4.2. Реєстрація еег

За способом реєстрації електричної активності мозку виділяють:

• поверхневу електроенцефалографію, при розташуванні електродів на поверхні скальпу голови. Саме її найчастіше мають на увазі, коли говорять про реєстрацію ЕЕГ;

• кортикографію (ЕКоГ), яка реєструється при накладанні електронів на поверхню кори мозку;

• інтра-краніальну ЕЕГ (іЕЕГ), яка реєструється з мікроелектродів, що занурені в тканину мозку.

Для реєстрації поверхневої ЕЕГ використовують біопотенціальні електроди, що розташовуються на поверхні голови за певною схемою (схемою відведень). Розташування електродів повинно забезпечувати рівномірне покриття поверхні голови, щоб мати змогу реєструвати потенціали від усіх областей кори мозку. Найбільш розповсюдженою системою зараз є міжнародна система 10/20 (рис. 4.1).

Рис 4.1. Схема розташування електродів за міжнародною системою 10/20

Вимірювання сигналу ЕЕГ може відбуватися за двома основними схемами: монополярною або біполярною.

Монополярний спосіб відведення провадиться вимірюванням різниці потенціалів, які відводяться від однієї активної точки – від електрода на поверхні скальпа над відповідною зоною мозку і іншої точки, умовно прийнятої за індифферентну. За індифферентну точку частіше приймають мочку вуха, на яку закріплюється електрод. Рідше в якості індиферентного електрода використовують сумарний електрод – узагальнене відведення від всіх електродів на скальпі.

При біполярному способі вимірюється різниця потенціалів між електродами, які обидва розташовані над мозком. На рис. 4.2 наведено принципові схеми реєстрації ЕЕГ за монополярною та біполярною схемами, а на рис. 4.3 – загальний вигляд розміщення електродів на поверхні голови.

а)

б)

Рис. 4.2. Схеми відведень ЕЕГ: а) монополярна; б) біполярна

Рис. 4.3. Зовнішній вигляд розміщення електродів на поверхні скальпу людини

В результаті реєстрації отримують багатоканальний сигнал ЕЕГ (рис. 4.4).

а)

б)

Рис. 4.4. Сигнал ЕЕГ здорової людини (а) та

ЕЕГ під час епілептичного нападу (б)

4.3. Основні характеристики еег

ЕЕГ є багатоканальним низькоамплітудним низькочастотним сигналом. В ЕЕГ виділяють коливання в певних частотних проміжках (ритмах), яким надається діагностичне значення. Інтерпретація характеристик складових частин сигналу ЕЕГ залежить від потужності коливань, топічного розташування по поверхні голови, зв’язку характеристик електричної активності з функціональним станом організму. Приклад зовнішнього вигляду коливань в певних ритмах наведений на рис. 4.5, а характеристика ритмів – в Табл. 4.1.

Рис.4.5. Ритми ЕЕГ

Таблиця 4.1 – Ритми ЕЕГ та їх характеристики

Позначення	Частота, Гц	Амплітуда у нормі, мкВ	Короткий опис
Альфа (α) ритм	8 – 13	до 100	Присутній у 85–95% здорових дорослих. Краще виражений у потиличних відділах. Найбільшу амплітуду має у стані спокійного розслаблення із запющеними очима. При підвищенні рівня функціональної активності мозку амплітуда може зменшитися до нуля.
Бета (β) ритм	14 – 40	від 3–7 до 15	Краще реєструється в області передніх центральних звилин, але розповсюджується також на задні центральні та лобні звилини. Виникає під час рухової активації та тактильної стимуляції, а також при розумовій активності.
Гамма (γ) ритм	40 – 70	5–7	Ритм не має суттєвого клінічного значення сам по собі, і для його ідентифікації рекомендується використання терміну “високочастотний бета-ритм”.
Дельта (δ) активність	0.5 – 3	до 100	Активність у цьому інтервалі частот є патологічною, якщо вона разом із θ-активністю займає більше 15% загального часу реєстрації. Вказує на зниження рівня функціональної активності мозку.
Мю () ритм	8 – 13	до 50	Розподілений аналогічно розподілу бета-ритму. Активується під час розумового навантаження, реального або уявного руху та психічної напруженості. Використовується в системах зв’язку мозок-комп’ютер. Розповсюдження μ–ритму співпадає з зоною кровопостачання середньої мозкової артерії та моторною корою.
Тета (θ) активність	4 – 6	Більше 40	Часто перевищує амплітуду нормальної електричної активності мозку, досягаючи під час деяких патологічних станів амплітуд до 300 мкВ та більше.