-1 |
|||||
d= 10 м |
d= 20 м |
d= 30 м |
d= 40 м |
d= 50 м |
|
||
ЗВГ (Метан) |
220 |
180 |
150 |
130 |
120 |
0,08 |
|
ЗВГ (Пропан-бутан) |
80 |
63 |
50 |
43 |
40 |
0,10 |
|
Бензин |
60 |
47 |
35 |
28 |
25 |
0,06 |
|
Дизельне паливо |
40 |
32 |
25 |
21 |
18 |
0,04 |
|
Нафта |
25 |
19 |
15 |
12 |
10 |
0,04 |
|
Примітка. Для діаметрів вогнищ менше 10 м або більше 50 м слід приймати величину Еf таку ж, як і для вогнищ діаметром 10 м і 50 м відповідно.
Розраховують ефективний діаметр розливу d, м, за формулою:
(3.53)
де F – площа розливу, м2.
Обчислюють висоту полум'я Н, м, за формулою:
, (3.54)
де:
Мv – питома масова швидкість вигоряння палива, кгм-2с-1;
ρп – густина навколишнього повітря, кгм-3;
g = 9,81 мс-2 – прискорення вільного падіння.
Визначають кутовий коефіцієнт опромінення Fq за формулами:
(3.55)
де Fв , Fг – фактори опромінення для вертикальної і горизонтальної площадок відповідно, які визначаються за допомогою нижченаведених формул:
,
(3.56)
,(3.57)
А=(h2+S2+1)/(2S), (3.58)
B=(1+S2)/(2S), (3.59)
S=2r/d, (3.60)
h=2H/d, (3.61)
де r – відстань від геометричного центра розливу до об'єкта, що опромінюється, м.
Визначають коефіцієнт пропускання теплового випромінювання крізь атмосферу за формулою:
ψ =ехр [-7,010-4(r-0,5d)]. (3.62)
Інтенсивність теплового випромінювання q, кВтм-2, для “вогняної кулі” обчислюють за формулою (51).
Величину Еf визначають на основі наявних експериментальних даних. Допускається приймати Еf рівною 450 кВтм-2.
Значення Fq обчислюють за формулою:
(3.63)
де:
Н – висота центра “вогняної кулі”, м;
Ds – ефективний діаметр “вогняної кулі”, м;
r – відстань від об'єкта, що опромінюється, до точки на поверхні землі безпосередньо під центром “вогняної кулі”, м.
Ефективний діаметр “вогняної кулі” Ds, м, визначають за формулою:
Ds=5,33m0,327, (3.64)
де m – маса горючої речовини, кг.
Значення Н визначають у ході спеціальних досліджень. Допускається приймати величину Н рівною Ds/2.
Час існування “вогняної кулі” ts , с, визначають за формулою:
ts=0,92m0,303. (3.65)
Коефіцієнт пропускання теплового випромінювання крізь атмосферу ψ розраховують за формулою:
.
(3.66)
Приклад типової задачі та її розв’язання.
Приклад 1.
У промисловій зоні із ЩЗО 23% на ВНО може відбутися вибух газу пропану у приміщенні газоконденсатного цеху, де зберігалось 300 т зрідженого пропану.
Визначити:
Можливий ступінь руйнувань будівель столярного цеху зі збірного залізобетону, що знаходиться на відстані 800 м від ВНО.
Можливу пожежну небезпеку після вибуху, якщо столярний цех має будівлю із вогнетривкістю несучих стін – 2 год, а перекриття – 0,75 год.
Ступінь можливих ушкоджень людей, які працюють у багатоповерховій будівлі столярного цеху.
Р
Вихідні дані:
а) Дані умови задачі:
γ = 23 %; mГ = 300 т;
L = 800 м.
б) Табличні дані та
рекомендовані параметри
Третя зона ОГВ;
=
25 кПа; RI
= 117 м;
RIІ = 199 м.
озв’язання:Послідовність рішення задачі
1. Визначаємо за формулами (3.23) та (3.24) радіуси можливих зон у осередку газового вибуху (ОГВ).
За формулою (3.23)
м
(< 800 м);
за формулою (24)
м
(< 800 м),
тобто, наш об’єкт у разі аварії потрапляє у 3-ю зону ОГВ.
2. Знаходимо для 3-ї зони ОГВ за допомогою рис. 3.2 величину надлишкового тиску .
З рис. 3.2 для відстані L = 800 м та маси пропану 300 т, маємо: = 25 кПа.
