- •О. М. Касьянова педагогічна експертиза діяльності навчального закладу
- •Розділ і наукові основи педагогічної експертизи
- •Генезис експертизи в освіті
- •Сутність педагогічної експертизи
- •Порівняльні характеристики оцінних та дослідницьких процедур в освіті
- •1.3 Функції та принципи педагогічної експертизи
- •Розділ 2 особливості здійснення експертної діяльності в сфері освіти
- •2.1. Добір та оцінювання експертів, комплектування й організація роботи експертних груп
- •2.2. Алгоритм здійснення педагогічно експертизи
- •Форми та методи педагогічної експертизи
- •Розділ 3 зміст та інструментарій педагогічної експертизи
- •. Експертиза навчально-пізнавальної діяльності учнів (вихованців днз)
- •Матриця до складання картки експертизи навчально-пізнавальної діяльності учнів _________класу__________навчальний заклад)
- •Карта експертизи навчально-пізнавальної діяльності з української мови учнів 3 класу хзш № _______________
- •Карта експертизи навчально-пізнавальної діяльності з математики учнів 3 класу хзш № _______________
- •Карта експертизи навчально-пізнавальної діяльності з української мови учнів 8-го класу хзш № _____________
- •Карта експертизи навально-пізнавальної діяльності учнів з алгебри у 8 класі хзш _____________
- •Карта експертизи навчально-пізнавальної діяльності учнів 8-го класу з історії України хзш ______________
- •Картка експертизи навчально-пізнавальної діяльності вихованців старшої групи № ___з розділу «Мовленнєве спілкування» днз №_______
- •Картка експертизи навчально-пізнавальної діяльності вихованців старшої групи № ___ з розділу «Цікава математика» днз №_______
- •3.2. Експертиза професійно-педагогічної діяльності вчителів (вихователів днз)
- •3.3. Експертиза управлінської діяльності
- •Технологічна карта експертизи управлінської діяльності керівників закладів освіти
- •3.4. Експертиза навчального процесу
- •3.5. Експертиза виховної роботи
- •3.6. Експертиза інноваційної діяльності
- •3.7. Експертиза діяльності навчального закладу
- •Список літератури
3.2. Експертиза професійно-педагогічної діяльності вчителів (вихователів днз)
Професійно-педагогічна діяльність – складно організована система низки діяльностей: 1) практична діяльність викладача з навчання і виховання людини; 2) методична діяльність фахівця з викладання матеріалів педагогічної науки педагогічним працівникам різних установ (пов’язана з методикою навчального предмета або з методикою проведення виховної роботи в школі); 3) управлінська діяльність керівників освітньої системи; 4) науково-педагогічна, науково-дослідна діяльність.
Професійно-педагогічну діяльність можна представити як єдність мети, мотивів, дій (операцій), результату. Системоутворюючою характеристикою професійно-педагогічної діяльності є мета.
Незаперечною є думка, що в діяльності кожного вчителя має бути реалізована основна мета – сформувати й розвинути учня як активного суб’єкта суспільної діяльності, неповторну особистість із урахуванням його потреб і нахилів. Завдання педагогічного впливу завжди формуються як просування, зростання, позитивної зміни особистості. Вчитель повинен спрямувати свою діяльність таким чином, щоб сформувати у дитини ті «внутрішні підґрунтя» (знання, уміння, цінності, переконання, мотиви, способи дій тощо), які б дозволили їй у подальшому самостійно програмувати й координувати власну діяльність.
До основних функцій професійно-педагогічної діяльності відносять діагностичну, прогностичну, конструктивну, організаційну, комунікативну, дидактичну, дослідницько-аналітичну. Зазначені функції знаходять конкретне втілення в основних аспектах діяльності педагога, і від їх реалізації залежить рівень професійної майстерності.
З огляду на характеристики професійно-педагогічної діяльності вчителя об’єктом аналізу, оцінювання і прогнозування в експертних дослідженнях можуть бути як діяльність учителя на уроці, так і різні напрями його роботи.
