- •5.1. Основна термінологія……………………………………………156
- •1.2. Поняття про надзвичайну ситуацію
- •1.3. Моніторинг нс
- •1.4. Паспортизація та ідентифікація об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки
- •Розділ 2. Планування з питань цивільного захисту
- •2.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям в Україні
- •2.2. Планування заходів цз на об’єктах
- •2.3. Навчання населення діям у нс
- •2.4. Організація та проведення евакуації
- •Розділ 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж. Противибуховий і протипожежний захист ог
- •3.1. Основна термінологія
- •3.2. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •3.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •3.4. Способи і засоби гасіння пожеж
- •3.5. Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки
- •3.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •3.7. Категорії приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Характеристика ступенів руйнування при вибухах
- •Розв’язування типових завдань з противибухового та протипожежного захисту Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху
- •Методика розрахунку надлишкового тиску для горючих газів, парів лзр і гр
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, які складаються з атомів с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, до складу яких не входять з атоми с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху для приміщень в яких обертається горючий пил
- •Оцінка ступеня можливих уражень персоналу та мешканців населених пунктів
- •Розрахунок категорії приміщень за пожежною небезпекою
- •Визначення очікуваного характеру пожеж
- •Методи розрахунку значень критеріїв вибухопожежної і пожежної небезпеки зовнішніх установок
- •Метод розрахунку значень критеріїв пожежної небезпеки для горючого пилу
- •Метод розрахунку інтенсивності теплового випромінювання
- •Розділ 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного зараження
- •4. 1. Радіоактивність. Джерела радіоактивності
- •4.2. Типи радіоактивного випромінювання
- •4.3. Характеристики радіоактивності
- •4.4. Характеристики зон радіоактивного зараження
- •4.5. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •4.6. Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного впливу
- •Розділ 5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах хімічного зараження
- •5.1. Основна термінологія
- •5.2. Хімічно небезпечні об’єкти
- •5.3. Сильнодіючі отруйні речовини (сдор). Перша допомога при отруєнні сдор
- •5.4. Коротка характеристика бойових отруйних речовин
- •5.5. Осередок хімічного зараження. Характеристики зон хімічного зараження
- •5.6. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •5.7. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу
- •Розділ 6. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах біологічного зараження
- •6.1. Поняття біологічної зброї та історія її застосування
- •6.2. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур
- •6.3. Уражаюча дія біологічної зброї
- •6.4. Характеристики зон біологічного зараження
- •6.5. Оцінка біологічної обстановки
- •6.6. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •Розділ 7. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •7.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •7.2. Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •7.3. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •7.4. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •7.5. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •7.6. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •7.7. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •7.8. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •7.9. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •7.10. Визначення та відображення кількості можливих аварій на конкретних видах кем і тм
- •7.11. Визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (оф) внаслідок первинної нстх
- •7.12. Визначення та відображення можливої величини загальних (Мзаг, ос.) і санітарних (Мсан, ос.) втрат виробничого персоналу (населення)
- •7.13. Визначення та відображення можливої величини збитків внаслідок надзвичайної ситуації
- •Розділ 8. Оцінка інженерно-геологічної обстановки
- •8.1. Основна термінологія в інженерно-геологічній обстановці та характеристика термінів
- •8.2. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •8.3. Оцінка інженерно-геологічного стану
- •8.4. Розв’язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях
- •8.5. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків затоплень
- •9.2. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •9.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта в нс
- •Розділ 10. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •10.1. Забезпечення діяльності ог, у власності якого перебуває об’єкт підвищеної небезпеки
- •10.2. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки
- •10.3. Розв’язання типових завдань з ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •11.2. Правила поведінки та способів дій в умовах нс
- •11.3. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •11.4. Особливості навчання дітей з питань цз
- •1.5. Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об'єктах, які становлять національне культурне надбання
- •Розділ 12. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •12.1. Культура безпеки
- •12.2. Структура впливу параметрів людського фактору на управління безпекою у нс
- •12.3. Методики аналізу і врахування людського фактору
- •12.4. Розв’язання типових завдань із розрахунку імовірності помилки персоналу
- •Список літератури
- •Перелік умовних скорочень
- •Додатки
- •Розрахункове визначення значення коефіцієнта z участі горючих газів і парів ненагрітих легкозаймистих рідин у вибуху
Додатки
Таблиця 1Д
Дози опромінювання, Р, отримані на відкритій місцевості при рівні радіації 100 Р/год на годину після ядерного вибуху (аварії на АЕС)
Час початку опромі-нення з моменту вибуху (аварії) |
Час перебування, год |
|||||||||||||||
0,5 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
12 |
16 |
20 |
24 |
36 |
|
0,5 |
74,5 |
113 |
158 |
186 |
204 |
220 |
231 |
240 |
249 |
256 |
262 |
273 |
289 |
301 |
310 |
331,0 |
1 |
39,9 |
64,8 |
98,8 |
121 |
138 |
151 |
161 |
170 |
178 |
184 |
190 |
201 |
216 |
228 |
237 |
257,1 |
1.5 |
25,8 |
44,8 |
72,8 |
91,0 |
106,4 |
117 |
127 |
135 |
142 |
149 |
154 |
164 |
179 |
190 |
199 |
218,8 |
2 |
19,0 |
34,0 |
56,4 |
72,8 |
85,8 |
96.4 |
105 |
113 |
119 |
125 |
131 |
140 |
155 |
166 |
174 |
193,7 |
2,5 |
14,9 |
28,0 |
46,2 |
61,6 |
72,5 |
82,8 |
90,4 |
97,6 |
103,9 |
109 |
115 |
123 |
137 |
149 |
156 |
175,4 |
3 |
12,2 |
22,4 |
38,8 |
51,8 |
62,4 |
71,2 |
77,8 |
84,5 |
91,9 |
95,8 |
100 |
120 |
124 |
134 |
142 |
161,1 |
4 |
8,8 |
16,4 |
29,4 |
40,2 |
49,2 |
56,6 |
63,4 |
69,4 |
74,7 |
79,4 |
83,8 |
91,6 |
104 |
114 |
122 |
139,7 |
5 |
6,8 |
13,0 |
23,6 |
32,4 |
40,0 |
46,8 |
52,8 |
58,0 |
62,8 |
67,2 |
71,2 |
78,5 |
90,2 |
99,8 |
108 |
124,5 |
6 |
5,5 |
10,6 |
19,4 |
27,0 |
33,8 |
39,8 |
45,0 |
49,8 |
54,2 |
58,2 |
62,7 |
68,7 |
79,8 |
88,9 |
96,6 |
112,6 |
8 |
3,9 |
7,6 |
14,4 |
20,4 |
25,6 |
30,4 |
34,8 |
38,8 |
42,6 |
46,1 |
49,3 |
55,1 |
65,2 |
73,5 |
80,5 |
95,2 |
10 |
3,1 |
6,0 |
11,2 |
16,0 |
20,4 |
24,5 |
28,2 |
31,7 |
34,9 |
37,9 |
40,7 |
46,0 |
55,1 |
62,8 |
69,4 |
83,0 |
14 |
2,1 |
4,0 |
7,8 |
11,3 |
14,5 |
17,5 |
20,3 |
23,0 |
25,6 |
28,1 |
30,4 |
34,7 |
42,4 |
48,9 |
54,2 |
69,8 |
18 |
1,6 |
3,0 |
5,83 |
8,5 |
11,1 |
13,6 |
15,9 |
18,1 |
20.2 |
22,0 |
24,0 |
27,7 |
34,2 |
39,5 |
44,3 |
60,3 |
24 |
1,1 |
2,2 |
4,3 |
6,3 |
8,3 |
10,2 |
12,0 |
13,7 |
15,8 |
16,9 |
18,5 |
21,4 |
26,2 |
30,9 |
35,1 |
47,5 |
36 |
0,6 |
1,2 |
2,4 |
3,6 |
4,8 |
6,0 |
7,2 |
8,4 |
9,6 |
10,7 |
11,8 |
14,0 |
17,9 |
21,1 |
24,3 |
44,3 |
48 |
0,5 |
1,0 |
2,0 |
3,0 |
3,9 |
4,7 |
5,5 |
6,3 |
7,1 |
7,9 |
8,7 |
10,2 |
13,0 |
15,6 |
18,0 |
31,6 |
Примітка. При визначенні доз опромінювання для інших значень рівнів радіації необхідно знайдену за таблицею дозу опромінення помножити на співвідношення Р/100, де Р – фактичний рівень радіації через годину після вибуху аварії.
