- •5.1. Основна термінологія……………………………………………156
- •1.2. Поняття про надзвичайну ситуацію
- •1.3. Моніторинг нс
- •1.4. Паспортизація та ідентифікація об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки
- •Розділ 2. Планування з питань цивільного захисту
- •2.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям в Україні
- •2.2. Планування заходів цз на об’єктах
- •2.3. Навчання населення діям у нс
- •2.4. Організація та проведення евакуації
- •Розділ 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж. Противибуховий і протипожежний захист ог
- •3.1. Основна термінологія
- •3.2. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •3.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •3.4. Способи і засоби гасіння пожеж
- •3.5. Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки
- •3.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •3.7. Категорії приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Характеристика ступенів руйнування при вибухах
- •Розв’язування типових завдань з противибухового та протипожежного захисту Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху
- •Методика розрахунку надлишкового тиску для горючих газів, парів лзр і гр
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, які складаються з атомів с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, до складу яких не входять з атоми с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху для приміщень в яких обертається горючий пил
- •Оцінка ступеня можливих уражень персоналу та мешканців населених пунктів
- •Розрахунок категорії приміщень за пожежною небезпекою
- •Визначення очікуваного характеру пожеж
- •Методи розрахунку значень критеріїв вибухопожежної і пожежної небезпеки зовнішніх установок
- •Метод розрахунку значень критеріїв пожежної небезпеки для горючого пилу
- •Метод розрахунку інтенсивності теплового випромінювання
- •Розділ 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного зараження
- •4. 1. Радіоактивність. Джерела радіоактивності
- •4.2. Типи радіоактивного випромінювання
- •4.3. Характеристики радіоактивності
- •4.4. Характеристики зон радіоактивного зараження
- •4.5. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •4.6. Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного впливу
- •Розділ 5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах хімічного зараження
- •5.1. Основна термінологія
- •5.2. Хімічно небезпечні об’єкти
- •5.3. Сильнодіючі отруйні речовини (сдор). Перша допомога при отруєнні сдор
- •5.4. Коротка характеристика бойових отруйних речовин
- •5.5. Осередок хімічного зараження. Характеристики зон хімічного зараження
- •5.6. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •5.7. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу
- •Розділ 6. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах біологічного зараження
- •6.1. Поняття біологічної зброї та історія її застосування
- •6.2. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур
- •6.3. Уражаюча дія біологічної зброї
- •6.4. Характеристики зон біологічного зараження
- •6.5. Оцінка біологічної обстановки
- •6.6. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •Розділ 7. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •7.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •7.2. Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •7.3. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •7.4. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •7.5. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •7.6. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •7.7. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •7.8. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •7.9. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •7.10. Визначення та відображення кількості можливих аварій на конкретних видах кем і тм
- •7.11. Визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (оф) внаслідок первинної нстх
- •7.12. Визначення та відображення можливої величини загальних (Мзаг, ос.) і санітарних (Мсан, ос.) втрат виробничого персоналу (населення)
- •7.13. Визначення та відображення можливої величини збитків внаслідок надзвичайної ситуації
- •Розділ 8. Оцінка інженерно-геологічної обстановки
- •8.1. Основна термінологія в інженерно-геологічній обстановці та характеристика термінів
- •8.2. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •8.3. Оцінка інженерно-геологічного стану
- •8.4. Розв’язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях
- •8.5. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків затоплень
- •9.2. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •9.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта в нс
- •Розділ 10. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •10.1. Забезпечення діяльності ог, у власності якого перебуває об’єкт підвищеної небезпеки
- •10.2. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки
- •10.3. Розв’язання типових завдань з ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •11.2. Правила поведінки та способів дій в умовах нс
- •11.3. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •11.4. Особливості навчання дітей з питань цз
- •1.5. Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об'єктах, які становлять національне культурне надбання
- •Розділ 12. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •12.1. Культура безпеки
- •12.2. Структура впливу параметрів людського фактору на управління безпекою у нс
- •12.3. Методики аналізу і врахування людського фактору
- •12.4. Розв’язання типових завдань із розрахунку імовірності помилки персоналу
- •Список літератури
- •Перелік умовних скорочень
- •Додатки
- •Розрахункове визначення значення коефіцієнта z участі горючих газів і парів ненагрітих легкозаймистих рідин у вибуху
Оцінка ступеня можливих уражень персоналу та мешканців населених пунктів
ПУХ уражає незахищених людей безпосередньо, а також непрямим шляхом. Безпосередній вплив на людей відбувається через надлишковий тиск ПУХу. Залежно від величини надлишкового тиску люди можуть отримати травми, які поділяються на легкі, середні, важкі та надважкі. Ступінь ураження людей в залежності від величини надлишкового тиску приведено в табл. 19 Д.
