2.2. Алгоритм здійснення педагогічно експертизи

Алгоритм є системою дій, реалізація яких у визначеній послідовності на чітко сформульованих засадах зумовить успішне впровадження педагогічної експертизи в систему освіти.

Алгоритм педагогічної експертизи вміщує таку систему дій.

Перший крок передбачає створення проблемного поля експертних досліджень у навчальному закладі. Це зумовлює проведення моніторингових та інших видів досліджень із таких питань:

• якість освіти у навчальному закладі в цілому та за окремими навчальними предметами;

• ефективність діяльності педагогічного колективу, керівників і навчального закладу в цілому;

• задоволеність діяльністю навчального закладу з боку учнів, їх батьків і соціуму;

• якість виховної роботи у класному колективі та в навчальному закладі в цілому;

• ефективність запровадження інноваційних технологій в управлінський і навчально-виховний процеси;

• якість підготовки випускників шкіл до зовнішнього незалежного оцінювання та вступу до вищих навчальних закладів;

• якість навчально-методичного та матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу;

• ефективність використання наявних і потенційних ресурсів навчальних закладів тощо.

Отримані результати досліджень мають обговорюватися не лише на нарадах керівників, а і з громадськістю, що забезпечить її участь у вирішенні питань розвитку освіти регіону.

Отже, результатом здійснення різних видів досліджень буде виявлення проблем, що потребують вирішення за допомогою компетентних фахівців і за участю громадськості. Таким чином, має бути підготовлене підґрунтя для запровадження педагогічної експертизи.

Другий крок – теоретична, практична та психологічна підготовка педагогічних працівників до експертних досліджень. З цією метою до планів науково-методичної роботи, роботи управлінь освіти, методичних центрів мають бути включені питання, що висвітлюють сутність, особливості, технології та методики педагогічної експертизи. Крім того, цей етап передбачає актуалізацію знань із педагогіки, психології, дидактики та методології наукових досліджень.

Результатом реалізації цих дій буде усвідомлення керівниками й педагогами необхідності та доцільності проведення експертних досліджень.

Третій крок передбачає вивчення запитів зацікавлених навчальних закладів щодо проведення педагогічної експертизи. Реалізація цього кроку спрямована на виявлення стану готовності керівників, педагогів, учнів до педагогічної експертизи їхньої діяльності та визначення основних проблем освітньої практики, що підлягатимуть експертному дослідженню.

Четвертий крок зумовлює залучення зовнішніх незалежних експертів із числа науковців, представників інших навчальних закладів, громадськості, батьків до роботи в експертних комісіях. У зв’язку з цим постає завдання створення соціального інституту незалежних експертів, який об’єднає досвідчених, кваліфікованих фахівців різних профілів. Запрошення їх до роботи в експертних комісіях сприятиме комплексному професійному вирішенню освітніх проблем.

П’ятий крок передбачає здійснення педагогічної експертизи як на рівні школи, так і на рівні району. Ефективність її використання залежатиме від:

• об’єктивності оцінки освітньої ситуації, власних можливостей щодо визначення проблем та шляхів їх вирішення;

• значущості проблем, що підлягають експертному дослідженню для навчального закладу, району;

• відношення керівників і педагогічного колективу до експертизи;

• впливу стереотипів педагогів щодо аналітичної та оцінної діяльності;

• наявних умов і ресурсів проведення педагогічної експертизи;

• відповідності мети й завдань експертизи виявленим проблемам;

• можливості модифікації моделі педагогічної експертизи в залежності від виявлених обставин, особливостей освітянської практики, наявних ресурсів тощо.

На рівні району й навчального закладу педагогічна експертиза буде відрізнятися змістом питань, що підлягають вивченню, аналізу й оцінюванню.

Узагальнення експертних висновків щодо перспектив розвитку навчальних закладів допоможе знайти оптимальний шлях розвитку освіти в межах вимог суспільства, батьків, громадськості та власних потреб, мотивів учнів, педагогів з урахуванням реальних умов і обставин.

Шостий крок – підбиття підсумків – спрямований на виявлення та аналіз причин допущених помилок у здійсненні педагогічної експертизи, вивчення факторів, умов, які позитивно вплинули на її запровадження. Особливостями цього етапу є виявлення й усунення перешкод, що заважають ефективній роботі експертів, підтримка та розвиток ініціатив педагогічних колективів, громадськості щодо позитивних змін у роботі, прогнозування розвитку як окремих навчальних закладів, так і освіти регіону, а також забезпечення умов, які сприяють оптимальному впровадженню експертної діяльності в практику освіти.

Головною вимогою до проведення педагогічної експертизи є її добровільний характер. Весь колектив навчального закладу має розуміти її цінність і доцільність проведення. Отже, проведення експертизи доцільне за умов згоди на цю діяльність усього педагогічного колективу. Експертиза не доцільна, якщо в ній зацікавлена лише адміністрація навчального закладу.

