- •8.05080102 – Фізична та біомедична електроніка
- •Лекція №1 Основні поняття про біомедичні електронні системи
- •1.1. Призначення біомедичних електронних систем
- •1.2 . Класифікація бес
- •1.3. Математичне моделювання інформаційного процесу в бес
- •1.4. Загальне формулювання проблеми вибору рішення в бес
- •1.5. Оцінювання якості бес Необхідно визначити шляхи побудови оптимальних бес на основі вибору правил рішень, яким відповідають екстремуми (мінімуми) середніх втрат.
- •Лекція №2 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •2.1. Виникнення та дослідження біопотенціалів
- •2.2. Електроди для реєстрації біомедичних сигналів
- •2.3. Перешкоди і спотворення, що виникають під час реєстрації біомедичних сигналів
- •2.4. Підсилювачі біопотенціалів
- •2.5. Електрокардіографія
- •2.5.1. Електрична активность серця
- •2.5.2. Поняття про вектор (диполь) серця і вектор відведення
- •2.5.3. Електрокардіографічні відведення
- •2.5.4. Техніка реєстрації екг
- •2.5.5. Основні елементи стандартної екг
- •Лекція №3 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •3.1. Електрокардіограф 12-канальний “ ucard-200”
- •3.2. Реанімаційно-хірургічний монітор «um-300»
- •3.3. Векторкардіографія
- •3.4. Добове моніторування екг (за Холтером)
- •3.5. Діагностична система «Кардіовізор»
- •3.7. Система електрокардіографії високого розрізнення
- •3.8. Електрокардіографія плоду
- •3.9. Апаратні рішення в бес для обробки біопотенціалів
- •3.10. Приклад мобільної бес для реєстрації та обробки біопотенціалів серця
- •Лекція №4 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електроенцефалографія
- •4.1. Визначення електроенцефалографії
- •4.2. Реєстрація еег
- •4.3. Основні характеристики еег
- •4.4. Артефакти при реєстрації еег
- •4.5. Основні методи аналізу еег
- •4.6. Застосування аналізу еег для прогнозування епілептичних нападів
- •Лекція №5 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тиск крові
- •5.1. Методи вимірювання артеріального тиску
- •5.2. Бес для вимірювання артеріального тиску
- •Лекція №6 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тони серця
- •6.1. Основи фонокардіографії
- •6.2. Бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •6.3. Приклади мобільних бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •Лекція №7 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про систему зовнішнього дихання
- •7.1. Дихальна система людини
- •7.2. Методи дослідження зовнішнього дихання у людини
- •7.3. Бес для дослідження функції зовнішнього дихання
- •7.3.2. Спіроаналізатори (спірометри)
- •Лекція №8 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про кровоток та об’єм крові
- •8.1. Ультразвукові вимірювачі швидкості кровотоку
- •8.1.1. Вплив кута α на значення доплерівської швидкості
- •8.1.2. Методи доплерографічних досліджень
- •8.1.3. Спектр швидкостей в перетині судини
- •8.1.4. Обчислення діагностичних параметрів
- •8.1.5. Формування кольорового доплерівського зображення
- •8.2. Фотоплетизмографія
- •8.15. Поглинання світла різними тканинами
- •8.16. Змінна складова сигналу фотоплетизмограми
- •8.18. Нормативні точки для кількісного оцінювання пульсової хвилі
- •8.3. Оклюзійна плетизмографія
- •8.4. Оксиметри і пульсоксиметри
- •8.4.1. Принцип дії оксиметрів
- •8.4.2. Принцип дії пульсоксиметрів
- •8.4.3. Пульсоксиметри в неонатальній медицині
- •Лекція №9 (16) Основні методи цифрової обробки та аналізу даних у бес функціональної діагностики
- •9.1. Попередня обробка сигналів
- •9.1.1. Фільтрація в часовій області
- •9.1.1.1. Синхронне усереднення
- •9.1.1.2. Фільтри усереднення зі зсувом (ковзаючого середнього)
- •9.1.2. Фільтрація сигналів в частотній області
- •9.2. Методи та приклади цифрової обробки і аналізу біомедичних сигналів
- •9.2.1. Спектральний аналіз
- •9.2.2. Вейвлет-перетворення
- •9.2.3. Аналіз біомедичних сигналів на основі методу власних векторів
- •Рекомендована література
5.2. Бес для вимірювання артеріального тиску
