- •Тема 1р
- •Фаховий тип поведінки медичних сестер
- •Типи запитань під час проведення інтерв 'ю з пацієнтом
- •Навички слухати пацієнта
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Вторинна медична допомога
- •Контрольні запитання
- •Переміщення пацієнта до узголів 'я, що опускається за допомогою простирадла (виконує одна медична сестра)
- •Процедура 18
- •Процедура 22
- •Переміщення пацієнта зі звичайного ліжка на каталку і навпаки (виконують три особи)
- •Перевертання пацієнта на бік за допомогою підкладної пелюшки і розміщення в цьому положенні (виконують дві особи)
- •Перевертання пацієнта методом вільного
- •(Виконують дві особи)
- •Перевертання пацієнта на бік
- •(Виконує одна медична сестра)
- •Перевертання пацієнта на живіт (за призначенням лікаря)
- •(Виконує одна медична сестра, пацієнт може допомагати)
- •(Проміжне положення пацієнта між напівлежачим і напівсидячим положеннями)
- •Розміщення хворого з геміплегією в положенні лежачи на спині (виконує одна медична сестра)
- •Переміщення хворого з геміплегією в положення лежачи на животі (виконують одна чи дві особи, пацієнт допомагати не може)
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •Правила для відвідувачів
- •Дезінфекція, передстерилізаційне очищення, стерилізація об'єктів та предметів медичного призначення
- •Профілактика гепатиту та інших внутрішньолікарняних інфекцій під час виконання лікувально-діагностичних втручань
- •Дезінфекція виробів медичного призначення
- •Приготування дезінфекційних розчинів хлорного вапна та хлораміну
- •Передстерилізаційне очищення виробів медичного призначення
- •Контроль якості передстерилізаційного очищення виробів медичного призначення за допомогою реактиву азопірам
- •З мийним засобом
- •Стерилізація виробів медичного призначення
- •Оброблення рук
- •Знімання використаних гумових рукавичок
- •Прибирання кабінетів (процедурного, перев'язувального, маніпуляційного)
- •Навчальна інструкція санітарно-гігієнічного режиму
- •Послідовність дій у дотриманні санітарно-гігієнічного режиму
- •Практичні завдання
- •Прийом хворих
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
- •За ротовою порожниною
- •Догляд за очима
- •Догляд за вухами
- •Підмивання тяжкохворих
- •Практичні завдання
- •Харчування хворих годування тяжкохворих
- •Парентеральне харчування
- •Практичні завдання
- •Дослідження пульсу
- •Застосування водних ванн
- •Світлолікування
- •Використання пузиря з льодом, примочок
- •Оксигенотерапія
- •Практичні завдання
- •Догляд за пацієнтами
- •Промивання шлунка
- •Промивання (інстиляція) сечового міхура
- •Практичні завдання
- •Облік гостродефіцитних препаратів, наркотичних анальгетиків та отруйних лікарських речовин у відділенні
- •Зовнішнє застосування лікарських речовин
- •Методика сублінгвального (під'язикового) приймання препаратів (порада пацієнтам)
- •Роздавання ліків хворим
- •Взаємодія між лікарськими препаратами та їжею
- •Техніка збирання шприца
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Розведення антибіотиків
- •Автогемотерапія
- •Кровопускання
- •Елементи медсестринського процесу у медикаментозній терапії
- •Практичні завдання
- •Дуоденальне зондування
- •Підготовка хворого до іригоскопії
- •Підготовка хворого до рентгенологічного обстеження нирок і сечовивідних шляхів
- •Гастродуоденоскопія
- •Бронхоскопія
- •Підготовка хворого до колоноскопії
- •Підготовка хворого до цистоскопії
- •Підготовка хворого до ректороманоскопії
- •Практичні завдання
- •Встановлення проблем пацієнта і формулювання медсестринського діагнозу (II етап медсестринського процесу)
- •Оцінка ефективності медсестринського процесу (V етап медсестринського процесу)
- •II. Сестринський діагноз (проблеми).
