- •Лузан п.Г., Сопівник і.В., Виговська с.В. Основи науково-педагогічних досліджень
- •Передмова
- •Тема 1. Наука як форма суспільної свідомості План
- •1.1. Наукове пізнання.
- •1.2. Сутність науки. Наукові дослідження.
- •1.3. Розвиток науки. Наукові революції.
- •1.4. Внесок українських вчених у науку.
- •1.5. Глобальні кризи й проблема цінності науково-технічного прогресу.
- •1.1. Наукове пізнання
- •Сутність науки. Наукове дослідження
- •Форми наукового знання
- •1.3. Розвиток науки. Наукові революції
- •Промислова революція. Винаходи
- •1.4. Внесок вітчизняних вчених у науку
- •1.5. Глобальні кризи й проблема цінності науково-технічного прогресу
- •Матеріал для самоперевірки Завдання для самостійної роботи
- •Тестові завдання для самоперевірки
- •Тема 2. Види навчально-дослідницької роботи студентів План
- •Підготовка магістерської роботи як кваліфікаційного дослідження.
- •2.2. Вимоги до написання реферату
- •2.3. Тези доповіді та наукова стаття
- •2.4. Підготовка магістерської роботи як кваліфікаційного дослідження
- •Матеріал для самоперевірки Завдання для самостійної роботи
- •Тестові завдання для самоперевірки
- •Тема 3. Сутність педагогічного дослідження План
- •3.3. Принципи науково-педагогічного дослідження.
- •3.1. Особливості науково педагогічного дослідження
- •3.2. Види досліджень у педагогіці
- •3.3. Методологія науково-педагогічного дослідження
- •Науково-педагогічного дослідження
- •3.4. Підходи до організації педагогічного дослідження
- •3.5. Етика педагогічного дослідження
- •3.6. Технологія наукової творчості
- •Матеріали для самоперевірки Завдання для самостійної роботи
- •Тестові завдання для самоперевірки
- •Тема 4. Планування педагогічного дослідження План
- •4.1. Етапи виконання науково-дослідницької роботи.
- •4.2. Програма та методика науково-педагогічного дослідження.
- •4.1. Етапи виконання науково-дослідницької роботи
- •Концепція, теоретичні й методологічні основи, методика дослідження
- •4.2. Програма та методика науково-педагогічного дослідження
- •Матеріали для самоперевірки Завдання для самостійної роботи
- •Тестові завдання для самоперевірки
- •Тема 5. Теоретичні методи наукового дослідження План
- •5.1. Абстрагування
- •5.2. Аналіз і синтез
- •5.3. Індукція і дедукція
- •5.4. Методи моделювання, порівняння, узагальнення
- •5.5. Ідеалізація та формалізація
- •5.6. Метод екстраполяції
- •Матеріал для самоперевірки Завдання для самостійної роботи
- •Тестові завдання для самоперевірки
- •Тема 6. Емпіричні методи наукового дослідження План
- •Вивчення документації та результатів педагогічної діяль-ності.
- •Соціометрія як метод дослідження міжособистісних від-носин в групі.
- •6.1. Спостереження
- •6.2. Вивчення і узагальнення педагогічного досвіду
- •6.3. Вимірювання, метод експертної оцінки
- •Метод експертної оцінки
- •6.4. Вивчення документації та результатів педагогічної діяльності
- •6.5. Експеримент
- •Методи опитування
- •6.6.1. Інтерв'ю
- •6.6.3. Анкетування
- •6.7. Тестування
- •6.8. Соціометрія як метод дослідження міжособистісних відносин в групі
- •Соціометрична процедура
- •Величини обмеження соціометричних виборів
- •Приклад концентричної соціограми (карти групової диференціації):
- •Соціометричні індекси
- •Матеріал для самоперевірки Завдання для самостійної роботи
- •Тестові завдання для самоперевірки
- •Тема 7. Педагогічний експеримент План
- •7.1. Поняття експериментального методу в педагогічних дослідженнях, його види.
- •7.2. Особливості педагогічного експерименту.
- •7.3. Структура педагогічного експерименту.
- •7.4. Етапи педагогічного експерименту та їх планування.
