- •8.05080102 – Фізична та біомедична електроніка
- •Лекція №1 Основні поняття про біомедичні електронні системи
- •1.1. Призначення біомедичних електронних систем
- •1.2 . Класифікація бес
- •1.3. Математичне моделювання інформаційного процесу в бес
- •1.4. Загальне формулювання проблеми вибору рішення в бес
- •1.5. Оцінювання якості бес Необхідно визначити шляхи побудови оптимальних бес на основі вибору правил рішень, яким відповідають екстремуми (мінімуми) середніх втрат.
- •Лекція №2 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •2.1. Виникнення та дослідження біопотенціалів
- •2.2. Електроди для реєстрації біомедичних сигналів
- •2.3. Перешкоди і спотворення, що виникають під час реєстрації біомедичних сигналів
- •2.4. Підсилювачі біопотенціалів
- •2.5. Електрокардіографія
- •2.5.1. Електрична активность серця
- •2.5.2. Поняття про вектор (диполь) серця і вектор відведення
- •2.5.3. Електрокардіографічні відведення
- •2.5.4. Техніка реєстрації екг
- •2.5.5. Основні елементи стандартної екг
- •Лекція №3 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •3.1. Електрокардіограф 12-канальний “ ucard-200”
- •3.2. Реанімаційно-хірургічний монітор «um-300»
- •3.3. Векторкардіографія
- •3.4. Добове моніторування екг (за Холтером)
- •3.5. Діагностична система «Кардіовізор»
- •3.7. Система електрокардіографії високого розрізнення
- •3.8. Електрокардіографія плоду
- •3.9. Апаратні рішення в бес для обробки біопотенціалів
- •3.10. Приклад мобільної бес для реєстрації та обробки біопотенціалів серця
- •Лекція №4 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електроенцефалографія
- •4.1. Визначення електроенцефалографії
- •4.2. Реєстрація еег
- •4.3. Основні характеристики еег
- •4.4. Артефакти при реєстрації еег
- •4.5. Основні методи аналізу еег
- •4.6. Застосування аналізу еег для прогнозування епілептичних нападів
- •Лекція №5 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тиск крові
- •5.1. Методи вимірювання артеріального тиску
- •5.2. Бес для вимірювання артеріального тиску
- •Лекція №6 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тони серця
- •6.1. Основи фонокардіографії
- •6.2. Бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •6.3. Приклади мобільних бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •Лекція №7 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про систему зовнішнього дихання
- •7.1. Дихальна система людини
- •7.2. Методи дослідження зовнішнього дихання у людини
- •7.3. Бес для дослідження функції зовнішнього дихання
- •7.3.2. Спіроаналізатори (спірометри)
- •Лекція №8 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про кровоток та об’єм крові
- •8.1. Ультразвукові вимірювачі швидкості кровотоку
- •8.1.1. Вплив кута α на значення доплерівської швидкості
- •8.1.2. Методи доплерографічних досліджень
- •8.1.3. Спектр швидкостей в перетині судини
- •8.1.4. Обчислення діагностичних параметрів
- •8.1.5. Формування кольорового доплерівського зображення
- •8.2. Фотоплетизмографія
- •8.15. Поглинання світла різними тканинами
- •8.16. Змінна складова сигналу фотоплетизмограми
- •8.18. Нормативні точки для кількісного оцінювання пульсової хвилі
- •8.3. Оклюзійна плетизмографія
- •8.4. Оксиметри і пульсоксиметри
- •8.4.1. Принцип дії оксиметрів
- •8.4.2. Принцип дії пульсоксиметрів
- •8.4.3. Пульсоксиметри в неонатальній медицині
- •Лекція №9 (16) Основні методи цифрової обробки та аналізу даних у бес функціональної діагностики
- •9.1. Попередня обробка сигналів
- •9.1.1. Фільтрація в часовій області
- •9.1.1.1. Синхронне усереднення
- •9.1.1.2. Фільтри усереднення зі зсувом (ковзаючого середнього)
- •9.1.2. Фільтрація сигналів в частотній області
- •9.2. Методи та приклади цифрової обробки і аналізу біомедичних сигналів
- •9.2.1. Спектральний аналіз
- •9.2.2. Вейвлет-перетворення
- •9.2.3. Аналіз біомедичних сигналів на основі методу власних векторів
- •Рекомендована література
3.2. Реанімаційно-хірургічний монітор «um-300»
Призначення приладу. Монітор реанімаційно-хірургічний UM-300 (рис. 3.10) призначений для неперервного спостереження життєво важливих функцій пацієнта, відображення їх на дисплеї, зберігання накопичених даних в енергонезалежній пам'яті приладу, обробки показників моніторингу з одержанням діагностичних даних, виводу необхідних даних на друк, сигналізації про відхилення контрольованих параметрів від заданих.
