- •8.05080102 – Фізична та біомедична електроніка
- •Лекція №1 Основні поняття про біомедичні електронні системи
- •1.1. Призначення біомедичних електронних систем
- •1.2 . Класифікація бес
- •1.3. Математичне моделювання інформаційного процесу в бес
- •1.4. Загальне формулювання проблеми вибору рішення в бес
- •1.5. Оцінювання якості бес Необхідно визначити шляхи побудови оптимальних бес на основі вибору правил рішень, яким відповідають екстремуми (мінімуми) середніх втрат.
- •Лекція №2 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •2.1. Виникнення та дослідження біопотенціалів
- •2.2. Електроди для реєстрації біомедичних сигналів
- •2.3. Перешкоди і спотворення, що виникають під час реєстрації біомедичних сигналів
- •2.4. Підсилювачі біопотенціалів
- •2.5. Електрокардіографія
- •2.5.1. Електрична активность серця
- •2.5.2. Поняття про вектор (диполь) серця і вектор відведення
- •2.5.3. Електрокардіографічні відведення
- •2.5.4. Техніка реєстрації екг
- •2.5.5. Основні елементи стандартної екг
- •Лекція №3 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •3.1. Електрокардіограф 12-канальний “ ucard-200”
- •3.2. Реанімаційно-хірургічний монітор «um-300»
- •3.3. Векторкардіографія
- •3.4. Добове моніторування екг (за Холтером)
- •3.5. Діагностична система «Кардіовізор»
- •3.7. Система електрокардіографії високого розрізнення
- •3.8. Електрокардіографія плоду
- •3.9. Апаратні рішення в бес для обробки біопотенціалів
- •3.10. Приклад мобільної бес для реєстрації та обробки біопотенціалів серця
- •Лекція №4 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електроенцефалографія
- •4.1. Визначення електроенцефалографії
- •4.2. Реєстрація еег
- •4.3. Основні характеристики еег
- •4.4. Артефакти при реєстрації еег
- •4.5. Основні методи аналізу еег
- •4.6. Застосування аналізу еег для прогнозування епілептичних нападів
- •Лекція №5 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тиск крові
- •5.1. Методи вимірювання артеріального тиску
- •5.2. Бес для вимірювання артеріального тиску
- •Лекція №6 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тони серця
- •6.1. Основи фонокардіографії
- •6.2. Бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •6.3. Приклади мобільних бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •Лекція №7 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про систему зовнішнього дихання
- •7.1. Дихальна система людини
- •7.2. Методи дослідження зовнішнього дихання у людини
- •7.3. Бес для дослідження функції зовнішнього дихання
- •7.3.2. Спіроаналізатори (спірометри)
- •Лекція №8 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про кровоток та об’єм крові
- •8.1. Ультразвукові вимірювачі швидкості кровотоку
- •8.1.1. Вплив кута α на значення доплерівської швидкості
- •8.1.2. Методи доплерографічних досліджень
- •8.1.3. Спектр швидкостей в перетині судини
- •8.1.4. Обчислення діагностичних параметрів
- •8.1.5. Формування кольорового доплерівського зображення
- •8.2. Фотоплетизмографія
- •8.15. Поглинання світла різними тканинами
- •8.16. Змінна складова сигналу фотоплетизмограми
- •8.18. Нормативні точки для кількісного оцінювання пульсової хвилі
- •8.3. Оклюзійна плетизмографія
- •8.4. Оксиметри і пульсоксиметри
- •8.4.1. Принцип дії оксиметрів
- •8.4.2. Принцип дії пульсоксиметрів
- •8.4.3. Пульсоксиметри в неонатальній медицині
- •Лекція №9 (16) Основні методи цифрової обробки та аналізу даних у бес функціональної діагностики
- •9.1. Попередня обробка сигналів
- •9.1.1. Фільтрація в часовій області
- •9.1.1.1. Синхронне усереднення
- •9.1.1.2. Фільтри усереднення зі зсувом (ковзаючого середнього)
- •9.1.2. Фільтрація сигналів в частотній області
- •9.2. Методи та приклади цифрової обробки і аналізу біомедичних сигналів
- •9.2.1. Спектральний аналіз
- •9.2.2. Вейвлет-перетворення
- •9.2.3. Аналіз біомедичних сигналів на основі методу власних векторів
- •Рекомендована література
Лекція №1 Основні поняття про біомедичні електронні системи
1.1. Призначення біомедичних електронних систем
Біомедичні електронні системи (БЕС) призначені для автоматизованої обробки біомедичної інформації, а саме, для ії реєстрації, перетворення, зберігання, передачі, відображення та розпізнавання.