- •7.1. Поняття експериментального методу в педагогічних дослідженнях, його види
- •7.2. Особливості педагогічного експерименту
- •7.3. Структура педагогічного експерименту
- •7.4. Етапи педагогічного експерименту та їх планування
- •1. Підготовчий етап проведення експерименту.
- •2. Дослідницький етап.
- •3. Статистична обробка даних дослідження.
- •4. Якісний аналіз одержаних результатів.
- •Матеріал для самоперевірки Завдання для самостійної роботи
- •Тестові завдання для самоперевірки
- •Тема 8. Статистична обробка результатів педагогічного дослідження План
- •Приклад перевірки однорідності незалежних вибірок за критерієм (Хі – квадрат).
- •Приклад перевірки однорідності незалежних вибірок за критерієм Вілконсона-Манна-Уітні.
- •8.1. Основні поняття математичної статистики
- •Витрата часу студентами групи а-2 на самостійну роботу (год.)
- •8.2. Основні типи вимірювань у педагогічних дослідженнях.
- •Розподіл студентів експериментальних і контрольних груп за рівнями володіння професійними знаннями, уміннями й навичками (%)
- •8.3. Кореляція
- •Загальна таблиця «сполучення»
- •Розподіл часу самостійної підготовки студентів до модульної контрольної роботи та успішності засвоєння модуля
- •Результати дослідження мотивації навчання студентів агрономічного та юридичного факультетів (1 курс) аграрного університету*
- •8.4.1. Відбір контрольних і експериментальних груп
- •Коротка таблиця достатньо великих чисел
- •8.4. Статистична обробка результатів педагогічного експерименту
- •Фрагмент таблиці випадкових чисел
- •Формули для розрахунку характеристик
- •Приклад обсягів генеральної та вибіркової сукупності
- •8.4.2. Статистичні критерії
- •Загальні підходи до вибору методів перевірки статистичних гіпотез
- •Вимоги до застосування критерію :
- •Результати вираховування значущості статистичних відмінностей середніх значень (дані умовні)
- •8.4.5. Приклад перевірки однорідності незалежних вибірок
- •Емпіричні частоти критерію для студентів контрольної та експериментальної груп (дані умовні)
- •Розрахунок критерію для досліджуваних груп
- •8.4.6. Приклад перевірки однорідності незалежних вибірок за критерієм Вілконсона-Манна-Уітні
- •Дані для перевірки однорідності груп за критерієм Вілконсона-Манна-Уітні
- •Матеріал для самоперевірки Завдання для самостійної роботи
- •Тестові завдання для самоперевірки
- •Глосарій
- •Література
- •Додатки Додаток а Полонський в.М. Критерії оцінки якості й методи визначення новизни результатів науково-педагогічних досліджень
- •Методи визначення новизни результатів науково-педагогічних досліджень
- •Положення
- •2. Мета та завдання
- •3. Членство
- •4. Структура та керівні органи
- •Використана література
- •Додаток д приклади оформлення біблюграфічного опису у списку джерел, який наводять у дисертації, і списку опублікованих робіт, який наводять в авторефераті
- •Додаток е Витяг із «Положення про підготовку та захист магістерської роботи у Національному університеті біоресурсів і природокористування України»
- •1. Загальні положення
- •2. Вибір та затвердження теми магістерської роботи
- •3. Підготовка магістерської роботи
- •4. Оформлення магістерської роботи
- •5. Підготовка відгуку, рецензії та допуск до захисту магістерської роботи
- •6. Підготовка презентації до захисту магістерської роботи
- •7. Захист магістерської роботи
- •Співвідношення між національними та естs оцінками і результатом захисту магістерської роботи за 100-бальною шкалою
- •Навчально-науковий інститут бізнесу економічний факультет Завідувач кафедри
- •Завдання
- •Рецензія
- •Додаток ж Планування науково-педагогічного дослідження
- •Додаток з Вимоги до добору методів дослідження
- •Додаток к Анкета
- •Додаток л Психологічні методи в педагогічному дослідженні
- •2. Організація педагогічного експерименту
- •3. Управління процесом педагогічного експерименту
- •4. Фінансування педагогічного експерименту
- •5. Результати педагогічного експерименту
- •6. Призупинення дії педагогічного експерименту
- •Навчальне видання Лузан п.Г., Сопівник і.В., Виговська с.В. Основи науково-педагогічних досліджень
- •01015, М. Київ, вул. Івана Мазепи, 21.
