V. Заключна частина

- підведення підсумків, коментар отриманих оцінок.

Домашнє завдання: опрацювати матеріал.

Конспект:

Зварне з'єднання поділяють на чотири зони (рис. 4.2):

Рис. 4.2. Будова зварного з’єднання:

1 - метал шва; 2 - зона сплавлювання; 

3 - зона термічного впливу; 4 - основний метал

– метал шва — це сплав, утворений переплавленим основним і наплавленим металами або тільки основним металом;

– зона сплавлювання — це метал, який знаходиться на межі шва і основного металу;

– зона термічного впливу — це ділянка основного металу, яка не підлягає розплавленню; її структура й властивості змінюються під впливом нагрівання при зварюванні;

– основний метал — це метал, який підлягає зварюванню.

Зона термічного впливу має декілька структурних ділянок, які відрізняються за формою і будовою зерен (рис. 4.3):

– неповного розплавленим знаходиться в твердо-рідкому стані і визначає якість зварного з'єднання. У цій зоні проходить сплавлення кристалів металу шва із зернами основного металу; температура в ній вища за температуру плавлення металу;

– перегріву — область основного, сильно нагрітого (1100-1500°С) металу з крупнозернистою структурою і зниженими механічними властивостями. В цій зоні можливе утворення гартованих структур;

– нормалізації — область основного металу (930-1100°С), набирає дрібнозернистої структури з найвищими механічними властивостями;

– неповної перекристалізації — область основного металу (720-930°С), у якій навколо крупних зерен розташовуються дрібні, утворені в результаті перекристалізації;

– рекристалізації — частина основного металу (450-720°С), для якої характерним є відновлювання форми і розмірів зруйнованих зерен металу, що раніше піддавався обробці тиском;

– синьоламкості — видимих структурних змін не має (200-450°С), але характеризується зниженням пластичних властивостей.

Для покращення структури і властивостей металу шва і біляшовної зони використовують гаряче проковування металу шва, загальну термообробку в печах і повільне охолодження.

   

Рис. 4.3. Будова зони термічного впливу

       

Коли зварюють середньо- і високовуглецеві сталі в зоні термічного впливу утворюються гартовані структури, які підвищують твердість, крихкість, спричинюють внутрішні напруги й тріщини. Тому зварювання виконують з попереднім і супровідним підігрівом, а після зварювання повільно охолоджують. Ширина зони термічного впливу залежить від способу та режимів зварювання й становить, мм:

– при ручному дуговому  зварюванні — 3-6;

– при зварюванні під  флюсом — 2-4;

– при зварюванні в захисних  газах — 1-3;

– при електрошлаковому зварюванні — 11-14;

– при газовому зварюванні — 8-28.

Ширина зони термічного впливу збільшується при збільшенні зварювального струму і зменшується з підвищенням швидкості зварювання.

Основні поняття з теми:

Зварним з`єднанням називають нероз`ємне з`єднання, виконане зварюванням.

За видом з`єднання можуть бути стикові, кутові, таврові, внапуск, торцеві.

Зварний шов — це ділянка зварного з`єднання, утворена в результаті кристалізації металу зварювальної ванни.

Зварювальна ванна — ділянка зварного шва, яка при зварюванні знаходиться в рідкому стані.

Кратером називають заглиблення, утворене в зварній ванні тиском дуги (полум`я).

Основним називають метал, який підлягає з`єднанню зварюванням.

Присаджувальним називають метал, призначений для введення в зварну ванну до розплавленого основного металу.

Наплавленим називають переплавлений присаджувальний метал, введений в зварну ванну до основного металу.

Металом шва називають сплав, утворений переплавленими основним і наплавленим металами.

Кромки — це торцеві поверхні деталей, що підлягають зварюванню.

Розчищення кромок — надання необхідної форми кромкам, які підлягають зварюванню.

Скіс кромки — це прямолінійний або криволінійний зріз кромки, яка підлягає зварюванню.

Притуплення кромки — нескошена частина її горця.

Зазор — відстань між притупленнями кромок.

Кут скосу кромки — кут між площиною скосу кромки і торцем.

Кут розчищення кромок — кут між скошеними кромками. Кромки розчищають з метою кращого провару кореня шва.

Підсилення шва — частина металу шва, що виступає над поверхнею зварюваних деталей.

Глибина проплавлення — найбільша глибина розплавленого основного металу в перерізі шва.

Корінь шва — частина зварного шва, де дно зварювальної ванни перетинає поверхню основного металу.

Шар — частина металу зварного шва, утворена одним або двома валиками, які розташовані на одному рівні поперечного перерізу шва.

Валиком називають метал, наплавлений або переплавлений за один прохід.

Прохід — це одноразове переміщення в одному напрямку джерела нагрівання.

Багатошаровий шов — це шов, утворений декількома шарами.

Підварний шов — менша частина двобічного шва, яка виконується попередньо для запобігання пропалів при наступному зварюванні або накладається в останню чергу в корінь шва для забезпечення його високої якості.

Заготовка — матеріал, призначений для наступної обробки і який має певні розміри з урахуванням припусків на обробку.

Напівфабрикат — заготовка, що пройшла часткову обробку і призначена для подальшої обробки.

Деталь — виріб, виготовлений з однорідного за назвою і маркою матеріалу без застосування складальних операцій.

Складальна одиниця (вузол) — сукупність з`єднаних між собою деталеіі.

Виріб — кінцевий продукт виробництва, предмет або група предметів, виготовлених на підприємстві.

1. Як уникають окиснювальних процесів при зварюванні?

2. Чому низьковуглецеві сталі можна зварювати без флюсів?

3. Як впливає водень на металургійні процеси при зварюванні?

4. Чим характеризується ділянка неповного розплавлення біляшовної зони?

5. Чим характеризується ділянка перегріву?

6. Що характерно для ділянки нормалізації?

7. Що характерно для ділянки неповної перекристалізації?

8. Чим характеризується ділянка рекристалізації?

9. Що характерно для ділянки синьоламкості?

10. Що використовують для покращення структури і властивостей металу шва і біляшовної зони?

Тема: Тематичне оцінювання.

Ціль уроку:

Дидактична:

• Ознайомити учнів з нормативними документами з безпеки праці;

• Навчити правильно організовувати своє робоче місце.

Виховна:

• Виховувати у учнів акуратність та обережність при роботі з обладнанням, інструментами та пристосуваннями;

• Бути уважним та обачливим;

• Розвивати зацікавленість та допитливість.

Матеріал і технічне забезпечення уроку

• Плакат, підручник, нормативні документи.