Таблиця 2Д
Час, який минув після вибуху до другого виміру рівня радіації на місцевості
Відношення рівня радіації при другому вимірі до рівня радіації при першому вимірі, Р2/Р1 |
Час між вимірами |
|||||||||
хв. |
год. |
|||||||||
10 |
15 |
20 |
30 |
45 |
1 |
1,5 |
2 |
2,5 |
3 |
|
0,95 |
4,00 |
6,00 |
8,00 |
12,00 |
18,00 |
24,00 |
36,00 |
48,00 |
60,00 |
72,00 |
0,90 |
2,00 |
3,00 |
4,00 |
6,00 |
8,00 |
12,00 |
18,00 |
24,00 |
30,00 |
36,00 |
0,85 |
1,20 |
2,00 |
2,40 |
4,00 |
3,00 |
8,00 |
12,00 |
16,00 |
20,00 |
24,00 |
0,80 |
1,00 |
1,30 |
2,00 |
3,00 |
4,30 |
6,00 |
9,00 |
12,00 |
15,00 |
18,00 |
0,75 |
0,50 |
1,10 |
1,40 |
2,30 |
3,40 |
5,00 |
7,00 |
9,00 |
12,00 |
14,00 |
0,70 |
0,40 |
1,00 |
1,20 |
2,00 |
3,00 |
4,00 |
6,00 |
8,00 |
10,00 |
12,00 |
0,65 |
0,35 |
0,50 |
1,10 |
1,40 |
2,30 |
3,20 |
5,00 |
7,00 |
8,00 |
10,00 |
0,60 |
0,30 |
0,45 |
1,00 |
1,30 |
2,10 |
3,00 |
4,30 |
6,00 |
7,00 |
9,00 |
0,55 |
– |
0,40 |
0,50 |
1,20 |
1,50 |
2,30 |
3,50 |
5,00 |
6,00 |
8,00 |
0,50 |
– |
0,35 |
0,45 |
1,10 |
1,45 |
2,20 |
3,30 |
4,30 |
5,30 |
7,00 |
0,45 |
|
0,30 |
0,40 |
1,00 |
1,30 |
2,00 |
3,00 |
4,00 |
5,00 |
6,00 |
0,40 |
– |
– |
0,35 |
0,55 |
1,25 |
1,50 |
2,50 |
3,40 |
4,40 |
5,30 |
0,35 |
– |
– |
– |
0,50 |
1,20 |
1,45 |
2,35 |
3,30 |
4,20 |
5,00 |
0,30 |
– |
– |
– |
– |
1,10 |
1,35 |
2,20 |
3,10 |
4,00 |
4,40 |
0,25 |
– |
– |
– |
– |
1,05 |
1,30 |
2,10 |
3,00 |
3,40 |
4,20 |
0,20 |
– |
– |
– |
– |
1,00 |
1,20 |
2,00 |
2,40 |
3,20 |
4,00 |
Таблиця 3Д
Середнє значення коефіцієнта послаблення дози радіації Кпосл
Назва сховищ та транспортних засобів або умови розміщення формувань ЦО і населення |
Кпосл |
Відкрите розташування на місцевості |
1 |
Захисні споруди: |
|
Сховища із вхідним блоком з лісоматеріалів |
500 |
Перекриття щілин, траншей та окопів |
50 |
Заражені відкриті окопи, траншеї, щілини |
3 |
Виробничі та адміністративні будівлі |
|
Виробничі одноповерхові будівлі |
7 |
Виробничі та адміністративні триповерхові будівлі |
6 |
Житлові цегляні будинки |
|
Одноповерхові, підвал |
10,40 |
Двоповерхові, підвал |
15,100 |
Триповерхові, підвал |
20,400 |
Транспортні засоби |
|
Автомобілі та автобуси |
2 |
Бронетранспортери |
4 |
Танки |
10 |
Залізничні платформи |
1,5 |
Пасажирські вагони |
3 |
Товарні вагони |
2 |
Таблиця 4Д
Вихід з ладу особового складу в залежності від отриманої дози радіації та розподілу втрат у часі. Однократне (до 4-х діб) опромінення
Доза радіації |
Вихід з ладу особового складу (%) протягом часу, який відраховується від кінця опромінення |
Смертність |
|||
|
Двох діб |
Другого та третього тижня |
Третього та четвертого тижня |
Всього |
Опромін., % |
100 |
поод. вип. |
0 |
Поод. вип |
поод. вип |
0 |
125 |
поод. вип |
0 |
5 |
5 |
0 |
140 |
поод. вип |
0 |
10 |
10 |
0 |
150 |
поод. вип |
0 |
15 |
15 |
0 |
160 |
2 |
0 |
18 |
20 |
|
170 |
3 |
0 |
22 |
25 |
0 |
175 |
5 |
0 |
25 |
30 |
0 |
190 |
10 |
0 |
30 |
40 |
0 |
200 |
15 |
10 |
35 |
50 |
поод. вип |
210 |
20 |
0 |
40 |
60 |
2 |
225 |
30 |
40 |
0 |
70 |
5 |
240 |
40 |
30 |
0 |
80 |
8 |
260 |
60 |
15 |
0 |
90 |
12 |
300 |
85 |
5 |
0 |
100 |
20 |
325 |
95 |
0 |
0 |
100 |
25 |
350 |
100 |
0 |
0 |
100
|
30
40 |
400 |
100 |
0 |
0 |
100 |
40
|
500 |
100 |
0 |
0 |
100 |
70 |
600 |
100 |
0 |
0 |
100 |
100 |
Таблиця 5Д
Час, протягом якого дозволяється перебувати на місцевості, зараженій радіоактивними речовинами
|
Час, який минув з моменту вибуху до початку опромінення |
||||||||||||||
хв |
год |
||||||||||||||
15 |
30 |
45 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