6.6.1. Інтерв'ю
Інтерв'ю – метод збору інформації у процесі усного безпо-середнього спілкування. Передбачає реєстрацію і аналіз відповідей на запитання, а також вивчення особливостей невербальної поведінки опитуваних. На відміну від звичайної бесіди інтерв'ювання має чітко визначену мету, передбачає попереднє планування дій щодо збору інформації та змісту одержаних даних. Можливість застосування да-ного методу у великому діапазоні дослідницьких цілей та різноманітність зібраних фактів дозволяє вважати його універсальним. Разом з тим, інтерв'ю вважається одним з найбільш суб'єктивних методів у сучас-ному арсеналі наукового пізнання, бо існує великий ризик одержання недостовірного, свідомого чи випадкового викривлення повідомлення.
З одного боку, респондент – людина, яка бере участь в опиту-ванні в ролі джерела інформації, може відокремитися від істини з різних причин:
вплив на відповідь певних поведінкових диспозицій (установок) та стереотипів мислення;
схильність виражати міркування, що переважно соціально підкріплюються;
нечітке усвідомлення власних позицій, думок чи відношень;
незнання певних фактів чи хибна поінформованість щодо окре-мих питань;
антипатія до дослідника;
сумніви щодо збереження дослідником конфіденційності пові-домлень;
замовчування чи свідоме викривлення повідомлень;
випадкові помилки пам'яті тощо.
З іншого боку, інтерв'юер – особа, яка безпосередньо проводить опитування, – також може стати суб'єктом різноманітних викривлень зібраної інформації. Тому до інтерв'юера ставляться високі вимоги щодо його наукової кваліфікації, професійної компетентності, психо-логічної проникливості, сумлінності, рівня морально-етичних якостей особистості в цілому. Особливе значення мають його стриманість і терплячість, загальна ерудиція, гнучкість розуму, виховані манери та зовнішність.
Метод усного опитування дає найкращі результати, коли засто-совується в комплексі з іншими методами та засобами педагогічного дослідження; зібрана в процесі опитування інформація співвідноситься з даними спостережень, експериментів, аналізом офіційної чи осо-бистої документації, матеріалами опитування інших осіб тощо.
Залежно від умов проведення розрізняють одноразове чи багато-разове, індивідуальне чи групове інтерв'ю.
За формою спілкування інтерв'ю розподіляють на вільне, форма-лізоване (стандартизоване) і напівстандартизоване.
Формалізоване (стандартизоване) інтерв'ю передбачає проведення опитування за чітко розробленою схемою, що є однаковою для всіх респондентів. При цьому не передбачається змін у формулюванні чи порядку запитань, появи нових запитань – вся процедура регламен-тована. Таким чином, забезпечується можливість точної обробки результатів і виявлення основних тенденцій у позиціях опитуваних, підвищується надійність даних опитування. Даний вид інтерв'ю потрі-бен для опитування великої кількості осіб.
Напівстандартизоване інтерв'ю базується на двох видах запи-тань. Одні з них – обов'язкові, основні, повинні ставитися кожному респондентові, інші – «підпитання», уточнюючі – ставляться у бесіді чи вилучаються з неї залежно від відповідей на основні запитання.
Вільне (нестандартизоване) інтерв'ю – це бесіда, під час якої дослідник має можливість самостійно змінювати спрямованість, послі-довність, структуру запитань з метою підвищення ефективності самої процедури. Характерними є мобільність тактики побудови діалогу в межах визначеної теми, максимальна орієнтація на індивідуальні особ-ливості респондентів, природні умови опитування.
6.6.2. Бесіда
У педагогічній практиці широко відома бесіда як метод навчання і бесіда як метод виховання.
Досвід показує, що бесіду можна використовувати не тільки як метод збору первинної вербальної інформації. За умови правильного її проведення вона дозволяє глибоко вивчити і виявити індивідуально-психологічні особливості особистості: нахили, інтереси, міру вихова-ності, ставлення до життєвих фактів, явищ, до праці, власних вчинків. У результаті бесіди у педагога-дослідника складається більш цілісне уявлення про особисті якості вихованця.