- •1. Дихання
- •2. Харчування та вживання рідини
- •4. Рухова активність
- •5. Сон, відпочинок, комфорт
- •6. Потреба в безпеці
- •7. Здатність спілкування
- •II. Довготермінова
- •II. Довготермінова
- •Контрольні запитання
- •Практичні завдання
Застосування водних ванн
Навчальна мета: уміти підготувати ванну; відпустити процедуру загальної водної ванни; спостерігати за станом хворого під час процедури; продезінфікувати ванну.
Виховна мета: усвідомити необхідність нагляду медичної сестри за станом хворого під час приймання ванни.
Початковий обсяг знань: знати механізм дії ванни; різновиди ванн залежно від температури води та призначення.
Оснащення:
ванна загальна;
ванна сидяча;
ванна ручна;
ванна ножна;
рушник, простирадло;
підставка для ніг;
водяний термометр.
Механізм дії ванни. Ванни — це водні процедури, які застосовують з гігієнічною та лікувальною метою. Вони бувають загальні, коли у воду занурюється все тіло, і місцеві, коли у воду занурюється частина тіла (сидячі, ручні, ножні).
Механізм дії ванни складається з дії температурного та механічного (діє тиск рідини на тіло хворого) чинників. Саме температура ванни істотно впливає на тепловий обмін організму хворого. При цьому змінюється потовиділення та дихання, відбувається перерозподіл крові, подразнення чутливих нервових закінчень шкіри, що сприятливо впливає на роботу всіх органів та систем організму.
Механічна дія полягає в стисненні грудної клітки, внаслідок чого зменшується кількість дихальних рухів, а також у здавленні черевної порожнини.
169
Крім шкіри, ванни впливають на лімфатичні та кровоносні судини.
Різновиди ванн залежно від температури води, їх дія та призначення
Залежно від температури води розрізняють холодні (24—27 °С), прохолодні (28—33 °С), індиферентні (34—36 °С), теплі (36—39 °С) і гарячі (40 °С і вище) ванни.
Холодні загальні ванни спричинюють значне збудження нервової системи та посилення обміну речовин. Тривалість 1—3 хв. Ефективне їх застосування при ожирінні.
Прохолодні загальні ванни призначають при неврозах із пригніченим загальним станом, апатією. Тривалість 3—5 хв.
Індиферентні, теплі ванни призначають у разі ниркової чи печінкової кольки, хронічних захворювань суглобів, захворювань периферійної нервової системи (радикуліт, поліневрит).
Гарячі ванни збуджують серцево-судинну систему, викликають прискорення пульсу до 100—120 за 1 хв, підвищують артеріальний тиск, збільшують об'єм циркулюючої крові, збільшують потовиділення, обмін речовин і підвищують температуру тіла. Можуть призвести до загальної слабкості, задишки, серцебиття, запаморочення. Тому гарячі ванни протипоказані в разі захворювань серцево-судинної системи, загального виснаження, туберкульозу легень. Тривалість гарячої ванни 5—10 хв.
.Сидячі прохолодні та холодні ванни призначають хворим із гемороєм (тривалість 1—3 хв).
Сидячі теплі ванни призначають у разі хронічних запальних процесів жіночих статевих органів, хронічного запалення передміхурової залози (тривалість 20—30 хв).
Сидячі гарячі ванни застосовують у випадках ниркової кольки (тривалість 10—15 хв). Протипоказані сидячі гарячі ванни при гострих запальних процесах товстої кишки та органів малого таза, вагітності, схильності до маткових кровотеч.
Гарячі ручні та ножні ванни застосовують при залишкових явищах запальних процесів шкіри, м'язів, суглобів, нервових розладах, а також як болезнижувальний засіб у разі захворювань легень, серця, судин.
Послідовність дій під час виконання процедури
Підготовка та відпуск ванни
Перевірте готовність ванної кімнати та ванни до проведення процедури. Температура повітря у ванній кімнаті повинна бути не нижчою ніж 25 °С, вікна — зачинені.