12 |
24 |
||
0,20 |
0,25 |
0,20 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
0,15 |
|
0,30 |
0,45 |
0,30 |
0,25 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
0,20 |
|
0,40 |
1,45 |
0,40 |
0,35 |
0,30 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
0,25 |
|
0,50 |
3,45 |
1,00 |
0,45 |
0,40 |
0,35 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
0,30 |
|
0,60 |
8 діб |
1,25 |
1,10 |
0,45 |
0,45 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
0,40 |
|
0,70 |
|
2,00 |
1,15 |
1,10 |
0,50 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
0,45 |
|
0,80 |
|
2,55 |
1,45 |
1,30 |
1,00 |
0,50 |
0,50 |
0,50 |
0,50 |
0,50 |
0,50 |
0,50 |
0,50 |
0,50 |
|
0,90 |
|
4,00 |
2,00 |
1,40 |
1,00 |
1,10 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
|
1,00 |
|
6,00 |
2,45 |
2,00 |
1,20 |
1,20 |
1,20 |
1,20 |
1,10 |
1,10 |
1,10 |
1,00 |
1,00 |
1,00 |
|
1,20 |
|
15,0 |
4,00 |
3,10 |
2,00 |
2,00 |
1,30 |
1,30 |
1,30 |
1,25 |
1,25 |
1,20 |
1,20 |
1,20 |
|
2,00 |
|
|
30,0 |
12,0 |
4,00 |
3,10 |
2,45 |
2,35 |
2,30 |
2,20 |
2,20 |
2,10 |
2,10 |
2,10 |
|
2,50 |
|
|
5діб |
31,0 |
6,30 |
4,30 |
3,50 |
3,30 |
3,15 |
3,00 |
3,00 |
2,50 |
2,50 |
2,40 |
|
3,00 |
|
|
|
|
10,0 |
6,00 |
5,00 |
4,30 |
4,00 |
3,50 |
3,50 |
3,30 |
3,30 |
3,15 |
|
4,00 |
|
|
|
|
24,0 |
11,0 |
8,00 |
7,00 |
6,00 |
5,45 |
5,45 |
5,00 |
5,00 |
4,30 |
|
6,00 |
|
|
|
|
|
36,0 |
20,0 |
15,0 |
12,0 |
10,0 |
10,0 |
8,00 |
8,00 |
7,00 |
|
10,00 |
|
|
|
|
|
|
|
|
40,0 |
30,0 |
25,0 |
23,0 |
21,0 |
18,0 |
|
Таблиця 6Д
Час вводу і тривалість роботи змін в осередку ядерного враження
Рівні радіації Р/год у різний час після вибуху
|
Встановлена доза, р |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
15 |
25 |
30 |
||||||||||||||||||||||||||||||||
години |
зміни |
зміни |
Зміни |
|||||||||||||||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
6 |
8 |
10 |
24 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||||||||||
15 |
6,6 |
4 |
3 |
1,7 |
1,3 |
1 |
0,3 |
2/5 |
Можна працювати 6 годин, при цьому доза буде менше встановленої |
|||||||||||||||||||||||||
25 |
11 |
7 |
5 |
3 |
2 |
1,6 |
0,6 |
2/3 |
5/10 |
|
|
|
2/5 |
|
|
|
|
2/5 |
|
|
|
|
||||||||||||
50 |
23 |
14 |
10 |
6 |
4 |
3,2 |
1 |
3/2 |
5/2,5 |
7,5/4,5 |
12/7 |
|
2/2 |
4/4 |
8/12 |
|
|
2/3 |
5/8 |
|
|
|
||||||||||||
80 |
35 |
23 |
16 |
9 |
7 |
5 |
1,7 |
6/2 |
8/3 |
11/4 |
15/5 |
20/8 |
4/2 |
6/4 |
10/7 |
|
|
2,5/2 |
4,5/3 |
7,5/6,5 |
|
|
||||||||||||
150 |
66 |
40 |
30 |
17 |
13 |
9,5 |
3 |
10/2 |
12/2 |
14/3 |
17/4 |
21/4 |
7/2 |
9/3 |
12/4 |
16/6 |
|
6/2 |
8/3 |
11/5 |
16/7 |
|
||||||||||||
250 |
110 |
70 |
50 |
30 |
20 |
16 |
5 |
18/2 |
4 зміни по 2 год |
12/2 |
14/2,5 |
16,5/3,5 |
20/4 |
24/5 |
10/2 |
12/2,5 |
14,5/2,5 |
17/4 |
21/5 |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 зміни по 3 год |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
500 |
230 |
140 |
100 |
60 |
40 |
32 |
10 |
1,5з/2 |
12 змін по 2 год |
22/2 |
5 змін по 2 год |
20/2 |
3 зміни по 2 год |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 зміни по 3 год |
|
3 зміни по 2 год |
|
2 зміни по 3 год |
|||||||||||||||||||||
1000 |
430 |
270 |
190 |
120 |
80 |
60 |
20 |
2,5з/2 |
12 змін по 2 год |
1,5з/2 |
6 змін по 2 год |
1,5з/2 |
6 змін по 2 год |
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9 змін по 3 год |
|
4 зміни по 3 год |
|
4 зміни по3 год |
|||||||||||||||||||||
Примітка. Чисельник – час вводу сил по змінах, год. або доби після вибуху. Знаменник – допустима тривалість роботи зміни, год.
