- •5.1. Основна термінологія……………………………………………156
- •1.2. Поняття про надзвичайну ситуацію
- •1.3. Моніторинг нс
- •1.4. Паспортизація та ідентифікація об’єктів господарювання щодо визначення потенційної небезпеки
- •Розділ 2. Планування з питань цивільного захисту
- •2.1. Запобігання надзвичайним ситуаціям в Україні
- •2.2. Планування заходів цз на об’єктах
- •2.3. Навчання населення діям у нс
- •2.4. Організація та проведення евакуації
- •Розділ 3. Методи розрахунку зон ураження від техногенних вибухів і пожеж. Противибуховий і протипожежний захист ог
- •3.1. Основна термінологія
- •3.2. Законодавча і нормативно-правова база пожежної безпеки
- •3.3. Система протипожежного та противибухового захисту
- •3.4. Способи і засоби гасіння пожеж
- •3.5. Система організаційно-технічних заходів з пожежної безпеки
- •3.6. Класифікація вибухо- та пожежонебезпечних зон
- •3.7. Категорії приміщень, будинків і споруд за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Характеристика ступенів руйнування при вибухах
- •Розв’язування типових завдань з противибухового та протипожежного захисту Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху
- •Методика розрахунку надлишкового тиску для горючих газів, парів лзр і гр
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, які складаються з атомів с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Розрахунок надлишкового тиску для індивідуальних горючих речовин, до складу яких не входять з атоми с, н, о, n, ci, Br, I, f
- •Методика розрахунку надлишкового тиску вибуху для приміщень в яких обертається горючий пил
- •Оцінка ступеня можливих уражень персоналу та мешканців населених пунктів
- •Розрахунок категорії приміщень за пожежною небезпекою
- •Визначення очікуваного характеру пожеж
- •Методи розрахунку значень критеріїв вибухопожежної і пожежної небезпеки зовнішніх установок
- •Метод розрахунку значень критеріїв пожежної небезпеки для горючого пилу
- •Метод розрахунку інтенсивності теплового випромінювання
- •Розділ 4. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах радіоактивного зараження
- •4. 1. Радіоактивність. Джерела радіоактивності
- •4.2. Типи радіоактивного випромінювання
- •4.3. Характеристики радіоактивності
- •4.4. Характеристики зон радіоактивного зараження
- •4.5. Розв’язування типових завдань з оцінки радіаційної обстановки
- •4.6. Превентивні заходи щодо зниження масштабів радіаційного впливу
- •Розділ 5. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах хімічного зараження
- •5.1. Основна термінологія
- •5.2. Хімічно небезпечні об’єкти
- •5.3. Сильнодіючі отруйні речовини (сдор). Перша допомога при отруєнні сдор
- •5.4. Коротка характеристика бойових отруйних речовин
- •5.5. Осередок хімічного зараження. Характеристики зон хімічного зараження
- •5.6. Розв’язування типових завдань з оцінки хімічної обстановки
- •5.7. Превентивні заходи щодо зниження масштабів хімічного впливу
- •Розділ 6. Прогнозування обстановки та планування заходів захисту в зонах біологічного зараження
- •6.1. Поняття біологічної зброї та історія її застосування
- •6.2. Хвороби та шкідники сільськогосподарських культур
- •6.3. Уражаюча дія біологічної зброї
- •6.4. Характеристики зон біологічного зараження
- •6.5. Оцінка біологічної обстановки
- •6.6. Планування заходів із запобігання поширенню інфекційних захворювань з первинного осередку
- •Розділ 7. Оцінка соціально-економічних наслідків нс
- •7.1. Оцінка збитків від наслідків нс природного і техногенного походження
- •7.2. Основні види збитків, характерних для різних типів нс
- •7.3. Розрахунок збитків від втрати життя та здоров'я населення
- •7.4. Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції
- •7.5. Розрахунок збитків від невироблення продукції внаслідок припинення виробництва
- •7.6. Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогосподарських угідь
- •7.7. Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів
- •7.8. Розрахунок збитків від забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря
- •7.9. Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогосподарського призначення
- •7.10. Визначення та відображення кількості можливих аварій на конкретних видах кем і тм
