- •8.05080102 – Фізична та біомедична електроніка
- •Лекція №1 Основні поняття про біомедичні електронні системи
- •1.1. Призначення біомедичних електронних систем
- •1.2 . Класифікація бес
- •1.3. Математичне моделювання інформаційного процесу в бес
- •1.4. Загальне формулювання проблеми вибору рішення в бес
- •1.5. Оцінювання якості бес Необхідно визначити шляхи побудови оптимальних бес на основі вибору правил рішень, яким відповідають екстремуми (мінімуми) середніх втрат.
- •Лекція №2 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •2.1. Виникнення та дослідження біопотенціалів
- •2.2. Електроди для реєстрації біомедичних сигналів
- •2.3. Перешкоди і спотворення, що виникають під час реєстрації біомедичних сигналів
- •2.4. Підсилювачі біопотенціалів
- •2.5. Електрокардіографія
- •2.5.1. Електрична активность серця
- •2.5.2. Поняття про вектор (диполь) серця і вектор відведення
- •2.5.3. Електрокардіографічні відведення
- •2.5.4. Техніка реєстрації екг
- •2.5.5. Основні елементи стандартної екг
- •Лекція №3 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електрокардіографія
- •3.1. Електрокардіограф 12-канальний “ ucard-200”
- •3.2. Реанімаційно-хірургічний монітор «um-300»
- •3.3. Векторкардіографія
- •3.4. Добове моніторування екг (за Холтером)
- •3.5. Діагностична система «Кардіовізор»
- •3.7. Система електрокардіографії високого розрізнення
- •3.8. Електрокардіографія плоду
- •3.9. Апаратні рішення в бес для обробки біопотенціалів
- •3.10. Приклад мобільної бес для реєстрації та обробки біопотенціалів серця
- •Лекція №4 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки біопотенціалів. Електроенцефалографія
- •4.1. Визначення електроенцефалографії
- •4.2. Реєстрація еег
- •4.3. Основні характеристики еег
- •4.4. Артефакти при реєстрації еег
- •4.5. Основні методи аналізу еег
- •4.6. Застосування аналізу еег для прогнозування епілептичних нападів
- •Лекція №5 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тиск крові
- •5.1. Методи вимірювання артеріального тиску
- •5.2. Бес для вимірювання артеріального тиску
- •Лекція №6 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення біомедичних електронних систем для реєстрації та обробки даних про тони серця
- •6.1. Основи фонокардіографії
- •6.2. Бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •6.3. Приклади мобільних бес для реєстрації та обробки звукових сигналів серця
- •Лекція №7 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про систему зовнішнього дихання
- •7.1. Дихальна система людини
- •7.2. Методи дослідження зовнішнього дихання у людини
- •7.3. Бес для дослідження функції зовнішнього дихання
- •7.3.2. Спіроаналізатори (спірометри)
- •Лекція №8 Методичне, технічне та інформаційно-алгоритмічне забезпечення бес для реєстрації та обробки даних про кровоток та об’єм крові
- •8.1. Ультразвукові вимірювачі швидкості кровотоку
- •8.1.1. Вплив кута α на значення доплерівської швидкості
- •8.1.2. Методи доплерографічних досліджень
- •8.1.3. Спектр швидкостей в перетині судини
- •8.1.4. Обчислення діагностичних параметрів
- •8.1.5. Формування кольорового доплерівського зображення
- •8.2. Фотоплетизмографія
- •8.15. Поглинання світла різними тканинами
- •8.16. Змінна складова сигналу фотоплетизмограми
- •8.18. Нормативні точки для кількісного оцінювання пульсової хвилі
- •8.3. Оклюзійна плетизмографія
- •8.4. Оксиметри і пульсоксиметри
- •8.4.1. Принцип дії оксиметрів
- •8.4.2. Принцип дії пульсоксиметрів
- •8.4.3. Пульсоксиметри в неонатальній медицині
- •Лекція №9 (16) Основні методи цифрової обробки та аналізу даних у бес функціональної діагностики
- •9.1. Попередня обробка сигналів
- •9.1.1. Фільтрація в часовій області
- •9.1.1.1. Синхронне усереднення
- •9.1.1.2. Фільтри усереднення зі зсувом (ковзаючого середнього)
- •9.1.2. Фільтрація сигналів в частотній області
- •9.2. Методи та приклади цифрової обробки і аналізу біомедичних сигналів
- •9.2.1. Спектральний аналіз
- •9.2.2. Вейвлет-перетворення
- •9.2.3. Аналіз біомедичних сигналів на основі методу власних векторів
- •Рекомендована література
9.1. Попередня обробка сигналів
9.1.1. Фільтрація в часовій області
9.1.1.1. Синхронне усереднення
Під час реєстрації біомедичних сигналів виникає комплекс перешкод і спотворень, зумовлених різними причинами. Найбільший вплив створюють такі види перешкод:
1) ефект поляризації електродів, що призводить до зміщення нульового рівня сигналу;
2) квазігармонічний процес, представлений складовими наводки напруги промислової частоти;
3) артефакти зміщення електродів, що створюють викиди випадкової амплітуди і тривалості;
4) електрофізіологічні перешкоди (наприклад, активація скелетної мускулатури, дихальні коливання).