Таблиця 7Д
Коефіцієнт Ку для визначення потужності і дози опромінювання від осі сліду (дуже нестійка атмосфера “А”)
Х, км |
Відстань від осі сліду, км |
|||||||||||||
0,5 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
40 |
50 |
75 |
|
5 |
0,86 |
0,56 |
0,10 |
0,05 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
0,96 |
0,72 |
0,27 |
0,14 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
0,95 |
0,83 |
0,49 |
0,28 |
0,06 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
0,97 |
0,91 |
0,70 |
0,47 |
0,24 |
0,03 |
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
0,98 |
0,94 |
0,80 |
0,61 |
0,42 |
0,14 |
|
|
|
|
|
|
|
|
25 |
1 |
0,96 |
0,86 |
0,71 |
0,55 |
0,26 |
0,02 |
|
|
|
|
|
|
|
30 |
1 |
0,97 |
0,89 |
0,76 |
0,64 |
0,37 |
0,06 |
|
|
|
|
|
|
|
40 |
1 |
0,98 |
0,93 |
0,86 |
0,76 |
0,55 |
0,19 |
0,02 |
|
|
|
|
|
|
50 |
1 |
0,98 |
0,96 |
0,89 |
0,86 |
0,66 |
0,32 |
0,07 |
0,01 |
|
|
|
|
|
60 |
1 |
1 |
0,96 |
0,91 |
0,89 |
0,74 |
0,43 |
0,15 |
0,03 |
|
|
|
|
|
70 |
1 |
1 |
0,97 |
0,93 |
0,91 |
0,79 |
0,52 |
0,23 |
0,07 |
0,01 |
|
|
|
|
80 |
1 |
1 |
0,97 |
0,94 |
0,93 |
0,83 |
0,60 |
0,31 |
0,12 |
0,04 |
0,01 |
|
|
|
100 |
1 |
1 |
0,98 |
0,96 |
0,94 |
0,88 |
0,70 |
0,45 |
0,24 |
0,11 |
0,04 |
|
|
|
150 |
1 |
1 |
1 |
0,98 |
0,96 |
0,93 |
0,83 |
0,67 |
0,49 |
0,33 |
0,20 |
0,06 |
0,01 |
|
200 |
1 |
1 |
1 |
0,99 |
0,98 |
0,96 |
0,89 |
0,78 |
0,65 |
0,51 |
0,38 |
0,17 |
0,06 |
|
300 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0,98 |
0,94 |
0,88 |
0,80 |
0,71 |
0,61 |
0,42 |
0,25 |
0,04 |
500 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0,97 |
0,95 |
0,91 |
0,86 |
0,81 |
0,69 |
0,56 |
0,27 |
Таблиця 8Д
Коефіцієнту Ку для визначення потужності і дози опромінювання від осі сліду (нейтральна атмосфера “Д”)
Х, км |
Відстань від осі сліду, км |
|||||||||||||
0,5 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
10 |
15 |
20 |
25 |
30 |
40 |
50 |
75 |
|
5 |
0,17 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
0,38 |
0,02 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
0,60 |
0,13 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
0,78 |
0,36 |
0,02 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
0,86 |
0,55 |
0,09 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
25 |
0,90 |
0,67 |
0,20 |
0,02 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
0,93 |
0,75 |
0,31 |
0,07 |
0,01 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
40 |
0,95 |
0,84 |
0,50 |
0,21 |
0,06 |
0,01 |
|
|
|
|
|
|
|
|
50 |
0,97 |
0,89 |
0,63 |
0,35 |
0,15 |
0,05 |
0,01 |
|
|
|
|
|
|
|
60 |
0,97 |
0,91 |
0,71 |
0,47 |
0,26 |
0,12 |
0,04 |
0,01 |
|
|
|
|
|
|
70 |
0,98 |
0,93 |
0,77 |
0,56 |
0,36 |
0,20 |
0,10 |
0,04 |
0,01 |
|
|
|
|
|
80 |
0,98 |
0,95 |
0,81 |
0,63 |
0,44 |
0,28 |
0,16 |
0,08 |
0,04 |
0,01 |
|
|
|
|
100 |
1 |
0,96 |
0,87 |
0,73 |
0,58 |
0,43 |
0,29 |
0,19 |
0,11 |
0,06 |
0,03 |
|
|
|
150 |
1 |
0,98 |
0,93 |
0,86 |
0,77 |
0,66 |
0,55 |
0,44 |
0,35 |
0,26 |
0,19 |
0,02 |
|
|
200 |
1 |
1 |
0,96 |
0,91 |
0,85 |
0,78 |
0,70 |
0,61 |
0,53 |
0,45 |
0,37 |
0,11 |
0,01 |
|
300 |
1 |
1 |
0,98 |
0,96 |
0,92 |
0,88 |
0,84 |
0,79 |
0,73 |
0,68 |
0,62 |
0,34 |
0,14 |
0,05 |
500 |
1 |
1 |
1 |
0,98 |
0,96 |
0,95 |
0,93 |
0,91 |
0,88 |
0,85 |
0,82 |
0,64 |
0,46 |
0,30 |
Таблиця 9Д
Коефіцієнт Ку для визначення потужності і дози опромінювання від осі сліду (стійка атмосфера “F”)
Х, км |
Відстань від осі сліду, км |
|||||||||||||
0,5 |
1 |
1,5 |
2 |
2,5 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
10 |
15 |
20 |
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
0,10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10 |
0,12 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
0,21 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
14 |
0,31 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
15 |
0,36 |
0,01 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
16 |
0,40 |
0,02 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
18 |
0,47 |
0,05 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
20 |
0,54 |
0,08 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
25 |
0,66 |
0,19 |
0,02 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
30 |
0,74 |
0,30 |
0,06 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
40 |
0,83 |
0,48 |
0,19 |
0,05 |
0,01 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
50 |
0,88 |
0,61 |
0,33 |
0,14 |
0,04 |
0,01 |
|
|
|
|
|
|
|
|
60 |
0,91 |
0,70 |
0,45 |
0,24 |
0,11 |
0,04 |
|
|
|
|
|
|
|
|
70 |
0,93 |
0,76 |
0,55 |
0,34 |
0,19 |
0,09 |
0,01 |
|
|
|
|
|
|
|
80 |
0,94 |
0,81 |
0,62 |
0,43 |
0,27 |
0,15 |
0,03 |
|
|
|
|
|
|
|
90 |
0,95 |
0,83 |
0,68 |
0,50 |
0,34 |
0,22 |
0,09 |
|
|
|
|
|
|
|
100 |
0,96 |
0,86 |
0,72 |
0,57 |
0,41 |
