- •Тема 1р
- •Фаховий тип поведінки медичних сестер
- •Типи запитань під час проведення інтерв 'ю з пацієнтом
- •Навички слухати пацієнта
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Вторинна медична допомога
- •Контрольні запитання
- •Переміщення пацієнта до узголів 'я, що опускається за допомогою простирадла (виконує одна медична сестра)
- •Процедура 18
- •Процедура 22
- •Переміщення пацієнта зі звичайного ліжка на каталку і навпаки (виконують три особи)
- •Перевертання пацієнта на бік за допомогою підкладної пелюшки і розміщення в цьому положенні (виконують дві особи)
- •Перевертання пацієнта методом вільного
- •(Виконують дві особи)
- •Перевертання пацієнта на бік
- •(Виконує одна медична сестра)
- •Перевертання пацієнта на живіт (за призначенням лікаря)
- •(Виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •(Проміжне положення пацієнта між напівлежачим і напівсидячим положеннями)
- •Розміщення хворого з геміплегією в положенні лежачи на спині (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення хворого з геміплегією в положення лежачи на животі (виконують одна чи дві особи, пацієнт допомагати не може)
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Правила для відвідувачів
- •Дезінфекція, передстерилізаційне очищення, стерилізація об'єктів та предметів медичного призначення
- •Профілактика гепатиту та інших внутрішньолікарняних інфекцій під час виконання лікувально-діагностичних втручань
- •Дезінфекція виробів медичного призначення
- •Приготування дезінфекційних розчинів хлорного вапна та хлораміну
- •Передстерилізаційне очищення виробів медичного призначення
- •Контроль якості передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення за допомогою реактиву азопірам
- •З мийним засобом
- •Стерилізація виробів медичного призначення
- •Оброблення рук
- •Знімання використаних гумових рукавичок
- •Прибирання кабінетів (процедурного, перев'язувального, маніпуляційного)
- •Навчальна інструкція санітарно-гігієнічного режиму
- •Послідовність дій у дотриманні санітарно-гігієнічного режиму
- •Практичні завдання
- •Прийом хворих
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •За ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання тяжкохворих
- •Практичні завдання
- •Харчування хворих годування тяжкохворих
- •Парентеральне харчування
- •Практичні завдання
- •Дослідження пульсу
- •Застосування водних ванн
- •Світлолікування
- •Використання пузиря з льодом, примочок
- •Оксигенотерапія
- •Практичні завдання
- •Догляд за пацієнтами
- •Промивання шлунка
- •Промивання (інстиляція) сечового міхура
- •Практичні завдання
- •Облік гостродефіцитних препаратів, наркотичних анальгетиків та отруйних лікарських речовин у відділенні
- •Зовнішнє застосування лікарських речовин
- •Методика сублінгвального (під'язикового) приймання препаратів (порада пацієнтам)
- •Роздавання ліків хворим
- •Взаємодія між лікарськими препаратами та їжею
- •Техніка збирання шприца
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Розведення антибіотиків
- •Автогемотерапія
- •Кровопускання
- •Елементи медсестринського процесу у медикаментозній терапії
- •Практичні завдання
- •Дуоденальне зондування
- •Підготовка хворого до іригоскопії
- •Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження нирок і сечовивідних шляхів
- •Гастродуоденоскопія
- •Бронхоскопія
- •Підготовка хворого до колоноскопії
- •Підготовка хворого до цистоскопії
- •Підготовка хворого до ректороманоскопії
- •Практичні завдання
- •Встановлення проблем пацієнта і формулювання медсестринського діагнозу (II етап медсестринського процесу)
- •Оцінка ефективності медсестринського процесу (V етап медсестринського процесу)
- •II. Сестринський діагноз (проблеми).
- •1. Дихання
- •2. Харчування та вживання рідини
- •4. Рухова активність
- •5. Сон, відпочинок, комфорт
- •6. Потреба в безпеці
- •7. Здатність спілкування
- •II. Довготермінова
- •II. Довготермінова
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
Харчування хворих годування тяжкохворих
Навчальна мета: уміти підготувати хворого до приймання їжі; нагодувати та напоїти тяжкохворого; знежирити, продезінфікувати й вимити посуд.
