Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Praktykum_z_ss_Kasevych2005.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Харчування хворих годування тяжкохворих

Навчальна мета: уміти підготувати хворого до приймання їжі; нагодувати та напоїти тяжкохворого; знежирити, продезінфікува­ти й вимити посуд.

Виховна мета: усвідомити значення виявлення вміння та тер­піння медичної сестри під час годування тяжкохворого.

Початковий обсяг знань: знати умовно-рефлекторні подразни­ки для збудження апетиту у хворих.

Оснащення:

  1. надліжковий столик;

  2. тарілка глибока;

  3. тарілка мілка;

  4. ложка;

  5. виделка;

  6. склянка або чашка;

  7. серветка або рушник;

  8. поліхлорвінілова трубка.

  9. напувалка.

Умовно-рефлекторні подразники для збудження апетиту у хво­рих. Збудженню апетиту сприяє низка умовних рефлексів, пов'яза­них із часом приймання, запахом їжі, її зовнішнім виглядом, сер­віруванням, з усіма обставинами, які передують прийманню їжі.

Усілякі подразники больового характеру чи негативні емоції можуть позбавити хворого апетиту. Під час роздачі їжі персонал повинен дотримуватися чистоти рук, одягу. Посуд, столові при­бори, підноси, засоби транспортування їжі мають бути бездоган­ними, їжа повинна бути теплою, свіжоприготовленою, смачною, мати привабливий вигляд.

Послідовність дій під час годування хворого

1. До моменту приймання їжі скінчіть усі необхідні лікуваль­ні процедури й запропонуйте хворим здійснити фізіологічні від­правлення, допоможіть вимити руки.

139

  1. Простежте, щоб санітарка спорожнила всі судна та сечо­приймачі, встигла прибрати та провітрити палати.

  2. Якщо тяжкохворий не може сидіти в ліжку, надайте йому положення напівсидячи, трохи піднявши підголівник або підклав­ши під спину кілька подушок.

  1. Шию та груди прикрийте серветкою чи рушником.

  1. Установіть перед хворим на потрібному рівні надліжковий столик.

Годування тяжкохворого

  1. Вимийте руки проточною водою з милом і висушіть їх руш­ником.

  2. Лівою рукою трохи підніміть голову хворого разом з подуш­кою, а правою підносьте йому до рота ложку з їжею.

  3. Годуйте хворого невеликими порціями з достатніми пауза­ми, щоб хворий мав можливість добре прожувати їжу і не захли­нувся.

  4. Не вливайте в рот їжу насильно, якщо хворий не ковтає, оскільки потрапляння їжі в дихальні шляхи може спричинити тяж­кі ускладнення.

  5. За відсутності апетиту у хворого проявіть до нього індиві­дуальний підхід. На одного хворого подійте ласкою, переконан­ням, на іншого — строгістю, третьому дозвольте вибрати самому якесь з дозволених блюд, які в цей день є на кухні.

  6. Якщо тяжкохворому важко жувати, дайте йому рідку або протерту їжу.

  1. Не давайте хворому гарячу їжу.

  1. Не дозволяйте хворому розмовляти під час годування, щоб їжа не потрапляла в дихальні шляхи.

  2. Не наполягайте на тому, щоб хворий з'їв усю їжу зразу: пі­сля невеликої перерви підігрійте їжу і за можливості продовжіть годування тяжкохворого.

  1. Не залишайте їжу на тумбочці біля хворого.

  2. Невикористану їжу та брудний посуд віднесіть у їдальню.

  3. Протріть тумбочку дезінфекційним розчином.

  4. Вимийте руки після годування.

Як напоїти тяжкохворого

  1. Рідку їжу (протертий суп, молоко, кисіль, соки, чай) дайте хворому з напувалки або невеликого звичайного чайника.

  2. Для пиття можете використати поліхлорвінілові трубочки завдовжки 20—25 см і звичайну чашку або склянку.

140

Знежирення, дезінфекція та миття посуду

  1. Використаний посуд спочатку вимийте в спеціально виго­товлених металевих ваннах з використанням зиежирювальних ре­човин (порошок гірчиці).

  2. Ополосніть посуд гарячою водою.

  3. Продезінфікуйте в 1% розчині хлораміну протягом ЗО хв.

  4. Ретельно ополосніть посуд проточною водою і, не протира­ючи, просушіть у вертикальних вічках сушилки.

ГОДУВАННЯ ХВОРИХ ЧЕРЕЗ ЗОНД

Навчальна мета: уміти ввести тонкий шлунковий зонд хворо­му, що перебуває в непритомному стані; увести харчові суміші

через зонд.

