- •1. Поняття та система договірного права.
- •2. Поняття і значення договору в підприємницькій діяльності
- •3. Співвідношення понять договору, правочину, зобов’язання.
- •4. Суб’єкт, об’єкт та зміст договору в сфері підприємницького господарювання.
- •5.Зміст господарсько-правового договору (істотні, звичайні та випадкові умови договору).
- •6. Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання в договорах.
- •7. Воля та волевивлення в договорі. Форма договорів у підприємницькій діяльності та наслідки недотримання форми договору.
- •8. Умови дійсності правочинів (договорів).
- •10. Попередній договір: поняття, порядок укладання та юридичні наслідки.
- •13. Порядок врегулювання переддоговірних спорів. Судове врегулювання спору.
- •15 Та 17. Підстави та наслідки визнання договорів недійсними та неукладеними. Поняття недійсного та неукладеного договору (правочину).
- •19. Поняття та значення регресних зобов’язань за законодавством України.
- •21. Припинення зобов’язання виконанням:поняття і загальні умови (щодо суб’єкта, часу, місця, способу)
- •23. Поняття і види неустойки як сзвз
- •24. Завдаток як сзвз
- •25. Порука як сзвз
- •26. Гарантія як сзвз
- •27.Поняття та види застави. Форма договору
- •28.Застава нерухомого майна(іпотека)
- •29.Припинення завершення стягнень на предмет застави
- •30.Притримання сзвз
- •33. Види майнової відповідальності: часткова, солідарна, субсидіарна.
- •40. Поняття та загальна х-ка договору купівлі-продажу.
- •41. Права та обов’зки сторін за договором купівлі-продажу.
- •42. Класифікація договорів купівлі-продажу, та їх загальна характеристика
- •44. Правові наслідки порушення прав покупців (споживачів)
- •46. Поняття та види бірж за законодавством України
- •47. Поняття біржової угоди та їх види ( форвардні, ф’ючерсні контракти та опціони)
- •48. Загальна характеристика договорів щодо передачі майна у власність.
- •49. Поняття та юридична характеристика договору поставки
- •50. Відповідальність сторін за порушення договору поставки
- •55. Види процедур щодо державних закупівель ( відкриті торги, двоступеневі торги, запит цінових пропозицій, закупівлі в одного постачальника)
- •1. Двоступеневі торги проводяться в порядку, передбаченому
- •56.Поняття та юридична характеристика договору контрактації.
- •59.Поняття та юридична характеристика договору міни
- •62.Правове регулювання бартерного договору. Сторони бартерного договору.
- •63. Поняття, істотні умови та види договору майнового найму(оренди)(Поняття договору майнового найму).
- •66. Відповідальність Сторін
- •67. Доля поліпшень при припиненні договору майнового найму
- •68. Договір оренди державного та комунального майна.
- •69.Сторони в договорі оренди
- •68.Умови договору оренди
- •71. Орендна плата та способи її визначення.
- •72. Припинення договору оренди
- •73. Договір прокату
- •74.Договір лізингу
- •75.Договір безплатним користуванням майном
- •76.Договір підряду
- •78. Права та обов*язки замовника
- •79. Правові наслідки невиконання або неналежного виконання договору підряду
- •80. Договір побутового підряду
- •80. Поняття договору будівельного підряду
- •81.Права та обов*язки сторін за договором будівельного підряду
- •87. Загальна характеристика договору перевезення вантажу
- •90. Поняття, сторони, зміст та форма кредитного договору
- •91. Загальна характеристика договору позики
- •92. Договори банківського рахунку та банківського вкладу та їх загальна хар-ка.
- •93. Правове регулювання страхових відносин в Україні.
- •94. Поняття та зміст договору страхування.
- •95. Поняття та загальна характеристика договору доручення.
- •98. Загальна характеристика договору зберігання.
- •99. Види договорів зберігання за законодавством України.
- •100. Договір про спільну діяльність.
- •101. Поняття та юридична характеристика засновницького договору.
- •106.Припинення зобов'язання виконанням: поняття і загальні умови (щодо суб’єкта, часу, місця, способу).