0,28 |
0,10 |
0,01 |
|
|
|
|
|
|
150 |
0,98 |
0,93 |
0,85 |
0,76 |
0,65 |
0,54 |
0,33 |
0,18 |
0,08 |
0,03 |
0,01 |
|
|
|
200 |
0,98 |
0,96 |
0,91 |
0,84 |
0,77 |
0,69 |
0,52 |
0,36 |
0,23 |
0,13 |
0,07 |
0,01 |
|
|
250 |
0,99 |
0,97 |
0,93 |
0,88 |
0,82 |
0,76 |
0,62 |
0,48 |
0,36 |
0,25 |
0,16 |
0,07 |
|
|
300 |
1 |
0,98 |
0,95 |
0,92 |
0,88 |
0,83 |
0,72 |
0,60 |
0,49 |
0,37 |
0,28 |
0,13 |
0,01 |
|
350 |
1 |
0,99 |
0,96 |
0,93 |
0,90 |
0,85 |
0,76 |
0,65 |
0,56 |
0,40 |
0,36 |
0,21 |
0,04 |
0,01 |
400 |
1 |
0,99 |
0,97 |
0,94 |
0,91 |
0,88 |
0,80 |
0,70 |
0,62 |
0,52 |
0,44 |
0,29 |
0,08 |
0,02 |
450 |
1 |
1 |
0,98 |
0,95 |
0,94 |
0,93 |
0,84 |
0,76 |
0,68 |
0,59 |
0,52 |
0,37 |
0,12 |
0,03 |
500 |
1 |
1 |
0,98 |
0,96 |
0,95 |
0,93 |
0,88 |
0,81 |
0,75 |
0,67 |
0,60 |
0,45 |
0,16 |
0,04 |
Таблиця 10 Д
Середні значення кратності послаблення опромінювання від забрудненої місцевості (Косл)
Найменування укриттів і транспортних засобів або умови розташування (дій) сил Цивільної оборони та населення |
Косл |
|||||
Відкрите розташування сил ЦО або населення на місцевості |
1 |
|||||
Захисні споруди |
Заражені відкриті траншеї, окопи, щілини |
3 |
||||
Дезактивовані відкриті траншеї, окопи, щілини |
20 |
|||||
Перекриті щілини |
50 |
|||||
Сховища |
≥1000 |
|||||
Укриття проти радіації великої місткості |
≥50 |
|||||
Укриття проти радіації малої місткості |
≥20 |
|||||
Транспортні засоби |
Автомобілі й автобуси |
2 |
||||
Бронеавтомобілі |
4 |
|||||
Тягачі |
3 |
|||||
Літаки і вертольоти |
1,5 |
|||||
Залізничні платформи |
1,5 |
|||||
Криті вагони |
2 |
|||||
Пасажирські вагони |
3 |
|||||
Локомотиви |
3 |
|||||
Сили ЦО на штатній техніці |
2-3 |
|||||
Сили ЦО під час розташування в районі збору, обладнаному протягом 6 годин |
5–10 |
|||||
Промислові і адміністративні будинки |
Виробничі і адміністративні одноповерхові будинки |
7 |
||||
Виробничі і адміністративні триповерхові будинки |
20 |
|||||
Житлові будинки |
Одноповерхові |
Житлові поверхи |
10 |
|||
Підвал |
40 |
|||||
Двоповерхові |
Житлові поверхи |
15 |
||||
Підвал |
100 |
|||||
Триповерхові |
Житлові поверхи |
20 |
||||
Підвал |
400 |
|||||
П’ятиповерхові |
Житлові поверхи |
27 |
||||
Підвал |
400 |
|||||
Житлові дерев’яні будинки |
Одноповерхові |
Житлові поверхи |
2 |
|||
Підвал |
7 |
|||||
Двоповерхові |
Житлові поверхи |
8 |
||||
Підвал |
12 |
|||||
В середньому для населення |
Міського |
8 |
||||
Сільського |
4 |
|||||
Примітки.
1. Якщо особовий склад сил ЦО або населення діє в умовах, які характеризуються різними кратностями ослаблення гамма-випромінювання, то середнє значення Кср розраховується за формулою:
,
де Косл – кратність ослаблення гамма-випромінювання для різних умов знаходження сил ЦО або населення.
2. Якщо особовий склад сил ЦО або населення за час перебування на зараженій місцевості буде знаходитися в різних умовах захисту, то середнє значення кратності послаблення гамма-випромінювання Кср розраховується за формулою:
,
де tроб – загальна тривалість перебування особового складу сил ЦО або населення на зараженій місцевості, годин; tn – час перебування особового складу сил ЦО або населення на зараженій місцевості з різною кратністю ослаблення гамма-випромінювання, годин.
В лісі Косл через об’ємне джерело випромінювання може зменшитися в декілька разів.
Таблиця 11 Д
Вірогідність (у процентах) утрати працездатності при зовнішньому гамма-опромінюванні
Доза опромі-нювання |
Тривалість опромінювання, діб |
|||
7 |
15 |
30 |
60 |
|
200 |
0 |
0 |
0 |
0 |
300 |
70 |
68 |
43 |
10 |
400 |
100 |
60 |
60 |
10 |
500 |
100 |
87 |
68 |
30 |
600 |
100 |
92 |
78 |
50 |
700 |
100 |
96 |
87 |
70 |
800 |
100 |
97 |
91 |
80 |
900 |
100 |
100 |
100 |
100 |
Таблиця 12 Д
Вірогідність (у процентах) втрати працездатності внаслідок забруднення одягу радіоактивними речовинами і термін виходу з ладу уражених
(з тривалості контакту з РР 10–20 годин)
Активність поверхні забруднення, Кі/м2 |
Потужність дози опромінювання, рад/год |
Вірогідність втрати працездатності, % |
Строки виходу з строю, діб |
0,3–0,5 |
1–1,5 |
До 10 |
10–14 |
0,5–0,8 |
1,5–2,5 |
До 50 |
7–10 |
>0,8 |
>2,5 |
До 100 |
4-7 |
Таблиця 13Д
Значення середньої швидкості перенесення хмари, зараженої СДОР(ОР), м/с
Середня швидкість вітру, м/с |
Інверсія |
Ізотермія |
Конвекція |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
1 |
2 |
2,1 |
2,2 |
1,5 |
1,7 |
2 |
1,5 |
1,6 |
1,8 |
||
2 |
4 |
4,3 |
4,5 |
3 |
3,5 |
4 |
3 |
3,3 |
3,5 |
||
3 |
6 |
6,5 |
7 |
4,5 |
5,3 |
6 |
4,5 |
4,8 |
5 |
||
4 |
9 |
8,5 |
11 |
6 |
7 |
8 |
6 |
6,5 |
7 |
||
5 |
- |
- |
- |
7,5 |
8,8 |
10 |
- |
- |
- |
||
6 |
- |
- |
- |
9 |
10,5 |
12 |
- |
- |
- |
||
7 |
- |
- |
- |
11 |
12,5 |
14 |
- |
- |
- |
||
– відстань
від об’єктів x
та y,
км.
