2. Порядок розробки виробничої програми в основних та обслуговуючих підрозділах підприємства

Виробнича програма підрозділів основного виробництва – це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів.

Зальний порядок розроблення виробничої програми цехів можна подати так:

;

- плановий випуск виробів у натуральному виразі в певному цеху;

- поставка виробів наступним за технологічним маршрутом цехам-споживачам;

- поставка виробів на склад готової продукції (як запчастини для сервісних центрів, продажу);

, - відповідно нормативно і фактичний міжцеховий запас цього виробу.

Універсальним, загальним вимірником обсягу продукції є ціни. У підрозділах , що виготовляють готову продукцію на ринок, - ринкові ціни, у внутрішньо коопераційних підрозділах – трансфертні (планово-розрахункові).

Чисельність основних виробничих робітників визначається на підставі розрахунку трудомісткості виробничої програми і балансу часу одного робітника.

Чисельність виробничих робітників-відрядників (Pсд):

де tпр - трудомісткість виробничої програми (нормо-година.);

Кв.н - коефіцієнт виконання норм;

Fпр - корисний фонд часу одного робітника за рік (ч).

де Dг - число робочих днів у році;

Тсм - число робочих годин у зміну;

Кцн - коефіцієнт утрат робочого часу на цілі-денні невиходи (відпустки, хвороби, пологи і т.д.);

Кпв - коефіцієнт втрат на простої.

Чисельність виробничих робітників-погодинників і допоміжних робітників встановлюється по штатних розкладах, де показується явочна чисельність, що визначається по числу робочих місць відповідно до технології виробництва, норм обслуговування і змінністю робіт.

В рамках підприємства для структурних підрозділів при плануванні виробничої програми орієнтуються на наступні положення:

1) формування мети підрозділу;

2) визначення заходів щодо реконструкції цехів, вдосконалення управління цехом і організації виробництва в цеху;

3) встановлення договірних відносин із зовнішнім середовищем в частині постачання ресурсами.

Для кожного цеху формування виробничої програми включає дві частини:

1) облік договірних зобов'язань перед підприємством по випуску продукції по узгоджених внутрішніх цінах;

2) облік додаткового випуску виробів по договорах із сторонніми організаціями по договірних ринкових цінах.

Контроль за виконанням першої частини виробничої програми здійснюється самим підприємством, а по другій частині – сторонніми організаціями. Незалежно від форм власності процес розподілу програми до конкретних виконавців і управління виробництвом в цілому здійснюється по єдиній схемі і на основі одних і тих же функцій управління.

Рівні управління виробничої програми наступні:

1. стратегічне планування:

• вивчення кон'юнктури ринку і збуту продукції відповідно до профілю підприємства;

• формування перспективного плану випуску продукції;

2. управління виробничою програмою:

• формування виробничої програми;

• розподіл програми випуску виробів по планових періодах року і для складальних цехів;

• розрахунок календарно-планових нормативів руху виробництва;

• формування номенклатурний-календарних планів випуску складальних одиниць деталей для оброблювальних і заготовчих цехів;

• формування виробничої програми в цехах по планових періодах і їх розподіл по ділянках і бригадах.

3. Оперативне управління виробництвом:

• формування оперативне календарних планів запуску/випуску складальних одиниць на короткі планові періоди (на місяць або декади);

• формування змінно-добових завдань.

Специфіка планування виробничої програми структурних підрозділів в машинобудуванні: для складальних цехів виробнича програма розподіляється по планових періодах в розрізі виробів.

Для оброблювальних цехів планування здійснюється у вигляді номенклатурний-календарних планів випуску деталей і складальних одиниць. Даний розподіл включає закріплення за цехами номенклатури виробів і деталей і їх кількість. Номенклатурно-календарні плани служать основою і для розрахунку календарно-планових нормативів руху виробництва в кожному з основних цехів. Програма формується раз на рік в розрізі кварталів і місяців і при необхідності коректується. У цеху на підставі номенклатурний-календарних планів формуються на кожен місяць виробничі програми по запуску і випуску закріплених за ними виробів з урахуванням додаткових пропозицій з боку планово-диспетчерського відділу і розподілу їх по ділянками і бригадам.

Для ділянок і бригад розробляється 2 види завдань:

1) оперативно-календарний план запуску-випуску деталей з урахуванням рівномірного і ритмічного випуску продукції;

2) змінно добові завдання з конкретним закріпленням деталей або операцій за робочими місцями.

Специфіка планування виробничої програми в цехах металургійного виробництва:

1. Виробнича програма підприємства розподіляється по цехах назад ходу технологічного процесу.

2. У кожному цеху здійснюється розрахунок завантаження устаткування на основі наступного:

• на основі складання балансів чавуну і заготовок;

• на основі складання графіків роботи окремих ділянок і в цілому цеху.

Для доменних і прокатних цехів складаються календарні планові графіки. По сталеплавильних цехах складаються оперативні плани-графіки. У змінно-добовому графіку по кожній печі і кожній плавці послідовно фіксуються всі періоди плавки, а по мартенівських печам - по марках стали, по прокатних – по типах злитків і їх вазі.

Загальна схема балансу розробки виробничої програми в обслуговуючих підрозділах наведена в табл. 4.

Таблиця 4 - Загальна схема балансу розробки виробничої програми в обслуговуючих підрозділах

Ресурси	Використання
1. Виробництво в цеху. 2. Залишок на складі. 3. Надходження з боку. 4.Резервы або вторинні ресурси	1. На виробничі цілі. 2. На власне споживання. 3. На склад. 4. На господарський побутові цілі. 5. На сторону.

Розробка виробничої програми в обслуговуючих підрозділах здійснюється виходячи з потреб в даному виді продукції інших цехів на основі складання балансів.