Непрямий вплив ПУХу проявляється через ураження людей уламками зруйнованих будівель, розбитим склом та іншими предметами. Радіус непрямого впливу на людей перевищує радіус безпосереднього впливу і досягає зон з надлишковим тиском ПУХу до КПа.
Розрахунок категорії приміщень за пожежною небезпекою
До пожежонебезпечної категорії В відносяться приміщення, які не відносяться до категорій А і Б, і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих та горючих речовин на окремих ділянках площею не менше 10 м2 кожна перевищує 180 МДж/м2.
Під час розрахунку категорії приміщення за пожежною небезпекою вибирають варіант, коли за технологічним процесом у приміщенні знаходиться (обертається) найбільша кількість горючих речовин і матеріалів, якому відповідає найбільша пожежна навантага.
Величина пожежної навантаги, до матеріалів якої входять різні речовини (суміші) горючих, важкогорючих рідин, твердих горючих і важкогорючих речовин та матеріалів у межах пожежонебезпечної ділянки, визначають за формулою:
(3.26)
де:
Gi - кількість i-го матеріалу з пожежної навантаги, кг;
Qpi - нижня теплота згоряння i-го матеріалу з пожежної навантаги, МДж/кг.
Питому пожежну навантагу g, МДж/м2, визначають із співвідношення:
g
=
,
(3.27)
де:
Q – пожежна навантага, МДж;
S - площа розміщення матеріалів пожежної навантаги, м2 (не менш ніж 10 м2).
У приміщеннях категорії В відстань між ділянками з твердими горючими і важкогорючими матеріалами пожежної навантаги повинна бути не менше значень, що наведені у таблиці 3.11.
У таблиці 3.11 наведено граничні значення відстаней, lгр1, залежно від величини критичної густини падаючих променистих потоків qкр, кВтм2 для твердих горючих і важкогорючих матеріалів пожежної навантаги. Значення lгр1 , що наведені у таблиці 3.11, приймаються за умови, якщо Н > 11 м; якщо Н < 11 м, то граничну відстань визначають як lгр. = lгр1 + (11 - Н), де lгр1 визначають з таблиці 3.11, Н – мінімальна відстань від поверхні матеріалів пожежної навантаги до нижнього пояса ферм перекриття (покриття), м. Критична поверхнева густина променистого потоку – мінімальне значення густини теплового потоку, при якому виникає стійке полум’яне горіння, qкр, кВтм-2.
Таблиця 3.11.
Значення відстаней, lгр1, залежно від величини критичної густини падаючих променистих потоків qкр
qкр, кВтм-2 |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
40 |
50 |
lгр1, м |
12 |
8 |
6 |
5 |
4 |
3,8 |
3,2 |
2,8 |
Значення qкр для деяких матеріалів пожежної навантаги наведені у табл. 3.12.
Таблиця 3.12.
Значення qкр для деяких матеріалів пожежної навантаги
Матеріал |
qкр, кВтм-2 |
Деревина (сосна вологістю 12 %) |
13,9 |
Деревостружкові плити (питома вага 417 кгм-3) |
8,3 |
Торфобрикет |
13,2 |
Торф кусковий |
9,8 |
Бавовна-волокно |
7,5 |
Шаруватий пластик |
15,4 |
Склопластик |
15,3 |
Пергамін |
17,4 |
Гума |
14,8 |
Вугілля |
35,0 |
Рулонна покрівля |
17,4 |
Сіно, солома (при мінімальній вологості до 8 %) |
7,0 |
Якщо матеріали пожежної навантаги складаються з різних матеріалів, то значення qкр визначають по матеріалу з мінімальним значенням qкр.
Для матеріалів пожежної навантаги з невідомими значеннями qкр значення відстаней приймають lгр 12 м.
У разі якщо матеріали пожежної навантаги складаються з ЛЗР або ГР, відстань lгр між сусідніми ділянками розміщення (розливу) матеріалу пожежної навантаги визначають за формулами:
lгр 15 м при Н 11, (3.28)
lгр 26 - H при Н < 11. (3.29)
