- •1. Поняття та система договірного права.
- •2. Поняття і значення договору в підприємницькій діяльності
- •3. Співвідношення понять договору, правочину, зобов’язання.
- •4. Суб’єкт, об’єкт та зміст договору в сфері підприємницького господарювання.
- •5.Зміст господарсько-правового договору (істотні, звичайні та випадкові умови договору).
- •6. Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання в договорах.
- •7. Воля та волевивлення в договорі. Форма договорів у підприємницькій діяльності та наслідки недотримання форми договору.
- •8. Умови дійсності правочинів (договорів).
- •10. Попередній договір: поняття, порядок укладання та юридичні наслідки.
- •13. Порядок врегулювання переддоговірних спорів. Судове врегулювання спору.
- •15 Та 17. Підстави та наслідки визнання договорів недійсними та неукладеними. Поняття недійсного та неукладеного договору (правочину).
- •19. Поняття та значення регресних зобов’язань за законодавством України.
- •21. Припинення зобов’язання виконанням:поняття і загальні умови (щодо суб’єкта, часу, місця, способу)
- •23. Поняття і види неустойки як сзвз
- •24. Завдаток як сзвз
- •25. Порука як сзвз
- •26. Гарантія як сзвз
- •27.Поняття та види застави. Форма договору
- •28.Застава нерухомого майна(іпотека)
- •29.Припинення завершення стягнень на предмет застави
- •30.Притримання сзвз
- •33. Види майнової відповідальності: часткова, солідарна, субсидіарна.
- •40. Поняття та загальна х-ка договору купівлі-продажу.
- •41. Права та обов’зки сторін за договором купівлі-продажу.
- •42. Класифікація договорів купівлі-продажу, та їх загальна характеристика
- •44. Правові наслідки порушення прав покупців (споживачів)
- •46. Поняття та види бірж за законодавством України
- •47. Поняття біржової угоди та їх види ( форвардні, ф’ючерсні контракти та опціони)
- •48. Загальна характеристика договорів щодо передачі майна у власність.
- •49. Поняття та юридична характеристика договору поставки
- •50. Відповідальність сторін за порушення договору поставки
- •55. Види процедур щодо державних закупівель ( відкриті торги, двоступеневі торги, запит цінових пропозицій, закупівлі в одного постачальника)
- •1. Двоступеневі торги проводяться в порядку, передбаченому
- •56.Поняття та юридична характеристика договору контрактації.
- •59.Поняття та юридична характеристика договору міни
- •62.Правове регулювання бартерного договору. Сторони бартерного договору.
- •63. Поняття, істотні умови та види договору майнового найму(оренди)(Поняття договору майнового найму).
- •66. Відповідальність Сторін
- •67. Доля поліпшень при припиненні договору майнового найму
- •68. Договір оренди державного та комунального майна.
- •69.Сторони в договорі оренди
- •68.Умови договору оренди
- •71. Орендна плата та способи її визначення.
- •72. Припинення договору оренди
- •73. Договір прокату
- •74.Договір лізингу
- •75.Договір безплатним користуванням майном
- •76.Договір підряду
- •78. Права та обов*язки замовника
- •79. Правові наслідки невиконання або неналежного виконання договору підряду
- •80. Договір побутового підряду
- •80. Поняття договору будівельного підряду
- •81.Права та обов*язки сторін за договором будівельного підряду
- •87. Загальна характеристика договору перевезення вантажу
- •90. Поняття, сторони, зміст та форма кредитного договору
- •91. Загальна характеристика договору позики
- •92. Договори банківського рахунку та банківського вкладу та їх загальна хар-ка.
- •93. Правове регулювання страхових відносин в Україні.
- •94. Поняття та зміст договору страхування.
- •95. Поняття та загальна характеристика договору доручення.
- •98. Загальна характеристика договору зберігання.
- •99. Види договорів зберігання за законодавством України.
- •100. Договір про спільну діяльність.
- •101. Поняття та юридична характеристика засновницького договору.
- •106.Припинення зобов'язання виконанням: поняття і загальні умови (щодо суб’єкта, часу, місця, способу).
