Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
dogovirne_pravo.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
684 Кб
Скачать
☆

48. Загальна характеристика договорів щодо передачі майна у власність.

В якості предмета договору купівлі-продажу у ст. 424 ГК називаються річ і певна грошова сума - ціна даної речі.

Під річчю розуміється матеріально-тілесна субстанція, що знаходиться в твердому, рідкому або газоподібному стані, що виступає як товар у цивільному обороті (повної або обмеженою оборотоздатності). У поняття речі як товару входять пов'язані з нею приналежності та документи, які продавець зобов'язаний передати покупцеві згідно з законом, іншими правовими актами або договором купівлі-продажу (ст. 434 ГК).

У сучасній літературі поширена думка про те, що предмет договору купівлі-продажу не можна обмежувати одним лише товаром, оскільки він також «охоплює дії продавця по передачі товару, а також дії покупця, на його прийняття і оплати». Ця позиція заснована на концепції О. С. Іоффе, згідно з якою у будь-якого правовідносини одночасно є три різних змісту: матеріальне (тобто саме економічне відношення, що лежить в основі договору); вольове (т . тобто воля держави, втілена в правових нормах) та юридичну (права та обов'язки суб'єктів). Відповідно до цього виділяються і три різних об'єкта договору купівлі-продажу: матеріальний, вольовий і юридичний, в яких втілюється його предмет.

На відміну від раніше діючого законодавства ГК трактує умова про предмет договору купівлі-продажу як його єдина істотна умова. Це означає, що договір купівлі-продажу буде, як правило, вважатися укладеним, якщо сторони узгодили лише предмет договору. У цьому випадку відсутність будь-яких інших умов може бути заповнене за допомогою диспозитивних норм ЦК. Проте для окремих різновидів купівлі-продажу, передбачених § 3-8 глави 30 ЦК, перелік істотних умов договору розширений і може включати, поряд з умовою про предмет, ціну (наприклад, при продажу товару в кредит або продаж нерухомості), або термін (наприклад, договір поставки).

49. Поняття та юридична характеристика договору поставки

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням, а покупець — прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК).Законодавець відносить поставку до різновиду купівлі-продажу. Відмінність між цими договорами полягає в наступному. Мета використання продукції чи товару при поставці — підприємницька діяльність або інша діяльність, яка не пов'язана з особистим, домашнім чи іншим подібним використанням.

Сторонами за договором поставки зазвичай є підприємці.

Предмет поставки значно вужчий і обмежується продукцією або товарами. Тобто предметом поставки не можуть бути майнові права, право вимоги, цінні папери, нерухомість тощо. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах документації до зразків (еталонів) або продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Умови поставки повинні викладатися сторонами відповідно до Правил "Інкотермс".

На відміну від предмета договору купівлі-продажу, предмет поставки, як правило, ще не існує в природі на момент укладення договору. Скажімо, залежно від укладеного договору завод металовиробів може виготовляти і каструлі, і солдатські казанки, і дитячі горщики.

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачами, якщо інше не передбачено законодавством. Якість та комплектність товарів, що постачаються, повинні відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації.

Договір поставки — типовий консенсуальний договір, оскільки набуває чинності з моменту погодження сторонами його істотних умов.Кабінет Міністрів України затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки товарів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів. Порядок приймання покупцем поставленого товару. Неодмінною умовою забезпечення збереження майна та інших матеріальних цінностей, які замовник отримує за договором поставки, є додержання встановленого порядку приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю. Для того, щоб з'ясувати, наскільки постачальник належним чином виконав свої зобов'язання, необхідно перевірити кількість та якість відвантаженої продукції, заактувати виявлені недоліки та звернутися до постачальника з претензією.

Приймання продукції здійснюється в декілька етапів: - створення компетентної комісії з приймання продукції; - перевірка кількості та якості продукції; - складання та підписання акта про результати перевірки; - затвердження акта керівником.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]