Виховна мета: усвідомити значення оволодіння методикою введення зонда хворому, який перебуває в непритомному стані.

Початковий обсяг знань: знати показання до годування хворих через зонд; перелік сумішей, які можуть бути використані для го­дування хворих через зонд; яких правил потрібно дотримуватися під час годування хворих через зонд.

Оснащення:

  1. стерильний шлунковий зонд діаметром 3—5 мм, затискувач;

  2. шприц Жане або лійка;

  3. гліцерин;

  4. гумові рукавички.

Показання до харчування хворих через зонд

  1. Широкі травматичні пошкодження та набряк язика, глот­ки, гортані, стравоходу.

  2. Бульбарний параліч (захворювання довгастого мозку з роз­ладом ковтання й мови).

  3. Непритомний стан.

  4. Відмова від їжі в разі психічних захворювань.

Перелік сумішей, які використовують для годування хворих че­рез зонд. Найчастіше використовують суміші:

  1. приготовлені перед уживанням з рідких компонентів (мо­лока, вершків, сметани, яєць, бульйону) з додаванням сухого мо­лока, цукру, дрібно протертого м'яса, риби;

  2. продуктів дитячого харчування ("Малютка", "Мальті", "Здо-ровье");

141

  1. різні "Енпіти" (білковий, знежирений, безлактозний);

  2. гомогенізовані консервовані суміші промислового вироб­ництва з натуральних продуктів (м'ясо-овочеві, м'ясо-круп'яні, мо­лочно-круп'яні, молочно-фруктові);

  3. промислові швидкорозчинні суміші, що виготовлені на осно­ві білків, жирів та вуглеводів рослинного походження;

  4. харчові дієтичні продукти, які складаються з суміші синте­тичних амінокислот, простих цукрів, вітамінів, мінеральних речо­вин з низьким вмістом жирів.

Правила, яких треба дотримуватися під час годування хворих через зонд

  1. Організм хворого має поступово звикнути до приймання їжі через зонд, тому в перший день дають близько 50% добової нор­ми енергетичної цінності.

  2. У наступні 2—3 доби кількість суміші поступово збільшу­ють, а з 4-ї доби дають увесь об'єм харчування.

Послідовність дій під час виконання процедур

Уведення шлункового зонда хворому, котрий перебуває в непри­томному стані

  1. Чисто вимитими руками в гумових стерильних рукавичках візьміть тонкий стерильний зонд, закруглений кінець змажте глі­церином, на другий кінець накладіть затискувач.

  2. Зонд уведіть через носовий хід, просовуючи його поступо­во вздовж внутрішньої стінки, нахиляючи при цьому трохи назад голову хворого.

4. Коли 15—17 см зонда ввійде в носову частину глотки, голо­ву хворого нахиліть трохи вперед.

  1. Вказівний палець однієї руки обмотайте бинтом або сервет­кою, уведіть у рот, намацайте кінець зонда, злегка притисніть його до задньої стінки глотки, а другою рукою проведіть зонд далі.

  2. Перевірте, чи не потрапив зонд у трахею. До зовнішнього краю зонда піднесіть пушинку вати, подивіться, чи не коливаєть­ся вона під час дихання.

  3. Проведіть зонд у шлунок до позначки 55 см.

Якщо неможливо ввести зонд через носові ходи, уведіть його через рот, використовуючи ларингоскоп.

Уведення харчових сумішей через зонд

1. Зніміть затискувач. До зовнішнього кінця зонда приєднай­те лійку або циліндр шприца Жане.

142

  1. Поступово невеликими порціями (не більше ковтка) вилий­те в лійку чи в циліндр шприца підігріту підготовлену суміш.

  2. Потім влийте туди ж чисту воду, тобто промийте зонд і від'єднайте лійку. Годування хворих через зонд можна здійсню­вати за допомогою системи для введення інфузіиних розчинів. Кількість крапель 60—80 за 1 хв.

  1. Зовнішній кінець зонда перекрийте затискувачем.

  2. Смужками лейкопластиру прикріпіть зонд до щоки.

  1. Повторіть процедуру за призначенням лікаря декілька ра­зів на добу.

  2. Зонд залиште у шлунку на весь період штучного харчуван­ня — близько 2—3 тиж. У випадку, коли хворий довгий час пере­буває в непритомному стані, зонд фіксують до шкіри обличчя або до крила носа лігатурою за допомогою голки та голкоутримувача з тим, щоб хворий не витягнув його.

  1. Зробіть запис про виконану процедуру.