Таблиця 3.9
Технологічна картка
експертизи професійно-педагогічної діяльності вчителя на уроці
№ № |
Критерії |
Вага |
Показники |
Вага |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1. |
Мотиваційно-цільовий аспект |
0,225 |
1.1. Постановка учителем і усвідомлення учнями цілей і завдань уроку, формування позитивних, педагогічно доцільних та соціально значущих мотивів навчально-пізнавальної діяльності учнів |
0,211 |
|
|
1.2. Урахування при визначенні теми, мети, типу і структури уроку його місця в системі уроків, ключових, концептуальних ідей навчального предмета |
0,207 |
|
|
|
1.3. Урахування при обґрунтуванні цілей і завдань уроку потреб учнів та запитів суспільства, необхідність формування базових і життєвих компетенцій учнів |
0,183 |
|
|
|
1.4. Стимулювання пізнавальних інтересів, підвищення рівня мотивації шляхом розширення діапазону освітніх потреб, інтересів, запитів учнів |
0,196 |
|
|
|
|
1.5. Постановка теоретичних питань і практичних завдань, спрямованих на забезпечення актуалізації та корекції опорних знань, умінь, навичок учнів |
0,203 |
2. |
Організаційний аспект |
0,183 |
2.1. Визначення типу, структури, побудови уроку відповідно до його місця в системі уроків, цілей і змісту навчального матеріалу; логічна обумовленість і послідовність етапів уроку, взаємозв’язок між ними |
0,072 |
|
|
2.2. Вибір і реалізація навчального матеріалу відповідно до обраного типу, теми й завдань уроку |
0,105 |
|
|
|
2.3. Забезпечення оптимального навантаження учнів протягом уроку з урахуванням динаміки їхньої працездатності, вікових та індивідуальних особливостей |
0,113 |
|
|
|
2.4. Самостійність і практична спрямованість діяльності учнів на уроці |
0,146 |
|
|
|
2.5. Здатність педагога керувати навчальною діяльністю, поєднувати фронтальну, групову, індивідуальну її форми |
0,125 |
|
|
|
2.6. Уміння включити клас у робочий режим, залучати учнів до активної, різнопланової, корисної діяльності |
0,111 |
|
|
|
2.7. Забезпечення раціональної організації зворотного зв’язку протягом уроку |
0,131 |
|
|
|
2.8. Здатність перебудувати урок у залежності від реакції учнів, знаходити варіанти продовження уроку |
0,080 |
Продовження табл. 3.9
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
2.9. Використання гнучкої заохочувальної системи контролю, оцінки й обліку знань, умінь, навичок учнів; використання самооцінки, самоконтролю, взаємооцінки, взаємоконтролю, колективної, групової оцінки |
0,117 |
3. |
Дидактичний аспект |
0,197 |
3.1. Формування базових знань учнів шляхом планомірного й усвідомленого опанування ними понятійного апарату й основ науки, що вивчається |
0,093 |
|
|
3.2. Урахування при відборі, компонуванні та структуруванні матеріалу уроку вимог навчальної програми і стандарту освітньої галузі |
0,101 |
|
|
|
3.3. Дозування навчального навантаження учнів протягом уроку |
0,119 |
|
|
|
3.4. Раціональність вибору й використання способів формування в учнів розумових операцій (порівняння, аналіз, синтез, узагальнення і т. ін.) |
0,117 |
|
|
|
3.5. Усунення прогалин у знаннях, уміннях, навичках учнів, коригування навчальної діяльності протягом уроку шляхом поетапного встановлення зворотного зв’язку та співставлення отриманих результатів із метою |
0,104 |
|
|
|
|
3.6. Практична спрямованість навчання: опора на життєвий досвід, кмітливість, допитливість учнів, у т.ч. при самостійному опануванні новим матеріалом |
0,096 |
|
|
3.7. Реалізація проблемності в навчанні як творчого процесу шляхом мобілізації інтелектуальних, фізичних, емоційних сил учнів для опанування навчальним матеріалом |
0,077 |
|
|
|
3.8. Реалізація міжпредметних зв’язків, що відображають багатогранність та єдність світу, для розширення світогляду, сфери інтересів учнів, рівня загального розвитку |
0,108 |
|
|
|
3.9. Формування в учнів раціональних способів та прийомів навчально-пізнавальної діяльності |
0,102 |
|
|
|
3.10. Використання вчителем сучасних (у т.ч. авторських) освітніх технологій, методик навчання |
0,083 |
|
4. |
Психолого-педагогічний аспект |
0,220 |
4.1. Співробітництво і співтворчість (педагогічний такт, уміння вести діалог, культура спілкування, уміння створити ситуацію успіху, уміння володіти собою, культура мовлення, доброзичливість) |
0,158 |
|
|
4.2. Урахування вікових, психологічних, індивідуальних особливостей учнів |
0,205 |
|
|
|
|
4.3. Створення на уроці сприятливих і комфортних умов навчання, розумність та доцільність вимог до учнів |
0,215 |
|
|
4.4. Вплив особистості вчителя на формування світосприйняття, моральності, громадянськості |
0,208 |
Продовження табл. 3.9
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|
|
4.5. Створення умов щодо формування в учнів навичок самоорганізації, спілкування, критичної оцінки власної діяльності та діяльність інших, уміння співпрацювати, вести діалог та ін. |
0,214 |
5. |
Результативний аспект |
0,175 |
5.1. Досягнення (реалізація) вчителем і учнями цілей і завдань, задуму уроку, вирішення поставлених питань і проблем |
0,299 |
|
|
5.2. Реалізація виховного потенціалу навчального матеріалу уроку, забезпечення максимально ефективного виховного впливу |
