- •Тема 1р
- •Фаховий тип поведінки медичних сестер
- •Типи запитань під час проведення інтерв 'ю з пацієнтом
- •Навички слухати пацієнта
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Вторинна медична допомога
- •Контрольні запитання
- •Переміщення пацієнта до узголів 'я, що опускається за допомогою простирадла (виконує одна медична сестра)
- •Процедура 18
- •Процедура 22
- •Переміщення пацієнта зі звичайного ліжка на каталку і навпаки (виконують три особи)
- •Перевертання пацієнта на бік за допомогою підкладної пелюшки і розміщення в цьому положенні (виконують дві особи)
- •Перевертання пацієнта методом вільного
- •(Виконують дві особи)
- •Перевертання пацієнта на бік
- •(Виконує одна медична сестра)
- •Перевертання пацієнта на живіт (за призначенням лікаря)
- •(Виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •(Проміжне положення пацієнта між напівлежачим і напівсидячим положеннями)
- •Розміщення хворого з геміплегією в положенні лежачи на спині (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення хворого з геміплегією в положення лежачи на животі (виконують одна чи дві особи, пацієнт допомагати не може)
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Правила для відвідувачів
- •Дезінфекція, передстерилізаційне очищення, стерилізація об'єктів та предметів медичного призначення
- •Профілактика гепатиту та інших внутрішньолікарняних інфекцій під час виконання лікувально-діагностичних втручань
- •Дезінфекція виробів медичного призначення
- •Приготування дезінфекційних розчинів хлорного вапна та хлораміну
- •Передстерилізаційне очищення виробів медичного призначення
- •Контроль якості передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення за допомогою реактиву азопірам
- •З мийним засобом
- •Стерилізація виробів медичного призначення
- •Оброблення рук
- •Знімання використаних гумових рукавичок
- •Прибирання кабінетів (процедурного, перев'язувального, маніпуляційного)
- •Навчальна інструкція санітарно-гігієнічного режиму
- •Послідовність дій у дотриманні санітарно-гігієнічного режиму
- •Практичні завдання
- •Прийом хворих
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •За ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання тяжкохворих
- •Практичні завдання
- •Харчування хворих годування тяжкохворих
- •Парентеральне харчування
- •Практичні завдання
- •Дослідження пульсу
- •Застосування водних ванн
- •Світлолікування
- •Використання пузиря з льодом, примочок
- •Оксигенотерапія
- •Практичні завдання
- •Догляд за пацієнтами
- •Промивання шлунка
- •Промивання (інстиляція) сечового міхура
- •Практичні завдання
- •Облік гостродефіцитних препаратів, наркотичних анальгетиків та отруйних лікарських речовин у відділенні
- •Зовнішнє застосування лікарських речовин
- •Методика сублінгвального (під'язикового) приймання препаратів (порада пацієнтам)
- •Роздавання ліків хворим
- •Взаємодія між лікарськими препаратами та їжею
- •Техніка збирання шприца
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Розведення антибіотиків
- •Автогемотерапія
- •Кровопускання
- •Елементи медсестринського процесу у медикаментозній терапії
- •Практичні завдання
- •Дуоденальне зондування
- •Підготовка хворого до іригоскопії
- •Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження нирок і сечовивідних шляхів
- •Гастродуоденоскопія
- •Бронхоскопія
- •Підготовка хворого до колоноскопії
- •Підготовка хворого до цистоскопії
- •Підготовка хворого до ректороманоскопії
- •Практичні завдання
- •Встановлення проблем пацієнта і формулювання медсестринського діагнозу (II етап медсестринського процесу)
- •Оцінка ефективності медсестринського процесу (V етап медсестринського процесу)
- •II. Сестринський діагноз (проблеми).
- •1. Дихання
- •2. Харчування та вживання рідини
- •4. Рухова активність
- •5. Сон, відпочинок, комфорт
- •6. Потреба в безпеці
- •7. Здатність спілкування
- •II. Довготермінова
- •II. Довготермінова
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
Дуоденальне зондування
Навчальна мета: уміти ввести дуоденальний зонд у дванадцятипалу кишку; отримати порції жовчі А, В, С; надати допомогу в разі можливого ускладнення.
Виховна мета: усвідомити значення ретельної підготовки хворого до дуоденального зондування.
Початковий обсяг знань: знати мету дуоденального зондування; протипоказання до проведення дуоденального зондування; як підготувати хворого до дуоденального зондування.