- •7.11. Визначення та відображення можливої величини втрати основних фондів (оф) внаслідок первинної нстх
- •7.12. Визначення та відображення можливої величини загальних (Мзаг, ос.) і санітарних (Мсан, ос.) втрат виробничого персоналу (населення)
- •7.13. Визначення та відображення можливої величини збитків внаслідок надзвичайної ситуації
- •Розділ 8. Оцінка інженерно-геологічної обстановки
- •8.1. Основна термінологія в інженерно-геологічній обстановці та характеристика термінів
- •8.2. Характеристика зон небезпечних геологічних процесів і явищ. Основні чинники гідродинамічної небезпеки в Україні
- •8.3. Оцінка інженерно-геологічного стану
- •8.4. Розв’язання типових завдань з оцінки обстановки при затопленнях
- •8.5. Заходи з мінімізації небезпечних наслідків затоплень
- •9.2. Шляхи і способи підвищення стійкості роботи промислових об’єктів
- •9.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта в нс
- •Розділ 10. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •10.1. Забезпечення діяльності ог, у власності якого перебуває об’єкт підвищеної небезпеки
- •10.2. Ліцензування діяльності об’єкту підвищеної небезпеки
- •10.3. Розв’язання типових завдань з ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •11.2. Правила поведінки та способів дій в умовах нс
- •11.3. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок нс
- •11.4. Особливості навчання дітей з питань цз
- •1.5. Планування і реалізація заходів щодо запобігання та мінімізації втрат на об'єктах, які становлять національне культурне надбання
- •Розділ 12. Спеціальна функція у сфері цивільного захисту
- •12.1. Культура безпеки
- •12.2. Структура впливу параметрів людського фактору на управління безпекою у нс
- •12.3. Методики аналізу і врахування людського фактору
- •12.4. Розв’язання типових завдань із розрахунку імовірності помилки персоналу
- •Список літератури
- •Перелік умовних скорочень
- •Додатки
- •Розрахункове визначення значення коефіцієнта z участі горючих газів і парів ненагрітих легкозаймистих рідин у вибуху
11.4. Особливості навчання дітей з питань цз
Основною метою навчання учнів загальноосвітніх шкіл із ЦЗ є прищеплення навичок практичного використання засобів захисту та дії в екстремальних умовах, надання само- і взаємодопомоги.
Програми підготовки для учнів розробляє Міністерство освіти і науки України. Вони включають:
проведення планових занять і тренувань під керівництвом класних керівників у 2 – 8 класах;
підготовку учнів 8 – 11 класів, ПТУ та технікумів за програмою ДПЮ викладачами допризивної підготовки;
навчання дівчат за програмою медико-санітарної підготовки.
З метою стандартизації, науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, вивчення та розповсюдження досвіду викладачів закладів освіти всіх рівнів стосовно питань цивільного захисту та безпеки у надзвичайних ситуаціях при територіальних курсах, навчально-методичних центрах організовують свою діяльність обласні науково-методичні ради з цивільного захисту та безпеки життєдіяльності населення, які працюють на громадських засадах на підставі відповідного положення про них, затвердженого МОН, за погодженням з МНС України.
Освітня програма курсу “Здоров'я і фізична культура” для старшої школи “Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти” передбачає отримання учнями знань щодо особистої безпеки, способів та засобів індивідуального і колективного захисту населення від НС, алгоритму власних дій у разі їх виникнення. У школі учень отримує знання щодо нормальних умов життєдіяльності та допустимих норм забруднення природного середовища. Загальноосвітня школа забезпечує знання дій основних небезпечних чинників, що ініціюють виникнення НС.
Підготовка учнів професійно-технічних закладів освіти здійснюється за напрямком вивчення основ ЦЗ згідно із схваленою Указом Президента України Концепцією допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді.
Вивчення учнями питань з основ ЦЗ та дій у НС щороку завершується підготовкою та проведенням в навчальних закладах загальної середньої освіти “Дня цивільного захисту”, облік виконання заходів якого включається до педагогічного навантаження працівників навчальних закладів.