В процесі підсилення сигналу разом з підвищенням амплітуди діагностично важливих сигналів відбувається зростання рівня шуму. Для усунення шуму та дослідження потрібних особливостей сигналу застосовується цифрове усереднення сигналу, яке реалізує принцип псевдосинхронного накопичення (рис. 9.4):
(9.1)
Метод
дозволяє відокремити сигнали від шумів
шляхом істотного поліпшення співвідношення
сигнал/шум. Оскільки шуми η(n)
є випадковими сплесками, то під час
усереднення вони не синхронізуються з
корисним сигналом x(n)
і тому від реалізації до реалізації
накладаються хаотично (випадково), що
призводить до істотного зниження їх
амплітуди. У той же час діагностично
корисний сигнал, на відміну від шумів,
повторюється з певним інтервалом (не
хаотично), тому під час усереднення його
амплітуда стабілізується і зростає,
збільшуючи, таким чином, співвідношення
сигнал/шум. Рівень шуму взаємопов'язаний
з кількістю усереднених реалізацій.
Накопичення і усереднення M
реалізацій знижує рівень шуму в
раз.
Алгоритм синхронного усереднення:
1. Отримати деяку кількість реалізацій досліджуваного сигналу. Наприклад, відповідно до міжнародних рекомендацій, методика ЕКГ ВР передбачає реєстрацію і усереднення від 100 до 400 ЕКГ комплексів.
2. Визначити опорну точку для кожної реалізації сигналу. Ця точка доступна безпосередньо, якщо сигнал виникає завдяки зовнішній стимуляції, або може бути отримана шляхом виявлення повторюваних подій в сигналі, у випадку якщо сигнал є квазіпериодичним (як наприклад QRS-комплекс в ЕКГ або складові S1 і S2 в сигналі ФКГ). Наприклад, при реалізації методу ЕКГ ВР можливим є усереднення кардіоциклів з синхронізацією за Р, Q, R зубцями.
3. Отримати суму фрагментів сигналу, що відносяться до досліджуваної події. Різні фрагменти сигналу можуть мати різні тривалості. Вирівнювання різних реалізацій по точці синхронізації є дуже важливим; кінцеві частини всіх сигналів зазвичай вирівняти не вдається.
4. Розділити результат на кількість реалізацій.
Рис. 9.4. Принцип псевдосинхронного накопичення: а) кардіоцикли і результат
усереднення; б) реакція на спалахи світла,
знята з середньо потиличної позиції та результат усереднення
9.1.1.2. Фільтри усереднення зі зсувом (ковзаючого середнього)
(9.2)
n-ий
відлік вихідного сигналу розраховується
як середнє арифметичне
відліків
вхідного сигналу, які розташовані
навколо n-ого.
Більш істотне згладжування досягається
шляхом усереднення відліків сигналу в
більш тривалому часовому вікні.
Рис. 9.5. Фільтрація за допомогою усереднення зі зсувом: а) ЕКГ з високочастотним шумом; б) ЕКГ після фільтрації з використанням 8-ми точкового фільтра ковзаючого середнього