Сучасна концепція побудови БЕС передбачає об'єднання електронних записів про пацієнтів з архівами медичних зображень і фінансовою інформацією, даними моніторингу з медичних приладів, результатами роботи автоматизованих лабораторій, наявність сучасних засобів обміну інформацією (електронної пошти, Інтернету, відеоконференцій).
Головна відміна БЕС від інших електронних систем полягає в тому, що в БЕС джерелом сигналу є жива біологічна тканина або енергія перетвореного випромінювання, яке прикладено до тканини.
1.2 . Класифікація бес
Відомі різні види класифікації БЕС.
Може бути класифікація БЕС в залежності від рівнів управління та організації:
державний;
територіальний;
установський.
Існує класифікація БЕС, обумовлена специфікою предметної області:
офісні БЕС;
БЕС для діагностики;
БЕС для лікування;
експертні БЕС;
інформаційно-керуючі БЕС;
БЕС, побудовані на принципах інтегрованих рішень.
Основне завдання офісних БЕС ─ забезпечення інформаційною підтримкою лікувального закладу (автоматизація адміністративних, фінансових та виконавчих функцій клінічного персоналу).
Призначення БЕС для діагностики ─ автоматизоване введення і збереження результатів лабораторних досліджень. До них відносяться БЕС мікробіології, радіології, рентгенографії, комп'ютерної томографії, ультразвукового дослідження, лабораторій функціонального дослідження БЕС Прикладами БЕС для діагностики є 12-канальний електрокардіограф “UCARD-200” та реанімаційно-хірургічний монітор “UM-300”.
Експертні БЕС, або системи, засновані на знаннях, які аналізують інформацію на основі подання знань про предметну область і логічний висновок. В них є взаємодія з базами даних та базами знань. Прикладом експертної БЕС є діагностичний комплекс “Кардіо +”.
БЕС, побудовані на принципах інтегрованих рішень, об’єднують клінічні дані для використання у всій медичній установі (або установах). В цих БЕС вирішуються завдання: формування та ведення єдиного інформаційного банку даних; автоматизоване ведення амбулаторної карти пацієнта; отримання і розподіл результатів функціональних, лабораторних та рентгенівських досліджень; статистична обробка даних діяльності медичного закладу; забезпечення захисту інформації від несанкціонованого доступу.
БЕС для лікування обладнані засобами впливу на пацієнта (наприклад, імплантовані електрокардіостимулятори ─ рис.1.1, системи для радіочастотної абляції та системи для стентування судин), а інформаційно-керуючі БЕС ─ БЕС, що мають контури біологічного зворотнього зв’язку (наприклад, системи магнітної терапії).
а) б)
Рис. 1.1. Імплантований електрокардіостимулятор:
а) схема розташування; б) зовнішній вигляд.
Ще один вид класифікації БЕС ─ залежно від габаритних розмірів і масштабів обміну інформацією. БЕС охоплюють широкий спектр виробів (рис. 1.2), масштаби функціонування яких простягаються від атомно-молекулярного рівня (лабораторії на чипі, системи доставки ліків) до планетного масштабу (телемедичні системи).
Існує класифікація БЕС в залежності від біофізичних величин, які системи вимірюють. Найбільш важливі величини можна згрупувати по наступним категоріям: біопотенціали, тиск, поток, швидкість, сила, імпеданс, розміри, температура, концентрація. Кожну величину можна зв’язати з певним органом або анатомічною структурою.
Рис.1.2. Класифікація БЕС залежно від габаритних розмірів і масштабів обміну інформацією
