- •1. Поняття та система договірного права.
- •2. Поняття і значення договору в підприємницькій діяльності
- •3. Співвідношення понять договору, правочину, зобов’язання.
- •4. Суб’єкт, об’єкт та зміст договору в сфері підприємницького господарювання.
- •5.Зміст господарсько-правового договору (істотні, звичайні та випадкові умови договору).
- •6. Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання в договорах.
- •7. Воля та волевивлення в договорі. Форма договорів у підприємницькій діяльності та наслідки недотримання форми договору.
- •8. Умови дійсності правочинів (договорів).
- •10. Попередній договір: поняття, порядок укладання та юридичні наслідки.
- •13. Порядок врегулювання переддоговірних спорів. Судове врегулювання спору.
- •15 Та 17. Підстави та наслідки визнання договорів недійсними та неукладеними. Поняття недійсного та неукладеного договору (правочину).
- •19. Поняття та значення регресних зобов’язань за законодавством України.
- •21. Припинення зобов’язання виконанням:поняття і загальні умови (щодо суб’єкта, часу, місця, способу)
- •23. Поняття і види неустойки як сзвз
- •24. Завдаток як сзвз
- •25. Порука як сзвз
- •26. Гарантія як сзвз
- •27.Поняття та види застави. Форма договору
- •28.Застава нерухомого майна(іпотека)
- •29.Припинення завершення стягнень на предмет застави
- •30.Притримання сзвз
- •33. Види майнової відповідальності: часткова, солідарна, субсидіарна.
- •40. Поняття та загальна х-ка договору купівлі-продажу.
- •41. Права та обов’зки сторін за договором купівлі-продажу.
- •42. Класифікація договорів купівлі-продажу, та їх загальна характеристика
- •44. Правові наслідки порушення прав покупців (споживачів)
- •46. Поняття та види бірж за законодавством України
- •47. Поняття біржової угоди та їх види ( форвардні, ф’ючерсні контракти та опціони)
- •48. Загальна характеристика договорів щодо передачі майна у власність.
- •49. Поняття та юридична характеристика договору поставки
- •50. Відповідальність сторін за порушення договору поставки
- •55. Види процедур щодо державних закупівель ( відкриті торги, двоступеневі торги, запит цінових пропозицій, закупівлі в одного постачальника)
- •1. Двоступеневі торги проводяться в порядку, передбаченому
- •56.Поняття та юридична характеристика договору контрактації.
- •59.Поняття та юридична характеристика договору міни
- •62.Правове регулювання бартерного договору. Сторони бартерного договору.
- •63. Поняття, істотні умови та види договору майнового найму(оренди)(Поняття договору майнового найму).
- •66. Відповідальність Сторін
- •67. Доля поліпшень при припиненні договору майнового найму
- •68. Договір оренди державного та комунального майна.
- •69.Сторони в договорі оренди
- •68.Умови договору оренди
- •71. Орендна плата та способи її визначення.
- •72. Припинення договору оренди
- •73. Договір прокату
- •74.Договір лізингу
- •75.Договір безплатним користуванням майном
- •76.Договір підряду
- •78. Права та обов*язки замовника
- •79. Правові наслідки невиконання або неналежного виконання договору підряду
- •80. Договір побутового підряду
- •80. Поняття договору будівельного підряду
- •81.Права та обов*язки сторін за договором будівельного підряду
- •87. Загальна характеристика договору перевезення вантажу
- •90. Поняття, сторони, зміст та форма кредитного договору
- •91. Загальна характеристика договору позики
- •92. Договори банківського рахунку та банківського вкладу та їх загальна хар-ка.
- •93. Правове регулювання страхових відносин в Україні.
- •94. Поняття та зміст договору страхування.
- •95. Поняття та загальна характеристика договору доручення.
- •98. Загальна характеристика договору зберігання.
- •99. Види договорів зберігання за законодавством України.
- •100. Договір про спільну діяльність.
- •101. Поняття та юридична характеристика засновницького договору.
- •106.Припинення зобов'язання виконанням: поняття і загальні умови (щодо суб’єкта, часу, місця, способу).
- •107. Загальна характеристика способів забезпечення виконання зобов’язань (мета, форма договору, зміст, значення ). Додатковий характер способів забезпечення виконання зобов’язань в договорах.
13. Порядок врегулювання переддоговірних спорів. Судове врегулювання спору.