Таблиця 14Д
Поправочні коефіцієнти до часу випаровування СДОР(ОР) в залежності від швидкості вітру
Швидкість вітру, м/с |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Поправочний коефіцієнт k |
0,7 |
0,55 |
0,43 |
0,37 |
0,32 |
0,28 |
0,25 |
Таблиця 15Д
Час випаровування деяких СДОР(ОР), год. Швидкість вітру 1 м/с
СДОР(ОР) |
Вид сховища |
|
Не обваловане |
Обваловане |
|
хлор |
1,3 |
22 |
фосген |
1,4 |
23 |
аміак |
1,2 |
20 |
сірчистий ангідрид |
1,3 |
20 |
сірководень |
1,0 |
19 |
Таблиця 16Д
Допоміжні коефіцієнти для визначення глибин зон хімічного зараження
№ п/п |
Найменування СДОР
|
Густина т/м3 |
Темпе- ратура кипіння, ºС |
Поро- гова токсо- доза |
Значення допоміжних коефіцієнтів |
||||||||
Газ |
Рідина |
К1 |
К2 |
К3 |
К7 для температур |
||||||||
-40 ºС |
-20 ºС |
0 ºС |
20 ºС |
40 ºС |
|||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
1 |
Акролеїн |
- |
0,839 |
52,7 |
0,2 |
0 |
0,013 |
0,75 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
1 |
2,2 |
2 |
Аміак: зберігання під тиском |
0,0008 |
0,681 |
-33,42 |
15 |
0,18 |
0,025 |
0,04 |
0/0,9 |
0,3/1 |
0,6/1 |
1/1 |
1,4/1 |
|
Ізотермічне зберігання |
- |
0,681 |
-33,42 |
15 |
0,01 |
0,025 |
0,04 |
0/0,9 |
1/1 |
1/1 |
1/1 |
1/1 |
3 |
Ацетон нітрил |
- |
0,786 |
81,6 |
21,6** |
0 |
0,004 |
0,028 |
0,02 |
0,1 |
0,3 |
1 |
2,6 |
4 |
Ацетонціангід-рін |
- |
0,932 |
120 |
1,9** |
0 |
0,002 |
0,316 |
0 |
0 |
0,3 |
1 |
1,5 |
5 |
Водень миш’яковистий |
0,0085 |
1,64 |
-62,47 |
0,2** |
0,17 |
0,054 |
0,857 |
0,3/1 |
0,5/1 |
0,8/1 |
1/1 |
1,2/1 |
6 |
Водень фтористий |
- |
0,989 |
19,52 |
4 |
0 |
0,028 |
0,15 |
0,1 |
0,2 |
0,5 |
1 |
1 |
7 |
Водень хлористий |
0,0016 |
1,191 |
-85,1 |
2 |
0,28 |
0,037 |
0,3 |
0,64/1 |
0,6/1 |
0,8/1 |
1/1 |
1,2/1 |
8 |
Водень бромистий |
- |
1,49 |
-66,77 |
2,4* |
0,13 |
0,055 |
6 |
0,2/1 |
0,5/1 |
0,8/1 |
1/1 |
1,2/1 |
9 |
Водень ціанистий |
0,0036 |
0,687 |
25,7 |
0,2 |
0 |
0,026 |
3 |
0 |
0 |
0,4 |
1 |
1,3 |
10 |
Діметиламін |
- |
0,68 |
6,9 |
1,2* |
0,06 |
0,041 |
0,5 |
0/0,1 |
0/0,3 |
0/0,8 |
1/1 |
2,5/1 |
11 |
Метиламін |
0,002 |
0,699 |
-6,5 |
1,2* |
0,13 |
0,034 |
0,5 |
0/0,3 |
0/0,7 |
0,5/1 |
1/1 |
2,5/1 |
12 |
Метил бромистий |
0,0014 |
1,732 |
3,6 |
1,2* |
0,04 |
0,039 |
0,5 |
0/0,2 |
0/0,4 |
0/0,9 |
1/1 |
2,3/1 |
13 |
Метил хлористий |
- |
0,983 |
-23,76 |
10,8** |
0,125 |
0,044 |
0,056 |
0/0,5 |
0,1/0 |
0,6/1 |
1/1 |
1,5/1 |
14 |
Метилакрилат |
0,0023 |
0,953 |
80,2 |
6* |
0 |
0,005 |
0,025 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
1 |
3,1 |
15 |
Метилмеркап-тан |
- |
0,867 |
5,95 |
1,7** |
0,06 |
0,043 |
0,353 |
0/0,1 |
0/0,3 |
0/0,8 |
1/1 |
2,4/1 |
16 |
Метил акрилової кислоти |
- |
0,806 |
77,3 |
0,75 |
0 |
0,007 |
0,80 |
0,04 |
0,1 |
0,4 |
1 |
2,4 |
17 |
Окисли азоту |
- |
1,491 |
21 |
1,5 |
0 |
0,04 |
0,4 |
0 |
0 |
0,4 |
1 |
1 |
18 |
Окисел етилену |
- |
0,882 |
10,7 |
2,2* |
0,05 |
0,041 |
0,27 |
0/0,1 |
0/0,3 |
0/0,7 |
1/1 |
3,2/1 |
19 |
Сірчаний ангідрид |
0,0029 |
1,462 |
-10,1 |
1,8 |
0,11 |
0,049 |
0,333 |
0/0,2 |
0,/0,5 |
0,3/1 |
1/1 |
1,1/1 |
20 |
Сірководень |
0,0015 |
0,964 |
-60,35 |
16,1 |
0,27 |
0,042 |
0,036 |
0,3/1 |
0,5/1 |
0,8/1 |
1/1 |
1,2/1 |
21 |
Сірчаний вуглець |
- |
1,263 |
46,2 |
45 |
0 |
0,021 |
0,013 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
1 |
2,1 |
22 |
Соляна кислота (концентрові-на) |
- |
1,198 |
- |
2 |
0 |
0,021 |
0,3 |
0 |
0,1 |
0,3 |
1 |
1,6 |
23 |
Триметиламіак |
- |
0,671 |
2,9 |
6* |
0,07 |
0,047 |
0,1 |
0/0,1 |
0/0,4 |
0/0,9 |
1/1 |
2,2/1 |
24 |
Формальдегід |
- |
0,815 |
-19 |
0,6* |
0,19 |
0,034 |
1 |
0/0,4 |
0/1 |
0,5/1 |
1/1 |
1,5/1 |
25 |
Фосген |
0, 0035 |
1,432 |
8,2 |
0,6 |
0,05 |
0,061 |
1 |
0/0,1 |
0/0,3 |
0/0,7 |
1/1 |
2,7/1 |
26 |
Фтор |
0,0017 |
1,512 |
-188,2 |
0,2* |
0,95 |
0,038 |
3 |
0,7/1 |
0,8/1 |
0,9/1 |
1/1 |
1,1/1 |
27 |
Фосфор трьох-хлористий |
- |
1,57 |
75,3 |
3 |
0 |
0,01 |
0,2 |
0,1 |
0,2 |
0,4 |
1 |
2,3 |
28 |
Фосфору хлороокисел |
- |
1,675 |
107,2 |
0,06* |
0 |
0,003 |
10 |
0,05 |
0,1 |
0,3 |
1 |
2,6 |
29 |
Хлор |
0,0032 |
1,538 |
-34,1 |
0,6 |
0,18 |
0,052 |
1 |
0/0,9 |
0,3/1 |
0,6/1 |
1/1 |
1,4/1 |
30 |
Хлорпікрин |
- |
1,658 |
112,3 |
0,02 |
0 |
0,002 |
30 |
0/0,3 |
0,1 |
0,3 |
1 |
2,9 |
31 |
Хлорціан |
0,0021 |
1,22 |
12,6 |
0,75 |
0,04 |
0,048 |
0,8 |
0/0 |
0/0 |
0/0,6 |
1/1 |
3,9/1 |
32 |
Етиленаміак |
- |
0,883 |
56 |
4,8 |
0 |
0,009 |
0,125 |
0,05 |
0,1 |
0,4 |
1 |
2,2 |
33 |
Етилен сульфід |
- |
1,005 |
55 |
0,1* |
0 |
0,013 |
6 |
0,05 |
0,1 |
0,4 |
1 |
2,2 |
34 |
Етилмеркаптан |
- |
0,839 |
35 |
2,2** |
0 |
0,028 |
0,27 |
0,1 |
0,2 |
0,5 |
1 |
1,7 |
Примітки.