Переваги бесіди полягають:
- у живому контакті дослідника з респондентами;
- у можливості індивідуалізації запитань, їх варіювання, додаткових уточнень;
- у можливості оперативної діагностики достовірності й повноти відповідей.
Проведення бесіди вимагає ретельної підготовки: необхідно визна-чити мету, завдання, скласти план, чітко продумати основні запитання, які повинні бути заданий респонденту. Окрім того, необхідно враху-вати особисті особливості досліджуваних (імпульсивність, мовчазність, замкнутість, запальність, екстравертність, інтравертність тощо); стан (роздратованість, знервованість, веселість); ставлення до дослідника (недовірливість, симпатія, антипатія, довірливість); ставлення респон-дентів до теми розмови.
Розпочати бесіду – це справжнє мистецтво. У педагогіці немає з цього питання єдиних правил, але будь-яку бесіду краще почати з фази адаптації, у процесі якої реалізуються два важливих завдання: створення у досліджуваного мотивації відповісти на запитання й непомітна підготовка його до діагностичного пошуку. Основна задача цієї фази – встановити контакт з респондентом, «зав'язати» розмову. Щоб розмова була невимушеною, розпочати її краще не із запитань, що стосуються основної мети, а з другорядних (наприклад, підлітків можна запитати про футбол, або хокеї, кінофільм або спорт взагалі тощо). Саме запитання – це основа бесіди. Але запитання повинні торкатися життєвих потреб особистості, захоплень, ціннісних орієн-тацій і пріоритетів. Подальше підвищення зацікавленості особистості і зміцнення контакту з дослідником здійснюється в процесі відповідей на перші запитання. Для цього використовуються так звані контактні запитання, відповіді на які достатньо легкі. По можливості вони по-винні бути близький до теми бесіди і поступово й непомітно вводити респондента в проблематику, що вивчається дослідником. Наприклад, по проблемі професійної орієнтації може бути задано таке питання випускнику профтехучилища: «припустимо, що до тебе звернувся випускник школи з проханням допомогти йому у виборі професії. Що б ти йому порадив?» Питання, як бачимо, не викликає неприязнь. До людини звертаються за порадою. Але ж це питання зачіпає престиж-ність робочої професії, а значить – визначає відповідну мотивацію самого вихованця профтехучилища і вводить його в проблематику бесіди.
Основний зміст наступної фази опитування (бесіди) – досяг-нення поставленої мети, тобто збір основної інформації, необхідної для вирішення поставлених задач.
У ході бесіди можуть бути використаний наступні типи запи-тань: орієнтовно-психологічні, фільтри й контрольні. Перші викорис-товуються для зняття напруги, для переходу від однієї теми до іншої. Запитання-фільтри дають можливість з'ясувати деякі деталі з життя досліджуваного. Контрольні запитання отримали широке розповсю-дження в практиці проведення бесіди. Їх призначення – перевірка достовірності отриманої інформації.
Успіх бесіди як діагностичного методу багато в чому залежить від дотримання дослідником педагогічного такту. Важливо встано-вити невимушену обстановку, додати бесіді характер живого обміну думками, виключити елементи офіційності. До відвертої бесіди роз-ташовує, якщо дослідник:
- не абстрагується від респондента, не прагне для нього бути чу-жою, далекою людиною, що викликає недовір'я або настороженість;
- виказує свої міркування доброзичливо, у формі поради;
- уміє уважно слухати і чути співбесідника;
- проявляє щирий інтерес до особистих справ, захоплень опиту-ваного;
- проявляє максимальну витримку і терпіння, чуйність і уважність;
- враховує психофізіологічні особливості досліджуваного.
Під час діагностичної бесіди не рекомендується робити записи або помітки в щоденнику, оскільки це може збентежити опитуваного, і він перестає бути відвертим. Проте після бесіди отримані відомості необхідно зразу ж занести в щоденник або журнал спостережень. Підсумки бесіди ретельно аналізуються.
Проте не можна вважати бесіду універсальним методом діагностики особистості, тому що далеко не всі сторони особистості і її діяльності можна вивчати цим методом. Тому бесіда повинна використовуватися в системі інших методів вивчення особистості.
