Хід уроку

І. ОРГ. МОМЕНТ

ІІ. ПЕРЕВІРКА ОТРИМАНИХ ЗНАНЬ

Опитування:

1. Яке значення має коефіцієнт ефективної ККД для різних видів зварювання?

2. Як змінюються показники в залежності від полярності струму?

3. Яку залежність називають ефективною тепловою потужністю дуги?

4. Яку залежність називають погонною тепловою енергією?

ІІІ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОВОЮ ТЕМОЮ.

Продуктивність розплавлення і наплавлення електродів.

Мотивація навчання: основними показниками, якими характеризується зварювальна дуга, є коефіцієнт наплавлення, коефіцієнт розплавлення, коефіцієнт втрат.

ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Яку залежність називають коефіцієнтом наплавлення?

2. Яку залежність називають коефіцієнтом розплавлення?

3. Яку залежність називають коефіцієнтом втрат?

4. Як змінюється швидкість плавлення в залежності від полярності?

5. Від чого залежить кількість наплавленого металу?

V. Заключна частина

- підведення підсумків, коментар отриманих оцінок.

Домашнє завдання: опрацювати матеріал.

Конспект:

Продуктивність процесу електричного зварювання плавленням в значному ступені залежить від швидкості розплавлення електродного металу, яка оцінюється коефіцієнтом розплавлення

α_р = , г/Ач,

де α_{р –} коефіцієнт розплавлення; – маса електродного металу, розплавленого за час , г; - час горіння дуги, час; І – зварювальний струм, А.

Коефіцієнт розплавлення залежить від складу дроту і покриття електроду, ваги покриття, а також роду і полярності струму.

При зворотній полярності коефіцієнт розплавлення більше, ніж при прямій полярності. Склад покриття і його товщина впливає на коефіцієнт розплавлення. Це пояснюється, по-перше, значенням ефективного потенціалу іонізація газів; по-друге зміненням балансу теплоти дугового проміжку. Коефіцієнт розплавлення при ручному дуговому зварюванні складає 6.5 – 14.5 г/(Ач). Менше значення мають електроди з тонким покриттям, а більше – електроди з товстим покриттям.

Для оцінки швидкості зварювання шва використовують коефіцієнт наплавлення. Цим коефіцієнтом оцінюють кількість електродного металу, яке вводиться в зварювальний шов.

α_н = , г/Ач,

де α_{н –} коефіцієнт наплавлення; - маса металу, наплавленого за час , г (з урахуванням витрат).

Коефіцієнт наплавлення залежить від роду і полярності струму, типа покриття і складу дроту, а також від просторового положення, в якому виконують зварювання.

Коефіцієнт наплавлення менше коефіцієнта розплавлення на величину витрат електродного металу на угар та розбризкування.

Ψ = 100%,

де Ψ – коефіцієнт витрат; - маса наплавленого металу,г; – маса розплавленого електродного металу, г.

Коефіцієнт витрат залежить не тільки від складу дроту і його покриття, але і від режиму зварювання і типу зварного з’єднання. Коефіцієнт витрат зростає при збільшенні щільності струму і довжини дуги. Він менше при зварюванні таврового з’єднання, з розділкою кромок, ніж при наплавленні.

Витрати при ручному дуговому зварюванні досягають 25 – 30 ; при автоматичному під шаром флюсу витрати складають 2 – 5% від кількості розплавленого електродного металу. Значення цих коефіцієнтів дає змогу провести розрахунок необхідної кількості електродного металу для зварювання шва установленого перетину і визначити швидкість зварювання.

Величина коефіцієнту наплавлення вказується в паспортних даних на кожній пачці електродів, що дає змогу оцінити продуктивність процесу зварювання при виборі тої чи іншої марки електроду.

Тема: Способи запалювання дуги.

Ціль уроку:

Дидактична:

• Ознайомити учнів з способами запалювання дуги;

• Ознайомити з фізичною сутністю процесу запалювання дуги.

Виховна:

• Виховувати у учнів акуратність та обережність при зварювальних роботах

• Розвивати зацікавленість та допитливість.

Матеріал і технічне забезпечення уроку

• Плакат, підручник.