Заповніть ванну спочатку холодною водою, потім гарячою. Можете використати змішувач. Температуру визначте водяним термометром, не виймаючи його з води.
Посадіть хворого у ванну так, щоб спина опиралася в одну стінку ванни, а ноги — в другу. Якщо хворий не дістає стінки ванни, то під ноги йому підкладіть підставку. Під голову хворого покладіть рушник, скручений валиком, або грілку, наповнену водою кімнатної температури.
Відпустіть ванну відповідно до призначення лікаря (тривалість ванни та температура води). У разі правильно призначеної і виконаної процедури спостерігається порожевіння та потепління шкіри. У хворого з'являється відчуття свіжості, бадьорості.
Під час приймання ванни не залишайте хворого одного. Стежте за загальним станом хворого, його шкірними покривами та пульсом. Якщо хворий зблід, з'явилося запаморочення, виведіть його з ванни, витріть рушником, покладіть на ліжко з трохи піднятим ножним кінцем, розітріть скроні й дайте понюхати ватку, змочену нашатирним спиртом. Терміново викличте лікаря.
Після ванни хворий повинен відпочити ЗО хв.
Для сидячої ванни використайте спеціальний посуд з оцинкованого заліза або емальовану миску.
Для ножної ванни використовуйте виварку, відро, для ручної — миску чи спеціальний посуд.
9. Під час гарячої ножної ванни тіло хворого тепло закутайте. Дезінфекція ванни: після використання ванну двічі протріть
спеціально для цього виділеною щіткою 3% розчином хлораміну та промийте теплою водою.
ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКУВАЛЬНИХ ВАНН
Навчальна мета: уміти підготувати та відпустити ванни (сірководневу, радонову, кисневу, перлинну, скипидарну, крохмальну, шавлієву, хвойну, гірчичну).
170
171
Виховна
мета: усвідомити
значення уважного спостереження
медичної
сестри за станом хворого під час
приймання ванни та вміння своєчасно
надати першу допомогу в разі його
погіршення.
Початковий обсяг знань: знати механізм дії та показання до застосування сірководневих, радонових, гірчичних, скипидарних, крохмальних, шавлієвих і хвойних ванн.
Оснащення:
ванна;
водяний термометр;
рушник, простирадло;
підставка для ніг;
лікарські екстракти, розчини, речовини.
Механізм дії та показання до призначення сірководневих та радонових ванн. Крім механічної та термічної дії, мінеральні ванни справляють ще хімічний вплив на шкіру хворого. Пухирці газів подразнюють шкіру, рефлекторно розширюючи капіляри, внаслідок чого шкіра червоніє і відбувається перерозподіл циркулюючої крові.
Сірководневі та радонові ванни призначають у разі захворювань периферійної нервової системи, артритів, захворювань шкіри та периферійних судин.
Механізм дії та показання до призначення гірчичної ванни. Гірчичну ванну призначають як болезнижувальний засіб у разі катару верхніх дихальних шляхів, бронхітів, підвищення артеріального тиску, а місцеві (ножні) — у разі нападів бронхіальної астми.
Протипоказані гірчичні ванни при захворюваннях шкіри.
Показання до призначення скипидарних ванн. Скипидарні ванни застосовують у разі захворювань периферійної нервової системи (радикуліти, неврити), суглобів (поліартрити, артрози), у разі хронічних пневмоній.
Показання до призначення та дія крохмальних ванн. Крохмальні ванни приймають при шкірних проявах ексудативного діатезу. Вони зменшують свербіж і підсушують шкіру.
Показання до призначення шавлієвих ванн. Шавлієві ванни використовують як болезаспокійливі при захворюваннях і наслідках травм периферійної нервової системи, наслідках травм опорно-рухового апарату, при хронічних запальних процесах жіночих статевих органів.
Показання до застосування хвойних ванн. Хвойні ванни показані в разі функціональних розладів нервової системи (неврози, безсоння).
Послідовність дій під час виконання процедур
Підготовка та відпуск сірководневої ванни
Налийте у ванну 200 л води (температура 35—37 °С).
