10. Попередній договір: поняття, порядок укладання та юридичні наслідки.

За змістом ст. 182 ГК України (ст. 635 ЦК України) попереднім вважається договір, згідно з яким суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.

Предметом попереднього договору є укладення в майбутньому основного господарського договору.

Насамперед слід зазначити, що намір сторін укласти в майбутньому основний договір закріплюється саме за допомогою договірної конструкції - попереднього договору. Як ЦК (ч. 4 ст. 635), так і ГК України (ч. 6 ст. 182) спеціально зазначають, що угода сторін про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ній немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не визнається попереднім договором і не породжує юридичних наслідків. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

В попередньому договорі повинні зазначатися умови, що є істотними, в свою чергу, для основного договору. Проте, як вірно зазначається в юридичній літературі, в попередньому договорі можуть зазначатися лише деякі, а не всі істотні умови основного договору. Попередній договір може містити й ті умови, що їх необхідно оперативно виконувати до моменту укладення основного договору. Іншими словами, деякі умови попереднього договору повинні виконуватися після його укладення незалежно від строку укладення основного договору.

3. Основний господарський договір повинен бути укладений у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору. Вказівка на те, що законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору, міститься в абз. 2 ч. 1 ст. 635 ЦК України.

Попередній договір не можна вважати способом забезпечення виконання основного договору. Незважаючи на те, що попередній договір тісно пов'язаний із майбутнім основним договором, цей договір укладається і діє незалежно від укладання основної угоди. З моменту укладення основного договору попередній договір припиняється як такий, що виконаний належним чином (ст. 599 ЦК України).

Зобов'язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку.

4. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі (абз. 4 ч. 1 ст. 635 ЦК України).

11. Публічний договір та сфери його застосування.

Стаття 633 ЦКУ.

1. Публічним є договір, в якому одна сторона — підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

2. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

3. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

4. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

5. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

6. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Застосовується в роздрібній торгівлі, перевезенні транспортом загального користування, послугах зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо.

12.Порядок та стадії укладення договору. Оферта та її види. Акцепт.

Порядок укладення договору зазвичай поділяють на кілька етапів (стадій, періодів):

1. Підготовча (організаційна, початкова) стадія. Характеризується тим, що має дозріти задум, ідея. На цій стадії розробляється проект майбутнього договору, те ким він розробляється залежить від обставин. Після того, як було розроблено проект договору, переходимо до наступної стадії.

2. Звернення з пропозицією (оферта - пропозиція) до потенційної сторони договору про його укладення. Оферта має відповідати таким критеріям (вимогам):- Оферта має бути адресована конкретній персоні (конкретному суб’єкту), інакше вона буде розцінюватися як реклама (реклама – запрошення до оферти).- Оферта повинна містити усі суттєві умови договору (ціна, строки, відповідальність, розрахунки, види розрахунків).- Оферта має містити строк для відповіді. Якщо такий строк не встановлений, тоді керуються розумним (нормальним)строком, він визначається окремо для кожної конкретної ситуації.- Оферта має відповідати наступній вимозі: має засвідчувати готовність оферента визнавати себе зобов’язаною особою у разі прийняття пропозиції або оферти. (ч.1 ст. 641).

3. Прийняття оферти (пропозиції). Згода на прийняття пропозиції називається акцепт (згода). Сторона яка акцептує – акцептант. Акцепт повинен відповідати таким вимогам:

- Акцепт має бути безумовний. Безумовність акцепту – відсутність будь-яких зустрічних умов, вимог, заперечень з боку акцептанта. - Повнота акцепту – згода з усіма (без винятку) запропонованими умовами (див. ч.1 ст. 642).- Акцепт має бути даний у визначений строк. Якщо строк порушений, але оферента погоджується його прийняти, то договір може бути укладений.- Акцепт повинен бути адресований конкретно оферента.

4. З часу виявлення згоди договір вважається укладеним, якщо інше не передбачено в самому тексті договору.У разі висловлення згоди укласти договір з урахуванням зустрічних пропозицій сторони міняються містами (оферента стає акцептантом, а акцептант стає на місце оферента).

Ведення переддоговірних переговорів у зв’язку із внесенням зустрічних пропозицій триває до часу узгодження остаточної редакції договору.

Набрання договором чинності або законної сили може визначатися: з дня його підписання, разом з тим в договорі може бути застереження, що окремі пункти будуть вступати в силу в майбутньому.

Кількість примірників може бути в будь-якій кількості (скільки потрібно, скільки і роблять).

Якщо договір містить декілька сторінок, то кожна сторінка підписується та позначається печаткою.

Досить часто договір передбачає додатки.

Значення місця укладення договору див. ст. 647.

Розрізняють два види оферти: тверду і вільну. Тверда оферта— це документ, в якому надається письмова пропозиція на продаж визначеного товару, надісланий продавцем одному можливому покупцеві, де вказуються суттєві умови майбутнього контракту і визначено строк дії оферти.Вільна оферта— це документ, який може бути виданий на одну і ту саму партію товару кільком можливим покупцям; не зв'язує продавця своєю пропозицією і не встановлює строк для відповіді.