Вирішення переддоговірних спорів зазначається в ст.. 649 ЦКУ
При укладенні договору між сторонами можуть виникати спори щодо обов'язку контрагента укласти договір на пропозицію однієї із сторін, щодо умов майбутнього договору тощо. Якщо учасниками договору або хоча б одним із них є фізичні особи (не підприємці), розбіжності між ними, за загальним правилом, не можуть бути предметом судового розгляду, і отже, жодна із сторін не може бути примушена до укладення договору.
Інша справа, коли укладається договір між юридичними особами, зокрема, господарюючими суб'єктами, і такий договір оснований на правовому акті органу державної влади, органу влади АРК чи органу місцевого самоврядування. Такі договори, що породжують майново-господарські зобов'язання, є господарськими. Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу (ГК) України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управомочена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений ст. 181 Господарського кодексу. Цей порядок зводиться до наступного. Господарський договір, за загальним правилом, викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами і скріпленого печатками. Можливе оформлення договірних відносин шляхом обміну комплектом документів (листів, факсограм тощо) або шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Проект договору (чи іншого документа) може бути запропонований будь-якою із сторін і надсилається нею у двох примірниках другій стороні. Сторона, яка одержала проект договору, оформляє його відповідно до вимог частини 1 ст. 181 ГК і повертає один примірник договору другій стороні у 20-денний строк або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо. При наявності у неї заперечень щодо окремих умов договору вона у цей же 20-денний строк складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, і надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Ось на цьому етапі укладення договору виникає так званий переддоговірний спір, який може бути або врегульований самими сторонами, або переданий на вирішення суду. За загальним правилом, сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, повинна протягом 20 днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів до врегулювання розбіжностей з другою стороною і включити до договору всі прийняті нею пропозиції контрагента. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протокол узгодження розбіжностей, обмін листами тощо). Можливість передання переддоговірного спору на вирішення суду залежить від того, чи заснований договір на правовому акті органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування (наприклад, на державному замовленні), чи договір укладається за вільним розсудом сторін. Коли розбіжності виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта державного органу чи органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, і ці розбіжності не врегульовані самими сторонами, вони вирішуються судом (частина 1 коментованої статті). Переддоговірний спір на вирішення суду передає сторона, яка одержала протокол розбіжностей на запропонований нею проект договору. Якщо ж розбіжності, що залишились нєврегульованими, у зазначений 20-денний строк не будуть передані на вирішення суду, то пропозиції сторони, викладені у протоколі розбіжностей, вважаються прийнятими і, отже, договір є укладеним (ст. 181 ГК).
2. Інша справа, коли договір укладається не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади АРК чи органу місцевого самоврядування, а внаслідок вільного волевиявлення сторін. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні такого договору, можуть бути вирішені судом у випадках, установлених за домовленістю сторін або законом (частина 2 коментованої статті). При вирішенні спору, що виник між сторонами при укладенні договору, суд може прийняти рішення щодо спірного пункту договору в редакції однієї із сторін або викласти його у своєму формулюванні, враховуючи інтереси сторін та суспільні інтереси.
14. Порядок зміни та розірвання договору. Підстави для зміни або розірвання договору.
Договір може бути змінений чи розірваний за вимогою однієї із сторін господарського договору у випадках суттєвого порушення його другою стороною і в інших випадках встановлених договором чи законом. Суттєвим чинне законодавство визнає таке порушення договору, коли внаслідок заподіяної ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до ст. 188 ГК України, ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, Порядок зміни та розірвання господарських договорів:
1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором..
3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляд
4. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
У разі розірвання господарського договору за вимогою будь-якої із сторін господарський суд визначає наслідки розірвання договору, виходячи із необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв’язку з частковим виконанням даного договору. Зміна господарського договору у зв’язку із суттєвими змінами обставин допускається за рішенням господарського суду у виняткових випадках, якщо розірвання договору суперечить суспільним інтересам чи спричинить для сторін шкоду, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом. У разі зміни чи розірвання господарського договору господарські зобов’язання змінюються чи припиняються з моменту досягнення згоди про зміну чи розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або не обумовлене характером його зміни. Якщо договір змінюється чи здійснюється його розірвання в судовому порядку, зобов’язання змінюються чи припиняються з моменту набрання відповідним рішенням законної сили. Зміна чи розірвання договору здійснюється в такій же формі, в якій був укладений і договір, що змінюється чи здійснюється його розірвання, якщо інше не встановлене договором чи законом.