Для організації методичної роботи з педагогічними працівниками з основ цивільного захисту в кожному районі, місті визначені опорні школи з безпеки життєдіяльності, на базі яких працюють відповідні міжшкільні методичні об'єднання.
Позашкільна освіта з вирішення проблем особистої і колективної безпеки, виховання у дітей та підлітків громадянської відповідальності, набуття ними навичок і досвіду із самозахисту і рятування, взаємодії з аварійно-рятувальними службами, здійснюється через проведення олімпіад, змагань, оглядів-конкурсів, встановлених форм роботи в літніх таборах відпочинку та оздоровлення, проведення польових навчальних практикумів, експедицій, тематичних дитячих акцій.
Реалізуючи завдання з військово-патріотичного виховання підростаючого покоління, і, перш за все, у частині її гуманітарної складової – цивільного захисту, а також задоволення потреб молодого покоління у професійному самовизначенні та підготовки його до праці в державних професійних аварійно-рятувальних та спеціалізованих формуваннях МНС, проводяться збори, змагання за програмами оборонно-масової та рятувально-прикладної спрямованості, зокрема, Всеукраїнською програмою “Школа безпеки”.
Навчально-виховна робота у дошкільних навчальних закладах з питань забезпечення мінімально необхідного рівня компетенції дитини для безпечного перебування в навколишньому середовищі та становлення у дітей елементарних, доступних віку норм поведінки у надзвичайних ситуаціях, проводиться за програмою “Тижня безпеки дитини”, підсумком якої є проведення міських, районних та обласних оглядів-конкурсів серед дошкільних закладів на кращий стан організаційної, практичної, навчально-виховної роботи з питань захисту життя і здоров'я дітей від надзвичайних ситуацій.
Організація практичних занять з ЦЗ на прикладі “Тижня безпеки дитини”. Важливим етапом роботи з цивільного захисту в навчальному закладі є “Тиждень безпеки дитини”. Адже саме під час його проведення можна побачити реальну готовність учасників навчально-виховного процесу до дій в умовах надзвичайної ситуації. Слід пам'ятати, що проведення такого заходу не є суворо регламентованим за формою та змістом. Головна його мета – практично закріпити у пам'яті дітей зміст сказаного та показаного вихователем протягом навчального року. Тому кожен навчальний заклад самостійно розробляє план та тематику його проведення.
Метою проведення “Тижня безпеки дитини” є:
поліпшення якості навчально-виховної роботи з дітьми з питань особистої безпеки та захисту життя;
удосконалення теоретичних знань і практичних навичок педагогічних працівників щодо формування у дошкільників ціннісного ставлення до власного здоров'я та життя;
пропаганда здорового та безпечного способу життя серед дітей та батьків;
інтеграція суспільного та родинного виховання з проблем безпеки життєдіяльності дитини;
пропаганда кращого педагогічного досвіду з проблем виховання та організації заходів з безпеки життєдіяльності.
Завдання проведення “Тижня безпеки дитини”:
вироблення у дітей дошкільного віку умінь та навичок щодо захисту свого життя і здоров'я під час НС;
формування і розвиток у дітей ініціативи та кмітливості, взаємної виручки тощо;
удосконалення теоретичних знань і практичних навичок педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів з питань захисту та дій в умовах надзвичайних ситуацій;
поліпшення якості навчально-виховної роботи з питань безпеки життєдіяльності та норм поведінки дітей під час НС;
пропагування передового досвіду педагогічних працівників з питань організації та здійснення навчально-виховної роботи щодо захисту дітей від наслідків надзвичайних ситуацій.
Традиційно “Тиждень безпеки дитини” проводиться у квітні або в травні. Але підготовку до його проведення слід розпочинати ще на початку березня. Такий запас часу дозволить адміністрації навчального закладу узгодити всі організаційні питання з відповідними службами району.
Під час підготовки до проведення “Тижня безпеки дитини” керівник навчального закладу повинен насамперед проаналізувати рівень готовності учасників навчально-виховного процесу з цивільного захисту, а саме:
рівень теоретичної підготовки педагогічного персоналу та вихованців;
забезпеченість матеріальними засобами проведення практичних занять.