- •107. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань (мета, форма договору, зміст, значення ). Додатковий характер способів забезпечення виконання зобов’язань в договорах.
48. Загальна характеристика договорів щодо передачі майна у власність.
В якості предмета договору купівлі-продажу у ст. 424 ГК називаються річ і певна грошова сума - ціна даної речі.
Під річчю розуміється матеріально-тілесна субстанція, що знаходиться в твердому, рідкому або газоподібному стані, що виступає як товар у цивільному обороті (повної або обмеженою оборотоздатності). У поняття речі як товару входять пов'язані з нею приналежності та документи, які продавець зобов'язаний передати покупцеві згідно з законом, іншими правовими актами або договором купівлі-продажу (ст. 434 ГК).
У сучасній літературі поширена думка про те, що предмет договору купівлі-продажу не можна обмежувати одним лише товаром, оскільки він також «охоплює дії продавця по передачі товару, а також дії покупця, на його прийняття і оплати». Ця позиція заснована на концепції О. С. Іоффе, згідно з якою у будь-якого правовідносини одночасно є три різних змісту: матеріальне (тобто саме економічне відношення, що лежить в основі договору); вольове (т . тобто воля держави, втілена в правових нормах) та юридичну (права та обов'язки суб'єктів). Відповідно до цього виділяються і три різних об'єкта договору купівлі-продажу: матеріальний, вольовий і юридичний, в яких втілюється його предмет.
На відміну від раніше діючого законодавства ГК трактує умова про предмет договору купівлі-продажу як його єдина істотна умова. Це означає, що договір купівлі-продажу буде, як правило, вважатися укладеним, якщо сторони узгодили лише предмет договору. У цьому випадку відсутність будь-яких інших умов може бути заповнене за допомогою диспозитивних норм ЦК. Проте для окремих різновидів купівлі-продажу, передбачених § 3-8 глави 30 ЦК, перелік істотних умов договору розширений і може включати, поряд з умовою про предмет, ціну (наприклад, при продажу товару в кредит або продаж нерухомості), або термін (наприклад, договір поставки).
49. Поняття та юридична характеристика договору поставки
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім та іншим подібним використанням, а покупець — прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК).Законодавець відносить поставку до різновиду купівлі-продажу. Відмінність між цими договорами полягає в наступному. Мета використання продукції чи товару при поставці — підприємницька діяльність або інша діяльність, яка не пов'язана з особистим, домашнім чи іншим подібним використанням.
Сторонами за договором поставки зазвичай є підприємці.
Предмет поставки значно вужчий і обмежується продукцією або товарами. Тобто предметом поставки не можуть бути майнові права, право вимоги, цінні папери, нерухомість тощо. Предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах документації до зразків (еталонів) або продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Умови поставки повинні викладатися сторонами відповідно до Правил "Інкотермс".
На відміну від предмета договору купівлі-продажу, предмет поставки, як правило, ще не існує в природі на момент укладення договору. Скажімо, залежно від укладеного договору завод металовиробів може виготовляти і каструлі, і солдатські казанки, і дитячі горщики.
Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачами, якщо інше не передбачено законодавством. Якість та комплектність товарів, що постачаються, повинні відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації.
Договір поставки — типовий консенсуальний договір, оскільки набуває чинності з моменту погодження сторонами його істотних умов.Кабінет Міністрів України затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки товарів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів. Порядок приймання покупцем поставленого товару. Неодмінною умовою забезпечення збереження майна та інших матеріальних цінностей, які замовник отримує за договором поставки, є додержання встановленого порядку приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю. Для того, щоб з'ясувати, наскільки постачальник належним чином виконав свої зобов'язання, необхідно перевірити кількість та якість відвантаженої продукції, заактувати виявлені недоліки та звернутися до постачальника з претензією.
Приймання продукції здійснюється в декілька етапів: - створення компетентної комісії з приймання продукції; - перевірка кількості та якості продукції; - складання та підписання акта про результати перевірки; - затвердження акта керівником.