Густини газоутворених СДОР у графі 3 наведено до атмосферного тиску. При тиску в місткості, який різниться від атмосферного, густина газоутворених СДОР визначається шляхом множення даних графи 3 на значення тиску в кгс/смл.
У графах 10–14 в чисельнику наведені значення К7 для первинної, а в знаменнику – для вторинної хмари.
У графі 6 числові значення токсидоз, помічені зірочками, визначені орієнтовно розрахунком за співвідношенням: П=240·К·ПДКр.з, де II – токсидоза, мг·хв/л; ПДКр з – гранично допустима концентрація для робітничої зони згідно з ГОСТ 12.1.005.-88, мг/л, К = 5 – для подразнюючих ОР (помічені однією зірочкою) і 9 – для решти ОР (помічені двома зірочками).
Значення К для ізотермічного зберігання аміаку приведено для випадку розливу (викиду) в піддон.
Таблиця 17Д
Значення коефіцієнта К4 в залежності від швидкості вітру
Швидкість вітру, м/с |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
15 |
К4 |
1,00 |
1,33 |
1,67 |
2,00 |
2,34 |
2,67 |
3,00 |
3,34 |
3,67 |
4,00 |
5,68 |
Таблиця 18Д
Графік для оцінки ступеня вертикальної стійкості повітря за даними прогнозу
Т
аблиця
19Д
Глибина Н зони хімічного забруднення з ГДК СДОР(ОР) на закритій місцевості, км
(швидкість
вітру
= 1 м/с, ємність не обвалована)
Найменування СДОР(ОР) |
Кількість СДОР(ОР) в ємностях, т |
||||||
5 |
10 |
25 |
50 |
75 |
100 |
150 |
|
При інверсії |
|||||||
Хлор, фосген |
6,57 |
14,00 |
22,85 |
41,14 |
48,85 |
54,00 |
58,25 |
Аміак |
1,00 |
1,28 |
1,85 |
2,71 |
3,24 |
4,28 |
4,99 |
Сірчистий ангідрид |
1,14 |
1,28 |
2,00 |
2,85 |
3,57 |
5,00 |
7,11 |
Сірководень |
1,57 |
2,14 |
3,57 |
5,71 |
7,14 |
17,60 |
29,18 |
При ізотермії |
|||||||
Хлор, фосген |
1,31 |
2,00 |
3,28 |
4,57 |
5,43 |
6,00 |
7,11 |
Аміак |
0,20 |
0,26 |
0,37 |
0,54 |
0,68 |
0,66 |
0,62 |
Сірчистий ангідрид |
0,23 |
0,26 |
0,40 |
0,57 |
0,71 |
1,10 |
1,88 |
Сірководень |
0,31 |
0,43 |
0,71 |
1,14 |
1,43 |
2,51 |
3,14 |
При конвекції |
|||||||
Хлор, фосген |
0,40 |
0,52 |
0,72 |
1,00 |
1,20 |
1,32 |
1,44 |
Аміак |
0,06 |
0,08 |
0,11 |
0,16 |
0,20 |
0,26 |
0,39 |
Сірчистий ангідрид |
0,07 |
0,08 |
0,12 |
0,17 |
0,21 |
0,30 |
0,42 |
Сірководень |
0,093 |
0,13 |
0,21 |
0,34 |
0,43 |
0,65 |
0,79 |
Примітка. Для обвалованих ємностей глибина Н ЗХЗ зменшується в 1,5 рази.
Таблиця 20Д
Глибина зон можливого зараження СДОР, км
Швид-кість вітру, м/с |
Еквівалентна кількість СДОР |
|||||||||||||||
0,01 |
0,05 |
0,10 |
0,5 |
1 |
3 |
5 |
10 |
20 |
30 |
50 |
70 |
100 |
300 |
500 |
1000 |
|
1 |
0,38 |
0,85 |
1,25 |
3,16 |
4,75 |
9,18 |
12,5 |
19,2 |
29,5 |
38,1 |
52,6 |
65,2 |
81,9 |
166 |
231 |
363,0 |
2 |
0,26 |
0,59 |
0,84 |
1,92 |
2,84 |
5,35 |
7,20 |
10,8 |
16,4 |
21,0 |
28,7 |
35,3 |
44,0 |
87,7 |
121 |
189,0 |
3 |
0,22 |
0,48 |
0,68 |
1,53 |
2,17 |
3,99 |
5,34 |
7,96 |
11,9 |
15,1 |
20,5 |
25,2 |
31,3 |
61,4 |
84,5 |
130,0 |
4 |
0,19 |
0,42 |
0,59 |
1,33 |
1,88 |
3,28 |
4,36 |
6,46 |
9,62 |
12,1 |
16,4 |
20,0 |
24,8 |
48,1 |
65,9 |
101,0 |
5 |
0,17 |
0,38 |
0,53 |
1,19 |
1,68 |
2,91 |
3,75 |
5,53 |
8,19 |
10,3 |
13,8 |
16,8 |
20,8 |
40,1 |
54,6 |
83,60 |
6 |
0,15 |
0,34 |
0,48 |
1,09 |
1,53 |
2,66 |
3,43 |
4,88 |
7,20 |
9,06 |
12,1 |
14,7 |
18,1 |
34,6 |
47,0 |
71,70 |
7 |
0,14 |
0,32 |
0,45 |
1,00 |
1,42 |
2,46 |
3,17 |
4,49 |
6,48 |
8,14 |
10,8 |
13,1 |
16,1 |
30,7 |
41,6 |
63,16 |
8 |
0,13 |
0,30 |
0,42 |
0,94 |
1,33 |
2,30 |
2,97 |
4,20 |
5,92 |
7,42 |
9,90 |
11,9 |
14,6 |
27,7 |
37,4 |
56,70 |
9 |
0,12 |
0,28 |
0,40 |
0,88 |
1,25 |
2,17 |
2,80 |
3,96 |
5,60 |
6,86 |
9,12 |
11,0 |
13,5 |
25,3 |
34,2 |
51,60 |
10 |
0,12 |
0,26 |
0,38 |
0,84 |
1,19 |
2,06 |
2,66 |
3,76 |
5,31 |
6,50 |
8,50 |
10,2 |
12,5 |
23,4 |
31,6 |
47,53 |
11 |
0,11 |
0,25 |
0,36 |
0,80 |
1,13 |
1,96 |
2,53 |
3,58 |
5,06 |
6,20 |
8,01 |
9,61 |
11,7 |
21,9 |
29,4 |
44,15 |
12 |
0,11 |
0,24 |
0,34 |
0,76 |
1,08 |
1,88 |
2,42 |
3,43 |
4,85 |
5,94 |
7,67 |
9,07 |
11,0 |
20,5 |
27,6 |
41,30 |
13 |
0.10 |
0,23 |
0,33 |
0,74 |
1,04 |
1,80 |
2,37 |
3,29 |
4,66 |
5,70 |
7,37 |
8,72 |
10,4 |
19,4 |
26,0 |
38,90 |
14 |
0,10 |
0,22 |
0,32 |
0,71 |
1,00 |
1,74 |
2,24 |
3,17 |
4,49 |
5,50 |
7,10 |
8,40 |
10,0 |
18,4 |
24,6 |
36,81 |
15 |
0,10 |
0,22 |
0,31 |
0,69 |
0,97 |
1,68 |
2,17 |
3,07 |
4,34 |
5,31 |
6,86 |
8,11 |
9,70 |
17,6 |
23,5 |
34,98 |
Примітки.