Класифікація БЕС для вимірювання артеріального тиску |
1. БЕС на основі аускультативного методу |
1.1. Апарати з ручною системою накачування повітря в манжету, ручне регулювання швидкості декомпресії, вислуховування тонів Короткова за допомогою фонендоскопа, вимірювання тиску в манжеті за допомогою манометрів |
1.2. Прилади з елементами, які полегшують вимір (пневмокомпрессори, клапани регулювання швидкості декомпресії, електронні фонендоскопи) |
1.3. Прилади з частковою або повною автоматизацією визначення тонів Короткова та інших етапів вимірювання |
2. БЕС на основі осцилометричного методу |
2.1. Напівавтоматичні апарати з ручною системою накачування повітря в манжету, механічним клапаном випуску повітря, автоматичною обробкою сигналів і індикацією значень АТ |
2.2. Напівавтоматичні прилади з ручною системою накачування, електро-механічним клапаном регулювання випуску повітря, автоматичною обробкою сигналів і індикацією значень АТ |
2.3. Повністю автоматизовані прилади |
3. БЕС, що поєднують аускультативний та осцилометричний методи |
4. БЕС, що використовують альтернативні методи (інвазивний метод, доплерографію) |
Рис. 5.3. Приклади манометрів
Лекція №6 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тони серця
6.1. Основи фонокардіографії
Фонокардіограма (ФКГ) ─ запис сигналу звуків серця, пов'язаних зі скорочувальною активністю серця і системи кровоносних судин. Запис сигналу ФКГ вимагає наявності датчика для перетворення вібрації або звукового сигналу в електричні сигнали: для цього на поверхню грудної клітки (рис.6.1) накладають мікрофони або датчики тиску (п'єзоелектричні датчики). Звуки серця в нормі дозволяють оцінювати загальний стан серця за його ритмом і скоротливістю. Серцево-судинні захворювання і дефекти викликають зміни або додаткові звуки і шуми, які використовуються в діагностиці.
Рис. 6.1. Ділянки з максимальною інтенсивністю звуку:
А-аортальна, Л-легенева, Т-тристулкова, М-мітральна
Наряду з ФКГ найчастіше реєструються сигнали: ЕКГ та пульсова хвиля (рис.6.2), що пов’язані з діяльністю серця.
Тони серця. Нормальний серцевий цикл містить два основних звуки (тони) - перший тон серця (S1) і другий тон серця (S2) (рис. 6.2). Тон S1 виникає на початку скорочення шлуночків і за часом відповідає QRS-комплексу в сигналі ЕКГ. Різні компоненти тону S1 відносяться до роботи різних клапанів серця (мітральний і тристулковий клапани, аортальний і легеневий клапани), а також коливанням крові між основою аорти і стінками шлуночків, а також вібраціям, викликаним турбулентністю виштовхнутої крові.
Другий тон S2 викликається закриттям півмісяцевих клапанів: перша компонента тону пов'язана із закриттям аортального клапана, а друга ─ із закриттям легеневого клапана.
Рис. 6.2. Одночасна реєстрація ЕКГ, ФКГ і каротидного пульсу
(на сонній артерії) в нормі
Іноді прослуховуються третій S3 і четвертий S4 тони серця (рис. 6.3). Тон S3 пов’язують з різким закінченням фази швидкого заповнення шлуночків і виникаючими вібраціями розслаблених м'язів стінки шлуночків. Тон S4 виникає в момент скорочення передсердь і прискореного переміщення крові з передсердь в шлуночки.
Рис. 6.3. Тони серця
Шуми серця. Інтервали між тонами серця зазвичай не містять звуків. На цих інтервалах можуть виникати шуми (рис.6.4), які викликаються різними дефектами і хворобами серцево-судинної системи. Шуми являють собою високочастотні звуки, які нагадують завади і виникають через те, що швидкість крові змінюється при протіканні крізь нерегулярності (звуження або перешкоди). Стеноз і неефективність клапанів викликають турбулентність потоку крові. При стенозі клапанів через нестачу кальцію або інших причин пелюстки клапанів втрачають гнучкість і не відкриваються повністю і, таким чином, створюють перешкоду на шляху крові, яка виштовхується. Неефективність клапана - його неповне закриття, що викликає зворотний потік крові крізь вузький отвір.
Рис. 6.4. Одночасний запис ЕКГ, ФКГ при стенозі аортального клапана