- •107. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань (мета, форма договору, зміст, значення ). Додатковий характер способів забезпечення виконання зобов’язань в договорах.
26. Гарантія як сзвз
Гарантія становить собою односторонній договір, за яким одна організація (гарант) зобов'язується нести майнову відповідальність перед кредитором за неналежне виконання зобов'язань боржником. Гарантія має багато схожих рис з порукою, тому норми, які регулюють договір поруки, поширюються і на договір гарантії, якщо інше не передбачено законодавством. У договорі, забезпеченому гарантією, як і у договорі, забезпеченому порукою, участь беруть три особи: кредитор, боржник і гарант.
Гарантія має багато схожих рис з порукою, але водночас вона має і деякі специфічні риси:
- за договором поруки зобов'язання може бути забезпечене будь-якою особою, за гарантією — як правило, юридичною особою (банк, інша фінансова установа, страхова організація);
- обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видана гарантія;
- гарантія надається у межах суми, якої бракує боржнику, порука ж забезпечує зобов'язання повністю. Тобто за гарантією виникає субсидіарне зобов'язання, за порукою — солідарне.
Зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: - сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; - закінчення строку гарантії; - відмови кредитора від своїх прав за гарантією.
27.Поняття та види застави. Форма договору
Застава є пріоритетним способом забезпечення зобов'язання. Під заставою розуміють як безпосередню передачу, так й інше виділення боржником певного свого майна кредитору для забезпечення таким чином взятих зобов'язань, гарантування можливості задоволення кредитором своєї вимоги за рахунок цього майна переважно перед іншими кредиторами.
Забезпечення виконання зобов'язання шляхом застави за своєю природою має речово-правовий характер, оскільки заставодавець, який порушує зобов'язання, позбавляється права на річ шляхом примусового її вилучення на підставі судового рішення, якщо інше не встановлено договором або законом. Предметом застави може бути будь-яке майно, крім того, що за законодавством не може бути відчужене заставодавцем і на яке не може бути звернене стягнення. В заставу можна передавати і очікуване майно, наприклад, майбутній урожай, приплід худоби, плоди та інші прибутки, якщо це передбачено договором. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності й занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання. Предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації. Залежно від виду договору застави можуть бути встановлені й обмеження щодо предмета застави.
Застава охоплює не лише головну річ, а й приналежності, основні плоди, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Якщо річ перебуває у спільній власності, заставити її можна лише за згодою всіх співвласників. Тому бажання чоловіка заставити свою частку однокімнатної квартири без згоди дружини замало. Майно, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути самостійним предметом застави лише за умови виділення його в натурі.
Договір застави має укладатися у письмовій формі. У договорі необхідно зазначити: найменування (прізвище, ім'я та по батькові), місцезнаходження (місце проживання) сторін; суть забезпеченої заставою вимоги, розмір і строк виконання зобов'язання, опис предмета застави; інші умови, на яких наполягають сторони.Нотаріальне посвідчення договору застави вимагається, якщо предметом застави є: нерухоме майно, транспортні засоби, космічні об'єкти.
Договір посвідчується за місцем знаходження нерухомого майна; якщо предметом застави є транспортні засоби чи космічні об'єкти — за місцем їх реєстрації. Застава нерухомого майна підлягає також державній реєстрації. У договорі застави визначається суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, та подається опис предмета застави.
Ризик випадкової загибелі чи пошкодження предмета застави несе, як правило, власник заставленого майна. Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою застоводержателя, якщо інше не передбачено договором. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, проводиться за загальним правилом шляхом його продажу з публічних торгів.
Застава вже заставленого майна допускається, якщо інше не передбачене законом чи договором про заставу. Вимоги заставодержателя, право якого виникло пізніше, задовольняються з вартості предмета застави після повного задоволення вимог попередніх заставодержателів. Залежно від предмета застави розрізняють такі її види: - іпотека;- заклад; - застава товарів в обігу або переробці; - застава цінних паперів; - застава майнових прав.