Послідовність дій у дотриманні санітарно-гігієнічного режиму

Заміна білизни хворим

1. Хворим постільну та натільну білизну замінює сестра-гос-подарка вдень, вночі — санітарка або палатна медична сестра.

92

93

2. Замінюйте білизну 1 раз на 7—10 діб, а тяжкохворим — у разі потреби (після миття хворого під душем або після частково­го оброблення шкіри).

3. Брудну білизну в палаті помістіть у клейончастий мішок, зберігайте її до відправки в пральню у спеціально відведеному приміщенні в баках з кришками.

4. Сестра-господарка надягає фартух, гумові рукавички та мас­ку, потім проводить сортування брудної білизни, складає її в кле­йончастий мішок і відправляє в пральню на каталці.

5. У пральні білизну дезінфікують, замочуючи в 1% розчині хлораміну або 0,5% розчині хлорного вапна протягом ЗО хв. По­тім білизну перуть із кип'ятінням.

6. Фартух, каталку дезінфікують, двічі протираючи 1% розчи­ну хлораміну, а гумові рукавички, клейончастий мішок занурю­ють на 60 хв у 3% розчин хлораміну.

7. Після виписування хворого матрац, подушку, ковдру зда­ють на оброблення у дезінфекційну камеру, де протягом ЗО хв знезаражують вільно поступаючою парою, температура якої 80 °С, а ліжко двічі протирають дезінфекційним розчином, потім — зво­ложеною водою полотниною.

Прибирання палат

1. Прибирання палат здійснюють не менш як 2 рази на добу — уранці та ввечері вологим методом із застосуванням мильно-со­дового розчину. На 10 л води беруть 1 брусок господарського ми­ла, 200 г кальцинованої соди, роблять миловар. Потім на 10 л во­ди використовують 500 мл мильно-содової суміші.

2. Для прибирання палат виділяють і маркірують інвентар — відро, швабру, полотнину для миття підлоги. У відділеннях хірур­гічного профілю не дозволяється підмітати підлогу віником або використовувати пилососи, щітки.

3. Прибирання палат починають з протирання підвіконня, ба­тарей, панелей, меблів, дверей. Пастою чистять умивальники, по­тім миють підлогу.

4. Після вологого прибирання здійснюють кварцування пала­ти протягом ЗО хв. При цьому хворі виходять на цей час із палати в коридор або в кімнату для відпочинку, а тяжкохворим закрива­ють обличчя серветкою або рушником, щоб вони не отримали опіки рогівки.

5. Один раз на 10 діб у палатах здійснюють генеральне при­бирання. На цей час хворих, якщо це можливо, переводять в інші

палати або на декілька годин у коридор. При цьому ретельно протирають стелю, плафони, стіни, вікна, двері від пилу. Тумбоч­ки та холодильники звільняють від продуктів і старанно миють. Після прибирання палату провітрюють, відкривши кватирки, і кварцують.

6. Після прибирання використаний прибиральний інвентар дезінфікують 1% розчином хлораміну або 0,5% розчином хлорного вапна протягом ЗО хв. Полотнину прополіскують водою та вису­шують. Швабру двічі протирають дезінфекційним розчином.

7. У палатах, де лежать хворі з гнійними інфекціями, приби­рання здійснюють з використанням 3% розчину хлораміну або розчину хлорного вапна.

Дезінфекція шприців і голок одноразового використання

I варіант — використовують дві ємкості.

1. В ємкості № 1 промивають шприц через голку, не торкаю­чись голки руками, у воді кілька разів. Змивну воду після забруд­нення кров'ю кип'ятять протягом ЗО хв і виливають.

2. Виймають поршень, занурюють у дистильовану воду, якою заповнена ємкість № 2, кип'ятять протягом ЗО хв. Висушують, утилізують.

II варіант — застосовують правило трьох ємкостей.

1. У ємкості № 1 промивають шприц через голку 3% розчи­ном хлораміну. Дезінфекційний розчин після промивання остан­нього шприца відстоюють протягом 1 год і виливають.

2. Пінцетом знімають голку і занурюють у 20% розчин хлор­ного вапна, яким заповнена ємкість № 3, витримують 1 год (20% розчин хлорного вапна, або хлорно-вапняне молочко, готують без­посередньо перед використанням з розрахунку 200 г сухого хлор­ного вапна і 800 мл проточної води).

3. Шприц у розібраному вигляді кладуть у ємкість № 2 з 3% розчином хлораміну і витримують 1 год. Промивають шприци й голки проточною водою. Висушують.

Утилізує шприци й голки відповідальна особа за наказом го­ловного лікаря.

Дезінфекція одноразових інфузійних систем

Систему заповнюють 3% розчином хлораміну, занурюють у дезінфекційний розчин на 1 год, звільняють від дезінфекційного розчину, промивають проточною водою, розрізають на частини, утилізують.

94

95

Дезінфекція, передстерилізаційне оброблення, стерилізація катетерів, зондів

Дезінфекція

I варіант

1. В ємкості № 1 промивають катетери, зонди у водопровід­ній воді, промивають внутрішній канал за допомогою шприца, змивні води кип'ятять протягом ЗО хв, потім виливають.

2. В ємкості № 2 у дистильованій воді кип'ятять катетери, зонди.

Передстерилізаційне оброблення — замочують у мийному роз­чині за температури 40 °С на 15 хв, промивають ззовні, внутріш­ній канал за допомогою шприца, обполіскують водопровідною во­дою, потім дистильованою водою, висушують.

Стерилізація паровим методом, тиск пари — 1,1 атм, темпера­тура — 120 °С, експозиція — 45 хв.

