- •5.1. Основна термінологія……………………………………………156
- •1.2. Поняття про надзвичайну ситуацію
- •1.3. Моніторинг нс
- •1.4. Паспортизація та ідентифікація об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки
- •Розділ 2. Планування з питань цивільного захисту
- •2.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям в Україні
- •2.2. Планування заходів цз на об’єктах
- •2.3. Навчання населення діям у нс
- •2.4. Організація та проведення евакуації
- •Розділ 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж. Противибуховий і протипожежний захист ог
- •3.1. Основна термінологія
- •3.2. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •3.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •3.4. Способи і засоби гасіння пожеж
- •3.5. Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки
- •3.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •3.7. Категорії приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Характеристика ступенів руйнування при вибухах
- •Розв’язування типових завдань з противибухового та протипожежного захисту Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху
- •Методика розрахунку надлишкового тиску для горючих газів, парів лзр і гр
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, які складаються з атомів с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, до складу яких не входять з атоми с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху для приміщень в яких обертається горючий пил
- •Оцінка ступеня можливих уражень персоналу та мешканців населених пунктів
- •Розрахунок категорії приміщень за пожежною небезпекою
- •Визначення очікуваного характеру пожеж
- •Методи розрахунку значень критеріїв вибухопожежної і пожежної небезпеки зовнішніх установок
- •Метод розрахунку значень критеріїв пожежної небезпеки для горючого пилу
- •Метод розрахунку інтенсивності теплового випромінювання
- •Розділ 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного зараження
- •4. 1. Радіоактивність. Джерела радіоактивності
- •4.2. Типи радіоактивного випромінювання
- •4.3. Характеристики радіоактивності
- •4.4. Характеристики зон радіоактивного зараження
- •4.5. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •4.6. Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного впливу
- •Розділ 5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах хімічного зараження
- •5.1. Основна термінологія
- •5.2. Хімічно небезпечні об’єкти
- •5.3. Сильнодіючі отруйні речовини (сдор). Перша допомога при отруєнні сдор
- •5.4. Коротка характеристика бойових отруйних речовин
- •5.5. Осередок хімічного зараження. Характеристики зон хімічного зараження
- •5.6. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •5.7. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу
- •Розділ 6. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах біологічного зараження
- •6.1. Поняття біологічної зброї та історія її застосування
- •6.2. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур
- •6.3. Уражаюча дія біологічної зброї
- •6.4. Характеристики зон біологічного зараження
- •6.5. Оцінка біологічної обстановки
- •6.6. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •Розділ 7. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •7.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •7.2. Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •7.3. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •7.4. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •7.5. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •7.6. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •7.7. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •7.8. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •7.9. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •7.10. Визначення та відображення кількості можливих аварій на конкретних видах кем і тм
- •7.11. Визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (оф) внаслідок первинної нстх
- •7.12. Визначення та відображення можливої величини загальних (Мзаг, ос.) і санітарних (Мсан, ос.) втрат виробничого персоналу (населення)
- •7.13. Визначення та відображення можливої величини збитків внаслідок надзвичайної ситуації
- •Розділ 8. Оцінка інженерно-геологічної обстановки
- •8.1. Основна термінологія в інженерно-геологічній обстановці та характеристика термінів
- •8.2. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •8.3. Оцінка інженерно-геологічного стану
- •8.4. Розв’язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях
- •8.5. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків затоплень
- •9.2. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •9.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта в нс
- •Розділ 10. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •10.1. Забезпечення діяльності ог, у власності якого перебуває об’єкт підвищеної небезпеки
- •10.2. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки
- •10.3. Розв’язання типових завдань з ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •11.2. Правила поведінки та способів дій в умовах нс
- •11.3. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •11.4. Особливості навчання дітей з питань цз
- •1.5. Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об'єктах, які становлять національне культурне надбання
- •Розділ 12. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •12.1. Культура безпеки
- •12.2. Структура впливу параметрів людського фактору на управління безпекою у нс
- •12.3. Методики аналізу і врахування людського фактору
- •12.4. Розв’язання типових завдань із розрахунку імовірності помилки персоналу
- •Список літератури
- •Перелік умовних скорочень
- •Додатки
- •Розрахункове визначення значення коефіцієнта z участі горючих газів і парів ненагрітих легкозаймистих рідин у вибуху
8.5. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків затоплень
Греблі – як природні, так і штучні – повинні знаходитися під пильним спостереженням спеціалістів-гідротехніків з експлуатаційного персоналу, представників науково-дослідних та інших спеціалізованих організацій. У разі небезпеки прориву штучної греблі необхідно вжити таких заходів щодо недопущення події, наприклад, регулюванням стоку води форсованим спрацюванням водосховища, транзитним пропуском води. Якщо існує небезпека прориву греблі природного водосховища, то необхідно вжити заходів щодо укріплення стіни греблі або викликати прорив у менш небезпечному напрямку.
