4. Структура та керівні органи

4.1. Вищим органом Гуртка є Загальні збори. У період між За-гальними зборами координацію діяльності Гуртка здійснює Виконавчий комітет.

4.2. Загальні збори Гуртка:

• приймають «Положення про Гурток» і вносять зміни та до-повнення до нього;

• визначають основні напрями діяльності Гуртка;

• заслуховують звіт про наукову та науково-дослідницьку діяль-ність гуртка;

• обирають склад Виконавчого комітету Гуртка (голову, заступ-ника голови та секретаря), заслуховують звіт про його діяльність;

• затверджують символіку Гуртка.

4.3. Загальні збори правочинні за наявності не менше 2/3 членів Гуртка. Рішення Загальних зборів вважається прийнятим, якщо воно схвалене простою більшістю присутніх членів.

4.4. Загальні збори скликаються 1 раз на рік Виконавчим ко-мітетом Гуртка. Позачергові загальні збори скликаються за рішенням Виконавчого комітету або за вимогою 1/2 членів Гуртка.

4.5. Виконавчий комітет Гуртка забезпечує організацію науково-дослідної роботи;

• організовує виконання всіх завдань гуртка.

• організовує проведення Загальних зборів та виконує їх рішення;

4.7. Координує роботу гуртка завідувач кафедри або призначе-ний ним відповідальний.

4.8. Голова Виконавчого комітету Гуртка:

• здійснює керівництво поточною роботою;

• скликає засідання Виконавчого комітету, головує на них, під-писує документи;

• у період між засіданнями Виконавчого комітету діє в межах його повноважень;

• може делегувати окремі повноваження своєму заступнику;

• обирається терміном на 1 рік.

4.9. Голова Виконавчого комітету Гуртка має право бути при-сутнім на засіданнях проблемних вчених рад відповідного НДІ.

4.10. Секретар веде документацію Гуртка.

4.11. Контроль за діяльністю гуртка здійснює дирекція НДІ.

5. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

5.1. Для систематичної науково-дослідної роботи Гуртка із ауди-торного фонду кафедри може надаватися у вільний від занять час при-міщення з необхідними умовами для його ефективної діяльності.

5.2. Співробітники кафедр можуть сприяти інформаційному за-безпеченню та науково-дослідній, інноваційній діяльності Гуртка.

6. ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

6.1. Гурток припиняє діяльність за рішенням Загальних зборів членів гуртка та за наказом ректора.

Додаток В

Оформлення титульної сторінки реферату

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ

І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Педагогічний факультет

Кафедра педагогіки

РЕФЕРАТ

«Назва теми реферату»

Виконав: слухач 1 року навчання

за магістерською програмою

«Педагогіка вищої школи»

Викладач: доцент кафедри педагогіки,

кандидат педагогічних наук

Прізвище, ім’я, по-батькові

Київ – 2012

Додаток Г

Зразок оформлення тез доповідей на конференцію

Віковий підхід у формуванні громадянськості студентів.

Іванов І.І.

Національний університет біоресурсів

і природокористування України

Термін «підхід до організації навчально-виховного процесу» можна визначити як певний стратегічний напрямок, згідно з яким сучасний педагог домагається результату у вихованні. Віковий підхід у формуванні громадянськості студентів вимагає орієнтації при ор-ганізації навчально-виховного процесу на особливості віку студентів.

Концепцією громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності визначено необхідність врахування вікових особливостей принципом наступності та безперервності і зазначено, що «починаючи з дошкільного віку, з перших років життя дитини, громадянське виховання проходить ряд етапів, протягом яких поступово ускладнюються, урізноманітнюються зміст та напрями роз-витку тих утворень, котрі загалом складають цілісну систему харак-теристик процесу утворення громадянських чеснот особистості» [1].

Педагогіка розглядає формування людини як єдиний і безпе-рервний процес, який передбачає кілька етапів, кожен з яких має свої суттєві особливості, які необхідно враховувати у процесі виховання. За сучасних умов схема вікової періодизації підростаючих поколінь може бути подана так (за даними симпозіуму з вікової фізіології «Акселерація розвитку», який відбувся в Москві у 1965 р.): Грудний вік – до 1року; Раннє дитинство – 2-3 роки; Перше дитинство – 4-7 років; Друге дитинство – 8-12 (хлопчики), 8-11(дівчатка); Підліт-ковий (або ранній юнацький) вік – 13-16 (хлопчики), 12-15 (дівчата); Середній юнацький вік – 16-20 (дівчата), 17-21 (юнаки); Пізня юність – 20-25 років.

Враховуючи дану періодизацію, нами було проведено дослідження вікового складу студентських контингентів у окремих аграрних вищих навчальних закладах III-IVрівнів акредитації. Аналіз дослідження дає можливість зробити такі висновки: по-перше, у аграрних навчальних закладах III-IV рівнів акредитації денної форми навчання основу сту-дентських контингентів складають студенти вікової категорії – середній юнацький вік (у 2007/2008 навчальному році відсоток даної групи студентів по відношенню до загальної чисельності становив: у НАУ – 60,8 %; ХНАУ – 75,7%; ОДАУ – 62,5%); студенти, які належать до вікових груп «пізня юність» відповідно – 38%; 23,6%; 32,8%, «ранній юнацький вік» – 0%; 0,27%; 4,4%, «молодь» – 0,08%; 0,4%; 0,17%.). По-друге, розгляд вікових особливостей студентів у динаміці свід-чить про помолодшання студентських контингентів. Зросла кількість студентів, порівняно із початком 90-их років XX століття, вікової гру-пи раннього юнацького віку й зменшилась кількість студентів, котрим більше 25 років.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень свідчить, що біль-шість учених розглядають ранню юність як період громадянського становлення людини, її соціального самовизначення, активного залу-чення до громадського життя, формування духовних якостей особистості. Головне при цьому – формування активної життєвої позиції. Ранній юності властиве зростання самосвідомості. Це усвідомлення своїх якостей і можливостей, потреба у звіті про свої вчинки, уявлення про своє місце в житті, усвідомлення себе як особистості. Із цим пов’я-заний великий інтерес до моральних проблем – щастя та обов’язку, особистих і громадських стосунків між людьми, любові і дружби. Головна риса в самосвідомості і спрямованості в ранній юності – націленість на майбутнє.

Врахування вікових особливостей студентів є важливим, оскільки громадянські якості розвиваються у підростаючого покоління про-тягом кількох вікових періодів – у дошкільному віці, у молодших школярів, у підлітків, у молодих людей. Кожен із цих періодів – це частина життєвого шляху індивіда й водночас –певний ступінь його становлення як особистості.