3. Механізм розподілу частини чистого прибутку підприємства між його підрозділами
Якщо ціни формуються на рівні ринкових, а собівартість – на рівні виробничих витрат підрозділів, тобто витрати адміністративні та витрати на збут відносяться не на собівартість продукції, а на розрахунковий період, то різниця між ціною та собівартістю складає валовий прибуток. У випадку, коли собівартість продукції охоплює як виробничі, так і адміністративні та збутові витрати – різниця між ринковою ціною та собівартість дорівнюватиме операційному (реальному) прибутку.
Розподіл частини прибутку підприємства відбувається між підрозділами, які здійснюють виробничо-господарську діяльність на принципах самоокуповування і часткового самофінансування. Розподіл прибутку підприємства здійснюється за допомогою нормативів які встановлюють економічні межі розподілу доходів між держбюджетом, підприємством і його колективом. Ці межі визначаються ставками відрахувань і платежів. Межа розподілу прибутку, що залишається у розпорядженні підприємства, між ним і його самостійними виробничими підрозділами також визначається різними нормативами.
Розподілу між підрозділами може підлягати та частина прибутку від реалізації, яка залишається після всіх розрахунків з бюджетом, банками, виплатою дивідендів і утворення фондів на рівні підприємства. Залишковий принцип розподілу прибутку підприємства між підрозділами дозволяє акумулювати частину коштів на рівні підприємства з метою централізованого рішення питань перспективного розвитку підприємства.
Критерієм розподілу частини прибутку підприємства між його підрозділами є додані витрати виробництва підрозділів. Для цього встановлюється спеціальний коефіцієнт розподілу прибутку:
,
()
де Ппред – частина прибутку підприємства, який розподіляється між структурними підрозділами;
Ид – сума доданих витрат в цілому по підприємству.
Коефіцієнт доводитися до підрозділу у вигляді норми n, однаковою для всіх цехів і служб, що дозволяє забезпечити рівну стартову базу і збалансованість фінансових ресурсів на рівні підприємства. На основі коефіцієнта розподілу прибутку формуються планово-розрахункові внутрізаводські ціни на продукцію підрозділів.
Формування і розподіл прибутку підрозділів підприємства здійснюється по методиці представленою на схемі. Такий підхід до формування прибутку виробничих підрозділів дозволить здійснювати наступне:
1) на рівні планування розподілити між виробничими підрозділами частину прибутку підприємства від реалізації продукції пропорційно доданим витратам виробництва, що дозволяє встановити пряму залежність валового і чистого прибутку підрозділу від результатів роботи підрозділу по виконанню планових і договірних зобов'язань.
2) формувати планово-розрахункові ціни на продукцію підрозділів, що дозволяє організувати товарно-грошові відносини на внутрізаводському рівні.
3) виключити внутрізаводський оборот, тобто повторний рахунок при визначенні прибутку підрозділів і планово-розрахункових цін на їх продукцію, що дозволяє забезпечити збалансованість економічних показників на рівні підприємства.
Рисунок 4 Розподіл частини прибутку підприємства між його підрозділами
Таким чином підрозділи дістають реальну можливість здійснити свою діяльність на принципах часткового самоокупності і часткового самофінансування.