II варіант

Ємкість № 1. Заповнюють внутрішній канал дезінфекційним розчином, занурюють в дезінфекційний розчин на 1 год, проми­вають проточною водою.

Передстерилізаційне очищення — проводять додаткову дезін­фекцію кип'ятінням у дистильованій воді протягом ЗО хв або за необхідності стерилізацію паровим методом. Тиск пари — 1,1 атм, температура — 120 °С, експозиція — 45 хв.

Дезінфекція та стерилізація пінцетів, шпателів, дзеркал ме­талевих, корнцангів, затискувачів та металевих зондів

Дезінфекція

I варіант

1. В ємкості № 1 промивають інструменти у воді, воду кип'я­тять протягом ЗО хв і виливають.

2. В ємкості № 2 дезінфікують кип'ятінням у дистильованій воді протягом ЗО хв.

3. В ємкості № 3 проводять передстерилізаційне очищення. Стерилізація в автоклаві: тиск пари — 2 атм, температура —

132 °С, експозиція — 20 хв; у сухожаровій шафі: температура — 180 °С, експозиція — 60 хв.

II варіант

Дезінфікують у 3% розчині хлораміну — 60 хв, промивають проточною водою.

Передстерилізаційне очищення.

Стерилізація (див. І варіант)

Дезінфекція наконечників для клізм

1. В ємкості № 1 промивають наконечники 3% розчином хлор­аміну. Розчин витримують 1 год і виливають.

2. В ємкості № 2 занурюють наконечники на 1 год у 3% роз­чин хлораміну, ополіскують проточною водою.

Передстерилізаційне очищення.

Кип'ятіння у дистильованій воді протягом ЗО хв або автокла-вування: тиск пари — 0,5 атм, температура — 110 °С, експози­ція — 20 хв.

Дезінфекція індивідуальних предметів догляду згідно з діючими нормативами

1. Підкладні судна та сечоприймачі звільняють від вмісту, про­мивають ретельно теплою водою та дезінфікують у спеціальних промаркірованих ємкостях у 3% розчині хлораміну протягом 1 год, після чого ополіскують і просушують.

2. Грілки, пузирі для льоду, підкладні гумові круги двічі про­тирають полотниною, зволоженою 3% розчином хлораміну з ін­тервалом 15 хв, прополіскують і висушують.

3. За наявності мокротиння хворий повинен випльовувати його в індивідуальну плювальницю з корком, 1/3 об'єму якої слід запов­нити 3% розчином хлораміну або 6% розчином пероксиду водню.

Не рідше ніж 1 раз на добу мокротиння з плювальниці вили­вають, а плювальницю промивають гарячою водою та кип'ятять у 2% розчині натрію гідрокарбонату протягом 15 хв.

4. Після виписування хворого тапочки протирають тампоном, зволоженим 25% розчином формаліну або 40% розчином оцтової кислоти, укладають на 3 год у поліетиленовий пакет, який щіль­ но зав'язують, потім виймають тапочки та провітрюють до зник­ нення запаху.

ПРАВИЛА ОЧИЩЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ І ОДЯГУ (ДЕМЕРКУРИЗАЦІЯ) ВІД РТУТІ

Ртуть — єдиний рідкий метал, який випаровується навіть за кімнатної температури. Ртуть здатна розтікатися найдрібнішими кульками, збільшуючи тим самим площу випаровування.

Пари ртуті можуть завдати серйозної шкоди здоров'ю, справ­ляючи руйнівну дію на життєво важливі органи людини. Тому, помітивши сліди розтікання ртуті, необхідно вжити екстрених за-

96

7 — 5-209 97

ходів щодо її збирання і проведення подальших робіт з демерку-ризації приміщення, речей.

Для вжиття конкретних заходів з проведення демеркуризації в разі виявлення розтікання ртуті необхідно негайно сповістити міську СЕС по телефону або службу оперативного реагування району за телефоном 05 і організувати зустріч аварійної бригади.

До прибуття аварійної бригади необхідно виконати такі роботи:

1. За допомогою гумової груші зібрати у темний скляний фла­кон з 0,2% розчином калію перманганату кульки ртуті й закрити флакон корком.

2. Здійснюють очищення підлоги, меблів, стін за допомогою пилососа, тканини та одяг витрусити на відкритому повітрі.

3. Вимити підлогу, батареї опалення, підвіконня, протерти меблі 0,2% (20 г на 10 л води) розчином калію перманганату з додаван­ням 50 мл (5 мл хлористоводневої кислоти відносної щільнос­ті 1,19) хлористоводневої кислоти.

4. Після цього повторити промивання мильно-содовим розчи­ном із розрахунку 40 г господарського мила і 50 г кальцинованої соди на 10 л води.

5. Після вологого прибирання провітрити приміщення.

6. У подальшому здійснити знезараження м'яких речей шля­хом їх прання у два прийоми. При першому пранні на 1 кг білиз­ни беруть 8 л води, температура якої 20—25 °С, і додають 50 г ми­ючого засобу та 20 г кальцинованої соди. Перуть у машині 15 хв. Після цього два рази прополіскують чистою водою, температура якої 30-35 °С, по 5-Ю хв.

7. При другому пранні на 1 кг білизни беруть 5 л кип'ятку, додають 35 г миючого засобу і 10 г кальцинованої соди, перуть 15 хв у машині, тричі прополіскують по 5—10 хв у чистій воді. Випрані речі відтискують, висушують і прасують.

Роботи необхідно проводити у захисному одязі, протигазі або респіраторі (ватно-марлевій пов'язці).