- •8.05080102 – Фізична та біомедична електроніка
- •Лекція №1 Основні поняття про біомедичні електронні системи
- •1.1. Призначення біомедичних електронних систем
- •1.2 . Класифікація бес
- •1.3. Математичне моделювання інформаційного процесу в бес
- •1.4. Загальне формулювання проблеми вибору рішення в бес
- •1.5. Оцінювання якості бес Необхідно визначити шляхи побудови оптимальних бес на основі вибору правил рішень, яким відповідають екстремуми (мінімуми) середніх втрат.
- •Лекція №2 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •2.1. Виникнення та дослідження біопотенціалів
- •2.2. Електроди для реєстрації біомедичних сигналів
- •2.3. Перешкоди і спотворення, що виникають під час реєстрації біомедичних сигналів
- •2.4. Підсилювачі біопотенціалів
- •2.5. Електрокардіографія
- •2.5.1. Електрична активность серця
- •2.5.2. Поняття про вектор (диполь) серця і вектор відведення
- •2.5.3. Електрокардіографічні відведення
- •2.5.4. Техніка реєстрації екг
- •2.5.5. Основні елементи стандартної екг
- •Лекція №3 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •3.1. Електрокардіограф 12-канальний “ ucard-200”
- •3.2. Реанімаційно-хірургічний монітор «um-300»
- •3.3. Векторкардіографія
- •3.4. Добове моніторування екг (за Холтером)
- •3.5. Діагностична система «Кардіовізор»
- •3.7. Система електрокардіографії високого розрізнення
- •3.8. Електрокардіографія плоду
- •3.9. Апаратні рішення в бес для обробки біопотенціалів
- •3.10. Приклад мобільної бес для реєстрації та обробки біопотенціалів серця
- •Лекція №4 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електроенцефалографія
- •4.1. Визначення електроенцефалографії
- •4.2. Реєстрація еег
- •4.3. Основні характеристики еег
- •4.4. Артефакти при реєстрації еег
- •4.5. Основні методи аналізу еег
- •4.6. Застосування аналізу еег для прогнозування епілептичних нападів
- •Лекція №5 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тиск крові
- •5.1. Методи вимірювання артеріального тиску
- •5.2. Бес для вимірювання артеріального тиску
- •Лекція №6 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тони серця
- •6.1. Основи фонокардіографії
- •6.2. Бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •6.3. Приклади мобільних бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •Лекція №7 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про систему зовнішнього дихання
- •7.1. Дихальна система людини
- •7.2. Методи дослідження зовнішнього дихання у людини
- •7.3. Бес для дослідження функції зовнішнього дихання
- •7.3.2. Спіроаналізатори (спірометри)
- •Лекція №8 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про кровоток та об’єм крові
- •8.1. Ультразвукові вимірювачі швидкості кровотоку
- •8.1.1. Вплив кута α на значення доплерівської швидкості
- •8.1.2. Методи доплерографічних досліджень
- •8.1.3. Спектр швидкостей в перетині судини
- •8.1.4. Обчислення діагностичних параметрів
- •8.1.5. Формування кольорового доплерівського зображення
- •8.2. Фотоплетизмографія
- •8.15. Поглинання світла різними тканинами
- •8.16. Змінна складова сигналу фотоплетизмограми
- •8.18. Нормативні точки для кількісного оцінювання пульсової хвилі
- •8.3. Оклюзійна плетизмографія
- •8.4. Оксиметри і пульсоксиметри
- •8.4.1. Принцип дії оксиметрів
- •8.4.2. Принцип дії пульсоксиметрів
- •8.4.3. Пульсоксиметри в неонатальній медицині
- •Лекція №9 (16) Основні методи цифрової обробки та аналізу даних у бес функціональної діагностики
- •9.1. Попередня обробка сигналів
- •9.1.1. Фільтрація в часовій області
- •9.1.1.1. Синхронне усереднення
- •9.1.1.2. Фільтри усереднення зі зсувом (ковзаючого середнього)
- •9.1.2. Фільтрація сигналів в частотній області
- •9.2. Методи та приклади цифрової обробки і аналізу біомедичних сигналів
- •9.2.1. Спектральний аналіз
- •9.2.2. Вейвлет-перетворення
- •9.2.3. Аналіз біомедичних сигналів на основі методу власних векторів
- •Рекомендована література
9.1.2. Фільтрація сигналів в частотній області
За формою графіку модуля комплексної частотної характеристики (за видом АЧХ) фільтри ділять на чотири основні типи:
– фільтр нижніх частот (ФНЧ, low-pass filter) – має порівняно великий коефіцієнт передачі на частотах, які знаходяться в околі нульової частоти, і порівняно низький – на інших частотах. Тому такі фільтри зберігають незмінною величину спектральних складових вхідного сигналу на нижніх частотах; говорять, що ФНЧ пропускають низькочастотні сигнали та не пропускають високочастотні;
– фільтр верхніх
частот (ФВЧ,
high-pass
filter)
– має високий коефіцієнт передачі на
частотах, які більші за частоту
зрізу
,
і низький – на частотах від нуля до
.
Отже, вони пропускають без змін частину
спектру вхідного сигналу, яка знаходиться
на частотах від
до
і не пропускають складові спектру
сигналу від 0 до
.
ФВЧ пропускають високочастотні сигнали;
– смуговий фільтр
(СФ, band-pass
filter)
– має великий коефіцієнт передачі лише
в певній смузі частот між частотами
та
.
