Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1-60_dec.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
205 Кб
Скачать
☆

55. Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права

Правозастосування - це ухвалення на основі норм права рішень у конкретних справах. З погляду формальної логіки це процес, який полягає у підведенні конкретного життєвого випадку під загальну правову норму, а також ухвалення на цій основі спеціального акта — акта застосування норм права.

Реалізація права в більшості випадків відбувається без участі держави, його органів. Громадяни та організації добровільно, без примусу, за взаємною згодою вступають у правові відносини, в рамках яких використовують суб'єктивні права, виконують обов'язки і додержуються встановлені законом заборони. Разом з тим у деяких типових ситуаціях виникає необхідність державного втручання, без чого реалізація права виявляється неможливою.

По-перше, у механізмі реалізації окремих норм заздалегідь запрограмовано участь держави. Це, перш за все, норми, відповідно до яких здійснюється державний розподіл майнових благ. Наприклад, реалізація права на пенсію включає в якості необхідного елемента постанову комісії органу соціального забезпечення про призначення пенсії окремому громадянину. Виділення житла з муніципального або державного житлового фонду потребує індивідуального владного рішення відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування. У тому ж порядку, тобто шляхом прийняття індивідуальних владних рішень, громадянам і організаціям виділяються земельні ділянки, що перебувають у власності держави.

По-друге, взаємозв'язки між державними органами і посадовими особами усередині державного апарата мають здебільшого характер влади і підпорядкування. Дані правові відносини включають як необхідного елемента владні рішення, тобто акти застосування права.

По-третє, право застосовується у випадках виникнення суперечки про право. Якщо сторони самі не можуть дійти згоди про взаємні права та обов'язки, вони звертаються для вирішення конфлікту в компетентний державний орган (так, господарські суперечки між організаціями розглядають господарські суди).

Четверте, застосування права необхідно для визначення міри юридичної відповідальності за вчинене правопорушення, а також для застосування примусових заходів виховного, медичного характеру та ін

Таким чином, застосування права - це владна діяльність компетентних органів і осіб з підготовки та прийняття індивідуального рішення по юридичній справі на основі юридичних фактів і конкретних правових норм.

Застосування права має такі ознаки:

1) здійснюється органами або посадовими особами, наділеними функціями державної влади;

2) має індивідуальний характер;

3) спрямовано на встановлення конкретних правових наслідків - суб'єктивних прав, обов'язків, відповідальності;

4) реалізується в спеціально передбачених процесуальних формах;

5) завершується винесенням індивідуального юридичного рішення.

56. Реалізація та застосування права. Безпосередня та правозастосовча реалізація права.

Реалізація норм права — це втілення приписів норм у правомірній поведінці суб'єктів права, в їх практичній діяльності, її можна розглядати як процес і як кінцевий резуль­тат.

Норми права можуть бути реалізовані в різних формах: у правовідносинах і поза ними, з участю державних органів та без них.

Розрізняють 4 основні форми реалізації права за складністю та характером дій суб’єкта:

- додержання

- виконання

- використання

- застосування.

В основу такого поділу покладено ступінь активності суб’єктів щодо реалізації правових норм. Дотримання, виконання, використання – безпосередні форми реалізації норм права, а застосування – опосередкована (особлива) форма.

Дотримання - полягає в утриманні від дій, заборонених юридичними нормами, суворому додержанні встановлених заборон

Припускає пасивну поведінку суб'єкта — незалежно від його власного бажання. Дотримання норм права – вид правомірної поведінки і в той же час найбільш загальна форма реалізації права.

Виконання - полягає в обов'язковому вчиненні суб’єктом активних дій щодо виконання на нього юридичного обов’язку

Використання – суб’єкти на власний розсуд використовують надані їм права та можливості, задовольняючи свої законні інтереси.

Форми реалізації права за суб'єктами такі:

— індивідуальна; — колективна.

Існують і інші класифікації.

Правозастосування — це здійснювана в процедурно-процесу­альному порядку владна-організуюча діяльність компетентних державних органів і посадових осіб, яка полягає в індивідуалізації юридичних норм стосовно конкретних суб’єктів і конкретних життєвих випадків в акті застосування норм права.

Якщо скласти спрощено, то застосування правових норм – це ухвалення на основі норм права рішень у конкретних справах. З погляду формальної логіки це процес, який полягає у підведенні конкретного життєвого випадку під загальну правову норму, а також ухвалення на цій основі спеціального акта – акта застосування норм права.

Якщо додержання, використання пов'язані з ді­ями громадян, громадянських організацій, комерційних об'єднань (корпорацій), то застосування норм права здійснюється держав­ними органами і посадовими особами, і тільки у певних ситуа­ціях — громадськими організаціями. Громадяни не можуть бути суб'єктами застосування норм права. У разі, якщо державний орган передає частину своїх повноважень окремим фізичним особам, то в процесі реалізації норм права вони виступають не як фізичні особи, а як представники цього державного органу.

Застосування норм права має місце там, де адресати право­вих норм не можуть реалізувати свої, передбачені законом права і обов'язки без посередництва компетентних органів. Можна сказати, що на певному етапі правозастосування підключається до способів безпосередньої реалізації — додержання, виконан­ня, використання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]