Доцільність та ефективність проведення експертизи також забезпечується узгодженістю її цілей. Провідною метою експертизи може бути визначення готовності навчального закладу до інноваційних перетворень, оцінка наявних та потенційних ресурсів, проектування дослідницької діяльності, аналіз причин гальмування освітнього процесу, осмислення причин невдач та можливих шляхів виходу із ситуації. Також метою експертизи може бути пошук шляхів, напрямів подальшого удосконалення діяльності навчального закладу або вирішення певної проблеми.

Важливим питанням ефективності експертизи є добір експертів. У складі групи експертів мають бути учасники з досвідом такої діяльності, проте залучення нових людей забезпечує можливість отримання іншого, нового погляду на проблему. Обов’язкова умова роботи експертів – добровільність участі в експертизі.

Найважливішим етапом організації експертизи є підготовка й видання директивного документу, в якому сформульовано мету роботи й основні положення щодо її виконання. У цьому документі мають бути відображені такі питання:

• мета та постановка завдань;

• обґрунтування необхідності проведення експертизи;

• терміни виконання роботи;

• завдання і склад групи експертів;

• обов’язки і права групи;

• фінансове та матеріальне забезпечення роботи експертів.

При складанні програми експертної діяльності важливо орієнтуватись на положення про те, що експертизі підлягають не результати діяльності, а сама діяльність. Програма експертизи повинна мати яскраво виражений робочий характер; обов’язковою частиною має бути відкритий звіт експертної групи перед колективом та обговорення цього звіту, відкрита дискусія за підсумками експертизи.

Важливим при здійсненні експертизи є вироблення її критеріїв. Критерії розробляються спільно з замовниками експертизи. Вони мають бути зрозумілими для всіх учасників експертизи і відкритими для обговорення, створюватися безпосередньо при організації і здійсненні експертизи з урахуванням особливостей навчального закладу, ціннісних настанов, уподобань, потреб тих людей, які є замовниками експертизи та прийняли експертну позицію, і розкриті в експертних висновках.

Робота експертів може бути як індивідуальною, так і колективною. Будь-яка діяльність експерта має не стільки оцінювальний, скільки проективний характер. Конструктивному характеру роботи сприяє залучення експерта і педагога до активної спільної творчої діяльності.

Організація педагогічної експертизи у навчальному закладі повинна відповідати таким вимогам:

1. Експертиза повинна починатися з ознайомлення колективу навчального закладу із планом та методикою проведення експертизи. Кожний педагог має право заздалегідь знати параметри і критерії, за якими буде аналізуватися й оцінюватися його професійна діяльність.

2. Педагогічний колектив має право відхилити кандидатури окремих експертів, надавши голові експертної комісії необхідні для цього обґрунтування.

3. Результати роботи вчителя аналізуються й оцінюються у процесі відвідування цілісних тем у різних паралелях класів.

4. Результати роботи класного керівника аналізуються й оцінюються у процесі відвідування циклу виховних заходів.

5. Аналіз і оцінка роботи учителя й вихователя здійснюються спільно з ними та засвідчуються їх підписом.

6. Результати роботи структурного елемента школи аналізуються і оцінюються у процесі відвідування комплексу заходів за всіма напрямами діяльності.

7. Експертиза роботи структурних елементів школи повинна завершуватися спільним складанням варіативних проектів їх розвитку.

8. Загальна оцінка експертів попередньо обговорюється на педагогічному консиліумі (раді школи, нараді при директорові). Оцінка вважається остаточною, якщо адміністрація, учителі, методисти згодні з думкою експертів.

9. У випадку незгоди з результатами експертизи іншим складом експертів проводиться повторна експертиза [8].

Під час здійснення педагогічної експертизи відбувається колективне обговорення її цілей та процедури, критеріїв, отриманих проміжних результатів, що дозволяє оперативно відкоригувати програму експертизи, довести до відома зацікавлених осіб висновки, погляди, враження та отримати на них відгук. При обговоренні народжуються цікаві ідеї, проекти з їх реалізації, конструюється діяльність щодо вирішення виявлених проблем. Результатом експертизи є програма подальшого розвитку освітніх процесів і навчального закладу в цілому. На відміну від рекомендацій методистів, спеціалістів управлінь освіти, котрі, як правило, надають поради щодо того, як наблизитися до конкретної норми, експерти виявляють різнобічні тенденції в освітньому процесі, визначають спектр можливостей і ресурсів щодо розвитку навчального закладу. Отже, педагогічна експертиза створює в певному навчальному закладі розвивальне середовище для керівників, педагогів, учнів та їх батьків.