Поза цим проміжком коефіцієнт передачі
малий. Отже, на вихід такого фільтра
пройдуть лише ті спектральні складові
сигналу, які знаходяться в смузі
пропускання фільтра, і не пройдуть ті,
які лежать від нуля до
та від
до
;
– загороджувальний фільтр (ЗФ, band-stop filter) – є дуальним до смугового: великий коефіцієнт передачі в нього поза проміжком частот від до . Починаючи від нульової частоти і до , а також від до коефіцієнт передачі великий. Тому при проходженні через такий фільтр сигналу, із його спектру видаляться складові, що лежать між та , а всі інші складові пройдуть на вихід фільтру без змін. Іноді загороджувальний фільтр називають режекторним фільтром. Якщо смуга затримки такого фільтра порівняно вузька, такий загороджувальний фільтр називають іноді фільтром-пробкою (notch-filter). Зокрема, такі фільтри використовують для позбавлення від мережевої перешкоди, коли треба вирізати зі спектру сигналу лише спектральну складову в вузькому околі частоти 50 Гц.
На рисунку 9.6 наведені АЧХ «ідеальних» та реальних фільтрів чотирьох типів. В реальних фільтрах не можливо забезпечити різкий перехід між смугою пропускання та смугою затримки. Між цими двома смугами буде знаходитися частотний проміжок, на якому коефіцієнт передачі змінюється – перехідна смуга.
На рис. 9.7, а наведено сегмент сигналу ЕКГ з високочастотними перешкодами. Ці перешкоди можуть бути викликані підсилювачами, записуючою системою, наводкою від супутнього електроміографічного сигналу і т.д. Крім того, показаний сигнал був спотворений мережевою наводкою 60 Гц (і її гармоніками), яку, зважаючи на низькочастотний характер самої ЕКГ, також можна розглядати як частину високочастотного шуму. На рис. 9.7, б-в наведено цей сигнал після фільтрації за допомогою ФНЧ Баттерворта 8 порядку з частотою зрізу 70 Гц, а також АЧХ цього фільтра.
Рис. 9.6. а, б) ЕКГ з високочастотним шумом до і після фільтрації (ФНЧ Баттерворта 8 порядку з частотою зрізу 70 Гц); в) АЧХ ФНЧ Баттерворта 8 порядку з частотою зрізу 70 Гц, Fs = 1 кГц
Низькочастотні артефакти або дрейф ізолінії в сигналах ЕКГ, що знімаються з грудних відведень, можуть бути викликані кашлем або диханням, що супроводжуються сильним рухом грудної клітки. При зніманні ЕКГ з кінцівок звичайним джерелом артефактів є рухи рук або ніг. Низькочастотні артефакти також можуть викликатися поганим контактом електродів зі шкірою або поляризацією електродів. Іноді дрейф ізолінії також викликається змінами температури і систематичними похибками апаратури і підсилювачів. На рис. 9.7, а показаний сигнал ЕКГ з низькочастотними артефактами, а на рис. 9.7, б-в ─ цей сигнал після фільтрації за допомогою ФВЧ з частотою зрізу 2 Гц, а також АЧХ цього фільтра.
Рис. 9.7. а, б) ЕКГ з низькочастотним шумом до і після фільтрації (ФВЧ з частотою зрізу 2 Гц), в) АЧХ ФВЧ Баттерворта 8 порядку з частотою зрізу 2 Гц
На рис. 9.8 наведено сигнал каротидного пульсу з високочастотним шумом та результат фільтрації з використанням фільтра нижніх частот Баттерворта.
Тип періодичних артефактів, який найбільш часто зустрічається в біомедичних сигналах, ─ це мережева наводка з частотою 50 або 60 Гц (рис. 9.9). Якщо через спотворення або урізання сигналу форма хвилі мережевої наводки не є чистою синусоїдою, то можуть з'являтися гармоніки основної частоти. Спектр потужності сигналу дасть чітку індикацію присутності мережевої наводки у вигляді імпульсу або піку на частоті 50 або 60 Гц; проте, якщо існують гармоніки, то вони виявляться у вигляді додаткових піків на частотах, кратних основній частоті (рис. 9.10). Для видалення періодичних артефактів обчислюється перетворення Фур'є сигналу, після чого із спектру видаляються небажані компоненти (рис. 9.11), а потім обчислюється обернене перетворення Фур'є. Небажані частотні компоненти можуть бути прирівняні до нуля чи, прирівняні до середнього рівня декількох частотних компонент сигналу поблизу компоненти, яку потрібно видалити. У першому випадку видаляються шумові компоненти одночасно з компонентами сигналу на тій же самій частоті, у другому ─ спектр сигналу на даній ділянці залишається гладким.
Рис. 9.8. Сигнал каротидного пульсу з високочастотним шумом та результат фільтрації з використанням фільтра нижніх частот Баттерворта
Рис. 9.9. а) сигнал ЕКГ з перешкодою 60 Гц; б) сигнал ЕКГ після фільтрації з використанням режекторного фільтра мережевої перешкоди 60 Гц
Рис. 9.10. Прояв в спектрі електрокардіосигналу мережевої завади з базовою частотою 50 Гц та її непарними гармоніками
Рис. 9.11. а) АЧХ режекторного фільтра для усунення перешкоди 60 Гц; б) АЧХ гребінчатого фільтра для усунення перешкоди 60 Гц з непарними гармоніками
На рис. 9.12 наведено сигнал ЕКГ з комбінацією артефактів (дрейф ізолінії, високочастотний шум і мережева наводка) на різних стадіях фільтрації, а на рис. 9.13 ─ спектр потужності сигналів ЕКГ і частотна характеристика комбінації фільтрів нижніх частот, верхніх частот і гребінчатого фільтру.
Рис. 9.12. Сигнал ЕКГ з комбінацією артефактів (дрейф ізолінії, високочастотний шум і мережева наводка) на різних стадіях фільтрації
Рис. 9.13. Спектр потужності сигналів ЕКГ і частотна характеристика комбінації фільтрів нижніх частот, верхніх частот і гребінчатого фільтру
