- •1. Зміст методології юриспруденції. Підходи та методи осягнення правової реальності.
- •2.Первісне і похідне походження держави. Олігархічна теорія походження держави.
- •3.Конфліктне призначення права. Примірювальна теорія походження права.
- •4.Співвідношення держави і права.Правова і етатистська держава.
- •8.Поняття і засоби правового мислення. Формування правового мислення в сучасних юристів.
- •9. Герменевтичний підхід у правовій сфері. Мистецтво тлумачення права
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне та індивідуальне регулювання.
- •12.Правові традиції. Законодавче,прецедентне і звичайне право.
- •15.Сімя загального права.Прецедент в англійському і американському праві.
- •14.Структура і джерела романо-германського права.
- •16.Релігійні правові системи.Джерела індуського і мусульманського права.
- •17. Компаративістика, її роль у вивчені правової реальності.
- •18.Філософія права.Галузі філософії права.Антропологія права.
- •19.Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •21. Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права
- •22. Власна цінність права. Правові цінності
- •23. Предмет і метод правового регулювання. Прийоми правового регулювання
- •25. Механізм дії права та його основні компоненти
- •26. Поняття й ознаки правової норми. Структура правової норми
- •27. Класифікація правових норм. Дефінітивні норми
- •28. Поняття і структура правового відношення
- •29. Поняття і види юридичних фактів. Фактичний склад
- •30. Поняття і структура правосвідомості. Правовий менталітет
- •32. Правова культура суспільства та її компоненти
- •33. Правосвідомість та правова культура особистості
- •34. Поняття і класифікація принципів права. Принцип верховенства права
- •35. Правові презумпції, правові аксіоми, правові фікції
- •38. Суб’єктивні права і юридичні обов’язки: поняття і структура
- •39. Загально-соціальні і соціальні функції права. Функції права і функції правосвідомості
- •40. Правове виховання і його форми. Правова інформованість
- •41. Поняття і основні вимоги законності. Правозаконності.
- •42. Поняття правового порядку. Забезпечення правопорядку. Правопорядок у сучасній Україні.
- •43. Джерела права. Первинні і вторинні джерела права. Джерела права сучасної України.
- •44. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість).
- •46. Держава і соціальне партнерство
- •47. Компетенція суб’єктів права: поняття і зміст
- •48. Правові аномалії: нігілізм, ідеалізм, догматизм.
- •49. Суб’єкти права. Юридичні особи як суб. Права.
- •50. Систематизація законодавства. Облік нпа. Правовий тезарус
- •51. Система права, галузі та інститути права. Правові спільноти
- •52. Приватне та публічне право. Уособлення соціального права.
- •54. Реалізація права. Форми реалізації права.
- •55. Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права
- •57. Процес застосування права. Стадії правозастосовчого процесу.
- •58. Акти застосування права : поняття і види.Структура складного акту застосування права
- •59. Тлумачення правових норм: поняття та види. Офіційне тлумачення
- •60. Прогалини в праві і способи їх усунення і подолання.
49. Суб’єкти права. Юридичні особи як суб. Права.
Суб’єкт права (правовідносин) – це певний учасник правовідносин, що володіє правосуб’єктністю (правоздатністю та дієздатністю), наділений суб’єктивними правами, юридичними обов’язками, повноваженнями та здатен нести юридичну відповідальність.
Види суб’єктів правовідносин:
1) фізичні особи (індивідуальні суб’єкти), до них відносяться:
а) громадяни – особи, що володіють громадянством певної країни або піддані монархії;
б) іноземці – особи, що володіють громадянством іншої країни;
в) апатриди – особи, без громадянства, без будь-якого громадянства;
г) біпатриди – особи з подвійним громадянством.
2) Юридичні особи – колективні суб’єкти, які організаційно, матеріально та юридично об’єднані в єдину структуру:
а) державні органи, організації: державні підприємства, організації;
б) органи місцевого самоврядування;
в) комерційні організації (приватні підприємства, акціонерні товариства, спільні підприємства тощо);
г) громадські об’єднання (громадські організації – партії, профспілки; органи громадської самодіяльності, громадські рухи);
д) релігійні організації (конфесії, секти тощо).
3) Держава та її структурні елементи:
а) безпосередньо держава, як цільне утворення; б) штати, землі, кантони, автономії тощо. в) адміністративно-територіальні одиниці (області, повіти, райони, графства, міста, селища тощо).
4) Соціальні спільноти (класи, нації, народні меншини, соціальні прошарки: інтелігенція, духовенство, фермери тощо).
Правосуб’єктність юридичних осіб.
Юридична особа – організація, яка володіє відокремленим майном, характеризується організаційною єдністю, несе самостійну майнову відповідальність і виступає в цивільному обігу від свого імені. Статусом юр. особи наділяються не всі колективні структури громадян, а лишень ті, які задіяні в товарно-грошових відносинах і відповідають ознакам юридичної особи згідно закону.
Правосуб’єктність юридичних осіб охоплює лишень два елементи:а) правоздатність; б) дієздатність.
Правоздатність і дієздатність юр. особи не завжди співпадають: дієздатність може обмежуватися (наприклад, арешту на банківський рахунок податковою ліцензією припиняє операції по вкладу, окрім його поповнення).
Дієздатність юр. особи може бути частково припинена до юридич. вирішення справи (про банкрутство, наприклад), а господарсько-розпорядчу діяльність здійснює третя особа передбачена законом. На відміну від громадян, у яких спочатку (в момент народження) виникає правоздатність, а дієздатність у повному обсязі виникає з настанням повноліття, тобто після досягнення 18-річного віку, у юридичних осіб цивільні праводієздатність виникають водночас, тому в законі йдеться лише про цивільну правоздатність юридичної особи, якій за змістом тотожна цивільна дієздатність.Правоздатністьюр. особи виникає з моменту її державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами — з моменту реєстрації статуту. В цей самий момент виникає й цивільна дієздатність юр. особи, тобто здатність своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки. Правоздатність юр. особи є спеціальною: вона має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності.