ГОДУВАННЯ ХВОРИХ ЧЕРЕЗ ГАСТРОСТОМУ ТА ЄЮНОСТОМУ

Навчальна мета: уміти нагодувати хворого та доглядати за га-стростомою до формування каналу; нагодувати хворого та догля­дати за гастростомою після формування каналу; нагодувати хво­рого через єюностому.

Виховна мета: усвідомити значення психологічної підготовки хворого до харчування через гастростому.

Початковий обсяг знань: знати показання до накладання гаст-ростоми та єюностоми.

Оснащення:

  1. зонд для харчування через гастростому;

  2. шприц Жане або лійка;

  3. підігріта рідка їжа;

  4. 70% розчин етилового спирту;

  5. цинкова мазь або паста Лассара;

  6. стерильний перев'язувальний матеріал;

  7. затискувач;

  8. стерильний шпатель;

  9. лейкопластир.

143

Показання до накладання гастростомії. За допомогою хірургіч­ного втручання накладають фістулу шлунка (гастростому) хворим з пухлинами стравоходу, глотки, опіками стравоходу. При цьому гумову трубку вводять у порожнину шлунка й фіксують її лігатур­ним швом до шкіри передньої черевної стінки.

Показання до накладання єюностоми. У разі пухлин верхнього відділу шлунково-кишкового тракту, а також після операцій на стравоході та шлунку в деяких випадках накладають єюностому (нориця порожньої кишки).

Послідовність дій під час виконання процедури

Годування хворого та догляд за гастростомою до формування каналу

  1. Годування хворого починайте з другої доби.

  2. Надягніть чисті гумові рукавички.

  3. Зніміть затискувач із трубки.

  4. На кінець трубки надягніть лійку і через неї вливайте рідку їжу у вигляді суміші.

  5. їжу вводьте підігрітою невеликими порціями (150—200 мл) 5—6 разів на добу. Об'єм їжі поступово збільшуйте до 450—500 мл, а кількість уведень зменшуйте до 3—4 разів.

  6. Після годування хворого гумову трубку перекрийте затис­кувачем для запобігання витіканню шлункового вмісту.

  7. Шкіру навколо гастростоми просушіть стерильною сервет­кою, змажте цинковою маззю або пастою Лассара для запобіган­ня подразненню шкіри й накладіть стерильну суху пов'язку.

  8. Зафіксуйте пов'язку смужками лейкопластиру, місце роз­ташування яких кожний раз змінюйте.

Запам'ятайте! Потрібно уважно стежити за тим, щоб у перші дні після операції, коли ще не сформувався канал, трубка не ви­пала. Якщо ж це трапилося, не намагайтеся самі вводити трубку, тому що введення наосліп може призвести до потрапляння труб­ки не в шлунок, а в черевну порожнину, а це загрожує розвитком перитоніту. У разі випадіння трубки треба негайно повідомити про це лікаря.

Годування хворих через гастростому після формування каналу 1. При тривалому постійному використанні гастростоми гу­мову трубку між харчуваннями видаліть і вставляйте її у фістулу лише під час харчування хворого.

  1. Запропонуйте хворому попередньо ретельно пережувати їжу, розвести її рідиною, а потім з рота вилити в лійку. Жування як складний рефлекторний акт сприяє виділенню шлункового соку, що поліпшує засвоювання їжі.

  2. Не потрібно одноразово вводити в лійку велику кількість їжі, оскільки може статися спазм м'язів шлунка і їжа буде вихо­дити назовні через стому.

  3. Після харчування просвіт трубки промийте водою і вида­літь її. Навчіть хворого вводити трубку самостійно і здійснювати харчування через стому.

  4. Здійснюйте догляд за шкірою навколо стоми. Накладіть по­в'язки.

  5. Після використання трубку знежирте, продезінфікуйте, ре­тельно промийте водою та висушіть.

Годування хворого через єюностому. Воно мало чим відрізня­ється від такого при гастростомі, але дотримуйтеся таких правил:

  1. Використовуйте суміші, які за хімічним складом наближа­ються до хімусу здорової людини. Спочатку в кишку вводьте при­значений сольовий розчин з додаванням у підігрітої глюкози.

  2. Через 3—4 дні після адаптації кишок ентеральне харчуван­ня доповніть уведенням білкових розчинів (гідролізин).

  3. Потім поступово до суміші додавайте жирові емульсії (ін-траліпід, ліпофундин).

Запам'ятайте! Ретельно й систематично треба здійснювати ту­алет шкіри навколо стоми, змащувати її 70% розчином етилового спирту, потім накладати цинкову мазь і часто змінювати стерильні пов'язки.

Медичний персонал повинен працювати в гумових рукавич­ках. Після процедури їх слід дезінфікувати, руки вимити з милом і висушити.