У період підготовки керівнику навчального закладу доцільно відпрацювати питання шефської допомоги спеціальних служб району (пожежної, невідкладної медичної допомоги, служби порятунку, управління з надзвичайних ситуацій, міліції) в проведенні “Тижня безпеки дитини”.
Враховуючи результати аналізу та відповідно до наказу районного управління освіти, начальник цивільного захисту, керівник навчального закладу готує наказ “Про організацію та проведення “Тижня безпеки дитини”. У наказі чітко визначається мета, завдання, час, місце проведення заходу та призначаються особи, відповідальні за його проведення. На основі наказу начальник штабу цивільного захисту дошкільного навчального закладу розробляє план проведення “Тижня безпеки дитини”.
До плану проведення “Тижня безпеки дитини” слід включити такі заходи:
заняття з працівниками навчального закладу;
підготовка пакету робочих документів (методичних розробок, тематичних пам'яток, дидактичних ігор з цивільного захисту та безпеки життєдіяльності);
перевірка стану засобів пожежогасіння, евакуаційних виходів, електроприладів, наявності інструкцій з техніки безпеки на робочих місцях та їх відповідності вимогам нормативних документів;
виставка спеціальних та найпростіших засобів індивідуального захисту органів дихання: протигазів, респіраторів, ватно-марлевих пов'язок, протипилових масок з тканини тощо;
тематичний конкурс-огляд на кращі дитячі малюнки, плакати, вироби.
Усі заходи, включені до Плану проведення “Тижня безпеки дитини”, повинні бути спрямовані на поліпшення якості навчально-виховного процесу у питанні формування у кожної дитини активної позиції щодо власної безпеки. На основі затвердженого загального плану проведення “Тижня безпеки дитини” вихователі навчального закладу розробляють індивідуальні плани проведення заходу для кожної вікової групи, які затверджуються начальником цивільного захисту – керівником навчального закладу.
У закладі, зокрема, особлива увага при плануванні та проведенні заходів приділяється раціональній організації рухової активності дошкільнят через ігри та заняття, що складають різні рівні фізичного та емоційного навантаження. Під час проведення “Тижня безпеки дитини” традиційні заняття збагачуються сюжетно-ігровим змістом (групові ігри, виконання вправ змагального характеру, ігри-драматизації з музичним супроводом тощо).
Поряд із сюжетно-рольовими іграми, де діти вчаться орієнтуватися у світі природи, техніки, людей значне місце займають дидактичні ігри, що дозволяють більш спрямовано керувати поведінкою дітей. Ігровий характер таких занять забезпечується введенням елементів сюжету, яскравістю та привабливістю постановлених завдань. Педагоги вчать дітей знаходити істину шляхом запрошення їх до обговорення та спрямованими питаннями підводять до відповіді.
Велику зацікавленість викликає у дітей взаємне відвідування у групах занять, вікторин, змагань, виступів самодіяльних акторів, виставок дитячих робіт. Педагог за допомогою вірного підбору методів і прийомів керує дитячою діяльністю, поглиблює позитивні взаємовідношення дітей, розвиває чуйність, милосердя, гуманне ставлення до людини, збагачує емоційні враження під час відпрацювання стереотипів поведінки в умовах загрози та виникнення надзвичайних ситуацій.
Під час проведення заходу, як правило, практично відпрацьовується проведення евакуації учасників навчально-виховного процесу при загрозі та виникненні НС, дії по сигналу “Увага всім”, а саме:
порядок отримання начальником цивільного захисту закладу інформації про загрозу чи виникнення НС;
порядок доведення її до працівників;
порядок надання інформації у відповідні служби ЦЗ міста (району):
порядок підготовки дітей до евакуації;
порядок проведення евакуації;
порядок розміщення дітей після евакуації;
порядок надання інформації батькам про місцезнаходження дітей;
дії невоєнізованих формувань.
У рамках “Тижня безпеки дитини” доцільно провести тренування з евакуації дітей. При евакуації дітей слід дотримуватися наступних правил:
Вихователь, помічник вихователя зобов’язані чітко знати номер групи, шляхи евакуації дітей із групи в безпечне, закріплене за групою приміщення, місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння.
