3.6. Експертиза інноваційної діяльності

Якщо розглядати експертизу інноваційної діяльності навчального закладу, то слід відзначити, що зміст її аналізу й оцінювання та прогнозування буде залежати від обраної структури розгляду цієї діяльності, а саме:

• діяльнісна структура – сукупність компонентів: мотиви – цілі – завдання – зміст – форми – методи – результат;

• суб’єктна структура – включає інноваційну діяльність усіх суб’єктів розвитку школи;

• рівнева структура – інноваційна діяльність суб’єктів на різних рівнях: індивідуальному, малих груп, школи, районному або міському, регіональному і міжнародному;

• змістова структура – розробка і засвоєння інновацій у навчанні, виховній роботі, методах, формах, засобах, змісті освіти, її цілях та умовах;

• структура життєвого циклу – виникнення (старт) – зростання (боротьба з інноваціями) – зрілість – освоєння – дифузія (проникнення, розповсюдження) – насиченість – рутинізація – криза – фініш (або модернізація освіти на якісно новому рівні);

• управлінська структура – взаємодія чотирьох видів управлінських дій: планування (нова концепція школи, програма її розвитку) – організація діяльності колективу щодо виконання плану діяльності – керівництво – контроль.

С. Братченко описує особливості експертизи освітнього проекту як складової інноваційної діяльності закладу освіти. До об’єктів цієї експертизи віднесено: задум, проект як такий; процес реалізації освітнього проекту, його реальне здійснення; результати реалізації освітнього проекту; перспективи розвитку та розповсюдження освітнього проекту [6]. Розглянемо більш детально сутнісні характеристики зазначених об’єктів, які підлягають аналізу й оцінюванню.

Задум: 1) концепція проекту – його філософсько-психологічне та ціннісне обґрунтування, цілі й завдання, принципи і стратегія реалізації;

2) науково-теоретичне забезпечення;

3) педагогічне забезпечення (методи навчання дітей, методи підготовки дорослих);

4) психологічне забезпечення (психологічний супровід освітнього проекту, психодіагностика);

5) система контролю та оцінки – передбачає з’ясування наявності, адекватності та рівня розробленості внутрішньої, закладеної у самому проекті системи перевірки його ефективності, яка повинна вміщувати концепцію оцінювання, критерії та засоби оцінювання;

6) керівництво – організаційне та кадрове забезпечення;

7) матеріальне та економічне забезпечення.

Процес. Аналіз відповідності задуму його втіленню, послідовність та наступність реалізації цілей та цінностей проекту на всіх його основних етапах:

• планування та розробка програми реалізації освітнього проекту;

• підготовка учасників освітнього проекту;

• апробація освітнього проекту та корекція вихідної програми;

• реалізація освітнього проекту (основний);

• аналіз результатів освітнього проекту.

Результати. Педагогічні результати складаються передусім із освітніх (зміни у знаннях та вміннях учнів) та дидактичних (зміни в методах навчання й виховання) результатів. Оцінка цих результатів визначається, з одного боку, вимогами відповідних стандартів, а з іншого – цілями конкретного освітнього проекту.

Психологічні результати. Повноцінна експертиза передбачає всебічний, максимально повний аналіз психологічних наслідків проекту – як для самих учнів, так і для вчителів.

Перспективи. Сутність полягає в тому, щоб, спираючись на матеріали, що були отримані на попередніх етапах аналізу, оцінити та спрогнозувати можливості подальшого розвитку проекту. Для цього необхідно визначити ступінь реалізованості задуму освітнього проекту, виявити чинники відхилень, проблеми, що виникли під час його здійснення, можливості й шляхи їх вирішення, а також доцільність та перспективи удосконалення й розповсюдження цього освітнього проекту. Окремим питанням є аналіз віддалених наслідків проекту для його учасників.

Отже, зміст педагогічної експертизи освітнього проекту розкриває її специфіку, визначає об’єкти, предмети, явища, проблеми, що підлягають експертному дослідженню, та зумовлює вибір форм і методів її здійснення.

У контексті дослідження в якості предмета вивчення педагогічної експертизи інноваційної діяльності має виступати дослідницька діяльність, оскільки вона має креатину основу і дає поштовх для розвитку.

Н. Алексєєв, який зробив значний внесок у становлення експертних процедур у сучасній освіті, відзначає три предмети експертизи дослідницької діяльності учасників навчального процесу: кінцевий продукт, процес (або дія) та програма (певний план ще не виконаних дій). Відповідно до цього об’єктами експертизи можуть бути:

• безпосередній продукт;

• способи реалізації освітнього процесу або форми реалізації дослідницької діяльності;

• освітні програми, які реалізують дослідницький підхід [1].

Змістом експертизи є встановлення: методологічної коректності проектування й реалізації навчального дослідження; механізмів розвитку дослідницької позиції учасників освітнього процесу (вчителів, учнів, керівників); умов для розвитку дослідницької позиції та дослідницького підходу до навчального матеріалу, що створюються під час освітнього процесу.

На рівні проектування та реалізації освітніх систем предметами експертизи можуть бути:

• програми розвитку закладу на основі дослідницької діяльності;

• освітні системи (регіональні програми розвитку дослідницької діяльності, міжвідомчі мережні та інноваційні структури).

З огляду на визначені предмети, змістом експертизи можуть бути: фіксація існування певного середовища, що сформувалося внаслідок реалізації програми; ефективність системи забезпечення розвитку дослідницької діяльності учасників педагогічного процесу; встановлення відповідності наявної практики реалізації дослідницької діяльності стандарту навчального дослідження.

Згідно з положеннями, визначеними в наукових працях Н. Алексєєва [1], експертиза програми розвитку закладу освіти повинна відбуватися на основі трьох головних критеріїв: реалістичності (відповідність запланованого результату проектованим та прогнозованим в програмі завданням), реалізованості (включення в реалізацію програми розробників – носіїв програмної ідеї), керованості (широке включення в програму різних суб’єктів з розвитком кооперативних зв’язків між ними).

Критеріями експертизи програми розвитку закладу освіти на основі дослідницької діяльності можуть бути такі:

• спрямованість на реалізацію програмних цілей освіти; включеність у програми вищого рівня;

• ступінь та характер включення різних суб’єктів до діяльності закладу;

• наявність та зміст критеріїв оцінки результату (розвиток змісту освіти, розвиток нових форм освіти, фіксація (методи й засоби) освітнього результату);

• наявність інституційних структур, що створюються на час реалізації програми (методоб’єднання, кафедри, експертні ради; відділи в управліннях освіти, асоціації).

У зв’язку з розвитком інноваційних процесів у навчальних закладах, значна увага науковців і практиків приділяється експертизі не лише дослідницької діяльності, а й її складової – експериментальної діяльності.

Експеримент має аналізуватися й оцінюватися на підставі (як мінімум) трьох основних документів: освітнього проекту, затвердженого педагогічною радою школи та відповідним органом управління освітою (всеукраїнського, регіонального, муніципального рівня); концепції інноваційних перетворень (загальнокультурний сенс, теоретична база, професійні вимоги до реалізації і т. ін.); програми необхідних видів діяльності, що забезпечують реалізацію проекту (план конкретних дій, поетапність їх здійснення, необхідні кадрові та матеріально-технічні, управлінські ресурси).

Усі три види документів повинні мати критерії, що відображають їх цільову та змістову спрямованість; у кожному із них має бути своя процедура експертної оцінки.