Виховна мета: усвідомити значення виявлення вміння та терпіння медичної сестри під час годування тяжкохворого.
Початковий обсяг знань: знати умовно-рефлекторні подразники для збудження апетиту у хворих.
Оснащення:
надліжковий столик;
тарілка глибока;
тарілка мілка;
ложка;
виделка;
склянка або чашка;
серветка або рушник;
поліхлорвінілова трубка.
напувалка.
Умовно-рефлекторні подразники для збудження апетиту у хворих. Збудженню апетиту сприяє низка умовних рефлексів, пов'язаних із часом приймання, запахом їжі, її зовнішнім виглядом, сервіруванням, з усіма обставинами, які передують прийманню їжі.
Усілякі подразники больового характеру чи негативні емоції можуть позбавити хворого апетиту. Під час роздачі їжі персонал повинен дотримуватися чистоти рук, одягу. Посуд, столові прибори, підноси, засоби транспортування їжі мають бути бездоганними, їжа повинна бути теплою, свіжоприготовленою, смачною, мати привабливий вигляд.
Послідовність дій під час годування хворого
1. До моменту приймання їжі скінчіть усі необхідні лікувальні процедури й запропонуйте хворим здійснити фізіологічні відправлення, допоможіть вимити руки.
139
Простежте, щоб санітарка спорожнила всі судна та сечоприймачі, встигла прибрати та провітрити палати.
Якщо тяжкохворий не може сидіти в ліжку, надайте йому положення напівсидячи, трохи піднявши підголівник або підклавши під спину кілька подушок.
Шию та груди прикрийте серветкою чи рушником.
Установіть перед хворим на потрібному рівні надліжковий столик.
Годування тяжкохворого
Вимийте руки проточною водою з милом і висушіть їх рушником.
Лівою рукою трохи підніміть голову хворого разом з подушкою, а правою підносьте йому до рота ложку з їжею.
Годуйте хворого невеликими порціями з достатніми паузами, щоб хворий мав можливість добре прожувати їжу і не захлинувся.
Не вливайте в рот їжу насильно, якщо хворий не ковтає, оскільки потрапляння їжі в дихальні шляхи може спричинити тяжкі ускладнення.
За відсутності апетиту у хворого проявіть до нього індивідуальний підхід. На одного хворого подійте ласкою, переконанням, на іншого — строгістю, третьому дозвольте вибрати самому якесь з дозволених блюд, які в цей день є на кухні.
Якщо тяжкохворому важко жувати, дайте йому рідку або протерту їжу.
Не давайте хворому гарячу їжу.
Не дозволяйте хворому розмовляти під час годування, щоб їжа не потрапляла в дихальні шляхи.
Не наполягайте на тому, щоб хворий з'їв усю їжу зразу: після невеликої перерви підігрійте їжу і за можливості продовжіть годування тяжкохворого.
Не залишайте їжу на тумбочці біля хворого.
Невикористану їжу та брудний посуд віднесіть у їдальню.
Протріть тумбочку дезінфекційним розчином.
Вимийте руки після годування.
Як напоїти тяжкохворого
Рідку їжу (протертий суп, молоко, кисіль, соки, чай) дайте хворому з напувалки або невеликого звичайного чайника.
Для пиття можете використати поліхлорвінілові трубочки завдовжки 20—25 см і звичайну чашку або склянку.
140
Знежирення, дезінфекція та миття посуду
Використаний посуд спочатку вимийте в спеціально виготовлених металевих ваннах з використанням зиежирювальних речовин (порошок гірчиці).
Ополосніть посуд гарячою водою.
Продезінфікуйте в 1% розчині хлораміну протягом ЗО хв.
Ретельно ополосніть посуд проточною водою і, не протираючи, просушіть у вертикальних вічках сушилки.
ГОДУВАННЯ ХВОРИХ ЧЕРЕЗ ЗОНД
Навчальна мета: уміти ввести тонкий шлунковий зонд хворому, що перебуває в непритомному стані; увести харчові суміші
через зонд.
Виховна мета: усвідомити значення оволодіння методикою введення зонда хворому, який перебуває в непритомному стані.