У разі виникнення пожежі першими із приміщення виводять дітей груп раннього віку, молодшого, середнього і старшого віку.
У разі виникнення пожежі дітей із груп виводять пожежними сходами відповідно до плану евакуації дітей із приміщення.
Дії працівників повинні бути спрямовані на забезпечення безпеки дітей, їх евакуацію й порятунок.
Будь-який працівник дошкільного навчального закладу, що виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, підвищена температура тощо), зобов’язаний:
негайно повідомити адміністрацію дошкільного навчального закладу про небезпеку;
задіяти систему оповіщення працівників;
сповістити службу з надзвичайних ситуацій, при цьому чітко назвати адресу, де знаходиться дошкільний навчальний заклад, місце, де виникла пожежа (№ групи, назва підрозділу), поверх приміщення, назвати свою посаду, прізвище, ім’я по батькові;
здійснити евакуацію дітей із приміщення в безпечне місце, відповідно до плану евакуації;
розпочати гасіння вогню первинними засобами пожежогасіння; діяти за вказівками адміністрації дошкільного навчального закладу;
за вказівкою адміністрації зустрічати машину швидкої медичної допомоги;
надавати допомогу пожежному підрозділові.
Вихователь групи відповідає за:
евакуацію з небезпечного приміщення всіх дітей у закріплене за групою приміщення;
перевірку облікового складу дітей з фактично виведеними;
створення нормальних моральних і фізичних безпечних умов для дітей.
Вихователь зобов’язаний постійно перебувати з дітьми.
Вихователь зобов’язаний взяти із собою журнал відвідування дітей, журнал об’єктивних даних та іншу документацію.
Організація та проведення “Дня цивільного захисту” у загальноосвітній школі. “День цивільного захисту” проводиться без порушення навчального процесу, у квітні. На підготовку до його проведення відводиться не менше двох місяців. Успіх проведення великою мірою залежить від його завчасної підготовки, чіткого керівництва та правильного визначення складу учасників. Для цього ретельно планується та підготовлюється увесь комплекс заходів, розроблюються необхідні документи:
1. Наказ директора – начальника ЦЗ школи “Про підготовку і проведення “Дня цивільного захисту”, у якому вказується мета, завдання і час проведення, склад учасників і порядок їх підготовки, обсяг робіт із підготовки навчально-матеріальної бази і терміни їх виконання, відповідальні організатори, склад загальної комісії, підкомісії (журі) на окремих точках та інше.
2. План підготовки і проведення “Дня цивільного захисту”, що затверджується начальником ЦЗ школи і погоджується з начальником управління освіти міськвиконкому, територіальним відділом з питань надзвичайних ситуацій району (міста).
Основними заходами, що плануються до “Дня цивільного захисту”, є:
а) практичні заходи:
збір постійного складу школи або засідання штабу ЦЗ;
перевірка укомплектованості й оснащеності невоєнізованих формувань цивільного захисту;
приведення в готовність захисних споруд, якщо вони є в наявності;
відпрацювання прийомів користування засобами індивідуального захисту;
проведення протипожежних, світломаскувальних, герметизаційних та евакуаційних заходів;
відпрацювання практичних дій відповідно до “Плану дій у HC”;
знезаражування територій, будинків, майна та ін.
б) навчально-методичні заходи:
практичні (розв'язування ситуаційних завдань);
класно-групові заняття (семінари, прес-конференції, бесіди, вікторини і відкриті уроки) з залученням до їх проведення фахівців екологічної, пожежної, санітарно-епідеміологічної служби і працівників з надзвичайних ситуацій та у справах цивільного захисту населення.
в) агітаційно-пропагандистські заходи:
огляди-конкурси;
радіогазети;
стінна преса;
демонстрація кіно, відеофільмів;
виставки.
г) спортивні змагання:
естафети;
тренування (по одяганню протигазів, захисних костюмів, по транспортуванню і мобілізації постраждалих під час HC, по умінню працювати на приладах РХР тощо).