Для запобігання можливим раптовим проривам на греблях водосховищ завчасно виконуються такі заходи:
а) адміністративні:
обмеження будівництва житлових будинків і об'єктів господарювання у місцях, які підпадають під дію можливої хвилі прориву затоплення;
евакуація населення із зон, де час приходу хвилі прориву після руйнування греблі становить менше за чотири години – терміново, а з решти території – при виникненні загрози затоплення;
б) інженерно-технічні:
обвалування (будівництво дамб);
створення надійних дренажних систем;
берегоукріплювальні роботи щодо запобігання зсувам, обвалам тощо;
улаштування гідроізоляції та спеціальних кріплень на будинках і спорудах;
насадження низькостовбурових лісів із вільхи, верби, осики і берези, що збільшує шорсткість поверхні і сприяє зменшенню швидкості хвилі прориву.
Населення необхідно ознайомити із системою попередження про небезпеку. З метою забезпечення життя і здоров'я громадян, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди підприємствам, установам і організаціям, матеріальним і культурним цінностям у разі загрози та виникнення надзвичайної ситуацій оповіщують та інформують населення.
Рекомендації щодо дій населення в умовах загрози руйнування греблі водосховищ
оповіщуються усі населені пункти, які попадають у зону можливого катастрофічного затоплення;
завчасно плануються можливі маршрути евакуації на підвищені ділянки місцевості. Необхідно передбачити, що брати з собою в евакуацію;
після надходження інформації про небезпеку руйнування греблі водосховища, необхідно терміново евакуюватися на підвищену ділянку і знаходитися там до того часу, поки не зійде вода або не буде передана офіційна інформація, що небезпека минула.
Після спаду води необхідно дотримуватися таких правил:
остерігатися обірваних проводів, проводів, які провисли, повідомляти про наявність таких пошкоджень, а також про руйнування каналізації і водопровідних мереж у відповідні комунальні служби;
не можна вживати в їжу продукти, які знаходилися в контакті з водяними потоками;
питну воду перед вживанням необхідно перевірити на придатність. Колодязі з питною водою повинні бути осушені і вичищені;
усі будинки повинні бути оглянуті, складені акти огляду щодо придатності для проживання, а також для проведення аварійно-відновних робіт;
при входженні в будинок не слід користуватися відкритим вогнем, оскільки у приміщенні може виявитися газ або вибухонебезпечна речовина;
не використовувати джерела енергоспоживання, поки не будуть перевірені джерела енергозабезпечення;
необхідно відкрити всі двері і вікна для просушки будинків, прибрати вологе сміття, дати можливість підлогам і стінам висохнути.
ЧАСТИНА ІІ. Профільна підготовка
Технічний профіль
Розділ 9. Забезпечення заходів і дій в межах єдиної системи цивільного захисту
9.1. Забезпечення техногенної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях
Організація і забезпечення техногенної безпеки в Україні регламентується вимогами Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях.
Правила визначають загальні вимоги до організації техногенної безпеки як складової частини цивільного захисту на підприємствах, в установах, організаціях (далі – об'єкти) та на небезпечних територіях і є обов'язковими для виконання керівниками органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівниками та посадовими особами підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, фізичними особами.
Порядок виконання заходів, які забезпечують дотримання Правил на об'єктах, визначається їх керівниками.
Керівники та посадові особи об'єктів повинні забезпечувати виконання вимог техногенної безпеки шляхом:
додержання вимог цих Правил, норм і стандартів щодо техногенної безпеки у сфері цивільного захисту, а також виконання приписів посадових осіб Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки;
розроблення та затвердження положень, інструкцій щодо виконання вимог техногенної безпеки на об'єктах, здійснення постійного контролю за їх дотриманням;
організації навчання персоналу діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;
організації заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного і якісного забезпечення вимог техногенної безпеки.
Посадові особи, на яких поширюється дія цих Правил, несуть персональну відповідальність за особисті порушення вимог Правил, а також за невжиття заходів з припинення порушень підлеглими посадовими особами або робітниками.
Працівник або інша особа, яка порушила вимоги Правил, несе, залежно від спричинених порушенням наслідків, особисту відповідальність відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, що порушення сталося через особисте невиконання працівником (робітником) вимог Правил або через невірне виконання розпорядження відповідного керівника.
Усі наймані працівники (далі – персонал) при прийнятті на роботу і за місцем роботи для набуття практичних навиків попередження аварій і ліквідації їх наслідків повинні проходити навчання діям та способам захисту в разі виникнення аварійних ситуацій та аварій, про що у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки робляться відповідні записи.
Навчання персоналу діям та способам захисту на випадок виникнення аварійних ситуацій та аварій на підприємствах, в установах та організаціях проводиться у формі інструктажів та навчань, які проводяться в системі охорони праці, з включенням питань техногенної безпеки, відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
