63. Поняття, істотні умови та види договору майнового найму(оренди)(Поняття договору майнового найму).

Правовідносини найму виникають на підставі договору. Як зазначається в статті 256 ЦК України, за договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Цей договір є консесуальним, сплатним і двостороннім.,Важливою особливістю договору майнового найму є те, що на його підставі майно переходить до наймача у користування, а не у власність, повне господарське відання чи оперативне управління, як це має місце за договором купівлі-продажу, поставки, міни, позики тощо. Проте здійснення права користування пов'язане з необхідністю володіння майном. Тому слід визнати, що наймач набуває також право володіння набутим майном і, крім того, в силу договору наймач набуває деякі права по розпорядженню найнятим майном. Наприклад, наймач, виконуючи свій обов'язок підтримувати найняте ним майно у справному стані (ст.265 ЦК України), може передавати річ у ремонт, а у випадках, передбачених законом або договором, наймач може здавати найняте майно в піднайм (ст.267 ЦК України), тобто він має і право розпорядження. Проте права наймача по володінню, користуванню і розпорядженню обмежені законом і договором.

За договором майнового найму зобов'язання між наймодавцем і наймачем виникає з того часу, коли сторони досягай згоди, а не з моменту передачі майна у користування, тобто даний договір є консесуальним. Звідси наймач вправі витребувати від наймодавця обумовлене договором майно, коли наймодавець надає його наймачеві (ст.263 ЦК України).

З моменту укладення договору в наймача виникає обов'язок прийняти обумовлене договором майно і вносити за користування ним плату. Отже, договір є сплатним, крім того, це двосторонній (взаємний) договір, тобто такий, що породжує права і обов'язки для кожної із сторін договору.

Сторони і об'єкт договору. Сторонами в договорі майнового найму є наймодавець і наймач. Наймодавець надає майно, яке належить йому на праві власності (праві повного господарського відання чи оперативного управління), а наймач одержує майно в тимчасове сплатне користування. Наймодавцями і наймачами можуть бути як громадяни, так і організації (в тому числі іноземні) в межах їхньої правосуб'єктності. Об'єктом договору можуть бути лише індивідуально визначені речі, споживна вартість яких передається поступово і які в цивільному праві називаються неспоживними. Це зумовлено змістом самого договору майнового найму, за яким наймач після закінчення строку договору або його припинення достроково зобов'язується повернути те саме майно в натурі. Об'єктом договору не може бути індивідуально визначене майно, вилучене або обмежене у цивільному обороті, а також те майно, яке не може перебувати у власності того чи іншого суб'єкта права власності (Постанови Верховної Ради України про право власності на окремі види майна ВІДІ 7.06.92; від 22.04.93; від 15.07.94; від 21.01.95).

Форма і строк договору. Договір майнового найму укладається як в усній, так і в письмовій формі. Згідно зі статтею 257 ЦК України договір майнового найму між громадянами на строк більше одного року повинен бути укладений у письмовій формі. Письмова форма застосовується до договору найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій, за винятком випадків, передбачених окремими правилами.

Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством (ст.258 ЦК України).

Відповідно до статті 259 ЦК України договір майнового найму може бути укладений без зазначення строку. В такому разі він вважається укладеним на невизначений строк і кожна із сторін вправі відмовитись від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі другу сторону за три місяці

Поняття договору оренди. Оренда — це один із видів майнового найму. Відносини оренди регулюються спеціальним норма­тивним актом — Законом України «Про оренду державного майна» (1995 р.). Крім того, деякі питання оренди регулюються Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств» (1992 р.), Законом України «Про підприємства в Україні» (1991 р.), Законом України «Про підприємництво» (1991 р.). Земельним кодексом України (1992 р.) та іншими законодавчими актами, постановами і декретами Кабінету Міністрів України, рішенням Фонду державного майна України.

Закон про оренду регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, їхніх струк­турних підрозділів, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна. Оренда майна інших форм власності регулюється положеннями Закону про оренду, якщо інше не передбачено законодавством України та договором оренди.

64. Права і обов'язки сторін за договором майнового найму (Права і обов'язки сторін). Основним обов'язком наймодавця є своєчасне надання наймачеві майна у стані, що відповідає умо­вам договору і призначенню майна (ст.262 ЦК України). Наймач вправі вимагати надання йому майна в строки, зазначені в договорі. У разі порушення наймодавцем цього обов'язку Цивільний кодекс України передбачає право наймача витребувати від нього майно і вимагати відшкодування збитків, завданих затримкою виконання або із свого боку відмовитись від договору і стягнути збитки, завдані його невиконанням (ст.208, 263).

Порушення наймачем зазначених обов'язків дає право наймо-давцеві вимагати дострокового розірвання договору (ст.269 ЦК України). З припиненням договору наймач зобов'язаний повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Цей обов'язок наймача зазначений у пункті 5 статті 265 ЦК України, а також випливає із суті самого договору, за яким майно передається у тимчасове користування. В разі погіршення найнятого майна наймач повинен відшкодувати наймодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення майна сталося не з його вини (ст.271). Ризик випадкової загибелі чи зіпсування найнятого майна несе наймодавець як його власник (ст.130 ЦК України).

63. Припинення договору найму. Договір найму припиняється по закінченні строку договору. В цьому випадку наймач зобов'язаний повернути майно в тому стані, в якому він його отримав, з урахуванням амортизації (нормального зносу). Якщо договір був укладений на невизначений строк, то кожна із сторін має право розірвати його в будь-який час, попередивши контрагента письмово за місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці.

Договір майнового найма припиняють і обставини, які є загальними практично для всіх видів договірних зобов'язань (смерть фізичної особи, ліквідація юридичної особи без правонаступництва тощо). Договір майнового найму може бути розірваний і достроково за вимогою сторін.

Наймодавець має право достроково розірвати договір, якщо наймач:

- протягом трьох місяців не вносить плату за користування річчю;

- користується річчю не за призначенням або не відповідно до договору;

- без дозволу наймодавця передав річ в піднайм;

- не приступив до виконання капітального ремонту, якщо це було передбачено договором.

Наймач має право на дострокове розірвання договору, якщо:

- якість переданої речі не відповідає умовам договору та призначенню речі;

- наймодавець не виконує обов'язку щодо капітального ремонту речі.

За час користування майном наймач може зробити певні поліпшення майна, яким він користується (наприклад, обкласти цеглою гараж, провести світло, обкласти кахлем кухню тощо). Якщо доля поліпшень в договорі не визначена, то це питання розв'язується залежно від того, зроблені поліпшення з дозволу наймодавця чи без його дозволу та чи можна їх відокремити без шкоди для речі.

Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право їх вилучити. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які відокремити без шкоди для речі не можна, він позбавлений права на відшкодування витрат.

Якщо наймодавець дав згоду на поліпшення, то наймач має право на відшкодування їх вартості або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування майном.

Припинення та розірвання договору оренди:

договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено;

викупу (приватизації) об'єкта оренди;

ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Договір оренди може бути розірваний:

за згодою сторін;

на вимогу однієї із сторін з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму (статті 783-784), в порядку, встановленому статтею 188ГК України (загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів). Так, відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу, дострокове розірвання договору на вимогу наймодавця можливе у випадках, якщо наймач:

користується річчю (майном) всупереч договору або призначенню майна;

без дозволу наймодавця передав річ (майно) у користування іншій особі;

своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі (майна);

не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Згідно із ст. 784 Цивільного кодексу наймач має право вимагати дострокового розірвання договору, якщо наймодавець:передав у користування річ (майно), якість якого не відповідає умовам договору або призначенню речі (майна);