З метою інтенсифікації заходів ЦЗ в день проведення “Дня цивільного захисту” заздалегідь передбачають його в розкладах занять і планують на цей день максимально можливу кількість уроків, занять з ЦЗ (за рахунок часу на заняття по ОБЖД).
Найбільш активними учасниками заходів “Дня цивільного захисту” є постійний склад школи, учні старших класів, особовий склад невоєнізованих формувань.
Учні усіх класів беруть участь у заходах “Дня цивільного захисту” у ході планових занять на уроках малювання – у конкурсі малюнків про допомогу при стихійних лихах, аваріях і катастрофах; трудового навчання – виготовлення простіших засобів індивідуального захисту і відновлення навчально-матеріальної бази ЦЗ на практичних заняттях і тренуваннях, у цей день активно використовуються інші шкільні предмети для поглибленого вивчення факторів, що ініціюють надзвичайні ситуації (фізика, хімія, астрономія, географія, біологія тощо), та гуманітарні предмети для обговорення художніх творів та історичних подій, у яких зачіпається тема HC.
У день проведення “Дня цивільного захисту” до початку занять першої зміни з постійним складом школи відпрацьовуються питання оповіщення і збору, уточнюються дії при виникненні HC відповідно до плану, а також проводиться перевірка готовності формувань до дій за призначенням.
Заслуховування доповідей посадових осіб з уточненими розрахунками, заявками на одержання майна по основних заходах “Плану дій при HC” директор школи проводить у зручний для педагогічного колективу час.
Про початок “Дня цивільного захисту” оголошується по шкільному радіо, а викладачі, на початку 1-го уроку, по класах доводять інформацію про заходи, що проводяться в школі і ступінь участі в них учнів. Звичайно перед першим уроком проводяться загальношкільні лінійки, присвячені відкриттю “Дня цивільного захисту”, трагедії Чорнобиля, виступи агітбригад юних інспекторів руху, юних пожежників, юних рятувальників, тривалістю до 15 – 20 хвилин.
Залежно від тематики й обсягів навчання з ОБЖД і ЦЗ в “День цивільного захисту” проводяться:
1. У початкових класах: вікторини, рольові ігри з ОБЖД, змагання, до програми яких включаються від однієї до декількох вправ, тренувань; відпрацьовуються дії за сигналами оповіщення в разі виникнення HС по класах; заходи можуть закінчуватися переглядом відеоматеріалів, присвячених питанням HC.
2. У середніх класах: вікторини з ЦЗ, змагання, естафети у класах і групах паралельних класів; учні 6 – 7 класів беруть участь у випусках стінгазет, по накопичених матеріалах оформляють фотовітрини, створюють альбом.
3. У старших класах: змагання із здавання нормативів ЦЗ, семінари з обговоренням підготовлених рефератів, практичні заняття по вирішенню ситуаційних завдань, практичні заняття із надання першої медичної допомоги.
За рішенням директора школи визначені класи роблять екскурсію на курси ЦЗ, відвідують захисні споруди, ознайомлюються з організацією ЦЗ одного з підприємств і практичними заходами щодо захисту своїх працівників.
Учні старших класів можуть бути залучені до підготовки та проведення занять з ОБЖД у початкових класах.
Закінчується “Дня цивільного захисту” підбиттям підсумків. Директор школи дає вказівку про місце і час підбиття підсумків і на основі особистих спостережень за діями учнів та педагогічного складу, а також доповідей начштабу ЦЗ і своїх заступників підбиває підсумки виконання запланованих заходів із питань ОБЖД та ЦЗ. У підсумковій частині свого виступу директор зазначає, яким чином досягнута мета і як вирішені завдання “Дня цивільного захисту”, дає оцінку діям формувань, відзначає сміливі та ініціативні дії учнів.
За цими підсумками складається наказ директора школи про результати проведення “Дня цивільного захисту”. На основі цих результатів можуть бути розроблені практичні заходи з усунення виявлених недоліків, внесені необхідні зміни у план ЦЗ та інше.
Особовий склад школи: формування, команди, класи, учні, педагоги, які відзначилися під час виконання заходів цивільного захисту, конкурсів, вікторин, естафет нагороджуються призами, грамотами, сувенірами.