Оснащення:
стерильний дуоденальний зонд;
штатив із пробірками;
лоток;
стерильний шприц ємкістю 10 мл;
ентеральні подразники:
33% розчин магнію сульфату — 50 мл;
316
40% розчин глюкози — 50 мл; 40% розчин ксиліту або сорбіту — 50 мл; оливкова або кукурудзяна олія — 50 мл; два сирих жовтки курячих яєць;
пітуїтрин — 5 ОД (парентеральний подразник);
10% розчин кальцію хлориду в ампулах;
грілка з теплою водою;
валик із ковдри або подушка;
рушник, фартух із пластикату, гумові рукавички;
клейонка;
низький стільчик.
Мета дуоденального зондування: дуоденальне зондування проводять з діагностичною метою: в отриманих порціях жовчі визначають наявність запальних елементів, паразитів, жовчного піску тощо. Крім цього, дуоденальне зондування є лікувальною процедурою. Звільнення печінкових ходів і жовчного міхура від жовчі сприяє усуненню застійних явищ у жовчних шляхах, що запобігає утворенню конкрементів у жовчному міхурі та подальшому розвиткові запального процесу.
Протипоказаннями до проведення дуоденального зондування є: гострий холецистит, загострення виразкової хвороби шлунка, дванадцятипалої кишки, звуження стравоходу, спричинене пухлиною або рубцями, варикозне розширення вен стравоходу.
Підготовка хворого до дуоденального зондування
За 2—3 дні до обстеження потрібно вилучити з раціону хворого продукти, які призводять до виникнення метеоризму: капусту, картоплю, молоко. Напередодні йому дають атропін у краплях (10 крапель 0,1% розчину атропіну сульфату). Дуоденальне зондування проводять натще.
Послідовність дій під час виконання процедури
Уведення дуоденального зонда у дванадцятипалу кишку
Процедуру здійснюйте в гумових рукавичках і фартусі.
У дохідливій формі поясніть хворому необхідність та послідовність проведення процедури.
Визначте відстань, на яку треба ввести зонд. У положенні стоячи виміряйте у хворого відстань від пупка до різців (ця величина відповідає першій позначці на зонді) і додайте відстань від різців до вушної часточки або довжину долоні (відповідає другій позначці на зонді).
317
Хворого посадіть на кушетку.
Чисто вимитими руками візьміть зволожений водою стерильний зонд. Правою рукою — на відстані 10—15 см від оливи, лівою — підтримуйте вільний кінець зонда.
Уведіть оливу за корінь язика, запропонуйте хворому зробити кілька ковтальних рухів і глибоко дихати, а в цей час просовуйте зонд у глотку. Якщо з'явилися позиви до блювання, хворий повинен припинити ковтання, губами затиснути зонд і глибоко дихати через ніс.
Хворий ковтає зонд повільно, щоб він не скрутився.
Коли зонд досягне шлунка (це відповідає першій позначці на зонді), перевірте його положення шляхом аспірації вмісту шприцом. При цьому в шприц надходить світлий вміст шлунка з кислою реакцією (змочений лакмусовий папірець червоніє).
Потім хворий ходить по кімнаті й поступово протягом ЗО хв ковтає зонд до другої позначки. Олива зонда повинна пройти через воротар шлунка.
За допомогою повітряного поштовху визначте місце знаходження зонда. Покладіть хворого на спину і за допомогою шприца введіть 10 см3 повітря. Якщо хворий відчує поштовх у правому підребер'ї, це означає, що олива знаходиться в дванадцятипалій кишці. Якщо поштовх хворий відчуває в надчеревній ділянці, це означає, що зонд скрутився і знаходиться в шлунку. У такому разі відтягніть зонд до першої позначки і запропонуйте хворому знову поступово ковтати зонд до другої позначки.
Покладіть хворого на правий бік на кушетку без подушки, під голову підстеліть рушник, під таз покладіть валик, а під праве підребер'я гарячу грілку.
Нижче від рівня розташування хворого на низькому стільчику або спеціальній підставці встановіть штатив з пробірками, лоток і шприц.
13.У разі потрапляння оливи в дванадцятипалу кишку із зонда самостійно виділяється рідина жовтуватого кольору. Зовнішній кінець зонда опустіть у пробірку. Перші порції жовчі мутні, оскільки вони містять домішки шлункового вмісту. Потім виділяється прозора рідина світло-жовтого кольору лужної реакції. За 20—30 хв виділяється близько 15—40 мл першої порції (А) вмісту дванадцятипалої кишки.
Якщо ви впевнені, що зонд знаходиться в дванадцятипалій кишці, а жовч не виділяється, то введіть підшкірно 1 мл 0,1% роз-
318
чину атропіну сульфату, який сприяє розкриттю сфінктера за-11 п.ної жовчної протоки.
14. Для одержання порції В (міхурової жовчі) через зонд по пу ново за допомогою циліндра шприца введіть один з ентераль- них подразників (50 мл 33% розчину магнію сульфату, підігріто го до 38 °С, оливкову або кукурудзяну олію, 40% розчин глюкози або ксиліту) і накладіть затискувач, хворий при цьому лежить на спині протягом 10 хв.
