Хід уроку

І. ОРГ. МОМЕНТ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Опитування:

1. Яким чином запалюють дугу?

2. Які умови потрібно виконати для горіння дуги?

3. Чи вся теплота, яка виділяється дугою, переходить в зварний шов?

4. Що називають довжиною дуги?

5. Якою повинна бути нормальна довжина дуги?

ІІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВОЮ ТЕМОЮ.

Стабілізація горіння дуги.

Мотивація навчання: функціонування дуги залежить від ряду її характеристики, наприклад температури катоду, його термоелектронної здібності, ступеня іонізації атмосфери і т.д. Стабільність дуги підвищується з збільшенням в її атмосфері елементів з низьким потенціалом іонізації.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Що характеризує стабільність горіння дуги?

2. Від яких факторів залежить стабільність дуги?

V. Заключна частина

- підведення підсумків, коментар отриманих оцінок.

Домашнє завдання: опрацювати матеріал.

Конспект:

довжина запаленої дуги, яка горить без обриву, характеризує її стабільність.

Стабільність дуги залежить від:

1. Температури катода, його термоелектронної здібності;

2. ВАХ дуги, залежністю між струмом та напругою;

3. Роду струму, полярності;

4. Виду переносу електродного металу і т.інш.

Тема: . Нагрівання виробу і коефіцієнт корисної дії дуги. Пряма і зворотна полярності.

Ціль уроку:

Дидактична:

• Ознайомити учнів з умовами нагрівання виробу;

• Дати визначення: коефіцієнт наплавлення, коефіцієнт розплавлення, коефіцієнт втрат;

• Ознайомити учнів з ознаками дуги прямої полярності та зворотної полярності.

Виховна:

• Виховувати у учнів акуратність та обережність

• Бути уважним та обачливим;

• Розвивати зацікавленість та допитливість.

Матеріал і технічне забезпечення уроку

• Плакат, підручник, нормативні документи.

Хід уроку

І. ОРГ. МОМЕНТ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Опитування:

1. Що називають стабільністю горіння дуги?

2. Від яких чинників залежить стабільність дуги?

3. Яка дуга горить більш стабільно змінного чи постійного струму?

ІІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВОЮ ТЕМОЮ.

Нагрівання виробу і коефіцієнт корисної дії дуги. Пряма і зворотна полярності.

Мотивація навчання:: при дуговому зварюванні нагрівання і плавлення електроду відбувається за рахунок енергії, яку виділяє дуга в активній плямі, розташованій на його торці , яка нагріває електрод на невелику довжину і тепло Джоуля –Ленца, яка виділяється при проходженні струму по вилиту електрода.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Що таке ефективне ККД дуги?

2. Вкажіть значення η (єта) для різних типів зварювання.

3. Від чого залежить інтенсивність нагрівання металу?

4. Що таке погонна теплова енергія?

V. Заключна частина

- підведення підсумків, коментар отриманих оцінок.

Домашнє завдання: опрацювати матеріал.

Конспект:

Зварювальна дуга є потужним концентрованим джерело теплоти; більша частина електричної енергії, яку витрачає дуга, переходить у теплову. Теплота, яку видає зварювальна дуга не вся переходить в зварний шов. Частина тепло втрачається даремно на нагрів навколишнього середовища, плавлення електродного покриття або флюсу, угар, роз бризкання металу та т.і.

Кількість тепла, яке вводиться дугою в зварний виріб за одиницю часу називають ефективною тепловою потужністю дуги g_u. Вона містить в собі теплоту, безпосередньо з анодної або катодної плями на виробі; тепло, яке поступає з каплями електродного металу, покриття або флюсу; тепло, яке вводиться в виріб з стовпа дуги.

Швидкість нагрівання виробу при дуговому зварюванні характеризується ефективним ККД нагрівання металу дугою η_u (єта), яке представляє собою відношення ефективної потужності g_u до повної теплової потужності дуги

g = IU, η_u = g_u / g. Числова величина η_u залежить від виду дугового зварювання, типа зварного з’єднання, довжини дуги, швидкості зварювання, від роду і полярності струму, марки електроду і т.д.

Значення η_u для різних видів зварювання:

• Відкрити вугільна дуга – 50 – 60 %;

• Дуга в середовищі аргону 50 – 60%;

• Зварювання покритими електродами – 75 – 85%;

• Зварювання під шаром флюсу – 85 – 93%.

Кількість тепла, яке вводиться дугою в виріб на одиницю довжини шва називають погонною тепловою енергією зварювання.

Погонна теплова енергія (Дж/см) знаходиться за формулою:

g = , де

Величина погонної теплової енергії при зварюванні необхідна для визначення раціонального режиму легованих термооброблюваних сталей.

Зварювання при постійному струмі виконують як на прямій так і на зворотній полярності. При зварюванні на прямої полярності більше виділяється тепла на виробі, ніж на електроді. На прямій полярності дуга триваліше горить між вугільним електродом та виробом.

Зворотна полярність використовується при необхідності виділення меншої кількості тепла в зварювальному виробі, наприклад при зварюванні покритими електродами тонких та дрібних виробів, легованих, нержавіючих сталей, деяких кольорових металів. При зворотній полярності швидкість плавлення електродів на 10 – 40% більше їх плавлення на прямій полярності.

Таким чином, при зварюванні деталей, які потребують великого підводу тепла для прогріву окрайок, використовують пряму полярність.

Тема: Продуктивність розплавлення і наплавлення електродів.

Ціль уроку:

Дидактична:

• Дати визначення поняттям «коефіцієнт наплавлення» та « коефіцієнт розплавлення» електродів.

• Дати визначення «продуктивність розплавлення» і «продуктивність наплавлення»;

• Вказати від яких факторів залежить значення величин.

Виховна:

• Виховувати у учнів вміння аналізувати почуте та робити висновки;

• Бути уважним та обачливим;

• Розвивати зацікавленість та допитливість.

Матеріал і технічне забезпечення уроку

• Плакат, підручник, формули