0,190 |
|
|
|
5.3. Удосконалення читання, письма, говоріння учнів, набуття умінь і навичок самостійної навчальної діяльності |
0,213 |
|
|
|
5.4. Повнота засвоєння навчального матеріалу (виконання завдань), глибина його розуміння |
0,298 |
Таблиця 3.10
Технологічна картка
експертизи професійно-педагогічної діяльності вихователя ДНЗ
№ |
Критерії |
Оцінка дій вихователя |
||
Реалізовано повністю (2) |
Реалізовано частково (1) |
Не реалізовано (0) |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1. |
Мотиваційно–цільовий аспект |
|
|
|
1.1 |
Повідомлення теми заняття, коротка характеристика її особливостей |
|
|
|
1.2 |
Урахування при обґрунтуванні цілей і завдань заняття вікових, психологічних, індивідуальних особливостей вихованців, необхідність формування базових і життєвих компетенцій вихованців |
|
|
|
1.3 |
Стимулювання пізнавальних інтересів, підвищення рівня мотивації шляхом розширення діапазону освітніх потреб, інтересів, запитів вихованців |
|
|
|
1.4 |
Формування позитивних, педагогічно доцільних та соціально значущих мотивів навчально–пізнавальної діяльності вихованців
|
|
|
|
Продовження табл. 3.10
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
2. |
Організаційний аспект |
|
|
|
2.1 |
Спрямованість змісту заняття на виявлення і розкриття здібностей дітей, їх захоплень, схильностей, задоволення особистих потреб |
|
|
|
2.2 |
Відповідність типу, структури, побудови заняття його цілям і змісту, логічна обумовленість і послідовність етапів, взаємозв’язок між ними |
|
|
|
2.3 |
Забезпечення оптимального навантаження дітей протягом заняття з урахуванням динаміки їхньої працездатності, вікових та індивідуальних особливостей |
|
|
|
2.4 |
Створення на занятті атмосфери зацікавленості, захопленості |
|
|
|
2.5 |
Самостійність і практична спрямованість діяльності вихованців на занятті |
|
|
|
2.6 |
Здатність педагога управляти навчальної діяльністю, поєднувати фронтальну, групову, індивідуальну навчальну діяльність |
|
|
|
2.7 |
Підвищення пізнавальної активності вихованців за допомогою системи проблемних питань, цікавих завдань |
|
|
|
2.8 |
Використання активних форм навчальної діяльності |
|
|
|
2.10 |
Використання гнучкої, заохочувальної системи оцінювання навчальної діяльності вихованців; формування навичок само, взаємо, групового контролю і оцінювання |
|
|
|
3. |
Дидактичний аспект |
|
|
|
3.1 |
Урахування при відборі, компоновці і структурування матеріалу заняття вимог програми навчання та виховання дітей |
|
|
|
3.2 |
Дозування навчального навантаження дітей протягом заняття |
|
|
|
3.3 |
Раціональність вибору і використання способів формування у дітей мислительних операцій |
|
|
|
Продовження табл. 3.10
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
3.4 |
Практична спрямованість навчання: опертя на розвиток життєвих компетенцій, кмітливість, допитливість вихованців |
|
|
|
3.5 |
Раціональність вибору методів та засобів щодо розвитку у дітей емоцій, почуттів, волі, мислення, уваги |
|
|
|
3.6 |
Диференціація навчального навантаження відповідно до рівня розвитку дитини |
|
|
|
3.7 |
Попередження стомлення дітей засобом зміни видів навчально–пізнавальної діяльності, проведення фізкультхвилинки, музикальної паузи тощо |
|
|
|
3.8 |
Формування у дітей уміння вибирати раціональні способи дій у розв’язанні навчальних завдань |
|
|
|
3.9. |
Добір та реалізація форм встановлення зворотного зв’язку протягом заняття |
|
|
|
3.10 |
Використання вихователем сучасних (у т.ч. авторських) освітніх технологій, методик навчання та виховання |
|
|
|
4. |
Психологічний аспект |
|
|
|
4.1 |
Педагогічний такт, культура спілкування, уміння створити ситуацію успіху, володіти собою, культура мови та мовлення, доброзичливість |
|
|
|
4.2 |
Урахування вікових, психологічних, індивідуальних особливостей дітей, застосування диференційованого підходу |
|
|
|
4.3 |
Створення на занятті сприятливих, комфортних умов навчання і виховання |
|
|
|
4.4 |
Вплив особистості вихователя на формування світосприйняття, моральності, громадянськості |
|
|
|
4.5 |
Набуття вихованцями навичок самоорганізації, спілкування, уміння співпрацювати тощо |
|
|
|
Продовження табл. 3.10
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
5. |
Результативний аспект |
|
|
|
5.1 |
Досягнення (реалізація) вихователем поставлених цілей і завдань, задуму заняття, вирішення поставлених питань і проблем |
|
|
|
5.2 |
Забезпечення максимального ефективного виховного впливу, формування компетентної особистості |
|
|
|
5.3 |
Формування навичок читання, логічного мислення, комунікативного мовлення і т. ін. |
|
|
|
Для розрахунку ефективності професійно-педагогічної діяльності вихователя можна скористатися формулою
n
Е = ---------× 100%,
N
де n – сума балів, отримана педагогом під час проведення заняття;
N – максимальна кількість балів, що отримати педагог за визначеними критеріями.
За отриманими результатами визначають рівень педагогічної діяльності відповідно до шкали:
100 – 75% - високий рівень педагогічної діяльності
74 – 50 % - достатній
49 – 25% - низький
24% і менше – критичний.