Початковий обсяг знань: знати показання до годування хворих через зонд; перелік сумішей, які можуть бути використані для годування хворих через зонд; яких правил потрібно дотримуватися під час годування хворих через зонд.
Оснащення:
стерильний шлунковий зонд діаметром 3—5 мм, затискувач;
шприц Жане або лійка;
гліцерин;
гумові рукавички.
Показання до харчування хворих через зонд
Широкі травматичні пошкодження та набряк язика, глотки, гортані, стравоходу.
Бульбарний параліч (захворювання довгастого мозку з розладом ковтання й мови).
Непритомний стан.
Відмова від їжі в разі психічних захворювань.
Перелік сумішей, які використовують для годування хворих через зонд. Найчастіше використовують суміші:
приготовлені перед уживанням з рідких компонентів (молока, вершків, сметани, яєць, бульйону) з додаванням сухого молока, цукру, дрібно протертого м'яса, риби;
продуктів дитячого харчування ("Малютка", "Мальті", "Здо-ровье");
141
різні "Енпіти" (білковий, знежирений, безлактозний);
гомогенізовані консервовані суміші промислового виробництва з натуральних продуктів (м'ясо-овочеві, м'ясо-круп'яні, молочно-круп'яні, молочно-фруктові);
промислові швидкорозчинні суміші, що виготовлені на основі білків, жирів та вуглеводів рослинного походження;
харчові дієтичні продукти, які складаються з суміші синтетичних амінокислот, простих цукрів, вітамінів, мінеральних речовин з низьким вмістом жирів.
Правила, яких треба дотримуватися під час годування хворих через зонд
Організм хворого має поступово звикнути до приймання їжі через зонд, тому в перший день дають близько 50% добової норми енергетичної цінності.
У наступні 2—3 доби кількість суміші поступово збільшують, а з 4-ї доби дають увесь об'єм харчування.
Послідовність дій під час виконання процедур
Уведення шлункового зонда хворому, котрий перебуває в непритомному стані
Чисто вимитими руками в гумових стерильних рукавичках візьміть тонкий стерильний зонд, закруглений кінець змажте гліцерином, на другий кінець накладіть затискувач.
Зонд уведіть через носовий хід, просовуючи його поступово вздовж внутрішньої стінки, нахиляючи при цьому трохи назад голову хворого.
4. Коли 15—17 см зонда ввійде в носову частину глотки, голову хворого нахиліть трохи вперед.
Вказівний палець однієї руки обмотайте бинтом або серветкою, уведіть у рот, намацайте кінець зонда, злегка притисніть його до задньої стінки глотки, а другою рукою проведіть зонд далі.
Перевірте, чи не потрапив зонд у трахею. До зовнішнього краю зонда піднесіть пушинку вати, подивіться, чи не коливається вона під час дихання.
Проведіть зонд у шлунок до позначки 55 см.
Якщо неможливо ввести зонд через носові ходи, уведіть його через рот, використовуючи ларингоскоп.
Уведення харчових сумішей через зонд
1. Зніміть затискувач. До зовнішнього кінця зонда приєднайте лійку або циліндр шприца Жане.
142
Поступово невеликими порціями (не більше ковтка) вилийте в лійку чи в циліндр шприца підігріту підготовлену суміш.
Потім влийте туди ж чисту воду, тобто промийте зонд і від'єднайте лійку. Годування хворих через зонд можна здійснювати за допомогою системи для введення інфузіиних розчинів. Кількість крапель 60—80 за 1 хв.
Зовнішній кінець зонда перекрийте затискувачем.
Смужками лейкопластиру прикріпіть зонд до щоки.
Повторіть процедуру за призначенням лікаря декілька разів на добу.
Зонд залиште у шлунку на весь період штучного харчування — близько 2—3 тиж. У випадку, коли хворий довгий час перебуває в непритомному стані, зонд фіксують до шкіри обличчя або до крила носа лігатурою за допомогою голки та голкоутримувача з тим, щоб хворий не витягнув його.
Зробіть запис про виконану процедуру.
ГОДУВАННЯ ХВОРИХ ЧЕРЕЗ ГАСТРОСТОМУ ТА ЄЮНОСТОМУ
Навчальна мета: уміти нагодувати хворого та доглядати за га-стростомою до формування каналу; нагодувати хворого та доглядати за гастростомою після формування каналу; нагодувати хворого через єюностому.