Основні можливості реанімаційно-хірургічного монітору UM-300:
моніторинг частоти серцевих скорочень (ЧСС);
реєстрація електрокардіограми (ЕКГ);
реєстрація та автоматичний запис аритмій;
моніторинг зсуву ST-сегмента;
моніторинг частоти дихання (ЧД);
моніторинг ступеня насичення киснем гемоглобіну артеріальної крові (SpO2), частоти пульсу (ЧП) і фотоплетизмограми;
моніторинг систолічного, діастолічного та середнього артеріального тиску крові, що вимірюється неінвазивним (осцилометричним) методом (неінвазивне вимірювання артеріального тиску ‒ НВАТ);
моніторинг температури тіла (Т);
моніторинг тиску крові, що вимірюється інвазивним методом (ІТ);
моніторинг змісту двоокису вуглецю у повітрі, що вдихається та видихається пацієнтом;
моніторинг концентрації закису азоту (N2O), двоокису вуглецю (O2), кисню (CO2), парів інгаляційних анастетиків у повітрі, що вдихається та видихається пацієнтом;
вимірювання основних показників центральної гемодинаміки: серцевого викиду (СВ), ударного викиду (УВ), серцевого індексу (СІ), ударного індексу (УІ);
аналіз варіабельності ритму серця;
обчислення дози та швидкості введення медикаментів;
ведення картки пацієнта;
візуалізація цифрової та графічної інформації про стан пацієнта на екрані кольорового TFT дисплея, а також друк її на паперовому носії за допомогою вбудованого термопринтера;
збереження відрізків отриманих даних у графічному та цифровому вигляді в енергонезалежній пам'яті монітора автоматично або вручну;
збереження трендів по всіх контрольованих параметрах в енергонезалежній пам'яті монітора;
тривожна сигналізація (візуальна та звукова) про стан пацієнта та приладу.
Монітор UM-300 може використовуватися для спостереження стану пацієнтів як самостійно, так і у складі центральної станції цілодобового моніторингу в лікувальних та лікувально-профілактичних установах, у тому числі під час транспортування пацієнтів.
Рис. 3.10. Реанімаційно-хірургічний монітор UM-300
Основні частини та елементи керування:
індикатор живлення від мережі
індикатор живлення від акумулятора
кнопка «
»
(вмикання/вимикання)кнопка «
»кнопка «
»кнопка «ПЕЧАТЬ»
кнопка «ТРЕВОГА вкл/выкл»
кнопка «ЗАПИСЬ»
кнопка «ОСТАНОВ»
кнопка «ТРЕНД»
кнопка «НИАД старт/стоп»
кнопка «
»кнопка «ОСНОВНОЙ ЭКРАН»
кнопка-маніпулятор
панель роз'ємів
термопринтер
Структурно-функціональна схема приладу (рис. 3.11). Реанімаційно-хірургічний монітор UM-300 складається з наступних функціональних блоків:
системна цифрова частина на базі процесора ЦОС;
сигнальний процесор ЦОС;
аналогова частина каналу ЕКГ;
аналогова частина каналу виділення патерну дихання;
аналогова частина каналу температури (1 або 2) ;
аналогова частина каналу SpO2;
аналогова частина каналу НВАТ;
аналогова частина каналу інвазивного тиску (1 або 2);
дисплей TFT;
клавіатура;
термопринтер;
блок живлення.
Сигнал з датчиків надходить на аналогову обробку кожного каналу, в результаті якої формується сигнал, узгоджений із вхідним діапазоном АЦП. Аналоговий мультиплексор призначений для реалізації послідовного опитування всіх каналів.
Передача даних з АЦП та передача керуючих сигналів між аналоговою частиною кожного з каналів і сигнальним процесором здійснюється в цифровому вигляді по інтерфейсу SPORT.
Сигнальний процесор ЦОС виконує функції попередньої обробки сигналів кожного каналу. Системні функції (організація інтерфейсу користувача, виведення на друк, зберігання записів і т.д.) і аналіз сигналів виконуються на основі системного процесора ЦОС. Для зберігання ПЗ UM-300 і даних (у тому числі й записів, трендів), використовується енергонезалежна флеш-пам'ять ATMEL DataFlash з послідовним інтерфейсом. Пам'ять процесора ЦОС розширена SRAM (Static Random Access Memory) обсягом 1 МБайт. Для сполучення процесора ЦОС з периферією застосовується ПЛІС.
Рис. 3.11. Структурно-функціональна схема
реанімаційно-хірургічного монітора UM-300
Взаємодія UM-300 з іншими пристроями здійснюється за допомогою одного з інтерфейсів RS-232C, USB, Ethernet або Wi-Fi, драйвери та контролери яких розташовані на центральній платі.