3. З табл. 3.5 визначаємо, що будівля зі збірного залізобетону від повітряно-ударної хвилі (ПУХу) в осередку газового вибуху (ОГВ) із = 25 кПа отримає середні руйнування.
4. З табл. 3.6 визначаємо, якого характеру руйнування очікуються у разі аварії.
В категорії “середні” (табл. 3.5): руйнування даху, легких внутрішніх перегородок, в капітальних стінах з’являються тріщини. Пошкодження і деформація основних деталей, електропроводки, приладів автоматики, тріщини у трубопроводах.
5. Визначаємо категорію пожежної небезпеки виробництва.
З табл. 3.9 знаходимо, що столярний цех відноситься до категорії “В” пожежної небезпеки виробництва.
6. Визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі цеху.
З табл. 3.3 знаходимо, що будівля із збірного залізобетону (матеріал неспалимий) з наведеним в умові задачі значенням границі вогнетривкості стін та перекриттів має ІІІ ступінь вогнетривкості.
7. Оцінюємо можливу пожежну обстановку на ділянці, де розташований столярний цех.
По табл. 3.7 визначаємо, що для виробництва категорії “В”, ІІІ ступеня вогнестійкості будівель, при надлишковому тиску = 25 кПа і щільності забудови об’єкту (ЩЗО) γ = 23% можна очікувати:
в перші 30 хв після вибуху окремі пожежі;
через 1–2 години після вибуху окремі пожежі можуть перерости у суцільну.
Висновок: після вибуху в районі столярного цеху очікуються окремі пожежі із подальшим переростанням їх у суцільну пожежу.
8. Оцінюємо ступінь ураження людей у будівлі цеху від надлишкового тиску (пряма дія) ПУХу.
Ударна хвиля проникає у приміщення крізь вибиті вікна і двері.
З табл. 3.8 визначаємо, що при = 25 кПа люди можуть отримати легкі травми.
9. Оцінюємо ступінь можливого ураження людей через непряму дію ПУХу.
В п. 3 розв’язання ми отримали, що будівля столярного цеху матиме середні руйнування. З характеристики цих руйнувань, що витікають із табл. 3.8, бачимо, що вибиття вікон і дверей, руйнування даху і пошкодження внутрішніх перегородок може викликати суттєві ураження персоналу через непрямі дії ПУХу.
Висновок: через пряму та непряму дії ПУХу виробничий персонал може отримати легкі травми та ушкодження уламками скла, елементами зруйнованих конструкцій і обладнання.
10. Підсумкова таблиця.
За результатами виконання п.п. 1 – 9 розв’язку задачі складаємо підсумкову таблицю проведеної оцінки можливих наслідків аварії на ВНО.
Таблиця 3.14.
Підсумкова таблиця проведеної оцінки можливих наслідків аварії на ВНО
Характеристика руйнувань |
Пожежна обстанов-ка |
Ступінь ураження робітників (мешканців селища) |
||||||
Параметри зони руйнування в ОГВ |
Елементи виробничого об’єкту |
Ступінь руйнуван-ня |
||||||
№ з/п |
Об’єкти |
|||||||
|
1 |
Будівля |
Середні |
Окремі пожежі із переходом у суцільні.
|
Легкі травми та пошкодження уламками скла і елементами зруйнованихконструкцій (обладнання). |
|||
2 |
Верстати |
Слабкі |
||||||
|
3 |
Трубопро-води |
Слабкі |
|||||
4 |
Кабельні мережі |
Слабкі |
||||||
Надлишковий тиск ПУХу в зоні об’єкту = 25 кПа. |
||||||||
5 |
Контрольно-вимірюваль-ні прилади |
Сильні |
||||||
11. Рекомендації, спрямовані на зменшення наслідків вибуху на наш виробничий об’єкт:
порушити питання перед відповідними наглядовими органами про перенесення ВНО на більшу відстань, або зменшити запас вибухонебезпечної речовини, що зберігається.
передбачити укладання необхідних договорів страхування ризиків та можливих втрат на випадок вибуху.
укріпити конструкцію будівель додатковим установленням колон, ферм, підкосів тощо.
змінити спосіб прокладання комунікацій, трубопроводи та кабельні лінії прокласти під землею.
створити резерв контролю – вимірювальної апаратури.
установити на вікнах захисні сітки, щоб розбите скло не потрапляло в приміщення цеху.

м.
м.