- •1. Зміст методології юриспруденції. Підходи та методи осягнення правової реальності.
- •2.Первісне і похідне походження держави. Олігархічна теорія походження держави.
- •3.Конфліктне призначення права. Примірювальна теорія походження права.
- •4.Співвідношення держави і права.Правова і етатистська держава.
- •8.Поняття і засоби правового мислення. Формування правового мислення в сучасних юристів.
- •9. Герменевтичний підхід у правовій сфері. Мистецтво тлумачення права
- •11. Право в системі соціального регулювання. Нормативне, ненормативне та індивідуальне регулювання.
- •12.Правові традиції. Законодавче,прецедентне і звичайне право.
- •15.Сімя загального права.Прецедент в англійському і американському праві.
- •14.Структура і джерела романо-германського права.
- •16.Релігійні правові системи.Джерела індуського і мусульманського права.
- •17. Компаративістика, її роль у вивчені правової реальності.
- •18.Філософія права.Галузі філософії права.Антропологія права.
- •19.Соціологія права. Правова соціалізація. Суспільна думка про право.
- •21. Службова (інструментальна) цінність права. Цінності права
- •22. Власна цінність права. Правові цінності
- •23. Предмет і метод правового регулювання. Прийоми правового регулювання
- •25. Механізм дії права та його основні компоненти
- •26. Поняття й ознаки правової норми. Структура правової норми
- •27. Класифікація правових норм. Дефінітивні норми
- •28. Поняття і структура правового відношення
- •29. Поняття і види юридичних фактів. Фактичний склад
- •30. Поняття і структура правосвідомості. Правовий менталітет
- •32. Правова культура суспільства та її компоненти
- •33. Правосвідомість та правова культура особистості
- •34. Поняття і класифікація принципів права. Принцип верховенства права
- •35. Правові презумпції, правові аксіоми, правові фікції
- •38. Суб’єктивні права і юридичні обов’язки: поняття і структура
- •39. Загально-соціальні і соціальні функції права. Функції права і функції правосвідомості
- •40. Правове виховання і його форми. Правова інформованість
- •41. Поняття і основні вимоги законності. Правозаконності.
- •42. Поняття правового порядку. Забезпечення правопорядку. Правопорядок у сучасній Україні.
- •43. Джерела права. Первинні і вторинні джерела права. Джерела права сучасної України.
- •44. Соціальний процес формування права і правотворчість (нормотворчість).
- •46. Держава і соціальне партнерство
- •47. Компетенція суб’єктів права: поняття і зміст
- •48. Правові аномалії: нігілізм, ідеалізм, догматизм.
- •49. Суб’єкти права. Юридичні особи як суб. Права.
- •50. Систематизація законодавства. Облік нпа. Правовий тезарус
- •51. Система права, галузі та інститути права. Правові спільноти
- •52. Приватне та публічне право. Уособлення соціального права.
- •54. Реалізація права. Форми реалізації права.
- •55. Поняття і призначення застосування права. Ідеологія застосування права
- •57. Процес застосування права. Стадії правозастосовчого процесу.
- •58. Акти застосування права : поняття і види.Структура складного акту застосування права
- •59. Тлумачення правових норм: поняття та види. Офіційне тлумачення
- •60. Прогалини в праві і способи їх усунення і подолання.
3.Конфліктне призначення права. Примірювальна теорія походження права.
Право виникло як засіб вирішення соціальних конфліктів - конфліктне призначення права. Конфліктне призначення права.У першу чергу дану проблему досліджує правова конфліктологія як структурний підрозділ соціології права, а вже потім – філософія права та ТДП. Тут слід зазначити, що конфліктне призначення права полягає, у першу чергу, у наступних положеннях: 1) Соціальні конфлікти у первісному суспільстві стали однією зпричин появи права і держави як засобів їх вирішення. 2) Право є засобом вирішення соціального конфлікту шляхом утвердження інтересів меншості або примирення інтересів більшості чи всього суспільства, що характеризує відповідно його класову чи загальносоціальну сутність. Отже, виходячи з цієї сутності, право може виконувати примирювальну функцію за допомогою двох різних методів – імперативного чи диспозитивного. Якщо мова йде про загальносоціальну сутність (соціальний компроміс), то тут виникнення права пояснюється примирювальною (компромісною) теорією, яка за своєю сутністю нагадує договірну теорію походження держави і права. (Берман. Андерс) Конфлікт, як і будь-які відносини між людьми регулюється соціальними нормами. Причини конфлікту піддаються нормативному регулюванню як зі сторони мотивування конфлікту, так і з точки зору впливу на об'єктивні обставини, що сприяють його появі. Право впливає на причини конфлікту, його виникнення (конфліктну ситуацію), розвиток і дозвіл, а також на наслідки конфлікту, їх вплив на учасників конфліктного зіткнення. Законний шлях вирішення конфлікту майже завжди існує, однак у багатьох випадках конфліктуючі сторони прагнуть вирішувати конфлікт неправовим шляхом, розраховуючи вирішити його на свою користь. Результати конфлікту підлягають правовій оцінці в тих випадках, коли при фактичному вирішенні конфлікту постраждала одна із сторін або були порушені суспільні або державні інтереси. Фахівці з конфліктології відзначають негнучкість юридичного шляху попередження конфліктів при всій його значимості. Мабуть, сучасні правові системи розгубили ті свої якості конфліктного призначення, які характеризували право у момент його виникнення. Отже, виходячи з цієї сутності, право може виконувати примирювальну функцію за допомогою двох різних методів – імперативного чи диспозитивного. Якщо мова йде про загальносоціальну сутність (соціальний компроміс), то тут виникнення права пояснюється примирювальною (компромісною) теорією, яка за своєю сутністю нагадує договірну теорію походження держави і права. Примиренська (інтегрована, інтегральна) теорія права (Д. Холл, Е. Аннерс, Г. Берман, В. Кравитц, У Проберт, А. Поляков, Ю. Хабермас) - одна з найбільш популярних правових теорій у наші дні; заснована на положенні, що кожна з трьох класичних конкуруючих теорій -природно-правова, юридично-позитивістська, соціологічна (до неї деякі із зазначених учених відносять також й історичну школу права) - виділяла лише одну з вихідних форм буття права і виключала інші, тоді як, згідно цій теорії, усі вони мають бути примирені шляхом широкого визначення праваЦю теорію називають примиренською й тому, що вона ставить на перше місце серед функцій права її соціальну комунікативну, компромісну, функцію, трактує право як примирителя конфліктних ситуацій.