Подразником може бути 5 ОД пітуїтрину, уведеного внутріш-ьом'язово.
15. Потім покладіть хворого знову на правий бік, відкрийте онд, і з нього почне надходити більш густа і в'язка жовч темно- ливкового кольору. У нормі вона виділяється у кількості 50—60 мл ротягом 20—30 хв.
У разі застійних явищ у жовчному міхурі порція В може збіль-■уватися і, навпаки, у разі хронічного холециститу кількість жовчі ієї порції може зменшуватися.
Після другої порції з'являється печінкова жовч — пор-ія С. Вона світло-лимонного кольору, прозора, без домішок.
Після одержання третьої порції витягніть зонд.
Позначте пробірки з жовчю (А, В, С) і відправте до лабо-аторії якомога швидше у зв'язку з продовженням дії ферментів, кі руйнують клітинні елементи. Дуоденальний вміст відправте о лабораторії в спеціальному ящику — контейнері.
Запам'ятайте!
У разі появи крові в дуоденальному вмісті зондування припніть і повідомте лікаря.
Розчин магнію сульфату не всі хворі сприймають добре: у дних виникає біль у правому підребер'ї, у інших — пронос. У та-ому разі 33% розчин магнію сульфату слід замінити на інший нтеральний подразник. Розчин магнію сульфату також не реко-ендується призначати хворим з колітами зі схильністю до про-осів.
Якщо немає можливості відправити порції жовчі до лабо-аторії, додайте в кожну пробірку 5—8 крапель 10% розчину фор-аліну, який припиняє дію ферментів.
4. Якщо перше зондування не дало позитивних результатів, о перед повторним зондуванням протягом трьох днів хворий при ймає один раз на ніч по 6 крапель 0,1% розчину атропіну сульфа ту за призначенням лікаря.
319
Надання допомоги у разі можливого ускладнення. Концентрований (33%) розчин магнію сульфату спричинює не тільки випорожнення жовчного міхура, але й сильно подразнює центри вегетативної нервової системи, у результаті чого у хворих може спостерігатися слабкість, запаморочення, серцебиття, зниження артеріального тиску. У такому випадку хворому введіть внутрішньовенно повільно 10 мл 10% розчину кальцію хлориду, який є антагоністом магнію сульфату.
ПІДГОТОВКА ХВОРОГО ДО РЕНТГЕНОЛОГІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ШЛУНКА
Навчальна мета: уміти підготувати хворого до рентгенологічного обстеження шлунка.
Виховна мета: усвідомити значення правильної підготовки хворого до рентгенологічного обстеження шлунка.
Початковий обсяг знань: знати значення рентгенологічного обстеження шлунка.
Оснащення:
кухоль Есмарха;
гумові рукавички;
вода 1—1,5 л;
карболен або відвар ромашки;
зонд шлунковий товстий;
шприц Жане;
0,1% розчин атропіну сульфату в ампулах;
сульфат барію.
Значення рентгенологічного обстеження шлунка. Рентгенологічне обстеження шлунка дає змогу визначити його форму, величину та рухомість, виявити виразки та інші патологічні утворення.
Метою підготовки є звільнення шлунка від вмісту та газів.
Послідовність дій під час підготовки хворого до рентгенологічного обстеження шлунка
1. Поясніть хворому особливості дієти протягом 2—3 днів до обстеження: з раціону хворий повинен вилучити чорний хліб, молоко, бобові, овочі, фрукти, тобто ті продукти, що спричинюють метеоризм і дають велику кількість шлаків.
320
2. Уранці, у день обстеження, забороняється палити, прийма- ліки та рідину.
3. Поінформуйте хворого, що обстеження проводять натще, останнє приймання легкої вечері має бути не пізніше 21.00.
Увечері та вранці за 2 год до обстеження поставте хворому очисну клізму. Процедуру виконуйте в гумових рукавичках, надягніть фартух.
У разі деяких захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки рентгенологічному обстеженню заважають накопичені в них рідина та слиз. У такому випадку за призначенням лікаря у хворого видаліть шлунковий вміст через зонд, за необхідності промийте шлунок. Промивну рідину покажіть лікарю або рентгенологу.
Іноді за призначенням рентгенолога хворому підшкірно вводять 0,5—1 мл 0,1% розчину атропіну сульфату для усунення спазмів і посилення перистальтики шлунка.
У рентгенкабінеті хворий приймає всередину барію сульфат, розведений теплою перевареною водою.
Хворим з повільною евакуацією (стеноз, атонія) призначають повторне обстеження на 2-гу і 3-тю добу для визначення добового залишку контрастної маси в шлунку. У такому випадку дуже важливо точно дотримуватися терміну повторного огляду.