Виховна мета: усвідомити значення психологічної підготовки хворого до харчування через гастростому.
Початковий обсяг знань: знати показання до накладання гаст-ростоми та єюностоми.
Оснащення:
зонд для харчування через гастростому;
шприц Жане або лійка;
підігріта рідка їжа;
70% розчин етилового спирту;
цинкова мазь або паста Лассара;
стерильний перев'язувальний матеріал;
затискувач;
стерильний шпатель;
лейкопластир.
143
Показання до накладання гастростомії. За допомогою хірургічного втручання накладають фістулу шлунка (гастростому) хворим з пухлинами стравоходу, глотки, опіками стравоходу. При цьому гумову трубку вводять у порожнину шлунка й фіксують її лігатурним швом до шкіри передньої черевної стінки.
Показання до накладання єюностоми. У разі пухлин верхнього відділу шлунково-кишкового тракту, а також після операцій на стравоході та шлунку в деяких випадках накладають єюностому (нориця порожньої кишки).
Послідовність дій під час виконання процедури
Годування хворого та догляд за гастростомою до формування каналу
Годування хворого починайте з другої доби.
Надягніть чисті гумові рукавички.
Зніміть затискувач із трубки.
На кінець трубки надягніть лійку і через неї вливайте рідку їжу у вигляді суміші.
їжу вводьте підігрітою невеликими порціями (150—200 мл) 5—6 разів на добу. Об'єм їжі поступово збільшуйте до 450—500 мл, а кількість уведень зменшуйте до 3—4 разів.
Після годування хворого гумову трубку перекрийте затискувачем для запобігання витіканню шлункового вмісту.
Шкіру навколо гастростоми просушіть стерильною серветкою, змажте цинковою маззю або пастою Лассара для запобігання подразненню шкіри й накладіть стерильну суху пов'язку.
Зафіксуйте пов'язку смужками лейкопластиру, місце розташування яких кожний раз змінюйте.
Запам'ятайте! Потрібно уважно стежити за тим, щоб у перші дні після операції, коли ще не сформувався канал, трубка не випала. Якщо ж це трапилося, не намагайтеся самі вводити трубку, тому що введення наосліп може призвести до потрапляння трубки не в шлунок, а в черевну порожнину, а це загрожує розвитком перитоніту. У разі випадіння трубки треба негайно повідомити про це лікаря.
Годування хворих через гастростому після формування каналу 1. При тривалому постійному використанні гастростоми гумову трубку між харчуваннями видаліть і вставляйте її у фістулу лише під час харчування хворого.
Запропонуйте хворому попередньо ретельно пережувати їжу, розвести її рідиною, а потім з рота вилити в лійку. Жування як складний рефлекторний акт сприяє виділенню шлункового соку, що поліпшує засвоювання їжі.
Не потрібно одноразово вводити в лійку велику кількість їжі, оскільки може статися спазм м'язів шлунка і їжа буде виходити назовні через стому.
Після харчування просвіт трубки промийте водою і видаліть її. Навчіть хворого вводити трубку самостійно і здійснювати харчування через стому.
Здійснюйте догляд за шкірою навколо стоми. Накладіть пов'язки.
Після використання трубку знежирте, продезінфікуйте, ретельно промийте водою та висушіть.
Годування хворого через єюностому. Воно мало чим відрізняється від такого при гастростомі, але дотримуйтеся таких правил:
Використовуйте суміші, які за хімічним складом наближаються до хімусу здорової людини. Спочатку в кишку вводьте призначений сольовий розчин з додаванням у підігрітої глюкози.
Через 3—4 дні після адаптації кишок ентеральне харчування доповніть уведенням білкових розчинів (гідролізин).
Потім поступово до суміші додавайте жирові емульсії (ін-траліпід, ліпофундин).
Запам'ятайте! Ретельно й систематично треба здійснювати туалет шкіри навколо стоми, змащувати її 70% розчином етилового спирту, потім накладати цинкову мазь і часто змінювати стерильні пов'язки.
Медичний персонал повинен працювати в гумових рукавичках. Після процедури їх слід дезінфікувати, руки вимити з милом і висушити.