1. При швидкості вітру >15 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості вітру 15 м/с.
2. При швидкості вітру <1 м/с розміри зон зараження приймати як при швидкості вітру 1 м/с.
Таблиця 21Д
Час знаходження людей в ізолюючих засобах захисту шкіри
Температура навколишнього повітря, С |
Час знаходження в ізолюючих засобах захисту шкіри |
|
без вологого екрануючого комбінезону |
з вологим екрануючим комбінезоном |
|
+30 і більше |
15–20 хв |
1–1,5 год. |
25–29 |
до 30 хв. |
1,5–2 год. |
20–24 |
до 45 хв. |
2–2,5 год. |
15–19 |
до 2-х год. |
більше 3-х год. |
Нижче +15 |
більше 3-х год. |
– |
Примітки.
1. В похмуру або вітряну погоду, а також у тіні час безперервного знаходження може бути збільшений в 1,5 рази.
2. Час відновлення теплового стану до вихідного рівня складає не менше 1 год., кожен наступний цикл роботи скорочується на 30 %.
Таблиця 22Д
Глибина Н* зони хімічного забруднення з ГДК на СДОР(ОР) відкритій місцевості, км (швидкість вітру = 1 м/с, ємність не обвалована)
Наймену-вання СДОР(ОР) |
Кількість СДОР(ОР) в ємностях, т |
|||||||
5 |
10 |
25 |
50 |
75 |
100 |
150 |
||
При інверсії |
||||||||
Хлор, фосген |
23 |
49 |
80 |
Більше 80 |
||||
Аміак |
3,5 |
4,5 |
6,5 |
9,5 |
12,0 |
15,0 |
19,2 |
|
Сірчистий ангідрид |
4,0 |
4,5 |
7 |
10,0 |
12,5 |
17,5 |
23,3 |
|
Сірководень |
5,5 |
7,5 |
12,5 |
20,0 |
25,0 |
61,6 |
>80,0 |
|
При ізотермії |
||||||||
Хлор, фосген |
4,6 |
7 |
11,5 |
16,0 |
19,0 |
21,0 |
22,6 |
|
Аміак |
0,7 |
0,9 |
1,3 |
1,9 |
2,4 |
3,0 |
4,5 |
|
Сірчистий ангідрид |
0,8 |
0,9 |
1,4 |
2,0 |
2,5 |
3,5 |
6,1 |
|
Сірководень |
1,1 |
1,5 |
2,5 |
4,0 |
5,0 |
8,8 |
12,5 |
|
При конвекції |
||||||||
Хлор, фосген |
1,0 |
1,4 |
1,96 |
2,4 |
2,85 |
3,15 |
4,05 |
|
Аміак |
0,21 |
0,27 |
0,39 |
0,5 |
0,62 |
0,66 |
0,88 |
|
Сірчистий ангідрид |
0,24 |
0,27 |
0,42 |
0,52 |
0,65 |
0,77 |
0,96 |
|
Сірководень |
0,33 |
0,45 |
0,65 |
0,88 |
1,1 |
1,5 |
1,9 |
|
Для обвалованих ємностей глибина Н 3х3 зменшується в 1,5 рази.
Таблиця 23Д
Порівняльні коефіцієнти для обчислення глибини Н зони хімічного забруднення для швидкості вітру понад 1 м/с
Швидкість вітру, м/с |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Порівняль-ний коефіцієнт k* |
При інверсії |
0,6 |
0,45 |
0,38 |
0,33 |
0,30 |
При ізотермії |
0,71 |
0,55 |
0,50 |
0,46 |
0,40 |
|
При конвекції |
0,70 |
0,62 |
0,55 |
0,51 |
0,47 |
|
Таблиця 24Д
Кутові
розміри
3×3 в залежності від швидкості вітру,
м/с
|
< 0,5 |
0,6–1,0 |
1,0–1,2 |
≥ 2 |
|
360 |
180 |
90 |
45 |
Таблиця 25Д
Можливі втрати працівників, службовців і населення від СДОР в осередках ураження (Р), %
Умови перебування людей |
Без протигазів |
Забезпеченість людей протигазами, % |
||||||||
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
На відкритій місцевості |
90–100 |
75 |
65 |
58 |
50 |
40 |
35 |
25 |
18 |
10 |
В простих укріпленнях будинку |
50 |
40 |
35 |
30 |
27 |
22 |
18 |
14 |
9 |
4 |
Примітка. Орієнтована можлива втрата людей в осередках враження складає: в легкому ступені – 25 %, в середньому і важкому ступенях (з виходом з ладу не менше ніж на 2 – 3 тижні і з потребою госпіталізації) – 40 %, зі смертельними випадками – 35 %.
Таблиця 26Д
Таблиця – графік для визначення ступеня вертикальної
стійкості повітря в атмосфері
Градієнт темпера- тури
0С
Швид- кість віт- ру V, м/с
|
+1,6 |
+1,5 |
1,4 |
+1,3 |
+1,2 |
+1,1 |
+1,0 |
+0,9 |
+0,8 |
+0,7 |
+0,6 |
+0,5 |
+0,4 |
+0,3 |
+0,2 |
+0,1 |
0,0 |
-0,1 |
-0,2 |
-0,3 |
-0,4 |
-0,5 |
-0,6 |
-0,7 |
-0,8 |
-0,9 |
-1,0 |
-1,1 |
-1,2 |
-1,3 |
-1,4 |
||||||||||||||||
0,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
1,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
1,5 |
конвекція |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
інверсія |
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||
2,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
2,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
3,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
3,5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ізотермія |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
4,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
>4,0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
Примітка.
Градієнт температури визначається як
,
де:
;
– різниця
температур при зміні висоти на
.

t,