Висипте 27 г двовуглекислої соди та розмішайте дерев'яною лопаточкою до повного розчинення.
Вилийте 355 мл 12,6% розчину натрію сульфіду, а пізніше 110 мл технічної хлористоводневої кислоти, продовжуючи розмішувати лопаточкою.
Тривалість процедури 10—15 хв.
Курс лікування 12—15 ванн, через 1—2 дні.
Підготовка та відпуск радонової ванни
Концентрований розчин радонової води зі спеціальної посудини через сифон вилийте на дно ванни, попередньо наповненої водою (температура 36—37 °С), і обережно перемішайте.
Тривалість ванни 10—15 хв.
Курс лікування 12—15 ванн.
Радонові ванни готують у спеціальному приміщенні з дотриманням правил техніки безпеки з розчину радону, який одержують із солей радію. Препарат тримають у спеціальному посуді, який знаходиться в свинцевому контейнері.
Підготовка та відпуск кисневої ванни
Кисневу ванну приготуйте за 10 хв до початку процедури.
У 200 л води висипте 100 г натрію гідрокарбонату, 5 мл 5% розчину сульфату міді (мідний купорос) і 200 мл технічного пергідролю.
Ретельно все перемішайте і через 10 хв, коли відбудеться накопичення максимальної кількості пухирців кисню, починайте процедуру.
Температура води 36—37 °С, тривалість 10—15 хв.
Курс лікування 15—20 ванн, щодня або через день.
Підготовка та відпуск перлинної ванни
На дно ванни покладіть спеціальну решітку й підключіть її до компресора.
Налийте у ванну 200 л води температури 35—37 °С.
Включіть компресор і нагнітайте повітря під тиском 1,5 атм.
Тривалість ванни 10—20 хв.
Курс лікування 12—15 ванн, через день.
172
173
Підготовка та відпуск гірчичної ванни
100—250 г гірчиці розчиніть у 10 л води, температура якої 38-40 °С.
Одержаний розчин вилийте у ванну, наповнену прісною водою, температура якої 38 °С, і розмішайте.
Тривалість ванни 5—7 хв.
Після ванни облийте хворого теплою водою або забезпечте приймання теплого душа.
Витріть рушником, закутайте в простирадло і покладіть відпочити на 30—40 хв.
Гірчичні ванни приймають на ніч.
Підготовка та відпуск скипидарних ванн
Саліцилову кислоту (0,75 г) і дитяче мило (10 г) залийте перевареною гарячою водою (550 мл), ретельно перемішайте до отримання емульсії, охолодіть її до 40—50 °С і додайте 500 г скипидару.
На першу ванну візьміть 20 мл приготовленої емульсії, а потім від процедури до процедури поступово збільшуйте її кількість і доведіть до 60—70 мл.
Температура ванни 36—37 °С, тривалість 10—15 хв.
Курс лікування 10—15 ванн, через день.
Підготовка та відпуск крохмальної ванни
100 г картопляного крохмалю розмішайте в 10 л холодної води.
Вилийте у ванну з водою, температура якої 38 °С.
Тривалість ванни для дорослих 30—45 хв, для дітей — 8-10 хв.
Після ванни хворий повинен прийняти душ.
5. Курс лікування 10—12 ванн, кожного дня або через день. Підготовка та відпуск шавлієвої ванни
На 200 л води, температура якої 37 °С, налийте 8—10 л рідкого або 400 г згущеного конденсату й перемішайте.
Тривалість процедури 8—15 хв.
Курс лікування 12—18 ванн.
Підготовка та відпуск хвойної ванни
На 200 л води, температура якої 37 °С, додайте 40—60 мл рідкого соснового екстракту або 20—40 г порошку та перемішайте.
Тривалість ванни для дорослих 15—30 хв, для дітей — о 10 хв.
174
3. Курс лікування 15—20 ванн, через день. Після прийняття ванни хворий повинен витертися рушником, одягнутися й відпочити протягом ЗО хв.
